Рішення

від 11.05.2023 по справі 921/66/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/66/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

за участі секретаря судового засідання Крутіної Ю.С.

Розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Карпатські мінеральні води", вул. Набережно-Лугова, буд. 9, м. Київ, 04071 (адреса для листування); вул. О.Копиленка, буд. 3, кв.7, м. Київ, 01011 (юридична адреса)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Білого Степана Григоровича, АДРЕСА_1

про стягнення 52 300,00 грн збитків.

За участі представників сторін

Позивача: Пшесмецької Тетяни Михайлівни, ордер серії ВЕ №1078532 від 01.02.2023р., свідоцтво серія МК № 001193 від 27.07.2017 р.

Відповідача: Сарахмана Василя Михайловича, ордер серія ВО №1035643 від 01.02.2023 р., посвідчення №000396 від 24.10.2019 р.

В судовому засіданні 11.05.2023 року, відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: 19.01.2023 (згідно відмітки на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім" Карпатські мінеральні води" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Білого Степана Григоровича, м. Тернопіль, 52 300,00 грн збитків, завданих внаслідок невжиттям відповідачем заходів щодо реєстрації (розблокування, розрахунок коригування) податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою суду від 26.01.2023 відкрито провадження у справі №921/66/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.02.2023, з подальшим його відкладенням, востаннє на 19.04.2023 на 16:00 год.

19.04.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2023 на 10:00 год, про що учасників справи належним чином повідомлено.

Ухвалою суду від 08.05.2023 задоволено клопотання представника позивача (вх.№3862 від 05.05.2023) про участь в судовому засіданні 11.05.2023 о 10:00 год в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

09.02.2023 від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№1143 від 09.02.2023).

Також, оскільки під час розгляду даної справи відповідачем вживалися заходи щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, які були зазначені у позовній заяві, представником позивача Пшесмецькою Тетяною Михайлівною, подано: заяву про уточнення позовних вимог (вх.№1990 від 07.03.2023), відповідно до якої додатково наведено перелік заблокованих податкових накладних за надані послуги з перевезення товарів Львівської філії позивача на загальну суму 87 200,00 грн, чим фактично змінено предмет позову, та заявлено до стягнення збитки в розмірі 14 533,33 грн; заяву про уточнення позовних вимог (вх.№3270 від 17.04.2023), відповідно до якої уточнено заявлену до стягнення суму збитків до 7 833,33 грн, а також заяву про уточнення позовних вимог (вх.№3863 від 05.05.2023), згідно якої розмір заявленої до стягнення суми збитків становить 2 666,67 грн. Вказані заяви судом прийняті.

З цього приводу слід зазначити, що нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "уточнення" позовних вимог. Тому суд, виходячи зі змісту поданих представником позивача заяв (вх.№1990 від 07.03.2023), (вх.№3270 від 17.04.2023) та (вх.№3863 від 05.05.2023), а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, розцінює такі як повідомлення позивача щодо відсутності предмету спору в частині стягнення 49 633,33 грн збитків, у зв`язку із вжиттям відповідачем заходів щодо реєстрації та розблокування частини податкових накладних, перелік яких наведено у позовній заяві.

Позиції учасників справи.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.

З урахуванням поданих заяв про уточнення позовних вимог (вх.№1990 від 07.03.2023), (вх.№3270 від 17.04.2023) та (вх.№3863 від 05.05.2023) просить суд стягнути 2 666,67 грн збитків, завданих бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні (вжити заходів для розблокування податкових накладних та їх реєстрації, здійснити розрахунок корегування податкових накладних) та неможливістю, у зв`язку з цим, включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Крім того, представник позивача просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати в розмірі сплаченого судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 34000,00 грн (клопотання вх.№3338 від 19.04.2023, вх.№3864 від 05.05.2023, письмові пояснення (вх.№3865 від 05.05.2023).

Представник відповідача в судовому засіданні та згідно поданого відзиву на позов (вх.№1143 від 09.02.2023), відзиву на уточнення позовних вимог (вх.№2765 від 30.03.2023) підтвердив вжиття відповідачем заходів щодо розблокування частини із зазначених позивачем податкових накладних. Просить суд врахувати, що Постановою Кабінету Міністрів України №1165 зареєстровано "Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". ДПС в Тернопільській області зупинено реєстрацію податкових накладних з підстав ризиковості здійснення операції. В подальшому, ФОП Білий С.Г. надав всі необхідні документи в ДПС для якнайшвидшого розблокування заблокованих податкових накладних стосовно позивача.

Крім того, представник відповідача в судовому засіданні заперечив з приводу заявлених позивачем до стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 34 000 грн, вважає їх розмір неспіврозмірним до суми позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

- 01.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" (надалі Відправник) та Фізичною особою-підприємцем Білим Степаном Григоровичем (надалі Перевізник) було укладено Договір №01092019-1 про перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі - Договір), у відповідності до умов якого (п.1.1) Перевізник зобов`язався здійснювати перевезення вантажів автомобільним транспортом територією України та надавати інші допоміжні послуги, пов`язані із перевезеннями (надалі - послуги), а Відправник взяв на себе зобов`язання приймати та сплачувати послуги Перевізника на умовах, визначених цим Договором (п.1.1. Договору).

У відповідності до п. 2.13. Договору Перевізник взяв на себе зобов`язання протягом 10 календарних днів з моменту виконання перевезення, готувати та передавати Відправнику перелік документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору, зокрема: податкову накладну, сформовану в електронній формі та зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, яка повинна бути складена Перевізником у день виникнення податкових зобов`язань. Невиконання Перевізником обов`язку щодо передачі Відправнику вказаних документів, сформованих із дотриманням вимог п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, є підставою для застосування до Перевізника відповідальності, передбаченої умовами цього Договору та чинним законодавством України.

Згідно з п.5.12. Договору у разі нездійснення Перевізником обов`язкової згідно з податковим законодавством України реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення Перевізником строків чи порядку реєстрації податкових накладних (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) та/або не виконання Перевізником взятих на себе зобов`язань щодо надання Відправнику належним чином оформленої та зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної), передбачених п.2.13 цього Договору, Перевізник протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Відправника зобов`язується сплатити на користь Відправника штраф у розмірі: сума ПДВ у податковій накладній, по якій Відправник не може віднести таку суму ПДВ в рахунок зменшення своїх податкових зобов`язань з ПДВ.

Перевізник на підставі претензії Відправника зобов`язується протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту отримання такої претензії, відшкодувати Відправнику шляхом перерахування на його поточний рахунок суми у розмірі: повний обсяг збитків Відправника, включаючи всі витрати, адміністративні, господарські санкції, які виникли, застосовані через відсутність у Перевізника документів, обов`язкова наявність яких передбачена чинним законодавством України, цим Договором, Додатками №1, №2 до нього. У випадку відмови Перевізника від відшкодування Відправник має право в односторонньому порядку утримати із суми своєї заборгованості.

Згідно з п.п. 8.1, 8.3 Договору, останній набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє протягом 1 (одного) року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання Сторонами. Припинення дії цього Договору або закінчення строку його дії не звільняє будь-яку зі Сторін від виконання зобов`язань, що виникли за цим Договором.

Додатковою угодою від 01.09.2019 до Договору №01092019-1 від 01.09.2019 сторони домовились про те, що незалежно від умов визначених Договором, заявки на перевезення вантажів може передавати, окрім головного підприємства Відправника (ТОВ "ТД "КМВ"), також його відокремлений підрозділ, що не має статусу юридичної особи Львівська філія ТОВ "Торговий дім "Карпатські мінеральні води", код ЄДРПОУ 37771530.

Як зазначав позивач, станом на день складення позовної заяви у відповідача були заблоковані податкові накладні за надані послуги з перевезення товарів позивача, а також були наявні зауваження та виявлені недоліки в наданих податкових накладних, що потребують розрахунку корегування (в підтвердження чого долучено копії відповідних квитанцій про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, витягу з особистого кабінету платника податків), а саме:

- №140 від 10.03.2022 на суму 6500,00 грн (Акт виконаних робіт №140 від 10.03.2022) розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №144 від 15.03.2022 на суму 7500,00 грн (Акт виконаних робіт №144 від 15.03.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №156 від 21.03.2022 на суму 2500,00 грн (Акт виконаних робіт №156 від 21.03.2022) - заблоковано;

- №161 від 23.03.2022 на суму 23000,00 грн (Акт виконаних робіт №161 від 23.03.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №162 від 23.03.2022 на суму 7000,00 грн (Акт виконаних робіт №162 від 23.03.2022) розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №185 від 04.04.2022 на суму 2500,00 грн (Акт виконаних робіт №185 від 04.04.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №188 від 04.04.2022 на суму 14000,00 грн (Акт виконаних робіт №188 від 04.04.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №215 від 11.04.2022 на суму 2500,00 грн (Акт виконаних робіт №215 від 11.04.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №216 від 11.04.2022 на суму 19500,00 грн (Акт виконаних робіт №216 від 11.04.2022) - заблоковано;

- №220 від 13.04.2022 на суму 16500,00 грн (Акт виконаних робіт №220 від 13.04.2022) - розрахунок коригування (коригування назви позивача);

- №287 від 16.05.2022 на суму 20000,00 грн (Акт виконаних робіт №287 від 16.05.2022) заблоковано;

- №294 від 18.05.2022 на суму 19000,00 грн (Акт виконаних робіт №294 від 18.05.2022) заблоковано;

- №306 від 24.05.2022 на суму 25000,00 грн (Акт виконаних робіт №306 від 24.05.2022) заблоковано;

- №372 від 18.06.2022 на суму 23500,00 грн (Акт виконаних робіт №372 від 18.06.2022) заблоковано;

- №373 від 18.06.2022 на суму 23500,00 грн (Акт виконаних робіт №373 від 18.06.2022) заблоковано;

- №387 від 25.06.2022 на суму 23500,00 грн (Акт виконаних робіт №387 від 25.06.2022) заблоковано;

- №410 від 01.07.2022 на суму 11700,00 грн (Акт виконаних робіт №410 від 01.07.2022) заблоковано;

- №412 від 04.07.2022 на суму 32000,00 грн (Акт виконаних робіт №412 від 04.07.2022) заблоковано;

- №434 від 08.07.2022 на суму 32000,00 грн (Акт виконаних робіт №434 від 08.07.2022) заблоковано;

- №457 від 13.07.2022 на суму 2100,00 грн (Акт виконаних робіт №457 від 13.07.2022) заблоковано.

Позивачем вживались заходи досудового врегулювання спору, а саме 27.09.2022 направлено ФОП Білому С.Г. претензію №23/09-2022/2 від 23.09.2022 з вимогами:

1) надати інформацію стосовно дій, що вчиняються ФОП Білим С.Г. для розблокування заблокованих податкових накладних відносно наданих послуг, що підтверджені ТТН за переліком вказаним в даному повідомленні;

2) у випадку, якщо ФОП Білий С.Г. не розблоковуватиме дані податкові накладні, повідомити про це та компенсувати збитки ТОВ ТД "КМВ" у розмірі недоотриманого податкового кредиту в сумі ПДВ;

3) здійснити розрахунок корегування податкових накладних та виправити недоліки висвітлені ТОВ "ТД "КМВ" в даній претензії, в тому числі відредагувати номенклатуру податкових накладних у відповідності до первинного документу.

Вказана претензія відповідачем отримана 03.10.2022, відповідні докази долучено до матеріалів справи.

Оскільки загальна вартість наданих послуг ФОП Білим С.Г. для ТОВ "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" за вищевказаним переліком податкових накладних - 313 800,00 грн, що позбавляло ТОВ "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" можливості включення ПДВ в розмірі 52 300,00 грн до податкового кредиту, та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, позивач звернувся із даним позовом до господарського суду про стягнення 52 300,00 грн збитків.

Оцінивши зібрані у справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, що регулюють розглядувані правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з такого.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть також виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.

У відповідності до ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за інтим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже зазначалось вище, у відповідності до п.2.13. Договору відповідач, як Перевізник, взяв на себе зобов`язання протягом 10 календарних днів з моменту виконання перевезення, готувати та передавати Відправнику перелік документів, оформлених відповідно до вимог чинного законодавства України та цього Договору, зокрема: податкову накладну, сформовану в електронній формі та зареєстровану у Єдиному реєстрі податкових накладних, яка повинна бути складена Перевізником у день виникнення податкових зобов`язань. Невиконання Перевізником обов`язку щодо передачі Відправнику вказаних документів, сформованих із дотриманням вимог п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, є підставою для застосування до Перевізника відповідальності, передбаченої умовами цього Договору та чинним законодавством України.

Згідно з п.14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (в редакції чинній на дату виникнення правовідносин) передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Як стверджує відповідач, Державною податковою службою в Тернопільській області зупинено реєстрацію податкових накладних, зазначених у позовній заяві, з підстав ризиковості здійснення операції. В подальшому, ФОП Білий С.Г. надав всі необхідні документи в ДПС для якнайшвидшого розблокування заблокованих податкових накладних стосовно позивача.

В процесі розгляду даної справи позивач згідно поданої заяви (вх.№1990 від 07.03.2023), яка судом прийнята, також вказував про те, що у відповідача є заблокованими податкові накладні за надані послуги з перевезення товарів Львівської філії ТОВ "ТД "КМВ", а саме:

- №90 від 10.02.2022 на суму 6000,00 грн (Акт виконаних робіт №90 від 10.02.2022);

- №131 від 08.03.2022 на суму 7500,00 грн (Акт виконаних робіт №131 від 08.03.2022);

- №132 від 08.03.2022 на суму 7500,00 грн (Акт виконаних робіт №132 від 08.03.2022);

- №159 від 22.03.2022 на суму 7000,00 грн (Акт виконаних робіт №159 від 22.03.2022);

- №170 від 29.03.2022 на суму 7500,00 грн (Акт виконаних робіт №170 від 29.03.2022);

- №193 від 05.04.2022 на суму 7000,00 грн (Акт виконаних робіт №193 від 05.04.2022);

- №411 від 01.07.2022 на суму 12300,00 грн (Акт виконаних робіт №411 від 01.07.2022);

- №458 від 13.07.2022 на суму 6400,00 грн (Акт виконаних робіт №458 від 13.07.2022).

Загальна вартість наданих послуг ФОП Білий С.Г. для ТОВ "ТД "КМВ" та Львівської філії ТОВ "ТД "КМВ" за вищевказаним переліком становить 87 200,00 грн, що, як зазначає позивач, позбавляє його можливості включення сум ПДВ в розмірі 14 533,33 грн.

Поряд з цим, як свідчать матеріали справи та підтверджується представником позивача в судовому засіданні 11.05.2023, відповідач під час розгляду даної справи в суді вживав заходи щодо реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, і станом на 11.05.2023 невирішеними залишились питання щодо заблокованих податкових накладних: №156 від 21.03.2022 на суму 2500,00 грн, №132 від 08.03.2022 на суму 7500,00 грн та №90 від 10.02.2022 на суму 6000,00 грн, на загальну суму 16000,00 грн, що позбавляє позивача можливості включення сум ПДВ в розмірі 2666,67 грн до податкового кредиту.

Пунктом 2 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Дослідивши подані сторонами матеріали, суд прийшов до висновку про відсутність на даний час предмету спору у даній справі в частині початково заявлених до стягнення 49633,33 грн збитків (52300,00 грн - 2666,67 грн), отже, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

Згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Матеріалами справи та представниками сторін в судовому засіданні підтверджується відсутність проведеної реєстрації відповідачем у ЄРПН податкових накладних: №156 від 21.03.2022 на суму 2500,00 грн, №132 від 08.03.2022 на суму 7500,00 грн та №90 від 10.02.2022 на суму 6000,00 грн, на загальну суму 16000,00 грн, які фактично є заблокованими, що позбавляє позивача можливості включення сум ПДВ в розмірі 2666,67 грн до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні і неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків в розмірі 2666,67 грн.

Судові витрати.

Частиною 9 ст.129 ГПК України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обставини даної справи, судовий збір на підставі ч.9 ст.129 ГПК України покладається на відповідача повністю в розмірі 2684,00 грн.

Крім того, позивач згідно клопотань за вх.№3338 від 19.04.2023 та вх.№3864 від 05.05.2023, з урахуванням пояснень (вх.№3865 від 05.05.2023) просить суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 34 000,00 грн.

Згідно з пунктом 1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 5 ст.129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Частинами 1, 3 ст. 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача, викладеного у позовній заяві, розмір судових витрат, які позивач очікував понести у зв`язку з розглядом даної справи, становив: судовий збір 2684,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу 25 000,00 грн.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи додано:

- копію Договору про надання юридичних послуг №211221/1 від 21.12.2021, укладеного між позивачем (замовник) та Адвокатським бюро "Пшесмецька Т.М.", Додаткової угоди до нього від 29.12.2021;

- ордер серії ВЕ № 1078532 від 01.02.2023;

- копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК №001193 від 27.07.2017;

- копію Акту від 10.04.2023 про надання юридичних послуг відповідно до договору №211221/1 від 21.12.2021, згідно якого враховуючи обсяг наданих послуг (робіт), узгоджена сторонами винагорода Виконавця складає 26000,00 грн (в тому числі участь у двох судових засіданнях у справі 23.02.2023 та 30.03.2023; підготовка 2-х заяв про уточнення позовних вимог);

- копію Акту від 28.04.2023 про надання юридичних послуг відповідно до договору №211221/1 від 21.12.2021, згідно якого враховуючи обсяг наданих послуг (робіт), узгоджена сторонами винагорода Виконавця складає 4000,00 грн (участь в судовому засіданні у справі 19.04.2023).

Відповідно до позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Частиною 4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).

Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 вказав, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

З урахуванням наведеного вище, під час вирішення питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Під час розгляду даної справи представник відповідача в судовому засіданні 11.05.2023 заперечив стосовно заявленого позивачем до стягнення розміру витрат на правничу допомогу, з огляду на неспівмірність таких витрат відносно ціни позову.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціну позову та результат вирішення спору, суд вважає розмір заявлених до відшкодування позивачем витрат на правову допомогу в сумі 34 000,00 грн неспівмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, предметом позову та значенням справи для сторін.

Суд погоджується з доводами представника ФОП Білого С.Г. про те, що покладення на останнього всіх витрат позивача на правову допомогу не відповідає критеріям співмірності та необхідності таких витрат.

Відтак, з урахуванням характеру спору, складності справи, обсягу наданих позивачу по справі адвокатом послуг, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в розмірі 17 000,00 грн.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в даному випадку не відбувається втручання суду в договірні відносини між адвокатом та клієнтом щодо визначення вартості правової допомоги, оскільки наразі вирішується виключно питання щодо обґрунтованості покладення таких витрат на відповідача та їх розміру, яке судом вирішується з огляду на обставини цієї справи.

Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 130, 231-233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Білого Степана Григоровича ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Карпатські мінеральні води" (вул. О.Копиленка, буд. 3, кв.7, м. Київ, код 35633685): 2666 (дві тисячі шістсот шістдесят шість) грн 67 коп. збитків, 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. в повернення сплаченого судового збору та 17 000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

2. В частині позову про стягнення 49 633,33 грн збитків - провадження у справі закрити.

Повний текст складено та підписано 25.05.2023.

Суддя Н.М. Бурда