Рішення

від 25.05.2023 по справі 927/450/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/450/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Чернігівської міської ради

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000

gorsovet@chernigiv-rada.gov.ua;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ТРЕЙД"

код ЄДРПОУ 33688580, вул. Громадська, б.45, м. Чернігів, 14037

предмет спору: стягнення 50 358,01 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Чернігівською міською радою подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ТРЕЙД" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 50 358,01 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2022.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Позивач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, що підтверджується рекомендованим повідомленням №1400056235711.

Ухвала суду від 27.03.2023, направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернута до суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач користувався земельною ділянкою площею 0,0673 га (кадастровий номер 7410100000:01:011:0109), яка знаходиться за адресою: вул. Громадська, б.45, м. Чернігів, у період з 01.01.2018 по 31.12.2022 за відсутності правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку. Посилаючись на норми ст. 1212 Цивільного кодексу України, позивач вважає, що відповідач, користуючись земельною ділянкою без достатньої на те правової підстави, зберіг у себе кошти, які мав би сплатити за користування нею, а тому просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі 50 358,01 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2022.

Відзиву на позов від відповідача у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідачем не подано відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, у власності ТОВ "Літа-Трейд" за адресою: вул. Громадська (Борисенка), буд. 45, м. Чернігів, перебуває об`єкт нерухомого майна (приміщення з первинної обробки насіння соняшника та круп літ.К{2}-1: приміщення 1-1, з 1-3 по 1-7, І, загальною площею 309,6 кв.м., реєстраційний номер 10925399, свідоцтво про право власності від 24.02.2011.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка розташована за адресою: вул. Громадська (Борисенка), буд. 45, м. Чернігів, кадастровий номер 7410100000:01:011:0109, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; вид цільового призначення: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; форма власності: державна; площа 0,0673 га; власник: Чернігівська міська рада; орендар: ТОВ "Літа-Трейд".

Згідно з заявою ТОВ "Літа-Трейд" від 06.12.2010 ПП "Землепроект" розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на умовах оренди на земельну ділянку для експлуатації приміщення з первинної обробки насіння соняшника та круп ТОВ "Літа-Трейд" по вул. Громадська (Борисенка). 45 в адміністративних межах Чернігівської міської ради.

28.09.2011 між ТОВ "Літа-Трейд" та Чернігівською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки №3908 (далі по тексту - Договір №3908).

Договір зареєстрований у Чернігівській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди вчинено запис 28.09.2011 №3908.

Відповідно до п. 1 Договору №3908 орендодавець надає, а орендар приймає в короткострокове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації приміщення з первинної обробки насіння соняшника та круп по вул. Борисенка, 45.

Згідно з п. 2 Договору №3908 в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0673 га та 0,0018 га - проїзд спільного користування без реального виділення в натурі.

Нормативна грошова оцінки земельної ділянки становить 246 700,82 грн (357,02 грн за 1 кв. м).

Пунктом 6 Договору №3908 визначено, що договір укладено терміном до 31.05.2016. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір подовжити його дію.

Відповідно до п. 7 Договору №3908 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0 відсотка від нормативної грошової оцінки землі, що становить 7401,02 грн (10,7106 грн за 1 кв. м) на рік.

Згідно із п. 10 Договору №3908 розмір орендної плати переглядається не більше одного разу на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; підвищення цін і тарифів тощо, у тому числі внаслідок інфляційних процесів; збільшення розмірів ставки земельного податку; в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.

Орендодавець згідно п. 24 Договору №3908 має право вимагати від орендаря збільшення розмірів орендної плати у разі збільшення відповідно до законодавства України розміру земельного податку та інших мотивів, визначених у п. 10 цього договору.

Відповідно до п. 28 Договору №3908 сторони домовились, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Додатками №№ 1.2, 1.3 до Договору №3908 є кадастровий план земельної ділянки по вул. Громадській (Борисенка), буд. 45, площею 0,0673 га, кадастровий номер 7410100000:01:011:0109.

Актом прийому - передачі земельної ділянки, переданої в короткострокову оренду (Додаток № 2 до Договору №3908), позивачем передано відповідачу спірну земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 років площею 0,0691 га, в тому числі 0,0018 га - проїзд спільного користування по вул. Борисенка, 45 для експлуатації приміщення з первинної обробки насіння соняшника та круп (Землі промисловості, коефіцієнт функціонального використання = 1,2 - промислове використання).

У зв`язку із закінченням строку дії Договору №3908, Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулось до ТОВ «Літа-Трейд» з листом від 19.02.2016 №1313 щодо поновлення договору оренди та необхідності надання копії витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки на поновлення (підписаний ТОВ «Літа-Трейд»), копії правовстановлюючих документів.

Листами № 7252 від 05.12.2017 та № 441/ІН/2-08 від 12.06.2020 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради зверталось до ТОВ «Літа-Трейд» щодо оформлення права користування земельною ділянкою та укладення договору оренди земельної ділянки по вул. Громадській, буд. 45 у м. Чернігові.

Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради звернулося з листом № 437/ІН/2-08/2020 від 11.06.2020 до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про надання інформації про нормативну грошову оцінку 1 кв. м спірної земельної ділянки станом на 2016 - 2020 роки.

Відділом у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надано відповідь № 18-25-0.36-89/109-20 від 25.06.2020, в якій повідомлено, що нормативна грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки становить: станом на 01.01.2016 - 588,45 грн; станом на 01.01.2017 , якщо присвоєно код КВЦПЗ 11.02 - 623,62; станом на 01.01.2017, якщо код КВЦПЗ не присвоєно - 1039,37 грн; станом на 01.01.2018 - 01.01.2020, якщо присвоєно код КВЦПЗ 11.02 - 489,06 грн, станом на 01.01.2018, якщо не присвоєно код КВЦПЗ - 815,11 грн, станом на 167.07.2018 - 01.01.2020, якщо код КВЦПЗ не присвоєно - 1222,66 грн.

Також Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради зверталася з листами № 541/ІН/2-08/2020 від 15.07.2020, №756/ІН/2-08/2021 від 27.07.2021, №26/ІН/2-08 від 24.01.2023 до ГУ ДПС у Чернігівській області про надання інформації про нараховані податкові зобов`язання згідно податкових декларацій за період з 2016 по 2022 рік ТОВ «Літа-Трейд» по орендній платі за спірну земельну ділянку.

Головне управління ДПС у Чернігівській області листами № 8953/10/25-01-04-03-07 від 22.07.2020, №797/5/25-01-04-01-05 від 30.07.2021, №435/5/25-01-04-01-02 від 06.02.2023 надало відповідь, що ТОВ «Літа-Трейд» податкові декларації з плати за землю за 2018-2022 не подавало.

Листом № 41/ІН/2-08 від 26.01.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради зверталося до ТОВ «Літа-Трейд» щодо повернення коштів за користування земельною ділянкою площею 0,0673 га за адресою: вул. Громадська, буд. 45, м. Чернігів, без правовстановлюючих документів.

Листом № 994/ІН/2-08 від 21.09.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської повідомило ТОВ «Літа-Трейд» про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власниками землі та землекористувачам та про обов`язковість особистої присутності на даній комісії.

Вищезазначені листи та повідомлення Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради направлені на адресу ТОВ «Літа - Трейд», залишено останнім поза увагою.

13.10.2021 Управління земельних ресурсів Чернігівської міської ради було направлено на адресу ТОВ «Літа-Трейд» повідомлення про визначення збитків та затвердження акту комісії з визначення збитків.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 01.01.2018 - 31.12.2022 загальна сума збережених коштів становить 50 358,01 грн.

У зв`язку з тим, що користувач земельної ділянки не відшкодував кошти за користування земельною ділянкою, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 50 358,01 грн безпідставно збережених грошових коштів.

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею (ч. 1 ст. 2 Земельного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають:

а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності;

б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

За приписами ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.

Частиною першою статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом (ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України).

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права є предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 04.12.2019 у справі 917/1739/17.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою площею 0,0673 га, на якій цей об`єкт розміщений, у період з 01.01.2018 по 31.12.2022.

Як встановив суд, відповідач на підставі договору купівлі-продажу №5177 від 18.10.2010 набув у власність об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: вул. Борисенка, 45 у м. Чернігові, на земельній ділянці земель Чернігівської міської ради.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування (ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України у редакції станом на момент укладення договору купівлі-продажу).

Відповідно до частини 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

Не вважається порушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розміщене це нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на важливість принципу superficies solo cedit (збудоване на поверхні слідує за нею). Принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, хоча безпосередньо і не закріплений у такому вигляді в законі, знаходить вияв у правилах статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України, інших положеннях законодавства (див. постанови від 4 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16 (пункт 8.5), від 3 квітня 2019 року у справі № 921/158/18 (пункт 51), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 37-38)). Згідно з вказаним принципом особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 263/6022/16-ц (пункт 42)).

З урахуванням наведених приписів у разі наявності в особи права власності саме на об`єкт нерухомості відсутність підстав для поновлення договору оренди землі за частиною шостою статті 33 Закону № 161-XIV не може бути перешкодою для реалізації такою особою права користування земельною ділянкою, необхідною для обслуговування її об`єкта, а також для оформлення відповідних договірних відносин щодо цієї ділянки.

Такий правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Аналогічна правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Відповідно до частини першої статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з вимогами частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Тобто об`єктом оренди може бути земельна ділянка, яка є сформованою як об`єкт цивільних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій знаходиться об`єкт нерухомості, що належить на праві власності відповідачу є сформованою, їй присвоєно кадастровий номер 7410100000:01:011:0109.

28.09.2011 між Чернігівською міською радою (Орендодавець) та ТОВ «Літа-Трейд» (Орендар) укладено договір оренди №3908, за умовами якого в оренду ТОВ «Літа-Трейд» передана земельна ділянка з кадастровим номером 7410100000:01:011:0109, площею 0,0673 га, за адресою вул. Борисенка, 45, м. Чернігів.

Договір укладено зі строком дії до 31.05.2016.

ТОВ «Літа-Трейд» не було оформлено права користування спірною земельною ділянкою, зокрема не укладено відповідного договору оренди (додаткової угоди) з Чернігівською міською радою.

Таким чином, відповідач користувався земельною ділянкою, яка знаходиться під об`єктом нерухомості, та яка необхідна для його обслуговування, без достатньої правової підстави у період з 01.01.2018 по 31.12.2022.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 Податкового кодексу України). Подібне положення міститься й у статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Рішенням Чернігівської міської ради від 30.01.2015 «Про місцеві податки» (47 сесія 6 скликання) зі змінами та доповненнями, затверджено «Положення про плату за землю», згідно з Додатком №4.

У зазначеному Додатку № 4 до рішення міської ради від 30.01.2015 визначено ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, код КВЦПЗ 03.07. визначено для земель громадської забудови, а саме: для будівництва і обслуговування будівель торгівлі.

Рішенням Чернігівської міської ради № 15/VII-18 від 26.01.2017 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова», розглянувши технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2016, виготовлену українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя, Чернігівська міська рада затвердила технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Чернігова станом на 01.01.2016. Рішення набуло чинності з 01.01.2018.

Відповідно інформації Держгеокадастру, зокрема, витягу від 27.01.2023 №НВ-0000130252023 з ДЗК про земельну ділянку, земельна ділянка кадастровий номер 7410100000:01:011:0109 належить до категорії земель сільськогосподарського призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що відповідає коду КВЦПЗ 03.07.

Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік.

Земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до ст. 98-103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору у справі (про що зазначено у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19).

Витяг з технічної документації може визначати дані про нормативну грошову оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що така оцінка була незмінною.

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34, 35 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Оскільки спірна земельна ділянка перебуває у державній власності, Чернігівська міська рада, яка представляє її власника, наділена відповідними повноваженнями щодо визначення розміру орендної плати за передачу в оренду майна, що перебуває у її володінні.

Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17).

Відповідно до частини другої статті 20 та частини третьої статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

У відповідності до ст.18 Закону України "Про оцінку землі" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки державної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України.

Позивач здійснив розрахунок безпідставно збережених коштів за користування ТОВ «Літа-Трейд» спірною земельною ділянкою у період з 01.01.2018 по 31.12.2022 на суму 50 358,01 грн, виходячи з даних про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, які містилися в інформації Держгеокадастру.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:01:011:0109 площею 0,0673 га, що знаходиться по вул. Громадській, буд. 45 у м. Чернігові, згідно з листом Відділу у м. Чернігові Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 25.06.2020 №18-25-0.36-89/109-20 встановлена у розмірі 489,06 грн за 1 кв.м.

Згідно з розрахунком сума безпідставно збережених коштів внаслідок використання відповідачем спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з 01.01.2018 по 31.12.2022 становить 50 358,01 грн.

Враховуючи викладене вище, відповідач як фактичний користувач земельної ділянки, що у спірний період з 01.01.2018 по 31.12.2022 без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 50 358,01 грн за період з 01.01.2018 по 31.12.2022.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2684,00 грн судового збору.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІТА-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 33688580, вул. Громадська, б.45, м. Чернігів, 14037) на користь Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 50 358,01грн та судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в строк і в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор