Рішення

від 26.05.2023 по справі 927/427/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/427/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Міністерство оборони України,

код ЄДРПОУ 00034022, пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю РАС ЦЕНТР,

код ЄДРПОУ 38054199, вул. Любецька, 56, м. Чернігів, 14021

Предмет спору: про стягнення 101 100,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РОС ЦЕНТР про стягнення 101 100,00 грн пені.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 27.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також ухвалою від 24.04.2023 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Частиною 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 286/3/22/297 про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) від 13.07.2022 в частині непоставки товару в обумовлений строк.

Відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

13.07.2022 між Міністерством оборони України, в особі тимчасового виконуючого обов`язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РАС ЦЕНТР (Постачальник) укладено договір №286/3/22/297 (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору сторони узгодили предмет договору індивідуальне обмундирування (35810000-5) Костюм літній польовий з тканини, тип4, клас7 (далі - Товар).

Постачальник зобов`язується у 2022 році поставити Замовнику Товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а Замовник забезпечити приймання та оплату Товару (п. 1.2. Договору).

Відповідно до пункту 1.3 Договору номенклатура Товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється Товар, терміни виконання Договору, визначаються специфікацією:

-найменування Товару: Індивідуальне обмундирування (35810000-5) Костюм літній польовий з тканини, тип 4, клас 7;

- строки (терміни) постачання; загальна кількість Товару; ціна за одиницю; ціна Товару: до 31.08.2022 включно 10000 шт., 1685,00 грн, 16850000 грн; до 30.09.2022 включно 40000 шт., 1685,00 грн, 67400000 грн; всього за рік 50 000 шт. на загальну суму 84250000,00 грн.

Ціна Договору становить 84250000,00 грн, у т.ч. ПДВ 0 грн (Платник єдиного податку ІІІ група за ставкою 2%) (за загальним фондом) (п.2.1. Договору).

Підставою для укладення Договору є постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №169 (зі змінами) Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану (п.1.4 Договору).

Згідно з п.3.1. Договору Замовник оплачує поставлені товари за договірною ціною, встановленою сторонами.

Розрахунки за фактично поставлений Товар проводяться шляхом поетапної оплати Замовником поставлених йому партій товарів протягом 10 банківських днів після пред`явлення Постачальником рахунку на їх оплату (далі - рахунок) (п.3.2. Договору).

За умовами п.3.6. Договору за рішенням Замовника, у встановленому законодавством порядку розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати (авансу) у розмірі, що не перевищує 50 відсотків вартості товарів за договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, товар постачається на об`єднані центри забезпечення Замовника власними силами Постачальника та за рахунок Постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строк (термін) поставки Товару визначений в специфікації Договору (п. 1.3).

Приймання Товару за кількістю та якістю у всіх випадках, які не врегульовані положеннями цього Договору, здійснюється Одержувачем Замовника відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України від 19.07.2017 № 375 "Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю речового майна, шо постачається для потреб Збройних Сил України, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю (затверджена постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 № П-6) (п.4.6. Договору).

Товар постачається партіями, які формуються відповідно до рознарядки та ростовки Міністерства оборони України, які є невід`ємними частинами цього Договору (п.4.7. Договору).

Згідно з умовами п.6.3. Договору Постачальник, зокрема, зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки (термін), встановлені Договором; забезпечити поставку Товару у кількості та якості, що визначені пунктом 1.3 Договору.

Сторони у п.6.2.3. Договору встановили, що у разі порушення Постачальником умов Договору в частині поставки Товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов Договору чи відмови від виконання Договору, Замовник, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення Постачальника листом), має право: відмовитися від подальшого приймання виконання зобов`язань Постачальником за Договором; достроково розірвати Договір, повідомивши письмово про це Постачальника.

Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє Замовника права вимагати від Постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 7.3.2 Договору, за порушення строків виконання зобов`язання Постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасного поставленого Товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вказаної ціни Договору (пункт 2.1).

Відповідно до пункту 7.3.6 Договору, неустойка (пеня, штраф) за несвоєчасне постачання Товару, яка передбачена п.7.3.4 Договору нараховується за весь період прострочення.

Відповідно до п.11.1 Договору, договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2022.

Згідно з п.12.1 Договору зміни і доповнення до нього вносяться тільки у письмовій формі шляхом укладання відповідних додаткових угод (крім випадків передбачених пунктом 6.2.3 Договору), які будуть додаватися до тексту цього Договору, як невід`ємні його частини.

Листом № 2508 від 25.08.2022 відповідач звернувся до позивача з проханням узгодити нові терміни поставки, а саме 50000 шт. комплектів у строк до 30.09.2022 у зв`язку з вагомими труднощами в логістиці сировини для виготовлення костюмів.

До листа відповідач додав лист Торгово промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивач листом № 286/3190 від 05.09.2022 повідомив відповідача, що для розгляду питання щодо перенесення термінів постачання за Договором через обставини непереборної сили потрібно надати документи, які відповідають умовам укладеного договору та вимогам законодавства України.

Відповідно до листа № 286/8/3211 від 07.09.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору № 286/3/22/297 від 13.07.2022 на підставі п. 6.2.3. Договору. Крім того, позивач зазначив, що станом на 07.09.2022 від відповідача не надходило жодного пакету платіжних документів.

Факт порушення відповідачем умов договору також засвідчено позивачем у інформаційній довідці № 286/8/3212 від 07.09.2022 та доповідній від 07.09.2022 (а.с.29-30).

З огляду на те, що відповідачем не виконано зобов`язань щодо поставки Товару в обумовлені Договором строки, позивач звернувся до відповідача з претензією № 286/3266 від 08.09.2022 з вимогою сплатити штрафні санкції, а саме пеню в сумі 101100,00 грн.

Відповідач листом № 297 від 04.10.2022 претензію не визнав, посилаючись на те, що разом з документами для підписання договору товариство подало «Обґрунтування строку та розміру попередньої оплати по Договору № 286/3/22/297 від 13.07.2022» і просило прийняти рішення про проведення попередньої оплати в розмірі49% вартості товарів згідно п. 3.6 Договору.

Звертаючись до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо своєчасної поставки Товару по Договору, а саме 10000 шт. комплектів на суму 16850000 грн у строк до 31.08.2022, з огляду на що позивачем нараховано та заявлено до стягнення 101100 грн пені.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Щодо заявленої до стягнення пені.

Враховуючи порушення відповідачем строків поставки Товару, а саме 10000 шт. Костюма літнього польового у строк до 31.08.2022, позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в сумі 101100 грн за період з 01.09.2022 по 06.09.2022.

Частина 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

-за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

-за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Отже, виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України; якщо допущено прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов`язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості.

З огляду на те, що Договір № 286/3/22/297 від 13.07.2022 укладений на закупівлю для державних потреб товарів речової служби за кошти Державного бюджету України, суд вважає правомірним застосування до стягнення з відповідача за порушення строків виконання зобов`язання пені у розмірі 0,1 % вартості товарів, з яких було допущено прострочення на підставі приписів ст. 231 Господарського кодексу України.

Суд погоджується з твердженнями позивача щодо відсутності підстав для укладення додаткової угоди до договору для продовження строків поставки та проведення попередньої оплати з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з приписами ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Зважаючи на те, що здійснення юридичною особою господарської діяльності засновано на принципах, зокрема, власного економічного ризику, а тому, укладаючи договір № 286/3/22/297 від 13.07.2022 року відповідач повинен був об`єктивно оцінити можливість виконання ним своїх зобов`язань за цим контрактом.

Більше того, ті обставини, на які посилався відповідач у листі № 2508 від 25.08.2022, а саме вагомі труднощі в логістиці сировини для виготовлення костюмів, за своєю природою не є об`єктивними обставинами, які унеможливлюють належне (своєчасне) виконання зобов`язання постачальником товару, а мають характер звичайних ризиків підприємницької діяльності та могли бути ним передбачені при укладенні договору.

З приводу прийняття рішення Замовником про проведення попередньої оплати в розмірі 49% вартості товарів.

Положеннями п. 3.6. Договору сторони передбачили, що питання проведення попередньої оплати здійснюється за рішенням замовника за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати.

Матеріали справи не містять доказів надання згоди Міністерством оборони України на проведення попередньої оплати.

Крім того, виходячи зі змісту п.3.6. Договору, проведення попередньої оплати є правом, а не обов`язком Замовника.

Суд також погоджується з твердженням позивача щодо відсутності форс мажорних обставин.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто, неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 у справі N 915/531/17, від 26.05.2020 у справі N 918/289/19, від 17.12.2020 у справі N 913/785/17, наведено висновок що форс-мажорні обставини не мають преюдиціального характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 справа № 904/3886/21, зокрема, вказав «належним підтвердженням існування форс-мажорних обставин (доказом існування обставин непереборної сили, які звільняють сторони від відповідальності за невиконання умов договору) є відповідний сертифікат».

Про необхідність офіційного підтвердження обставин непереборної сили Торгово- промисловою палатою України сторони обумовили і в п. 8.3 Договору.

Матеріали справи не містять наявність прямих причинно-наслідкових зв`язків між військовою агресією російської федерації проти України, введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором.

Крім того, станом на дату укладання Договору 13.07.2022, з території м. Чернігова (території, де зареєстровано підприємство відповідача) та Чернігівської області були виведені війська російської федерації і відповідач реально усвідомлював свої можливості щодо виконання взятих зобов`язань по виготовленню та поставці продукції.

Суд, здійснивши перевірку розрахунку пені, дійшов висновку про її правомірне нарахування.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАС ЦЕНТР (код ЄДРПОУ 38054199, вул. Малиновського,34, оф.1, м. Чернігів, 14021) на користь Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, пр-т Повітрофлотський,6, м. Київ, 03168) пеню у сумі 101 100 грн, судовий збір в сумі 2684 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун