Рішення

від 26.05.2023 по справі 353/304/23

ТЛУМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 353/304/23

Провадження № 2/353/158/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Лущак Н.І.,

за участю: cекретаря судового засідання - Головатчук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просив зняти арешт з належного йому на праві приватної власності нерухомого майна. Реєстраційний номер обтяження: 22210. Зареєстровано: 03.06.2004 12:07:42 за № 22210: реєстратором Тлумацька державна нотаріальна контора. Підстава обтяження: постанова, АА № 799378, 16.04.2004, Тлумацький РВ державної виконавчої служби. Свої вимоги обгрунтовує тим, що йому на праві приватної власності належить житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . У квітні 2023 року він звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Водославської Н.В. з метою укладення договору купівлі-продажу наведеного нерухомого майна та отримав інформацію, що 03.06.2004 року на його нерухоме майно накладено арешт на підставі постанови, АА № 799378, 16.04.2004, Тлумацького РВ державної виконавчої служби. Повідомив, що у нього немає будь-яких богових зобов`язань та рішень судів чи інших органів про стягнення з нього коштів. Тлумацький ДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області надав письмову інформацію про відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо нього, а також будь-яких виконавчих проваджень в архіві відділу та рекомендував звернутися до суду з позовом про зняття арешту з нерухомого майна. Накладений арешт на його нерухоме майно позбавляє його конституційного права володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому на праві власності будинковолодінням. А тому, вважає за необхідне зняти арешт з належного йому нерухомого майна.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет та ціну позову дана справа підпадає під ознаки малозначної справи та не віднесена до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 13.04.2023 року вирішено розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами о 09 год. 00 хв. 11.05.2023 року. Також даною ухвалою було встановлено відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання ними відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив та встановлено відповідачам п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Роз`яснено відповідачам,що відповіднодо ч.1ст.193ЦПК Україниу строкдля поданнявідзиву вонимають правопред`явити зустрічнийпозов. Однак,судове засіданнябуло відкладенона 09год.00хв.26.05.2023року та викликано сторони в судове засідання, з метою заслухання їх усних пояснень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Згідно ч.1 ст. 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві у випадку його неявки в судове засідання просив справу проводити без його участі.

В судове засідання представник відповідача Тлумацького районного відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не з`явився, однак 16.05.2023 року від в.о. начальника Тлумацького ВДВС в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного МУМЮ Пилипів Р.М. надійшла заява, в якій вона проти задоволення позову не заперечила та просила слухати справу за відсутності представника відповідача.

У відповідності до ч. 1 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.12.2012 року, виданого приватним наторіусом Тлумацького районного нотаріального округу Дузінкевич С.М., зареєстрованого в реєстрі за № 2802, ОСОБА_1 (позивач) є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яке складається з домоволодіння в цілому, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 3). Дані відомості також підтверджуються Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 52696066 від 05.02.2016 року (а.с. 4-5), відповідно до якої ОСОБА_1 (позивач) на праві приватної власності належить домоволодіння: житловй будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 328775198 від 11.04.2023 року (а.с. 6-9), вбачається, що на все майно ОСОБА_1 (позивач) Тлумацькою державної нотаріальною конторою накладено обтяження, зареєстроване 03.06.2004 року о 12 год. 07 хв. 42 сек. за № 22210, а саме тип обтяження: арешт нерухомого майна, підстава обтяження: постанова серії АА № 799378 від 16.04.2004 року Тлумацького РВ державної виконавчої служби.

Відповідно до листа-повідомлення Тлумацького відділу Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 2829 від 12.04.2023 року у відділі відсутні будь-які виконавчі документи відносно ОСОБА_1 (позивач), згідно яких накладалося обтяження, тому Тлумацький відділ Державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не може зняти арешт у зв`язку з відсутністю правових підстав для зняття арешту (а.с. 10).

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника, арешт та вилучення майна боржника визначено Роздідом VII Закону України «Про виконавче провадження, зокрема ч. 1 ст. 48 вищевказаного закону передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

При цьому, відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до вимог ст. 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна на підставі отриманого повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини.

Згідно роз`яснень, викладених в абзаці 3 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржнику майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил підвідомчості (ст. 24 ЦПК попередньої редакції, ст. 12 ГПК попередньої редакції) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту.

Інститут права власності в Україні регулюється приписами статті 41 Конституції України. У відповідності до ч. 1 даної статті, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Частина 4 ст. 41 Конституції України встановлює принцип непорушності приватної власності.

Частиною 1 ст. 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Крім цього, ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядженням своїм майном.

Тобто в розумінні цієї статті, власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Як зазначив Верховний Суд України в своїй постанові від 15 травня 2013 року у справі № 6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Як видно з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, в Тлумацькому районному відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції немає жодного виконавчого провадження відносно позивача ОСОБА_1 , тобто підстав для продовження обтяження на майно позивача не має. Зазначені обставини порушують право позивача реалізувати в повному обсязі своє право власності на вказане нерухоме майно.

У відповідності до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Оскільки таке становище має місце по даній справі, суд вважає встановленими обставини, викладені позивачем в позовній заяві на обгрунтування своїх вимог.

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Виходячи з вищевикладеного, суд, оцінивши докази, які містяться у матеріалах справи, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що в ході розгляду справи доведені ті обставини, на які позивач посилався як на підстави позовних вимог, позовні вимоги є підставними, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При такому вирішенні позову, враховуючи клопотання позивача про віднесення судових витрат на його рахунок, суд вважає, судові витрати по справі слід віднести на рахунок позивача.

На підставі вищевикладеного, відповідно до Конституції України, ст. 316, 321, 328, 334, 391 ЦК України, ст.ст. 18, 48, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 12, 13, 82, 141, 142, 174, 178, 206, 247, 263-265, 268, 273, 274-279, 354-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Зняти обтяження: арешт з належного на праві приватної власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та жителю АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , нерухомого майна, який накладений Тлумацькою державної нотаріальною конторою, зареєстрований 03.06.2004 року о 12 год. 07 хв. 42 сек. за № 22210, підстава обтяження: постанова серії АА № 799378 від 16.04.2004 року Тлумацького РВ державної виконавчої служби.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

ГоловуючийН. І. ЛУЩАК