Ухвала

від 24.05.2023 по справі 752/5201/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/5201/21

Провадження № 2/752/1037/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Машкевич К.В.

за участю секретаря- Гненик К.П.

позивача - ОСОБА_1

представників позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача - ОСОБА_4

представника відповідача - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому содовому засіданні заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , Київської міської ради, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання державного акту на право власності на земельну ділянку недійсним, скасування державної реєстрації земельної ділянки, суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом і просить :

-визнати недійсним рішення Київської міської ради XXIV скликання від 11 липня 2002 року №114/114 в частині внесення змін в додатку до рішення Київської міської ради від 28.01.99р. XXIII скликання №116-2/217 від 28.01.99р. щодо площі переданої ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0,0834 га на 0,1 га;

-визнати недійсним акт на право власності на землю, виданий 29.11.2002 року Київською міською радою, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №79-2-01093, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1024 га, кадастровий №8000000000:79:318:0060 та скасувати державну реєстрацію даної ділянки.

Ухвалою судді від 01 березня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою судді від 16 березня 2021 року в справі відкрито спрощене провадження за правилами загального позовного провадження.

02 серпня 2022 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог і просить:

-визнати недійсним рішення Київської міської ради XXIV скликання від 11 липня 2002 року №114/114 в частині внесення змін в додатку до рішення Київської міської ради від 28.01.99р. XXIII скликання №116-2/217 від 28.01.99р. щодо площі переданої ОСОБА_4 земельної ділянки по АДРЕСА_1 з 0,0834 га на 0,1 га;

-визнати недійсним акт на право власності на землю, виданий 29.11.2002 року Київською міською радою, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №79-2-01093, що посвідчує право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,1024 га, кадастровий №8000000000:79:318:0060 та скасувати державну реєстрацію даної ділянки.

-визнати недійсним договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Лесею Василівною, №1414 від 07 травня 2019 року, на підставі якого відповідач ОСОБА_4 подарував 81/100 частин земельної ділянки з кадастровим №8000000000:79:318:0060 відповідачу ОСОБА_6 , 19/100 частин - відповідачу ОСОБА_7 .

В судовому засіданні представник позивача уточнив, що подана до суду заява про уточнення позовних вимог є заявою про збільшення розміру позовних вимог та частковою зміною предмета позову.

В прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог має бути відмовлено, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.

Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.

Предмет позову - це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення.

Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 922/404/19 від 09 липня 2020 року, позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві.

Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову.

Зміна підстав і предмету позову не допускається.

Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.

З даного аналізу випливає, що у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Виходячи з підстав позову, з яким позивач звернувся до суду, аналізуючи заяву про уточнення позовних вимог, суд вважає що дана заява в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. від 07.05.2019 року, за №1414 за своїм змістом є новими позовними вимогами, не заявленими позивачем при зверненні до суду, за своїм змістом не є заявою про збільшення розміру позовних вимог, а тому не може бути прийнята до провадження в межах даної справи.

Керуючись ст. 49 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог в частині визнання недійсним договору дарування земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Горбуновою Л.В. від 07.05.2019 року, за №1414 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: К.В.Машкевич