Рішення

від 19.05.2023 по справі 201/8303/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 201/8303/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2023 року Печерський районний суд міста Києва

суддя Волкова С.Я.

секретар судового засідання Топал А.І.,

справа № 201/8203/21

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю,

установив:

17.08.2021 р. ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом про визнання права власності за набувальною давністю на автомобіль марки Mercedes-Benz 1840, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.випуску. Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що згідно заяви про приєднання до публічного договору фінансового лізингу № ZRSWA!0000371357 від 05.10.2012 р. між нею таТовариством з обмеженою відповідальністю «Автоприват» отримала у лізинг автомобіль марки Mercedes-Benz 1840, реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1998 р.випуску. Отже згідно специфікації та акту приймання-передачі від 05.10.2012 р. до договору лізингу відкрито, протягом майже 9 років володіє означеним автомобілем.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 25.08.2021 р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоприват» про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю передано на розгляд до Печерського районного суду міста Києва; матеріали справи надійшли до суду 12.01.2022 р., наступного дня передано судді (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2022 р.).

Ухвалою суду від 19.01.2022 р. відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 19.05.2023 р. провадження усправі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоприват» про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю закрито в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоприват»на підставі пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК.

Відповідачем Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» відзив на позовну заяву не подано.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини і дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вимогамипро визнання права власності, свої вимоги обґрунтовує статтею 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом; обґрунтовує статтею 344 ЦК України, згідно з частинами першою, четвертою якої особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Між тим, порядок та умови набуття лізингоодержувачем об`єкта фінансового лізингу у власність визначаються договором фінансового лізингу або зазначеним у такому договорі окремим договором купівлі-продажу (викупу) об`єкта фінансового лізингу, або іншим договором, визначеним договором фінансового лізингу (частина перша статті 7 Закону України «Про фінансовий лізин»).

Надані суду документи, зокрема заява про приєднання до публічного договору лізингу № ZRSWA!0000371357 від 28.08.2012 р., свідчать про те, що ОСОБА_1 , лізингоодержувач, яка діє на підставі особистого волевиявлення, керуючись статтею 634 ЦК України, дає свою згоду на приєднання до публічного договору про надання фінансового лізингу на умовах, визначених публічним договором про надання фінансового лізингу, що розміщений на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоприват». Метою укладення договору є дата підписання сторонами даної заяви; з моменту підписання ОСОБА_1 даної заяви та прийняття її Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоприват», лізингодавець, сторони набувають прав та обов`язків, визначених договором, та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання). За цим договором лізингодавець передає лізингоодержувачу в лізинг: предмет лізингу та його вартість: автомобіль згідно специфікації, викладеної в додатку № 1; строк лізингу: 60 місяців з моменту підписання додатку № 2 (графік лізингових платежів); специфікація та акт приймання-передачі свідчить про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоприват», лізингодавець, передало, а ОСОБА_1 , лізингоодержувач, прийняла предмет лізингу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 свідчить про те, що власником автомобіля Mercedes-Benz 1840, 1998 р.випуску, являється Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоприват».

Згідно частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини першої статті 262, статті 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За правилами статтей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частин першої, другої статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагається.

Згідно частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Так, згідно частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або спорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Означена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повність або частково. При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже лише порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Таким чином у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Згідно частини першої статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Належними є сторони, які є суб`єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб`єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права. Відтак, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати по пред`явленому позову при наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. На позивачеві лежить обов`язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов`язаний виконати покладений на нього законом або договором обов`язок. Законодавець поклав на позивача обов`язок визначити відповідача у справі і суд повинен розглянути позов щодо тих відповідачів, яких визначив позивач. Водночас якщо позивач помилився і подав позов до тих, хто відповідати за позовом не повинен, або притягнув не всіх, він не позбавлений права звернутись до суду з клопотанням про заміну неналежного відповідача чи залучення до участі у справі співвідповідача і суд таке клопотання задовольняє. Ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання. З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, оскільки позов про визнання права власності пред`явлено до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», суд приходить до висновку, що позов заявлено до неналежного відповідача, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Керуючись статтями 1-23, 76-81, 95, 141, 258-259, 264-265, 354, 355 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на автомобіль за набувальною давністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, ЄДРПОУ: 14360570).

Суддя Волкова С.Я.