Рішення

від 25.05.2023 по справі 447/804/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/285/23 Справа №447/804/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

25.05.2023 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів.

Процесуальні дії у справі.

28.03.2023 представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Кожухівська Г.В. подала до суду позов до ОСОБА_2 про збільшення розміру стягнення аліментів. В обґрунтування позову позивачка покликається на те, що 21.08.2008 між сторонами було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 від подружнього життя сторін народилася донька ОСОБА_3 . Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.04.2014 у справі №447/330/14-ц ухвалено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини щомісячно у розмірі по 800 грн., який підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 10.02.2014 і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 29.09.2014 у справі №447/2013/14-ц шлюб між сторонами розірвано. Позивачка зазначає, що станом на даний час, спільна дитина сторін потребує більшого догляду та матеріального забезпечення, оскільки збільшуються потреби у навчанні та розвитку. Позивачка вказала, що на час розгляду справи №447/330/14-ц про стягнення аліментів з відповідача, такий офіційно не працював, не перебував на обліку у центрі зайнятості, матеріальної допомоги не отримував, на його утриманні було двоє непрацездатних осіб: мати-пенсіонер та її брат, інвалід II групи. Відповідач є фізично здоровим та матеріально забезпеченим, майже постійно перебуває на заробітках за кордоном у різних країнах, де отримує чималий дохід. Деякий час працював у Словацькій Республіці. 3 кінця 2021 року майже постійно працює у Франкфурті-на-Майні, Німеччина. 3 18.02.2021 відповідач зареєстрував у Словацькій Республіці підприємство юридичної особи з місцезнаходженням у м. Братислава, є керівником цього підприємства, що підтверджується копією сертифікату про реєстрацію підприємницької діяльності у відповідному реєстрі, на підставі якого здійснює підприємницьку діяльність у галузі будівництва (підготовчі роботи, будівельні роботи, реконструкція), посередницької діяльності у сфері торгівлі, послуг, виробництва, надання послуг у сільському господарстві та садівництві. Підприємницьку діяльність відповідач здійснює не тільки на території Словацької Республіки, а й інших країн Європейського Союзу, зокрема у Німеччині та Бельгії. Крім того, 11.02.2016 відповідач придбав трикімнатну квартиру загальною площею 67,5 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, у АДРЕСА_1 . Також відповідач володіє на праві власності ще чотирма об`єктами нерухомого майна, зокрема: житловим будинком загальною площею 37,5 кв.м по АДРЕСА_2 ; ??земельною ділянкою для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,1068 га, кадастровий номер 4621582700:05:003:0077; ?земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,8748 га, кадастровий номер 4621582700:01:000:0051; ??земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 0,6174 га, кадастровий номер 4621582700:03:000:0077. Дві земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 2,4922 га відповідач передав в оренду Фермерському господарству ОСОБА_4 на строк 15 років, відтак, відповідач отримує постійний пасивний дохід у вигляді орендної плати за землю. 12.01.2021 за відповідачем у територіальному сервісному центрі №4645 на підставі посвідчення митниці зареєстрований привезений з-за кордону автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», 2001 року випуску, об`єм двигуна 2 995 см.куб., потужність двигуна 137 кВт, що рахується за ним на обліку по даний час. Позивачка посилається на те, що про покращення матеріального становища платника аліментів свідчить також той факт, що з 2015 року відповідач майже постійно перебуває за кордоном. Вказує, що витрати на задоволення базових потреб спільної дитини становлять 9 000-10 000 тисяч гривень на місяць. Зокрема, для забезпечення збалансованого харчування, культурного розвитку та дозвілля, придбання одягу, засобів гігієни, зошитів, підручників, іншого шкільного приладдя. Для фізичного розвитку та формування правильної постави донька сторін займається повітряною гімнастикою, що також потребує витрат на спеціальний спортивний одяг та інвентар. Крім того, у 2017 році дитині було проведено аденотомію, у зв?язку з чим є необхідність промивати ніс «Хьюмером 150» два рази на добу постійно. Враховуючи те, що відповідач після винесення судом рішення про стягнення аліментів фактично не проживає з дядьком, відтак, не здійснює за ним догляду, враховуючи те, що у відповідача немає інших дітей чи непрацездатної дружини, аліментів відповідач нікому не сплачує, матеріальне становище такого покращилось, він займається підприємницькою діяльністю, після набрання законної сили рішенням Миколаївського районного суду Львівської області від 22.04.2014 придбав нерухоме майно й транспортний засіб, має у власності земельні ділянки, з яких отримує пасивний дохід, позивачка просить позов задоволити та ухвалити рішення про збільшення розміру аліментів, що стягуються з відповідача на її користь на утримання спільної неповнолітньої доньки у розмірі 7000,00 грн., щомісяця, розмір яких підлягатиме індексації, до досягнення донькою повноліття. Просить також стягнути з відповідача витрати на правову допомогу.

Крім того, разом із позовом було подано клопотання про витребування доказів.

29.03.2023 сформовано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 30.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання. Відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Крім того, вищевказаною ухвалою суду задоволено клопотання позивачки про витребування доказів, постановлено витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) інформацію про перетин Державного кордону України на виїзд і на в`їзд в Україну відповідачем, громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Жидачівським РВ УМВС України у Львівській області 18.09.1999, протягом останніх п`яти років; у Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 11): інформацію про вартість належного відповідачу автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», 2001 року випуску, об`єм двигуна 2995 см.куб, потужність двигуна 137 кВт, на момент придбання/набуття у власність та копію договору купівлі-продажу транспортного засобу або інші документи, які підтверджують витрати на придбання відповідачем належного йому автомобіля; інформацію (копії документів), що підтверджують розмір сплачених відповідачем платежів при розмитненні зазначеного автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», 2001 року випуску, об`єм двигуна 2995 см.куб, потужність двигуна 137 кВт (ввізне мито, акцизний збір, податок на додану вартість, реєстраційні збори); у державного нотаріуса Новороздільської державної нотаріальної контори Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Шолок О.Я. (місцезнаходження: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 16) інформацію (копії документів), які підтверджують вартість, за якою відповідач придбав трикімнатну квартиру загальною площею 67,5 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_3 , згідно договору купівлі-продажу, серія та номер 365, виданого 11.02.2016 Новороздільською ДНК, державний реєстратор: Шолок О.Я., Новороздільська державна нотаріальна контора, Стрийський районний нотаріальний округ, Львівська область; у відділенні Райффайзен Банку в м. Жидачів (місцезнаходження: 81701, Львівська область, Стрийський район, м. Жидачів, вул. Маркіяна Шашкевича, 4) інформацію (копії документів), що підтверджують розмір сплачених у грудні 2020 січні 2021 років відповідачем платежів при розмитненні автомобіля марки «TOYOTA CAMRY», 2001 року випуску, зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів 12.01.2021.

До суду повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого поштове відправлення, що надсилалося відповідачу, у якому містилася копія ухвали суду від 30.03.2023 та копія позовної заяви з додатками, отримала матір відповідача (а.с. 93).

24.04.2023 на електронну пошту суду надійшло клопотання представника позивача адвоката Кожухівської Г.В., у якому така просила проводити розгляд справи за її відсутності.

25.04.2023 судове засідання було відкладено на 25.05.2023.

15.05.2023 на електронну пошту суду надійшла заява відповідача, у якій він вказав, що перебуває за кордоном і не може з`явитися для участі у справі. Зазначив, що погоджується сплачувати аліменти на утримання спільної з позивачкою доньки у розмірі 5000,00 грн. щомісяця (а.с. 119).

25.05.2023 позивачка подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Наведене узгоджується із правовою позицією, висловленою ВС у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 у справі №361/8331/18, провадження №61-22682св19.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Сторони записані батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 07.09.2022 Новороздільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №61 (а.с. 13).

Заочним рішенням Миколаївського районного суду Львівської області у справі №447/330-14/ц від 22.04.2014, що набрало законної сили 23.06.2014, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , який проживає по АДРЕСА_2 , не працюючого, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі по 800 грн., яка підлягає індексації відповідно до закону, починаючи з 10.02.2014 і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць у межах суми платежу за один місяць в розмірі по 800 грн.

Згідно рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 29.09.2014 у справі №447/2013/14-ц, шлюб між сторонами розірвано (а.с. 14).

Згідно копії довідки, виданої 08.02.2018, ОСОБА_3 навчалася у 2-В класі Новороздільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №5. Вихованням доньки займається мати. Батько ОСОБА_2 навчанням доньки не цікавиться, не був присутнім на жодних батьківських зборах (а.с. 26).

Відповідно до копії довідки, виданої 22.12.2022, ОСОБА_3 навчається у 7-В класі з 01.09.2016. Батько ОСОБА_2 навчанням доньки не цікавиться, з класним керівником не спілкується (а.с. 27).

Згідно інформаційної довідки №320243249, сформованої 16.01.2023, відповідач ОСОБА_2 зареєстрував за собою право приватної власності на: 25.02.2016 земельну ділянку площею 0,1068 га, кадастровий номер: 4621582700:05:003:0077, за адресою: АДРЕСА_2 ; 11.02.2016 квартиру, загальною площею 67,5 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 24.10.2017 зареєстровано договір оренди землі з фермерським господарством ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 1,8748 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строком дії на 15 років з правом пролонгації (а.с. 61-63).

На підтвердження доводів, викладених у позовній заяві, позивачка надала копію консультативного висновку лікаря ортопеда-травматолога (а.с. 24), копію виписного епікризу (а.с. 25), копії актів про надані медичну послуги (а.с. 52, 53), копію рецепту від 10.03.2023 (а.с. 55), копії записів лікаря (а.с. 56-59), копії фіскальних чеків (а.с. 28-35, 54), квитанцій на оплату та про сплату комунальних послуг (а.с. 36-48), платіжну інструкцію про сплату репетиторства ОСОБА_3 з математики за 6 занять (а.с. 49),

В обґрунтування доводів, що відповідач займається підприємницькою діяльністю позивачка подала до суду копії документів іноземною мовою (а.с. 21, 23) та долучила не засвідчений переклад (а.с. 20, 22).

Відповідно до витягу з бази даних про осіб, що перетнули державний кордон України або виїхали з такої території щодо перетину кордону відповідачем з 08.11.2017 по 11.04.2023, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України на виконання ухвали суду від 30.03.2023, відповідач періодично перетинав державний кордон, востаннє 18.01.2022, відмітка про в`їзд в Україну відсутня (а.с. 96-97, 108).

21.04.2023 на виконання ухвали суду від 30.03.2023 надійшла відповідь з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській області, відповідно до якої за відповідачем 12.01.2021 зареєстровано транспортний засіб марки «TOYOTA CAMRY», сірого кольору, 2001 року випуску, об`єм двигуна 2 995 см.куб (а.с. 98-106).

Крім цього, на виконання ухвали суду від 30.03.2023, 25.04.2023 на адресу суду надійшла відповідь з Новороздільської державної нотаріальної контори Львівської області (а.с. 113-116), відповідно до якої 11.02.2016 відповідачем було придбано квартиру, загальною площею 67,5 кв.м, житловою площею 40,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого державним нотаріусом Новороздільської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в Реєстрі за №365.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ та яка набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно з положеннями статті 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначене також роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не є незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Згідно частини другої статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Суд враховує,що обов`язокутримувати дітейпокладений наобох батьків. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на утримання дитини (забезпечення умов життя) також мають бути однаковими.

При цьому дитина сторін повинна бути захищеною та отримувати належне утримання від батька, що гарантовано нормами національного і міжнародного законодавства.

Судом встановлено, що з моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів у 2014 році матеріальний стан відповідача змінився, а саме 11.02.2016 таким було придбано квартиру, ринковою вартістю 175811 грн. з ПДВ, 25.02.2016 зареєстровано право приватної власності на земельну ділянку, 24.10.2017 відбулася державна реєстрація договору оренди земельної ділянки фермерському господарству строком на 15 років з можливістю пролонгації, а 12.01.2021 відповідач ввіз транспортний засіб з-за кордону та зареєстрував такий за собою у встановленому законом порядку.

Однак, позивачкою належними та достатніми доказами не доведено факту здійснення підприємницької діяльності та працевлаштування відповідача за кордоном, отримання ним вказаного нею у позові доходу.

Суд враховує те, що, з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів змінився розмір прожиткового мінімуму для дитини, а також мінімальний розмір аліментів. Це свідчить про те, що розмір аліментів, які стягують з відповідача слід збільшити.

Таким чином, з урахуванням доводів позивачки, наведених у позовній заяві, беручи до уваги заяву відповідача про часткове визнання позову, а саме згоду на сплату аліментів на утримання дитини у розмірі 5000,00 грн., на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилалася позивачка, як на підставу своїх вимог, доказів, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Щодо стягнення судових витрат слід вказати наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві та в орієнтовному розрахунку судових витрат (а.с. 79) зазначено, що позивач у зв`язку із зверненням до суду несе судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. станом на дату подання позову.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вказана справа розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у справі проводилося одне судове засідання, а саме 25.04.2023, у яке представник позивача не з`явилася, подала клопотання про проведення судового засідання за її відсутності. Наступне судове засідання, призначене на 25.05.2023 відбувалося за відсутності учасників справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів, тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх фактично сплачено стороною.

У постанові ВП ВС у справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020, сформовано правову позицію, згідно якої при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування таких витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

На підтвердження факту отримання позивачем послуг адвоката та понесення ним витрат, до позовної заяви долучено ордер (а.с. 68), копію договору про надання правової допомоги №01/01-23 від 11.01.2023 (а.с. 64-65), копію додаткової угоди №1 від 11.01.2023 до договору про надання правової допомоги №01/01-23 від 11.01.2023 (а.с. 66).

У постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в постанові ВС від 03.10.2019 у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічні висновки наведено також у постановах ВС від 12.02.2020 у справі №648/1102/19 та від 11.11.2020 у справі №673/1123/15-ц.

Отже, за результатами дослідження та оцінки наданих доказів понесення витрат на правову допомогу у їх сукупності, беручи до уваги те, що позов підлягає до задоволення частково, враховуючи складність категорії справи, а саме те, що така не є важкою, кількість судових засідань у справі, участь у таких представника позивача, суд знаходить підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір у розмірі 1073,60 гривень належить стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись ст. 7, 141, 150, 180, 181, 182, 192 СК України, ст. 133, 134, 137, 141, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Збільшити розмір стягнення аліментів та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду й до досягнення дитиною повноліття.

Розмір аліментів підлягає індексації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у справі у розмірі 1073(однатисяча сімдесяттри)гривні 60копійок у дохід держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 25.05.2023.

Суддя Головатий А.П.