Постанова

від 22.05.2023 по справі 442/3588/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 442/3588/21 Головуючий у 1 інстанції: Крамар О.В.

Провадження № 22-ц/811/4294/21 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Цяцяк Р.П.,

судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О.,

за участю: секретаря Цьони С.Ю.;

адвоката Кінаш О.А. представника ВАТ «Рембуд»;

адвоката Бердар С.В. представника відповідача Макуха Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , представника Відкритого акціонерного товариства «Рембуд», на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

У травні2021року Відкрите акціонерне товариство «Рембуд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гулієв Анатолій Агаджанович (в подальшому «приватний нотаріус») та Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит», у якому просило суд ухвалити рішення, яким:

-визнати за позивачем право власності на об`єкти нерухомості, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

oадміністративний корпус (літ. „А-2), загальною площею 712,4 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106;

oдеревообробний цех (літ. „Б-1), загальною площею 1217,6 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106;

oлісопильне відділення (літ. „В-1), загальною площею 209,2 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106;

oбудівлю складу („Д-1), загальною площею 44,6 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106;

oбудівлю ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-1), загальною площею 1 401,9 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106;

oбудівлю гаражу (літ. „Е-1), загальною площею 687,4 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106;

oбудівлю складу (літ. „Є- 1), загальною площею 247,6 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106;

oбудівлю складу (літ. „Г-1), загальною площею 353,2 кв.м; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частки адміністративного корпусу (літ. „А-2), загальною площею 712,4 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106, номер запису про право власності: 41132730, проведену 19.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 159;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частки адміністративного корпусу (літ. „А-2), загальною площею 712,4 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490249846106, номер запису про право власності: 41132750, проведену 19.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 06.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 220;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/2 частки деревообробного цеху (літ. „Б-1), заг. площею 1 217,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106, номер запису про право власності: 41155091, проведену 22.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 06.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 221;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки деревообробного цеху (літ. „Б-1), заг. площею 1 217,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490270546106, номер запису про право власності: 41155045, проведену 22.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 160;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки лісопильного відділення (літ. „В-1), заг. площею 209,2 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106, номер запису про право власності: 41129591, проведену 19.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 06.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 223;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки лісопильного відділення (літ. „В-1), заг. площею 209,2 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490281546106, номер запису про право власності: 41129538, проведену 19.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 161;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу („Д-1), заг. площею 44,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106, номер запису про право власності: 41125744, проведену 18.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 163;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу („Д-1), заг. площею 44,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490287146106, номер запису про право власності: 41126093, проведену 18.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 07.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 227;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-1), заг. площею 1 401,9 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106, номер запису про право власності: 41057005, проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 07.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 228;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі ремонтної майстерні із з/бетонним цехом (літ. „Ж-1), заг. площею 1 401,9 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490293946106. номер запису про право власності: 41056965. проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 166;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі гаражу (літ. „Е-1), заг. площею 687,4 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106, номер запису про право власності: 41053761, проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 164;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі гаражу (літ. „Е-1), заг. площею 687,4 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490297846106, номер запису про право власності: 41053877, проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі № 442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 07.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 230;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу (літ. „Є-1), заг. площею 247,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106, номер запису про право власності: 41051974, проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 165;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу (літ. „Є-1), заг. площею 247,6 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490302446106, номер запису про право власності: 41052208, проведену 13.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 07.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 229;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу (літ. „Г- 1), заг. площею 353,2 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106, номер запису про право власності: 40935145. проведену 01.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 06.04.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 222;

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 , на 1/2 частки будівлі складу (літ. „Г-1), заг. площею 353,2 кв.м; адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 490306646106, номер запису про право власності: 40935075, проведену 01.03.2021 року приватним нотаріусом на підставі рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року та постанови Львівського апеляційного суду від 08.02.2021 року у справі №442/3663/20, а також договору купівлі-продажу посвідченого 28.03.2016 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Львівської області Теплою Ю.М. за реєстровим № 162.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що спірні об`єкти нерухомого майна належали на праві власності ВАТ «Рембуд». Виконавчим написом № 181, вчиненим 26.05.2009 року приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Т.І., запропоновано на задоволення вимог ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернути стягнення на належне ВАТ «Рембуд» на праві власності нерухоме майно. 06.10.2014 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки, переможцем яких визнано фізичну особу-підприємця ОСОБА_5 .

31.10.2014 року ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі № 442/7394/14 затверджено мирову угоду між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , згідно з якою за ОСОБА_4 визнано право власності спірне майно.

А рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.02.2016 року у справі № 442/1658/16 задоволено позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна подружжя та визнано право власності за кожним із них на 1/2 частки зазначених нежитлових будівель.

В подальшому вищезгадані судові рішення були скасованими у апеляційному порядку.

06.04.2016 року та 07.04.2016 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також 28.03.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договори купівлі-продажу 1/2 часток спірного нерухомого майна. Проте, рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03.10.2019 року у справі № 442/4500/19, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 22.01.2020 року та постановою Верховного Суду від 01.07.2021 року, вказані вище договори купівлі-продажу визнано недійсними.

Крім того, позивачем зазначалося, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гулієвим А.А. всупереч положень, які містяться у статтях 24, 26, 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, проведено державну реєстрацію спірного нерухомого майна за відповідачем ОСОБА_2 , оскільки рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 18.09.2020 року у справі № 442/3663/20, на підставі якого здійснено державну реєстрацію права власності на майно за ОСОБА_2 , не передбачено визнання права власності на таке майно за згаданим відповідачем (том 1, а.с. 2-12).

Оскаржуваним рішенням к задоволенні позову відмовлено (том 2, а.с. 118-122).

Дане рішення оскаржила представник позивача.

Апелянт просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Звертає увагу на те, що у цивільній справі № 442/4841/17 рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.05.2018 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12.06.2019 року та постановою Верховного Суду від 25.11.2020 року, ВАТ «Рембуд» відмовленно у задоволенні позову до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відтак «ВАТ «Рембуд» вже реалізував своє право на судовий захист речового права від порушень в належний спосіб, відтак, положення ч.1 статті 216 ЦК України не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна», а томувважає неправомірнимпосилання судуна те,що власникмайна можевитребувати належнейому майновід особи,яка єостаннім йогонабувачем,незалежно відтого,скільки разівце майнобуло відчуженедо того,як вонопотрапило уволодіння останньогонабувача(том 2, а.с. 134-145).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта на підтримання доводів апеляційної скарги та заперечення цих доводів зі сторони представника відповідача ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

ЦПК України встановлено, що:

- кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4);

- цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81);

- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13);

- обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (частина 1 статті 82);

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76);

- належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (стаття 77).

Статтями 15 (ч.1) та 16 (ч.1) ЦК України встановлено, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Позивач просить визнати за ним право власності на спірне нерухоме майно з застосуванням положень ст.ст. 215 та 216 ЦК України у зв`язку з тим, що договори купівлі-продажу, на підставі яких відповідач ОСОБА_2 набув право власності, рішенням суду визнані недійсними. Окрім того, підстави набуття права власності за попередніми власниками також скасовані рішеннями судів.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Європейський суд з прав людини (даліЄСПЛ), зокрема у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки», неодноразово зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (даліКонвенція), має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зорустатті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15.11.1996 року у справіЧахал проти Об`єднаного КоролівстваЄСПЛ наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. У рішенні від 31.07.2003 у справіДорани проти ІрландіїЄСПЛ зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Так, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права. Задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. пункти 84, 85 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20).

Згідно із ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Верховний Суд у постанові від 03.07.2019 у справі № 128/2526/16-ц зазначив, що розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених у статті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями 387 та 388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірних об`єктів нерухомого майна, відповідно до ст. 330 ЦК України: вказана обставина встановлена рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16.05.2018 року у справі № 442/4841/17, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 12.06.2019 року та постановою Верховного Суду від 25.11.2020 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17) вказано, що преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 року у справі № 442/3663/20 підтвердив вказану вище преюдиційну обставину. Зокрема, Верховний Суд вказав: «Суди не звернули увагу, що оскільки у справі № 442/4841/17 встановлено, що ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірного нерухомого майна та відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача, то він набув право власності на підставі статті 330 ЦК України».

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ВАТ «Рембуд» вже реалізував своє право на судовий захист речового права від порушень в належний спосіб та у встановленому порядку і з приводу вказаного спору компетентним судом було прийнято відповідне судове рішення (справа № 442/4841/17), яке набрало законної сили.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 року у справі № 48/340 дійшла до висновку, що норми щодо реституції не можуть застосовуватись як підстави позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі (п. 6.45).

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 року у справі № 442/3663/20 зазначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (стаття 13 ЦК України).

Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)».

Як зазначає Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 року у справі № 442/3663/20, для приватного права, з урахуванням принципу розумності, є неприйнятним використання правомірних приватно-правових конструкцій (зокрема, конструкції оспорюваного правочину) з метою створення передумов для позбавлення права власності добросовісного набувача, у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення та створюються передумови для виникнення «колізії» судових рішень.

Застосування приватно-правових конструкцій для позбавлення права власності у добросовісного набувача, у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування майна в добросовісного набувача, та нівелювання законної сили судового рішення по своїй суті є недобросовісним і свідчить про зловживання учасниками цивільного обороту.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу (частина третя статті 16 ЦК України).

Таким чином, вимоги ВАТ «Рембуд» про визнання за ним права власності на спірне нерухоме майно з застосуванням положень ст.ст. 215 та 216 ЦК України не підлягають задоволенню, оскільки спрямовані на позбавлення добросовісного набувача ОСОБА_2 права власності на спірне майно у випадку коли існує судове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову про витребування від нього майна.

З оглядуна викладене,судом першоїінстанції вірнозазначено,що враховуючивстановлений фактвідсутності підставдля визнанняправа власностіна спірнемайно запозивачем,та втой жечас добросовісностінабуття прававласності наспірне майновідповідачем,в даномувипадку позивачемне доведенобудь-якогопорушення йогоправ таінтересів внаслідокздійснення реєстраційнихдій приватнимнотаріус Львівськогоміського нотаріальногоокругу ГулієвА.А.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому приходить до висновку про те, що підстави для його скасування чи зміни відсутні і апеляційну скаргу на нього, доводи якої не спростовують висновків рішення суду, слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 п.1, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представника Відкритого акціонерного товариства «Рембуд», залишити без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повну постанову складено 26 травня 2023 року.

Головуючий: Цяцяк Р. П.

Судді: Ванівський О.М.

Шеремета Н.О.