Рішення

від 25.05.2023 по справі 140/3296/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року ЛуцькСправа № 140/3296/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюкевича СФ.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» (далі ТзОВ «Міраж-1», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області №230 від 10.02.2023 про внесення ТзОВ «Міраж-1» до переліку ризикових платників податків; зобов`язання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області виключити ТзОВ «Міраж-1» з переліку ризикових платників податків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2023 Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) було прийнято рішення №230 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким прийнято рішення про відповідність ТзОВ «Міраж-1» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Підставою для віднесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податків слугувала наявність у контролюючого органу податкової інформації, що яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За даними ЄРПН та ІКС «Податковий Блок», відсутня інформація про зберігання (складські/холодильні приміщення) овочів та фруктів у значному об`ємі, які потребують спеціальних температурних режимів, враховуючи їх поставки протягом року, а також у ТзОВ «Міраж-1» недостатня кількість трудових ресурсів. За результатами аналізу, ЄРПН протягом 2022 придбано (в тому числі імпортовано) 335,3 тони помідорів, а реалізовано 344,6 тонни помідорів) придбано ( в тому числі імпортовано) 283,4 тони огірків, а реалізовано 291,4 тони огірків

Позивач не погоджується з вищевказаним рішенням Комісії з підстав, належної мотивації і причин віднесення товариства до такого переліку. Вказує, що інформація податкового органу є лише припущенням відповідача, яке нічим необґрунтоване і непідтверджене, оскільки жодних перевірок господарської діяльності позивача за вказані періоди, які б встановили вказані факти, відповідачем не проводилось.

Крім того, здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У зв`язку із чим, просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №230 від 10.02.2023 про внесення ТзОВ «Міраж-1» до переліку ризикових платників податків.

Ухвалою суду від 07.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання (виклику сторін).

Ухвалою суду від 07.03.2023 відмовлено у задоволенні заяви ТзОВ «Міраж-1» про забезпечення позову.

У поданому до суду відзиві на позовну заяву від 22.03.2023 представник відповідача позовні вимоги заперечила, вказала, що підставою для включення ТзОВ «Міраж-1» до переліку ризикових платників податків слугувала податкова інформація, яка стала відома за проведеним аналізом інформації, що міститься в інформаційній системі «Податковий блок», даних ЄРП1 податкової звітності.

Зазначила, що відповідно до затвердженого довідника кодів податкової інформації з метою реалізації вимог абзацу другого п.8 додатка 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 (Наказ ДПС України від 11.01.2023), підставою щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку» ТзОВ «Міраж-1» є: 01 - постачання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності, 15 - постачання/придбання товарів з обмеженим терміном придатності за відсутності їх реалізації та/або переробки, та/або відповідних засобів зберігання, та/або придбання послуг оренди відповідних основних засобів.

Ствердила, що в контролюючого органу наявна інформація яка є недостатньою для спростування ризиковості здійснених операцій ТзОВ «Міраж-1», зокрема, первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспотування; складські документи (інвентаризаційні описи), відсутні документи, що передбачені умовами контрактів, відсутні складські документи, відсутні документи із транспортування щодо транспортування. За результатми аналізу даних ЄРПН протягом 2022 року ( в тому числі імпортовано) 335,3 тонни помідорів, а реалізовано 344,6 тон помідор, придбано ( в тому числі імпортовано) 283,4 тонни огірків, а реалізовано 291,4 тонни огірків; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього.

У зв`язку із чим, ТзОВ «Міраж-1» правомірно внесено до переліку ризикових платників податків згідно рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №230 від 10.02.2023.

При цьому, зазначає, що внесення контролюючим органом платника податку до переліку ризикових платників податків або прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку є лише діяльністю контролюючого органу з виконання своїх повноважень по збиранню та формуванню податкової інформації, яка сама по собі не створює для платника податків жодних правових наслідків.

Також, включення суб`єктом владних повноважень до бази даних певної інформації не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

На підставі вищевикладеного, вважає позовні вимоги безпідставними та просить у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив представник позивача підтвердила свої доводи, зазначені у позовній заяві та просила у задовольнити позовні вимоги ТзОВ «Міраж-1».

У запереченні на відзив представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ «Міраж-1», пославшись на підстави вказані у відзиві.

Дослідивши письмові докази, а також пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Міраж-1» з 29.05.2007 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, з 13.06.2007 зареєстроване платником податку на додану вартість. Основний вид діяльності підприємства - 46.31 - оптова торгівля фруктами та овочами.

10.02.2023 Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №230 про відповідність платника податків на додану вартість критеріям ризиковості платника податку: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської діяльності, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. За даними ЄРПН та ІКС «Податковий Блок», відсутня інформація про зберігання (складські/холодильні приміщення) овочів та фруктів у значному об`ємі, які потребують спеціальних температурних режимів, враховуючи їх поставки протягом року, а також у ТзОВ «Міраж-1» недостатня кількість трудових ресурсів. За результатами аналізу, ЄРПН протягом 2022 придбано (в тому числі імпортовано) 335,3 тони помідорів, а реалізовано 344,6 тонни помідорів) придбано ( в тому числі імпортовано 283,4 тони огірків, а реалізовано 291,4 тони огірків. Надані документи до повідомлення №01022023 від 01.02.2023 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні первинні документи щодо зберігання; первинні документи щодо транспотування; складські документи (інвентаризаційні описи), відсутні документи, що передбачені умовами контрактів, відсутні складські документи, відсутні документи із транспортування щодо транспортування. За результатами аналізу даних ЄРПН протягом 2022 року ( в тому числі імпортовано) 335,3 тонни помідорів, а реалізовано 344,6 тон помідор, придбано ( в тому числі імпортовано) 283,4 тонни огірків, а реалізовано 291,4 тонни огірків; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього.

Вважаючи рішення Комісії №01022023 від 01.02.2023 протиправним та необґрунтованим ТзОВ «Міраж-1» звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Відповідно до підпунктів 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами 1, 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених КМУ.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (далі Порядок №1165).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Так, додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пунктів 25, 26 Порядку № 1165 Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення (абзац 8 пункту 40 Порядку 1165).

Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком №1165 не передбачено.

При цьому відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.02.2023 Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення №230 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким прийнято рішення про відповідність ТзОВ «Міраж-1» пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку на додану вартість та внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Суд звертає увагу, що у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:

- у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або

- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів №01022023 від 01.02.2023, підставами для віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку зазначено, що ТзОВ «Міраж-1» по ланцюгах постачання формує штучний податковий кредит, оскільки за даними ЄРПН та ІКС «Податковий Блок», відсутня інформація про зберігання (складські/холодильні приміщення) овочів та фруктів у значному об`ємі, які потребують спеціальних температурних режимів, враховуючи їх поставки протягом року, а також у ТзОВ «Міраж-1» недостатня кількість трудових ресурсів. За результатами аналізу, ЄРПН протягом 2022 придбано (в тому числі імпортовано) 335,3 тони помідорів, а реалізовано 344,6 тонни помідорів) придбано ( в тому числі імпортовано 283,4 тони огірків, а реалізовано 291,4 тони огірків. Надані документи до повідомлення №01022023 від 01.02.2023 є недостатніми для підтвердження можливості здійснення операцій та спростування ризиковості. Відсутні первинні документи щодо зберігання, первинні документи щодо транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи), відсутні документи, що передбачені умовами контрактів, відсутні складські документи, відсутні документи із транспортування щодо транспортування. За результатами аналізу даних ЄРПН протягом 2022 року ( в тому числі імпортовано) 335,3 тонни помідорів, а реалізовано 344,6 тон помідор, придбано ( в тому числі імпортовано) 283,4 тонни огірків, а реалізовано 291,4 тонни огірків; зовнішньоекономічний контракт з додатками до нього.

Однак, жодних доказів на підтвердження обставин формування ТзОВ «Міраж-1» по ланцюгах постачання штучного податкового кредиту, зазначених у даному рішенні, представником відповідача до відзиву не подано. Посилання податкового органу на відсутність первинних документів щодо зберігання, транспортування, складських документів (інвентаризаційних описів), відсутність документів, що передбачені умовами контрактів, як на підставу для віднесення позивача до ризикових платників податків є таким, що жодним чином не свідчить про факт порушення позивачем будь-якої норми податкового законодавства.

Разом із тим, як слідує з матеріалів справи, за період з січня 2022 року по грудень 2022 року ТзОВ «Міраж-1» проводилася господарська діяльність по імпорту свіжих овочів та фруктів, а також придбання і продаж їх на території України.

Імпорт свіжих овочів та фруктів здійснювався згідно укладених зовнішньоекономічних контрактів №11/11/21 від 11.11.2021 з WEST FRUIT DIS TICARET LIMITED та №14/11/22 від 14.11.2022 з «NEA STAR FRUIT LTD», які додані позивачем до повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника критеріям ризиковості платника податку №01022023 від 01.02.2023.

Для підтвердження імпорту свіжих овочів та фруктів на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській позивачем в розрізі кожної поставки надано митні декларації з комплектом документів по митному оформлені, а саме: CMR, сертифікати відповідності придбаних овочів та фруктів, інвойси (рахунки-фактури), платіжні документу SWIFT про розрахунки із іноземними постачальниками, перелік яких вказувався вище, про що засвідчує надане платником пояснення з додатками документів та сформовані документи довільної форми по поставках товару по номерах митних декларацій.

Суд зауважує, що відповідно до вищевказаних зовнішньоекономічних контрактів при імпорті овочів та фруктів в усіх МД вказані умови поставки СРТ - перевезення оплачено до місця доставки - продавець оплачує перевезення товару до названого пункту призначення. Продавець зобов`язаний повідомити покупця про час доставки товару в узгоджене місце. Продавець відповідає за якість, кількість товару, виконання транзитних митних формальностей, тобто замовником і платником транспортних послуг виступає Продавець, в даних випадках WEST FRUIT PIS TICARET LIMITED та NEA STAR FRUIT LTD, а підтвердженням виконання продавцем своїх обов`язків і поставки товару є CMR, яка є міжнародною товарно-транспортною накладною, що підтверджує факт автомобільного перевезення вантажу.

Крім того, придбання овочів та фруктів позивачем здійснюється на території України, згідно укладених договорів купівлі продажу №26/07/21 від 26.07.2012 з ТзОВ «Умань- Агро-Тех», №07/07 від 18.07.2022 з ПП «Талея», №1-15/09/22 від 15.09.2022 з ТзОВ «Тепличний комбінат Західний» та в підтвердження придбання та поставок за даними договорами придбаних овочів та фруктів ТзОВ «Міраж-1» на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області надано видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення на оплату товару, договори заявки на транспортні послуги, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) по договорах заявках на транспортні послуги, платіжні доручення на оплату наданих транспортних послуг, які вказувались вище, про що засвідчує подане платником пояснення з додатками документів та сформовані документи довільної форми по поставках товару по номерах видаткових накладних.

Продаж придбаних овочів та фруктів імпортованих та придбаних на території України протягом 2022 року ТзОВ «Міраж-1» здійснювало ТзОВ «Фреш Продукт» на підставі укладеного договору купівлі-продажу №01/09/2022 від 01.09.2022, згідно якого здійснено 15 поставок імпортних овочів та фруктів та 4 поставки овочів та фруктів, придбаних на території України.

Відповідно до п. 1.2 вищевказаного договору кількість, ціна та вартість Товару зазначається у видаткових накладних та встановлюється за домовленістю сторін для кожної партії товару. Пунктом 3.2 передбачено, що термін і графік поставки товару встановлюється шляхом взаємної домовленості, згідно заявки ТзОВ «Фреш Продукт».

При доставці товарів на ТзОВ «Фреш Продукт», ТзОВ «Міраж-1» послугами складського зберігання не користувалось, товар доставлявся на адресу покупця в асортименті та кількості вказаній в заявках.

ТзОВ не має власних складських приміщень, оскільки придбаний у продавця товар відразу реалізує на покупця без розвантаження на складі, тому в підприємства немає потреби у складських чи холодильних приміщеннях зі спеціальним температурним режимом. Товар від продавця до покупця доставляється вантажним автотранспортом зі спеціальним для кожної партії товару температурним режимом.

Для перевезення кожної партії товару залучається найманий спеціалізований автотранспорт по договорах-заявках на транспортні послуги в ТзОВ «Логістик Профсервіс», згідно договору-заявки на транспортні послуги №080922 від 08.09.2022, в ПП «Транс-Захід БВ» згідно договору-заявки на транспортні послуги на транспортні послуги №070922 від 07.09.2022, в ФОП ОСОБА_1 згідно договору-заявки на транспортні послуги №220922 від 22.09.2022, а підтвердженням виконання наданих послуг транспортування є акти виконаних робіт №97 від 09.09.2022, №ОУ-0000087 від 07.09.2022, №7 від 23.09.2022, товаро-транспортні накладні №Р56 від 09.02.2022, №Р265 від 07.09.2022, №1232 від 22.09.2022. Оплата за надані транспортні послуги проведена позивачем повністю, про що засвідчують платіжні доручення №1418 від 08.09.2022, №1427 від 26.09.2022. №1422 від 20.09.2022. Вказані документи подавались ТзОВ «Міраж-1» на розгляд Комісії податкового органу, про що вказувалось вище.

Як зазначено у статті 42 Господарського кодексу України (далі ГК України), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом (ч. 1 ст. 43 ГК. України).

Статтею 44 ГК України визначено принципи підприємницької діяльності, згідно з якою підприємництво здійснюється на основі:

вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

вільного найму підприємцем працівників;

комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом;

самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд.

Отже, з наведеного слідує, що суб`єкт господарювання вільний у виборі постачальників і споживачів продукції, що виробляється, виду товару, залучення матеріально-технічних інших видів ресурсів.

Суд зауважує, що оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов`язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами, які є реальними та встановленими у документованому порядку.

Разом з тим, суд не бере до уваги посилання контролюючого органу у спірному рішенні на аналіз даних ЄРПН, згідно яких протягом 2022 року ( в тому числі імпортовано) 335,3 тонни помідорів, а реалізовано 344,6 тон помідорів, придбано (в тому числі імпортовано) 283,4 тонни огірків, а реалізовано 291,4 тонни огірків, оскільки досліджені судом податкові накладні, які подавалися ТзОВ «Міраж-1» на реєстрацію в ЄРПН, виписувалися відповідно до п.п. а) п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме по даті зарахування коштів від покупця, тобто на попередню оплату за товар, а не по даті відвантаження товару.

Суд зауважує, що при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Тобто податковим органом не встановлено конкретних фактичних обставин, що впливають на визначення ризиків; змісту та характеру ймовірних порушень; а також приписів податкового законодавства, ризик порушення яких існує в досліджуваній господарській операції позивача.

Комісія ГУ ДПС Волинській області прийшла до висновків про відповідність ТзОВ «Міраж-1» критеріям ризиковості на підставі загальних формулювань не підкріплених жодними фактичними та юридичними чинниками, що мають значення для прийняття оскаржуваного у справі рішення, а отже необґрунтовано.

Суд звертає увагу, що згідно пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, контролюючий орган повинен мати наявну податкову інформацію, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на нього завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення саме господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Однак відповідач зобов`язаний довести ризиковість такої господарської операції за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов`язку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі 640/11321/20.

Суд також звертає увагу на те, що оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій. Наявність запису в базах даних ДПС України про ТзОВ «Міраж-1» як ризикове підприємство порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 по справі №360/1776/19.

При цьому суд враховує, що прийняття контролюючим органом рішення про присвоєння особі ознаки ризикового платника податків змінює правовий режим реєстрації податкових накладних в Реєстрі, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в Реєстрі.

Отже, оскаржуване рішення саме по собі значно погіршує правове становище платника податків, покладаючи на платника додатковий тягар у наданні пояснень і документів у виправдання правомірності реєстрації податкової накладної до Комісії регіонального рівня. Окрім того, прийняття такого рішення суб`єктом владних повноважень впливає на ділову та господарську репутацію позивача, адже контрагенти позивача будучи обізнаними про віднесення позивача до переліку ризикованих платників уникатимуть господарських правовідносин з таким платником, що значно може відобразитися на фінансово економічному стані платника.

Право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника випливає з норм пункту 6 Порядку №1165, за якими у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, законом прямо передбачено право платника податків на оскарження у судовому порядку рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 року по справі № 340/474/20.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Волинській області про відповідність платника податку на додану вартість ТзОВ «Міраж-1» критеріям ризиковості платника податку від №230 від 10.02.2023 є протиправним та підлягає скасуванню.

Положеннями пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За таких обставин, зобов`язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права. Крім цього, застосування такого способу захисту є гарантією того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до часини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 2 684,00 грн, сплачений відповідно до квитанції №1507 від 24.02.2023.

Щодо відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн суд зазначає наступне.

Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.

Як вбачається із доданих письмових доказів (ордеру серії АС №1055103, договору про надання правової допомоги №03/15-02 від 15.02.2023, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 1/03/15-02 від 20.02.2023, додаткової угоди до договору про надання правової допомоги № 2/03/15-02 від 24.03.2023, акту здачі-приймання виконаних робіт від 01.03.2023 №1/03/15-02, рахунку-фактури № СФ-0000001 від 17.02.2023, платіжної інструкції №1501 від 20.02.2023 на суму 10 000,00 грн за надану правову допомогу, платіжної інструкції №1520 від 27.03.2023 на суму 3 000,00 грн, а загалом позивач сплатив на рахунок адвоката Хомич О.В. 13 000,00 грн, що складається з: підготовка і подання позовної заяви 7 000,00 грн, підготовка і подання заяви про забезпечення позову 3 000,00 грн, підготовка і подання відповіді на відзив 3 000,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив відповідач вказав, що сума витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн є завищеною та необґрунтованою.

На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу в сумі 3 000,00 грн за підготовку і подання позовної заяви, заяви про забезпечення позову, відповіді на відзив.

При вирішенні питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з правовою допомогою адвоката, суд виходить з того, що дана справа є справою незначної складності, при цьому, розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін по справі.

Отже, на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати з ГУ ДПС у Волинській області в загальному розмірі 5 684,00 грн (з них: судовий збір в сумі 2 684,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн).

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від №230 від 10.02.2023 щодо включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Волинській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати в розмірі 5 684,00 (п`ять тисяч шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Міраж-1» (45043; Волинська область, с. Скулин, вул. Шкільна, 3; код ЄДРПОУ 35168441).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010; Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4; код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя С.Ф. Костюкевич