Рішення

від 27.12.2022 по справі 160/6829/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2022 року Справа № 160/6829/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В., розглянувши у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах, робота на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 046350009783 від 04.04.2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 , пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового та пільгового стажу період роботи у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», а саме: з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року на посаді підземного гірничого робітника очисного вибою, зайнятість на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та призначити і виплачувати позивачу з дати звернення 25.03.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що він 25 березня 2022 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Відповідачем 04.04.2022 року винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 років). В рішенні від 04.04.2022 року зазначено, що пільговий стаж підземної роботи складає 16 років 11 місяців 10 днів, який враховано відповідачем з 01.01.2000 по 31.05.2014 за даними персоніфікованого обліку та з 09.08.2019 по 24.02.2022 (за виключенням періоду відсутності на робочому місці з 04.04.2020 по 10.04.2020), що недостатньо для призначення пенсії. Єдиною підставою у відмови в призначенні пільгової пенсії є - не зарахування відповідачем до пільгового стажу роботи з повним робочим днем під землею періодів роботи у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.06.2014 року по 22.04.2016 рік, оскільки в Реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані щодо сплати роботодавцем страхових внесків за вказаний період роботи. Не погоджуючись з цим, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 17 травня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

31 травня 2022 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Так відповідач 1 проти позову заперечує та зазначає, що згідно частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.

До пільгового стажу за Списком №1 зараховано період |роботи позивача з 11.10.1999 року по 31.05.2014 року на підприємствах, що розташовані на тимчасово окупованої території Луганської області, на підставі даних що містяться в системі персоніфікованого обліку в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5). При цьому, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 (Форма ОК-5) не міститься інформація про суми нарахованого доходу та сплачені внески за період роботи у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», відсутні законні підстави для зарахування періоду роботи позивача з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року до пільгового стажу за Списком №1. Пільговий стаж ОСОБА_1 обчислено по 24.02.2022 року. Загальний трудовий стаж становить 22 роки 06 місяців 10 днів, пільговий стаж за Списком №1 (на підземних роботах за провідними професіями) 16 років 11 місяців 10 днів, за Списком №1 (на підземних роботах непровідні професії) 1 рік 1 місяць 21 день, що є недостатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України № 1058 та з урахуванням кратності згідно Роз`яснень Міністерства соціальної політики України від 20.01.1992 № 8.

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомлено про те, що оскаржуване рішення № 046350009783 від 04.04.2022 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», було прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, у зв`язку із чим, вважають себе неналежним відповідачем по справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року до участі в справі у якості співвідповідача залучено - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві. Цією ж ухвалою відповідачу 2 було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з довідкою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.11.2022 року копія ухвали про залучення співвідповідача від 29.09.2022 по справі №160/6829/22 разом із копією позову з додатками надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м.Києві в його електронний кабінет і доставлено до цього кабінету 28.11.2022.

Правом подання відзиву на позовну заяву, в установлений 15 денний термін, Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві, не скористалось.

Частиною першою статті 261 КАС України визначені особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на викладене, суд зазначає, що вжив заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, у порядку визначеному КАС України.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується Довідкою від 10.05.2018 року № 1250-532994 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

25 березня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Разом із заявою до пенсійного органу також були подані: військовий квіток; Диплом про навчання в професійно технічному училищі; довідка про підтвердження пільгового трудового стажу від 19.01.2022 №1-4/97; трудова книжка НОМЕР_1 .

За правилами екстериторіальності, розгляд заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

04.04.2022 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було прийнято рішення № 046350009783 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу (20 років). Так, в наведеному рішенні ГУ ПФУ в м. Києві зазначено, що відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Згідно наданих документів, загальний страховий стаж позивача складає 22 роки 6 місяців 10 днів. Пільговий стаж (роботи підземні, провідні професії (20) складає І6 років 11 місяців 10 днів, який враховано з 01.01.2000 по 31.05.2014 за даними персоніфікованого обліку та з 09.08.2019 по 24.02.2022 (за виключенням періоду відсутності на робочому місці з 04.04.2020 по 10.04.2020), що не достатньо для призначення пенсії. Період роботи з 18.06.2018 по 08.08.2019 (1 рік 1 місяць 21 день) на посаді гірника підземного відноситься до переліку посад за постановою № 202(25).

На думку позивача, єдиною підставою у відмові в призначенні пільгової пенсії є не зарахування відповідачем до пільгового стажу роботи періодів роботи у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» за період з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року (1 рік 9 місяців 22 дні), оскільки в Реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні дані щодо сплати роботодавцем страхових внесків за вказаний період роботи.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Перевіривши доводи сторін та матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 19 Конституції України передбачано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV).

Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

За змістом статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працівникам, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 (далі Список № 202). До розділу І. «Підземні гірничі роботи в шахті і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт» Списку № 202 включені такі професії (посади): «усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю)».

Згідно з пунктом 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383) для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

На виконання статті 62 Закону № 1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затвердив Порядок № 637.

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації вимагається в двох випадках: 1) відсутність трудової книжки; 2) відсутність в трудовій книжці відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як свідчать матеріали справи, пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу позивача періоди його роботи з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року (1 рік 9 місяців 22 дні).

Судом встановлено, що згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 13.09.1999 року, ОСОБА_1 в період з 11.10.1999 року по 22.04.2016 року (записи №№ 6-11) працював у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (до 2003 року згідно відомостей Реєстру застрахованих осіб, підприємство мало назву «Дочірнє підприємство «Шахтоуправління «Луганське», та є правонаступником останнього).

Так, згідно з записами трудової книжки позивача, 27.11.1999 року ОСОБА_1 був переведений гірником підземним третього розряду з повним робочим днем під землею (наказ №1034 від 25.11.1999 р. запис № 7). Наказом № 1114/к від 07.12.2000 р. позивач був переведений гірником підземним очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею (запис № 10). Згідно з наказом № 22/к від 22.04.2016 р. ОСОБА_1 був звільнений з роботи з Відокремленого підрозділу Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» на підставі ст. 38 КЗпП України (запис № 11).

Тобто, трудовою книжкою позивача підтверджується, що він з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року (1 рік 9 місяців 22 дні), працював у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» з повним робочим днем в шахті, гірником підземним очисного забою.

Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працював у спірний період, були передбачені:

- Списком № 1, (Розділ 1, позиція 1.1а - а) усі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах) затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ України № 461 від 24.06.2016 р.).

Записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесений відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 № 58.

Таким чином, в спірний період (з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року) позивач працював на Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» на посадах, які дають йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

За таких обставин, безпідставними є доводи пенсійного органу, що для підтвердження пільгового характеру роботи позивача, необхідно надати уточнюючу довідку, оскільки записами в трудовій книжці підтверджується пільговий характер роботи позивача в спірні періоди його трудової діяльності.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), що містяться в Реєстрі застрахованих осіб (Форма ОК-5), в період:

- з жовтня 1999 року по червень 2003 року страхові внески сплачувались Дочірнім підприємством «Шахтоуправління «Луганське» (код підприємства 00178927);

- з липня 2003 по листопад 2014 страхові внески сплачувались Відокремленим підрозділом Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код підприємства 26410557);

- з червня 2018 по грудень 2021 страхові внески сплачувались Приватним акціонерним товариством «ДТЕК «Павлоградвугілля» (код підприємства 00178353), на якому позивач працює з 18.06.2018 року згідно записів трудової книжки (наказ структурного підрозділу «Шахтоуправління Першотравенське» Акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» №1284к від 15.06.2018 року).

Тобто, в період з грудня 2014 року по травень 2018 року в Реєстрі застрахованих осіб дійсно відсутні відомості про сплату страхових внесків за ОСОБА_1 , який відповідно до записів в трудовій книжці, працював на Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля», в тому числі в період з січня 2015 по 22.04.2016 року включно.

Згідно з розрахунком стажу для призначення пенсії від 04.04.2022 року, пенсійним органом до пільгового стажу (Список № 1, провідні професії (підземні ст. 14) зараховані наступні періоди: з 11.10.1999 по 31.05.2014 р. та з 18.06.2018 по 22.02.2022 р. (16 років 11 місяців 10 днів).

Період роботи позивача на Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» з 01.06.2014 по 22.04.2016 року на посаді «гірник підземний очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею» ні до загального ні до пільгового стажу, що надає право на призначення пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не зараховано.

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Страхові внески є складовою умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періодів його роботи на такому підприємстві.

Відтак, фактично внаслідок невиконання Відокремленим підрозділом Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» обов`язку по сплаті страхових внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та стажу за час роботи на вказаному підприємстві (з 01.06.2014 по 22.04.2016 року), що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Вказаний висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17 та від 20.03.2019 у справі № 688/947/17.

Суд також зазначає, що положеннями ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-IV, затвердженого Постановою Правління ПФУ від 07.07.2014 р. № 13-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Матеріали справи не містять доказів на предмет звернення відповідачем 2 до Відокремленого підрозділлу Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26410557) з питання надання додаткових документів щодо підтвердження пільгового стажу позивача в період з 01.06.2014 по 22.04.2016 року.

Отже, висновок відповідача 2, викладений у рішенні від 04.04.2022 року №046350009783 про відсутність підстав для зарахування періоду роботи позивача з 01.06.2014 по 22.04.2016 року на посаді «гірник підземний очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею» до пільгового страхового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії на підставі ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - є не обґрунтованим, прийнятим без врахування всіх обставин.

При цьому суд також зазначає, що відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р, територіальне місце розташування Відокремленого підрозділлу Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26410557, м. Луганськ, вул. Лермонтова, буд. 1В) віднесено до території, на якій органи державної влади не здійснюють свою повноваження.

Положеннями Постанови КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.

Таким чином, позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через захоплення незаконними озброєними формуваннями певних територій Луганської області.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 18 грудня 1996 року «Лоізіду проти Туреччини» дійшов такого висновку «Суд відмічає, що за наявності фактично існуючих незаконних утворень на території неконтрольованій законною Владою міжнародне право визнає законність деяких юридичних домовленостей та дій, наприклад, реєстрація народження, смерті або шлюбу, наслідки яких можуть бути проігноровані лише на шкоду жителям тієї чи іншої території».

Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду, Пенсійний фонд повинен взяти до уваги інформацію зазначену у трудовій книжці, аби у повному обсязі захистити права позивача, який звернувся до Управління за призначенням пенсії на пільгових умовах.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), проти Молдови та Росії (зокрема, "Mozer v/ the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення.

Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Застосовуючи «намібійський виняток» у справі "Cyprus v. Turkey", ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Трудова книжка, надана позивачем на підтвердження пільгового характеру його роботи в спірний період підтверджує, що він працював на Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26410557) в період з 01.06.2014 по 22.04.2016 року на посаді «гірник підземний очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею», тобто на посаді, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На підставі викладеного, суд вважає, що за обставин, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Луганської області, відмова відповідачем - органом державної влади, позивачу - фізичній особі, у реалізації його права на отримання пенсії з підстави видачі підтверджуючих первинних документів установами, розташованими на непідконтрольній українській владі території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності нарахування пенсії.

Таким чином, зважаючи на встановлену судом протиправність рішення від 04.04.2022 року №046350009783 в частині не зарахування до пільгового стажу періоду роботи ОСОБА_1 на Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» (код ЄДРПОУ 26410557) з 01.06.2014 по 22.04.2016 року на посаді «гірник підземний очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею», суд вважає , що вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, з метою відновлення порушеного права позивача, вважає за необхідне зобов`язати відповідача-1 зарахувати вказаний період його роботи до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку із чим, позовні вимоги в цій частині є обгрунтованим та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити і виплачувати позивачу з дати звернення 25.03.2022 року пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114, ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», суд зазначає наступне.

Згідно з розрахунком стажу від 04.04.2022 року встановлено, що при винесенні відповідачем 2 спірного рішення № 046350009783 від 04.04.2022 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пільговий стаж (16 років 11 місяців 10 днів) було враховано за період з 01.01.2000 по 31.05.2014 (за даними персоніфікованого обліку) та за період з 09.08.2019 по 24.02.2022 (за виключенням періоду відсутності на робочому місці з 04.04.2020 по 10.04.2022), що на думку відповідача, є недостатнім для призначення пенсії, оскільки для професій, які займав позивач (робітники очисного вибою) є необхідним пільговий стаж не менше 20 років. Період роботи з 18.06.2018 по 08.08.2019 (1 рік 1 місяць 21 день) на посаді гірника підземного не відноситься до категорії «робітники очисного вибою», у зв`язку із чим, зарахований до пільгового стажу по Списку № 1 та складає 18 років 3 місяці 24 дні.

За таких обставин, оскільки пенсійним органом не було фактично визначено у повному обсязі пільговий стаж ОСОБА_1 , та його це слід обрахувати з урахуванням висновків суду, вимоги позивача про призначення пенсії на підставі заяви від 25.03.2022 року, є передчасними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

За таких обставин, з метою повного та всебічного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати позивача повторно розглянути заяву від 25.03.2022 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на те, що відповідачем в ході розгляду справи не було доведено правомірність своїх дій та прийняття відповідних рішень, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 246, 291 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16) про визнання дій та рішення протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 04.04.2022 року № 046350009783 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у Відокремленому підрозділі Шахтоуправління «Луганське» Державного підприємства «Луганськвугілля» в період з 01.06.2014 року по 22.04.2016 року на посаді «гірник підземний очисного забою п`ятого розряду з повним робочим днем під землею», зайнятість на якій дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та повторно розглянути заяву позивача від 25 березня 2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти повних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім грн. 10 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, 16) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім грн. 10 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева