Рішення
від 25.05.2023 по справі 160/1936/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року Справа № 160/1936/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову (доповнення позовних вимог), позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 11382 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" від 19.08.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у Дніпропетровській області в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2021 року № 22091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" платником податку на додану вартість з 01.05.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 441894208292;

- зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 19.08.2022 року № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» днем фактично подання, а саме:

- Податкова накладна № 1 від 10.12.2021 р. на суму 10 665 422,20 грн (з яких ПДВ 1 309 788, 69 грн.);

- Податкова накладна № 2 від 13.12.2021 р. на суму 10 586 782,46 грн (з яких ПДВ 1 300 131,18 грн);

- Податкова накладна № 3 від 14.01.2021 р. на суму 10 446 531,14 грн (з яких ПДВ 1 282 907,33 грн);

- Податкова накладна № 4 від 15.12.2021 р. на суму 10 743 897,93 грн (з яких ПДВ 1 319 426,06 грн);

- Податкова накладна № 5 від 16.12.2021 р. на суму 10 810 355,52 грн ( з яких ПДВ 1 327 587, 52 грн).

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що наприкінці серпня 2022 року платником податку в особистому кабінеті було виявлено інформацію про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням контролюючого органу від 19.08.2022 №11382 з підстав того, що платник ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» не подає податкові декларації з податку на додану вартість з липня 2021 року по червень 2022 року, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень. Також у лютому 2022 року позивач в електронному кабінеті платника виявив інформацію про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме: рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 09.12.2021 № 22091, що прийняте комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає рішення від 09.12.2021 протиправним, оскільки позивачем здійснювалася законна господарська діяльність протягом тривалого часу та своєчасно сплачувалися податки та збори, жодних ризикових господарський операцій не здійснювалось. Звернув увагу на те, що після того як позивач дізнався про Рішення про відповідність його критеріям ризиковості, він з об`єктивних причин не міг звернутися до суду щодо оскарження цього рішення. Зауважив, що в умовах дії воєного стану електронні сервіси ДПС працюють з певними обмеженнями, а також були значні перебої в роботі електронних сервісів. Отже, на думку позивача, неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців вібулось не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності.

Окремо щодо рішення 09.12.2021 № 22091 позивач зазначив, що рішення не містить жодної обгрунтованої мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку та/або його контрагентами реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних. Віднесення позивача до переліку ризикових відбулось виключно на підставі припущення відповідача ознак ризиковості ведення діяльності ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА», а не на підставі аналізу податкової інформації. На думку позивача, рішення не відповідає критеріям вмотивованості, чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, а тому підлягає скасуванню та наслідком скасування є виключення позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач пояснив, що реєстрація усіх вищезазначених податкових накладних, які були направлені в ЄРПН для реєстрації в грудні 2021 року, була зупинена лише у лютому 2022 року. Зауважив, що єдиною підставою зупинення реєстрації податкових накладних, відправлених на реєстрацію в ЄРПН ТОВ «АГРОХОЛДИНГ' АСТАРТА» по взаємовідносинам з ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» стало прийняття контролюючим органом Рішення від 09.12.2021 року № 22091, відповідно до якого ТОВ «АГРОХОЛДИНГ- АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме, п.8. На думку позивача, не дотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призводить до необізнаності платника податків щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен надати контролюючому органу, внаслідок чого у відповідача виникає можливість прояву нічим не обмеженої дискреції, що призводить до прояву суб`єктом владних повноважень негативного розсуду, внаслідок чого платник податків не може належним чином виконати свої обов`язки, мета яких - реєстрація податкової накладної.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

08.03.2023 року відповідачем 2 до суду надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що ТОВ «АГРОХОЛИНГ АСТАРТА» протягом 12 послідовних податкових місяців з липня 2021 року по червень 2022 року не подає податкові декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту. Перевіркою встановлено, що ТОВ «АГРОХОЛИНГ АСТАРТА» має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних ПДВ операцій 0 гривень, а тому підлягає виключенню з реєстру платників ПДВ. Зазначений висновок відповідає приписам абз. «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України та абз. г) пункту 5.1 розділу V Положення №1130. Відповідач вважає, що доводи позивача не спростовують правильність висновку контролюючого органу.

22.03.2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій, зокрема, зазначено, що Рішення про відповідність ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» критеріям ризиковості, фактично унеможливило здійснення господарської діяльності позивачем, оскільки таке рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН. При цьому позивач дійсно не міг з об`єктивних причин звернутися до суду раніше, зокрема, з позовом про оскарження рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.03.2023 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» про залучення співвідповідача по справі. В якості третього відповідача по справі №160/1936/23 залучено Головне управління ДПС у Запорізькій області.

14.04.2023 року відповідачем 1 до суду надано відзив (з урахуванням уточнених позовних вимог), в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Зокрема, вказав, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПКУ. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПКУ, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зауважено, що висновки, наведені в рішенні, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, таке рішення не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень позивача до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. Отже, на думку відповідача, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових» є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо діг зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Натомість вимога позивача про виключення з критеріїв ризиковості таким вимогам не відповідає, оскільки дії контролюючого органу не створюють жодних правових наслідків.

Також, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області звернуто увагу на той факт, що зупинення реєстрації податкової накладної не породжує правових наслідків для платника податків та, відповідно, не порушує прав останнього, зупинення реєстрації податкової накладної не позбавляє платника права на подальшу реєстрації відповідних податкових накладних, а, відтак, зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків.

14.04.2023 року відповідачем 2 до суду надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Зазначив, що підтвердження обставин неможливості своєчасного виконання платником податків своїх податкових зобов`язань здійснюється за процедурою, визначеною наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та перелік документів на їх підтвердження». Тимчасово на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, застосовуються норми п. 69 підрозділу 10 XX «Перехідні положення» Кодексу щодо відповідальності за несвоєчасне виконання/невиконання платником податків податкових зобов`язань.

Відповідно до інформаційно-комунікаційних систем органів ДПС, ТОВ ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" заяви щодо неможливості виконання своїх податкових обов`язків, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та перелік документів на підтвердження», не подавалось, а тому, відповідач вважає, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" є правомірним, чим на переконання ДПС України, виключає правові підстави для зобов`язання ДПС України відновити статус платника ПДВ даного позивача.

Щодо відновлення в СЕА ПДВ облікових даних та записів рахунків інтегрованої картки, реєстраційного ліміту (сум податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН), який був до прийняття рішення від 19.08.2022 №11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідач, з посиланням на норми ст. 200-1 ПК України та Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі - Порядок № 569), повідомив, що позовні вимоги ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в цій частині на час звернення до суду і розгляду справи не порушені, оскільки відповідачем на момент розгляду справи не поновлено дію реєстрацію платника ПДВ ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА", як передумова застосувань положень ст. 200-1 Кодексу, а тому не можуть підлягати задоволенню.

Також відповідач у відзиві звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття рішення Комісія регіонального рівня ДПС про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, а тому визначений позивачем спосіб захисту права як зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН та РК в ЄРПН в обіход законодавчо встановленої процедури, не може бути застосований у спірних відносинах.

14.04.2023 року відповідачем 3 до суду надано відзив на позов, в якому він просив в задоволенні позову відмовити. Вказав, що підставою для включення ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» до реєстру ризикових платників є податкова інформація, складена Олександрівським відділом камеральних перевірок управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Запорізькій області, надана у листі №15850/08-01-18-06 від 09.12.2021, якою встановлено, що ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (код ЄДРПОУ 44189425) здійснює операції з ознаками ризику. За результатами проведеного аналізу даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) та відповідно до інформаційних баз даних ДПС України, у підприємства встановлено, що ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (44189425) чисельність трудових ресурсів складає 5 осіб при здійсненні значних обсягів придбання. При цьому, згідно з ЄРПН реалізація відсутня. Звіт за формою 20 ОПП позивачем не надавався, інформація щодо наявних місць зберігання придбаних товарів відсутня.

ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» зареєстроване платником ПДВ з 01.05.2021, при цьому податкові декларації з ПДВ у період з травня 2021 по серпень 2022 жодного разу не подавались, проте дані з ЄРПН містять відомості про здійснення у вересні 2021 року операцій з придбання товару (4365,9 тон насіння соняшника у ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» на суму 6539 тис. грн.) та реалізації у грудні 2021 року (3570,28 тон насіння соняшника на ТОВ «АГРОПРОД-Україна» ЄДРПОУ 44144227.

Також у період 01.09.2021-09.12.2021 було проведено придбання 4365,9 тон насіння соняшника у ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» ЄДРПОУ 44147260 на суму 6539 тис. грн.

При цьому, ланцюг постачання вказаного насіння соняшника у кількості не менш 4365,9 тон на адресу ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» відповідно до даних з ЄРПН, не підтверджується, оскільки ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» не здійснювало власного вирощування соняшника, проте у червні 2021 відображено придбання насіння соняшника на суму 9,8 млн грн. ПДВ постачальників.

Також відповідач зазначив, що при аналізі руху номенклатури товарів, задекларованих вказаним ланцюгом контрагентів, в т.ч. ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА», вбачається що відбувається декларування факту придбання товару, проте реалізації зазначеної номенклатури товарів вже відсутня та замінена на іншу. Таким чином, здійснена зміна (скрут) номенклатури товару, що вказує на проведення безтоварних операцій, яка здійснюється з метою документального завищення валових витрат та ПДВ підприємством реального сектору економіки.

Зауважив, що пунктом 6 Порядку №1165 визначено алгоритм дій платника податку у разі незгоди з рішенням комісії регіонального рівня про визнання платника таким, що відповідає критеріям ризиковості шляхом надання контролюючому органу доказів на спростування наявної у базах ДПС податкової інформації. Проте до ГУ ДПС у Запорізькій області позивачем повідомлень з копіями документів для спростування наявної у базах ДПС податкової інформації та виключення з переліку ризикових платників у період 2021-2022 року не подавалось.

Окремо у відзиві відповідач 3 звернув увагу на те, що у зв`язку з вищезазначеним, Комісія ГУ ДПС у Запорізькій області в разі задоволення позову не має можливості виконати рішення суду щодо виключення ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» з журналу ризикових платників. У зв`язку із зміною місця обліку у Головному управлінні ДПС у Запорізькій області відсутні технічні можливості щодо внесення відомостей до ІС Податковий Блок про рішення суду в частині зобов`язання виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Це пов`язано із тим, що ІС Податковий Блок функціонує відповідно до принципу територіальності. Платник податків стає на облік до відповідного територіального підрозділу податкового органу за своїм місцем обліку і реалізовує свої права та обов`язки саме через такий податковий орган. У разі зміни місця обліку, вся інформаційна взаємодія через ІС Податковий Блок переходить до податкового органу, де платник податків став на облік. Отже, у разі задоволення позовних вимог про скасування рішення від 09.12.2021 про відповідність ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" критеріям ризиковості, поновити порушене право позивача та виключити його з переліку ризикових має контролюючий орган територіального рівня, у якому платник знаходиться на обліку на дату фактичного виконання такого судового рішення, тобто - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області.

Також відповідач звернув увагу на те, що позивач визнає той факт, що ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" за період липня 2021-червня 2022 не подавалась податкова звітність з ПДВ та не заперечує того факту, що отримав оскаржуване рішення № 11382 від 19.08.2022 року у серпні 2022 року. У період 2021-2022 років жодних змін у строки, визначені п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України, не вносилось, відтермінування строків для подання щомісячної податкової звітності з ПДВ не запроваджувалось.

Також відповідач у відзиві вказав, що ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» було складено та направлено для реєстрації в ЄРПН податкові накладні: ПН № 1 від 10.12.2021; ПН № 2 від 13.12.2021; ПН № 3 від 14.12.2021; ПН № 4 від 15.12.2021; ПН № 5 від 16.12.2021 щодо продажу 3570,28 тон насіння соняшника на адресу ТОВ «АГРОПРОД Україна» ЄДРПОУ 44144227 на суму 46,7 млн. грн. Вищезазначені накладні були подані на реєстрацію до ЄРПН лише 18.02.2022 та зупинені в зв`язку з відповідністю п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме, «в органах ДПС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній / розрахунку коригування». З посиланням на п. 6. Порядку прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зазначив, що позивач не скористався своїм правом та не надав на розгляд Комісії повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. При цьому, відповідач вважає, що оскільки рішення про відмову в реєстрації вказаних податкових накладних не приймались, позивач обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про розгляд адміністративної справи в порядку загального позовного провадження у справі №160/1936/23.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.04.2023 року відмовлено в задовленні клопотань відповідачів про залишення позову без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 року відмовлено в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про роз`єднання вимог позовної заяви.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» є юридичною особою, яка зареєстрована в ЄДР та здійснює господарську діяльність з 13.04.2021 року, за наступними видами господарської діяльності: КВЕД: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний), КВЕД: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, КВЕД: 10.41 Виробництво олії та та тваринних жир; КВЕД: 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами, КВЕД: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, КВЕД: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами, КВЕД: 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами, КВЕД: 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами, КВЕД: 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками, КВЕД: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, КВЕД: 46.41 Оптова торгівля текстильними товарами, КВЕД: 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, КВЕД: 52.10 Складське господарство, КВЕД: 52.24 Транспортне оброблення вантажів, КВЕД: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Між ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (отримувач, покупець) та ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» (постачальник, продавець) було укладено договір поставки № НАС0109/20 від 01.09.2021 року.

На виконання умов даного договору ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» було поставлено ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» насіння соняшнику за видатковими накладними № РН-0916/37 від 16.09.2021 р., № РН-0916/38 від 16.09.2021 р., № РН-0916/39 від 16.09.2021 р., № РН-0916/40 від 16.09.2021 р., № РН-0916/41 від 16.09.2021 р. № РН-0916/42 від 16.09.2021 р., № РН-0916/43 від 16.09.2021 р., № РН-0916/44 від 16.09.2021 р., № РН-0916/45 від 16.09.2021 р., № РН-0916/46 від 16.09.2021 р., № РН-0916/47 від 16.09.2021 р., № РН-0916/48 від 16.09.2021 р., № РН-0916/49 від 16.09.2021 р., № РН-0916/50 від 16.092021 р. № РН-0916/51 від 16.09.2021 р., № РН-0916/52 від 16.09.2021 р., № РН-0916/53 від 16.09.2021 р., № РН- 0916/54 від 16.09.2021 р., № РН-0916/55 від 16.09.2021 р., № РН-0916/56 від 16.09.2021 р., № РН-0916/57 від 16.09.2021 р., № РН-0916/58 від 16.09.2021 р., № РН-0916/59 від 16.09.2021 р., № РН-0916/60 від 16.09.2021 р., № РН-0916/61 від 16.09.2021 р., № РН-0916/62 від 16.09.2021 р., № РН-0916/63 від 16.09.2021 р., № РН-0916/64 від 16.09.2021 р., № РН-0916/65 від 16.09.2021 р., № РН-0916/66 від 16.09.2021 р., № РН-0916/67 від 16.09.2021 р., № РН-0916/68 від 16.09.2.021 р., № РН-0916/69 від 16.09.2021 р., № РН-0916/№ РН-0916/70 від 16.09.2021 р., № РН-0916/71 від 16.09.2021 р., № РН-0916/72 від 16.09.2021 р., які долучені до матеріалів справи разом з квитанціями.

На виконання вимог п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та зареєстровано в ЄРПН вказані податкові накладні, які зареєстровані в ЄРПН та були прийняті ДПС України.

Також встановлено, що подальшому ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (продавець, постачальник) насіння було реалізоване на ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» (отримувач, покупець) за договором поставки № НС01/12/2021 від 01.12.2021 р. за видатковими накладними № 1 від 10.02.2021 р., №2 від 13.12.2021 р., № 3 від 14.12.2021 р., № 4 від 15.12.2021 р., № 5 від 16.12.2021 р.

Відповідно до вимог п. 201.1. ст. 201 ПКУ, ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» було складено та надіслано для реєстрації в ЄРПН податкові накладні, а саме:

- податкова накладна № 1 від 10.12.2021 р. на суму 10 665 422,20 грн. (з яких ПДВ 1 309 788, 69 грн.),

- податкова накладна № 2 від 13.12.2021 р. на суму 10 586 782,46 грн. (з яких ПДВ 1 300 131,18 грн),

- податкова накладна № 3 від 14.01.2021 р. на суму 10 446 531,14 грн. (з яких ПДВ 1 282 907,33 грн),

- податкова накладна № 4 від 15.12.2021 р. на суму 10 743 897,93 грн. (з яких ПДВ 1 319 426,06 грн),

- податкова накладна № 5 від 16.12.202 1 р. на суму 10 810 355,52 грн. ( з яких ПДВ 1 327 587, 52 грн).

Реєстрація податкових накладних, поданих ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» для реєстрації в ЄРПН, була зупинена.

Товариством з автоматизованої системи Єдине вікно подання електронних документів ДПС України отримано квитанції від 18.02.2022 «ДОКУМЕНТ ПРИЙНЯТО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА» щодо ПН № 1 від 10.12.2021 р., ПН № 2 від 13.12.2021 р., ПН № 3 від 14.12.2021 р., ПН № 4 від 15.12.2021 р., ПН № 5 від 16.12.2021 р.

Підставою зупинення реєстрації податкових накладних, в квитанціях зазначено «Відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.»

09.12.2021 року комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що діє при Головному управління ДПС у Запорізькій області, було прийнято рішення №22091 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку (зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку). В полі «Податкова інформація» вказано: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних».

Також, з матеріалів справи вбачається, що 19.08.2022 року, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА».

Так, у вказаному рішенні зазначено, що комісією встановлено:

1.Платник ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» протягом 12 послідовних місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність, постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що згідно з п.п. 184.1 статті 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що підтверджено довідкою про подання/неподання ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» декларацій з податку на додану вартість від 03 серпня № 4644/04-36-04-07-07.

2.Платник ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» не подає податкові декларації з податку на додану вартість з липня 2021 року по червень 2022 року, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятих відповідачем спірних рішень, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування та зобов`язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає наступне.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України) є спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За визначенням, наведеним у пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 62.1 статті 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, окрім іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Порядком №1165 визначено процедуру прийняття комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1165, податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

З аналізу положень Порядку вбачається, що платник податку щодо якого прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості може подати до комісії регіонального рівня документи для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Тобто, передбачене право, а не обов`язок.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, додаток 1 до Порядку №1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення (про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку (додаток 4 до Порядку №1165) передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Отже, при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Згідно з додатком 4 Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

З урахуванням викладеного, суд зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

Разом з тим, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування.

Зі змісту оскаржуваного у цій справі рішення вбачається, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» віднесено до ризикових, прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання позивачем податкових накладних для реєстрації, що суперечить положенням Порядку № 1165.

Суд зазначає, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 року по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Згідно з оскаржуваним рішенням від 09.12.2021 року № 22091 про відповідність ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» критеріям ризиковості платника податку, в ньому зазначено, що: «Платником податку та/або його контрагентами, згідно даних ЄРПН, здійснено реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбаних».

З відзиву відповідача 3 вбачається, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції, тобто негативна податкова інформація про ризикову діяльність стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів-постачальників.

Проте, спірне рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення саме позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податків, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку та/або його контрагентами реалізацію товарів/послуг, відмінних від придбанних.

Суд зазначає, що сам по собі факт включення контрагента позивача до переліку ризикових платників податку не може бути самостійною підставою для віднесення і позивача до ризикового платника, оскільки кваліфікуючою ознакою для віднесення суб`єкта до ризикового є саме здійснена ним господарська операція, в якій контрагент є лише одним з складових елементів.

Виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також, як вбачається з матеріалів справи, а саме, договору поставки № НАС0109/20 від 01.09.2021 р. між ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (отримувач, покупець) та ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» (постачальник, продавець), на виконання умов даного договору ТОВ «ФГ «ШИРОКІ ПРОСТОРИ» було поставлено ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» насіння соняшнику. В подальшому ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» (продавець, постачальник) насіння було реалізоване на ТОВ «АГРОПРОД-УКРАЇНА» (отримувач, покупець) за договором поставки №НС01/12/2021 від 01.12.2021 р., що підтверджується наданою до суду та дослідженою судом первинною документацією за вказаними договорами.

Таким чином, судом встановлено, що позивач здійснював господарську діяльність з купівлі та подальшої реалізації товару (насіння соняшнику).

Отже, оцінюючи підстави прийняття оскаржуваного рішення від 09.12.2021 року №22091, суд вказує, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону та виникнення для нього правових наслідків, у даному випадку, включення його до переліку платників податків, що відповідають критеріям ризиковості, за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що включення контрагентів позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для включення позивача до такого переліку.

Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не містить підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, що суперечить Положенням Порядку №1165.

Відповідачем 3 не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, що свідчить про те, що відповідач 3 діяв не у спосіб, визначений законодавством, а тому рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у Запорізькій області в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2021 року №22091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Варто також врахувати, що оскаржуване рішення податкового органу від 25.07.2022 №229156 породжує юридичні наслідки, оскільки включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником, а тому доводи відповідача 1 в цій частині є безпідставними.

Суд зауважує, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у Запорізькій області в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2021 року № 22091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 6 Порядку №1165, у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідності до ст. 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено відповідачем 3, станом на час розгляду справи місцем реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» є: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Яворницького Дмитра, буд.58 та позивач знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Враховуючи, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, керуючись приписами п. 6 Порядку № 1165, у суду для належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача наявні підстави для зобов`язання відповідача 1 виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Окремо щодо позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати податкові накладні, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, пунктом 6 вказаного Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

За приписами пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.п.2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, у зв`язку з чим суд констатує обґрунтованість заявленого позивачем способу захисту права, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Крім того, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкової накладної для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до ст.19 КАС України.

Оскільки, наслідком прийняття протиправного Рішення про відповідність ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" критеріям ризиковості та стало зупинення реєстрації зазначених вище податкових накладних, суд вважає, що вимога зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати вищевказані податкові накладні є обгрунтованою, оскільки інших підстав для зупинення реєстрації податкових накладних контролюючим органом не наведено.

Суд також зазначає, що квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних.

При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.

Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв ризиковості здійснення операцій, при цьому не зазначення такого критерію(їв) ризиковості платника податку та/або критерію(їв) ризиковості здійснення операцій, та без зазначення переліку документів, які пропонується надати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд (постанови від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20, від 20.01.2022 у справі №140/4162/21, від 27.01.2022 у справі №380/2365/21, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20), який за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Контролюючим органом не було зазначено в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних конкретного переліку документів, що мають бути надані платником податку для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Щодо позовних вимог визнати протиправним та скасувати рішення № 11382 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" від 19.08.2022 року, суд зазначає наступне.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі також Положення № 1130).

Відповідно до підп. пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 ст. 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підп. «а» п. 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підп. «б» - «з» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно до підпункту «г» п.5.1 Положення №1130, реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначенихпунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з п.5.2 Положення №1130, анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення № 1130, визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти "б" - "з" пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Відповідно до п.5.6 Положення № 1130, за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Відповідно до п.5.6 розділу V Положення № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Відповідно до п. 5.2. Положення № 1130, встановлено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт неподання декларацій або подання таких декларацій з нульовими показниками саме за останні 12 послідовних податкових місяців.

Прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» обґрунтовано не поданням до контролюючого органу протягом 12 послідовних податкових місяців декларації з податку на додану вартість, яка свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, з посиланням на п.п. «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України.

Рішення прийнято на підставі довідки про подання/неподання платником ПДВ декларацій з податку на додану вартість.

Відповідно до змісту довідки, старшим державним інспектором Соборного відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровьскій області було проведено перевірку податкової звітності позивача за періоди з липня 2021 року по червень 2022 року щодо декларування підприємством обсягів оподатковуваних операції та придбання товарів, за результатами якої встановлено відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких декларацій.

Разом з тим, судом з матеріалів справи встановлено, що позивач у період з вересня-грудня 2021 року здійснював господарські операції з придбання та продажу насіння соняшника, тобто мали місце операції, які свідчать про наявність придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового кредиту.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента із змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було продовжено, зокрема, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 757/2022 від 07.11.2022.

Також, враховуючи те, що стосовно позивача було прийнято рішення відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку, що, в свою чергу, унеможливлювало здійснення господарської діяльності позивача в спірний період, суд вважає, що неподання позивачем декларацій зі сплати податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців за період з липня 2021 року по червень 2022 року відбулось не внаслідок пасивної поведінки платника податків щодо ведення господарської діяльності, а внаслідок неможливості її ведення через введення воєнного стану на території України, тобто, з незалежних від позивача обставин.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно п.п. 69.1. підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України зі змінами внесеними згідно із Законом № 2142-ІХ від 24.03.2022; в редакції Закону № 2260-ІХ від 12.05.2022, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що в контексті даної спірної ситуації належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" від 19.08.2022 року №11382.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача 3 поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" платником податку на додану вартість з 01.05.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 441894208292 поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 19.08.2022 року № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням. Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 826/11485/15.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в"пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569(далі - Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДФС та Казначейством.

Згідно з пунктом 5 цього Порядку, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДФС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України, надсилає ДФС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДФС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 цього Порядку).

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 520/5627/19, від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати.

Крім того суд звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ).

Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим.

Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цьогоКодексу.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569(далі - Порядок №569).

Пунктами 3 та 5 Порядку №569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №569, ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Отже, аналіз вказаних вище законодавчих норм свідчить про те, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ (в тому числі реєстраційного ліміту) належить до повноважень ДПС України. При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постановах від 21.07.2020 у справі № 820/1053/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90497930) та від 22.07.2020 у справі №520/5627/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 90628587).

З метою відновлення прав та інтересів позивача, суд вважає, що єфективним захистом порушених прав позивача є саме зобов`язання відповідача 2 поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" з 01.05.2021 р., шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із збереженням індивідуального податкового номеру 441894208292, та збереженням облікових даних, записів та стану рахунків інтегрованої картки ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 19.08.2022 року № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Аналогічного висновку при обранні належного та ефективного способу захисту прав платника податку дійшов Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 17 грудня 2020 року у справі N 820/499/16, від 18 березня 2021 року у справі № 520/984/19.

При цьому, Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16 дійшов висновку, що відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень саме ДФС України, а з урахуванням реорганізації органів ДФС з 21 серпня 2019 року ці повноваження перейшли до Державної податкової служби України.

Пунктом 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено правом особи на доступ до суду, що, зокрема, включає такий аспект, як право на розгляд справи судом із "повною юрисдикцією", тобто судом, що має достатні та ефективні повноваження щодо: повторної (після адміністративного органу) оцінки доказів; встановлення обставин, які були підставою для прийняття оскарженого адміністративного рішення; належного поновлення прав особи за результатами розгляду справи по суті (п.70 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Обермайєр проти Австрії" (Obarmeier v. Austria) від 28 червня 1990 року (заява № 11761/85); п.155 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гранд Стівенс та інші проти Італії" (GrandeStevensandOthers v. Italy) від 4 березня 2014 року (заява № 18640/10).

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, суд не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам позивача на підтримку заявлених позовних вимог, позаяк вони не впливають на викладений вище висновок суду та наявність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову шляхом скасування, винесеного відповідачем 1 рішення від 25.07.2022 року № 229156.

Вказане та узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях (зокрема, рішення у справі "Суомінеен проти Фінляндії" (№37801/97), рішення у справі "Вагнер та J.M.W.L. проти Люксембургу" (№76240/01) та рішення у справі "Фабрі проти Франції"(№16754/08)).

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, відповідачі 1, 3, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності оскаржуваних рішень.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача необхідно стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 10736,00 грн. (платіжне доручення від 06.02.2023 року №0.0.2846189877.1) та у сумі 2684,00 грн. (квитанція №2039277 від 14.02.2023 року) за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно.

Керуючись ст. ст. 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, відповідача-3 Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" № 11382 від 19.08.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, яка є структурним підрозділом ГУ ДПС у Запорізькій області в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 09.12.2021 року № 22091, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" платником податку на додану вартість з 01.05.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 441894208292.

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити облікові дані, записи та стан рахунків інтегрованої картки ТОВ "АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА" в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні - до прийняття рішення від 19.08.2022 року № 11382 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, подані на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» днем фактично подання, а саме:

- податкову накладну № 1 від 10.12.2021 р. на суму 10 665 422,20 грн (з яких ПДВ 1 309 788, 69 грн.);

- податкову накладну № 2 від 13.12.2021 р. на суму 10 586 782,46 грн (з яких ПДВ 1 300 131,18 грн);

- податкову накладну № 3 від 14.01.2021 р. на суму 10 446 531,14 грн (з яких ПДВ 1 282 907,33 грн);

- податкову накладну № 4 від 15.12.2021 р. на суму 10 743 897,93 грн (з яких ПДВ 1 319 426,06 грн);

- податкову накладну № 5 від 16.12.2021 р. на суму 10 810 355,52 грн ( з яких ПДВ 1 327 587, 52 грн).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» судовий збір у сумі 4473,33 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» судовий збір у сумі 4473,33 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОХОЛДИНГ АСТАРТА» судовий збір у сумі 4473,33 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення25.05.2023
Оприлюднено29.05.2023
Номер документу111131020
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них

Судовий реєстр по справі —160/1936/23

Ухвала від 09.05.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

Ухвала від 31.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 22.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 17.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 05.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 05.01.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

Ухвала від 19.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Бившева Л.І.

Ухвала від 13.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 13.12.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Кальник Віталій Валерійович

Ухвала від 04.12.2023

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Шишов О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні