Рішення

від 23.05.2023 по справі 160/4263/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2023 року Справа № 160/4263/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (бульв. Кольцова, 14Д, оф.610, м. Київ, 03195, код ЄДРПОУ 44907059) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ»звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці, у якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів: UA110140/2023/000007/1 від 16.01.2023, UA110140/2023/000010/1 від 17.01.2023, UA110000/2023/000002/2 від 25.01.2023;

-визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110140/2023/000010 від 16.01.2023, UA110140/2023/000013 від 17.01.2023, UA 110140/2023/000022 від 25.01.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що для здійснення митного оформлення товару Товариство подало до Дніпропетровської митниці ДФС митні декларації, в яких визначило митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються. На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант подав до Митниці наступні документи: контракт від 05.10.2022 року № № FR05/10-2022, специфікації, прайс-листи, комерційні пропозиції, інвойси, митні декларації, морські коносаменти, автотранспортні накладні, міжнародні товаро-транспортні накладні. Під час контролю за правильністю визначення позивачем митної вартості товару на підставі поданих митних декларацій у відповідача виник сумнів стосовно достовірності наданих позивачем до митного оформлення відомостей, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості товару, тому, згідно з вимогами ст.53 Митного кодексу України, відповідач зобов`язав позивача надати додаткові документи без надання обґрунтованих вимог. Відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110140/2023/000010 від 16.01.2023, UA110140/2023/000013 від 17.01.2023, UA110140/2023/000022 від 25.01.2023 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів: UA110140/2023/000007/1 від 16.01.2023, UA110140/2023/000010/1 від 17.01.2023, UA110000/2023/000002/2 від 25.01.2023, відповідно до яких митна вартість товару визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів (другорядний метод), резервним методом. З урахуванням обставин, викладених у позові, з посиланням на судову практику, просить позовні вимоги задовольнити уповному обсязі. Додаткові пояснення щодо предмету позову позивачем надано у відповіді на відзив (вх.. №6748/23 від 10.04.2023).

Крім того 12 квітня 2023 року позивач подав заяву про стягнення судових витрат (вх.. №6937/23), відповідно до якої просить стягнути з відповідати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Ухвалою від 13 березня 2023 року суд відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

05 квітня 2023 року відповідач подав до суду відзив (вх. №6380/23), у якому вказує, що за результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ). Враховуючи сумніви щодо достовірності інформації наданих до митного оформлення специфікації до Контракту від 09.11.2022 №2 та інвойсу від 09.11.2022 №SK0911, а також враховуючи положення пункту 2.3 Контракту «Ціна на товар включає вартість товару, маркування, упаковки», у митного є сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості задекларованого товару наступних витрат: на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника) - місце ввезення на митну територію України; на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника) - місце ввезення на митну територію України. За результатом розгляду додатково наданих документів митним органом встановлено наступне. Інформація комерційної пропозиції являється довідковою. Комерційна пропозиція є наміром (проектом), а не підтверджує факт узгодження зовнішньоекономічної операції. Таким чином, комерційна пропозиція від 03.10.2022 не може бути використана митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Як зазначено в додатково наданому прайс-листі від 05.10.2022, інформація являється довідковою, може бути використана тільки для конкретної партії товару на умовах поставки CPT-Дніпро, що не відповідає суті та змісту прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженому колу покупців. Додатково наданий прайс-лист від 05.10.2022 не може бути використаний митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а саме не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 МКУ, та у цих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар. Враховуючи зазначені в повідомленнях митниці результатів перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за МД від 13.01.2023 №UA110140/2023/000166, ненадання у повному обсязі документів для спростування (пояснення) виявлених невідповідностей, унеможливлює об`єктивну перевірку числового значення митної вартості заявленого товару. На думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості щодо заявленого позивачем товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Відповідно до п.3 ч.6ст.12 КАС Українидана справа є справою незначної складності та згідно із ст. ст.257,262 КАС Українирозглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно із ч. 2ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

05 жовтня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бісторг» (покупець за контрактом) та Frankfurt Industrial Capital Group (продавець за контрактом, Китай) було укладено контракт № FR05/10-2022 (далі - Контракт), згідно з умовами якого, Продавець зобов`язується в порядку та строки, встановлені цим Контрактом, передати у власність Покупцеві Товар, в певній кількості, відповідної якості і за узгодженою ціною, вказаних в Специфікаціях на поставку Товару, які є невід`ємною частиною даного Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Контракті (п.1.1 Контракту).

Згідно із п.2.1 Контракту, загальна сума цього Контракту визначається як наростаюча сума за всіма поставками здійсненими за цим Контрактом. Ціни встановлюються в доларах США, Євро, або в іншій ваюті. Ціна на Товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, транспортування (п.2.3 Контракту).

Згідно із п.2.4. Контракту, кількість Товару має відповідати зазначеному в Додатку на поставку Товару до Контракту та Специфікації на поставку партії Товару до даного Контракту по кожному замовленню.

Відповідно до п.3.1 Контракту, поставка Товару за цим Договором здійснюється на умовах визначених в Додатках на поставку Товару, відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС 2010».

Датою поставки є дата, визначена в Специфікації на кожну партію Товару (пункт 3.2 Контракту). Якість товару, що поставляється за цим Контрактом, повинно відповідати стандартам країни виробника (п.4.1 Контракту). Якщо інші умови оплати не вказані Специфікації на поставку Товару Покупець оплачує Товар відстрочки платежу пізніше 150 (сто п`ятдесят) календарних днів із моменту поставки партії Товару. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Датою (моментом) оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Оплата за товар може здійснюватися іншими контрагентами за погодженням сторін (п.6.2 Контракту).

Відповідно до умов контракту, Сторонами було укладено:

- Специфікація №2.1 від 09.11.2022, на поставку товару «ручний електроінструмент тримера для підстригання газонів» різних моделей, умови поставки СРТ (інкотермс 2010) Дніпро, умови оплати відстрочка платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії Товару; Датою поставки є дата видачі коносаменту, на суму 25 158,82 доларів США, Ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, вартість доставки товару (фрахт), навантаження, розвантаження, укладку і сепарацію товару в трюмах судна;

- Специфікація №2 від 09.11.2022, на поставку товару «ручний електроінструмент тримера для підстригання газонів» різних моделей, умови поставки СРТ (інкотермс 2010) Дніпро; умови оплати: відстрочка платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії Товару; Датою поставки є дата видачі коносаменту, на суму 25 183,78,00 доларів США, Ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, вартість доставки товару (фрахт), навантаження, розвантаження, укладку і сепарацію товару в трюмах судна;

- Специфікація №3 від 25.11.2022, на поставку товару «оприскувачі садові акумуляторні», умови поставки СРТ (інкотермс 2010) Дніпро; умови оплати: відстрочка платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії Товару; Датою поставки є дата видачі коносаменту, на суму 18 624,66 доларів США, Ціна на товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, вартість доставки товару (фрахт), навантаження, розвантаження, укладку і сепарацію товару в трюмах судна;

В рамках Контракту Frankfurt Industrial Capital Group Limited здійснило ряд поставок на однакових умовах постачання.

13.01.2023 позивач звернувся до Дніпровської митниці для здійснення митного оформлення товару «Ручний інструмент для підстригання газонів з вмонтованим електродвигуном, працюючий тільки від зовнішнього джерела живлення напругою 220В/50Гц - садовий тример (комплектність згідно інструкції): потужність 1900 Вт, модель BCE-1900 A-26 6 шт., потужність 2000 Вт, модель BCE-2014-336 шт., потужність 2000 Вт, модель BCE-2014 B-91…». шляхом електронного декларування за митною декларацією № 23UA11014000166U9 (далі ЕМД). Поставка товарів здійснена на умовах CPT, Дніпро. Митна вартість товару заявлена Позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України (далі Митного кодексу України).

За результатами формато-логічного контролю автоматизованою системою управління ризиків митним органом згенеровано обов`язкові форми контролю за ЕМД від 13.01.2023 №UA110140/2023/000166: 105-2 «Контроль правильностi визначення митної вартостi товарiв», 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»

За результатами перевірки документів та відомостей, доданих до митної декларації, з урахуванням положень статті 337 Кодексу, митним органом встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжності та не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 Митного кодексу України), а саме:

1. За ЕМД від 13.01.2023 №UA110140/2023/000166, згідно наданих декларантом до митного оформлення товару документів, поставка товару «Ручний інструмент для підстригання газонів з вмонтованим електродвигуном, працюючий тільки від зовнішнього джерела живлення напругою 220В/50Гц садовий тример (комплектність згідно інструкції): потужність 1900 Вт, модель BCE-1900 A; потужність 2000 Вт, модель BCE-2014; потужність 2000 Вт, модель BCE-2014 B; потужність 1700 Вт, модель BCE-1720 K;» здійснюється на підставі зовнішньоекономічного контракту від 05.10.2022 №FR 05/10-2022, специфікація до Контракту від 09.11.2022 №2, інвойсу від 09.11.2022 №SK0911.1.

Пунктом 2.2. Контракту визначено, що покупець купує товари в кількості та за цінами, визначеними у погоджених та підписаних сторонами специфікаціях на постачання кожної партії товару. Разом з тим, наданий інвойс від 09.11.2022 №SK0911 містить посилання на Контракт, однак не містить посилання на специфікацію до нього, що стосується задекларованої партії товарів.

2. При накладенні специфікації до Контракту від 09.11.2022 №2 та інвойсу від 09.11.2022 №SK0911 один на одного встановлено чітке співпадіння печаток та підписів уповноваженого зі сторони продавця (Frankfurt Industrial Capital Group Limited), а також співпадає їх взаємне розміщення. Вищезазначене ставить під сумнів достовірність інформації, що зазначена у вказаних документах.

3. Враховуючи, що в інвойсі від 09.11.2022 № SK0911 відсутнє посилання на специфікацію, як це передбачено Контрактом; у специфікації до контракту та в інвойсі встановлене співпадіння печаток та підписів уповноваженого зі сторони продавця, у митного органу є сумніви щодо достовірності інформації, яка зазначена в інвойсі від 02.11.2022 №SK0911, у т.ч. щодо умов поставки товарів (INCOTERMS), вартісних показників та умов оплати за товар.

4. Відповідно до частини 4 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої статті 58 МКУ. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У випадках, передбачених Митного кодексу України, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Згідно із частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Відповідно до пункту 3.2 Контракту, дата поставки зазначається у специфікації на кожну партію товару. У специфікації до Контракту від 09.11.2022 №2, щодо достовірності якої у митного органу наявні обґрунтовані вище сумніви, дата поставки не зазначена. При цьому, в зазначеній специфікації до Контракту від 09.11.2022 №2 та в інвойсі від 09.11.2022 №SK0911 визначено, що товар поставляється на умовах відстрочення платежу не пізніше 180 календарних днів з моменту поставки партії товару, на основі виставленого продавцем інвойсу. Відсутність документально підтвердженої дати поставки унеможливлює перевірку виконання умов оплати за товар.

5. Відстрочення оплати за товар 180 днів суперечить світовій практиці та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VII ГАТТ. Враховуючи зазначене, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.

6. Відповідно до відомостей графи 20 МД та наданих товаросупровідних документів, комерційні умови поставки оцінюваної партії товарів CPT Дніпро: продавець зобов`язаний заключити договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідні для доставки товару до названого місця призначення (Дніпро). Тобто на продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту. При цьому копію митної декларації країни відправлення до митного контролю декларантом не надано.

7. Згідно із наданого до митного контролю коносаменту від 17.11.2022 №HSNB22DGN11020, порт відвантаження NINGBO (Китай), порт призначення GDANSK (Польща), вид транспорту водний, товар переміщувався у контейнері №EITU1492700. Згідно наданого до митного контролю CMR від 10.01.2023 №б/н, країна відправлення Польща, вид транспорту автомобільний, товар транспортується транспортним засобом AP2210EO/AP2526XM та розташований в картонних коробках. Враховуючи сумніви щодо достовірності інформації наданих до митного оформлення специфікації до Контракту від 09.11.2022 №2 та інвойсу від 09.11.2022 №SK0911, а також враховуючи положення пункту 2.3 Контракту «Ціна на товар включає вартість товару, маркування, упаковки», у митного є сумніви щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості задекларованого товару наступних витрат: на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника) - місце ввезення на митну територію України; на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника) - місце ввезення на митну територію України.

Враховуючи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення таких складових митної вартості як витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортований товар, з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товарів, відповідно до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, керуючись частиною 3 статті 53 Митного кодексу України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;- виписку з бухгалтерської документації;- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;- копію митної декларації країни відправлення;- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно із частиною 6 статті 53 Митного кодексу України декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Строк подання документів 10 календарних днів. Консультація проведена.

У відповідь на повідомлення №1 митниці декларантом 13.01.2023 додатково надіслано: комерційна пропозиція від 03.10.2022 та прайс-лист від 05.10.2022.

За результатом розгляду додатково наданих документів митним органом встановлено наступне. Інформація комерційної пропозиції являється довідковою. Комерційна пропозиція є наміром (проектом), а не підтверджує факт узгодження зовнішньоекономічної операції. Таким чином, комерційна пропозиція від 03.10.2022 не може бути використана митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару. Як зазначено в додатково наданому прайс-листі від 05.10.2022, інформація являється довідковою, може бути використана тільки для конкретної партії товару на умовах поставки CPT-Дніпро, що не відповідає суті та змісту прайс-листа, як комерційної пропозиції продавця необмеженому колу покупців. Таким чином, додатково наданий прайс-лист від 05.10.2022 не може бути використаний митним органом для підтвердження заявленої декларантом митної вартості товарів.

За результатами розгляду митної декларації та доданих до них документів, відповідач відмовив позивачу у митному оформленні (випуску) товарів, про що склав картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110140/2023/000010 від 16.01.2023, UA110140/2023/000013 від 17.01.2023, UA110140/2023/000022 від 25.01.2023 та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів: UA110140/2023/000007/1 від 16.01.2023, UA110140/2023/000010/1 від 17.01.2023, UA110000/2023/000002/2 від 25.01.2023, відповідно до яких митна вартість товару визначена за ціною договору щодо ідентичних товарів (другорядний метод), резервним методом.

Не погоджуючись з вказаними рішеннямипозивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідачів, викладених в відзивах на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно достатті 49 Митного кодексу Українимитною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першоюстатті 7 Митного кодексу Українивстановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цьогоКодексу, законівта інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п. 24 ч. 1ст. 4 Митного кодексу України).

Відповідно до частини другоїстатті 53 Митного кодексу Українидокументами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводиться розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактура (інвойс) або рахунок - проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою вказаної статті також передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою , контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний та авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першоїтретьоїстатті 54 Митного кодексу Українипередбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першійстатті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положеньстатті 55 Митного кодексу України.

Приписамистатті 337 Митного кодексу Українипередбачено, що перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VІІ ГАТТ 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції.

Примітками до п. 2 статті VІІ «Оцінка товару для митних цілей» ГАТТ (1947) визначено, що сумісним зі статтею VІІ було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Згідно із пунктом 1 частини четвертоїстатті 54 Митного кодексу Україниконтроль заявленої декларантом митної вартості товарів здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини шостоїстатті 54 Митного кодексу Україниорган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першоюстатті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другоюстатті 55 Митного кодексу Українивизначено, що прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до частини першоїстатті 57 Митного кодексу Українивизначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2статті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цьогоКодексу(частина третястатті 57 Митного кодексу України).

Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шостастатті 57 Митного кодексу України).

Відповідно до частини четвертоїстатті 57 Митного кодексу Україниу разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першоїстатті 57 Митного кодексу України.

При цьому застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей59та60цьогоКодексу. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно із частиною восьмоюстатті 57 Митного кодексу Україниу разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановленихстаттею 64 цього Кодексу.

Частиною першоюстатті 58 Митного кодексу Українипередбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини другоїстатті 58 Митного кодексу Україниметод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Аналіз положень частини третьої статті53, частин першої, другої та п`ятої статті54, статті58 Митного кодексу Українидає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених устатті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, в ході перевірки правильності визначення митної вартості товарів Дніпровська митниця зробила висновок про неможливість застосування методу за ціною договору, оскільки декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а саме: не подано декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - третій статті 53 Митного кодексу України, та у цих документах відсутні всі відомості, що підтверджують числове значення такої складової митної вартості товару, як витрати на транспортування оцінюваного товару до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортований товар.

Суд враховує, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. І на підставі тих, що надані додатково з ініціативи декларанта чи на вимогу митного органу.

Позивач разом з декларацією митної вартості для митного оформлення було надано контракт від 05.10.2022 року № FR05/10-2022, специфікації, прайс-листи, комерційні пропозиції, інвойси, митні декларації, морські коносаменти, транспортні накладні, міжнародні товаро-транспортні накладні..

Отже, всі необхідні документи, які передбачені умовамистатті 53 Митного кодексу України, позивач під час митного оформлення товару надав.

При цьому, митний орган не вказав на наявність виправлень, підробок, розбіжностей та відсутності всіх відомостей у наданих документах.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченістаттею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 року в адміністративній справі №803/667/17.

Наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 31.03.2015р. у справі №21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділуVIIПерехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

В обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що подані товариством документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стосовно зауваження щодо відсутності посилання на Специфікацію у Інвойсі, суд зазначає таке.

Згідно із п.2.1 Контракту загальна сума цього Контракту визначається як наростаюча сума за всіма поставками здійсненими за цим Контрактом. Ціни встановлюються в доларах США, Євро, або в іншій валюті. Ціна на Товар включає в себе вартість товару, маркування, упаковку, транспортування (п.2.3 Контракту). Згідно із п.2.4. Контракту кількість Товару має відповідати зазначеному в Додатку на поставку Товару до Контракту та Специфікації на поставку партії Товару до даного Контракту по кожному замовленню.

Митним кодексом чи будь-яким іншим нормативно правовим документом не встановлено вимог до такого документу як Інвойс.

Інвойс - у міжнародній комерційній практиці документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів і послуг, їхню кількість та суму коштів, яку покупець має за них сплатити.

Посилання у Інвойсі на Специфікацію не є обов`язковим, крім того це є невиправданим, оскільки посилання саме на Контракт є основоположною вимогою, що дає змогу ідентифікувати на підставі чого здійснюється митне оформлення товарів.

На переконання суду наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на специфікацію, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані.

Аналогічний правовий висновок з цього питання викладено у постановах Верховного Суду від 18.07.2019 у справі № 821/829/18 (адміністративне провадження №К/9901/5724/19), від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17 (адміністративне провадження №К/9901/48422/18).

Щодо встановленого недоліку відносно «співпадіння» печаток і підписів суд зазначає таке.

Відповідно дост. 54 Митного кодексу Українимитний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів…

Таким чином, саме обґрунтовані підстави, що підтверджені належними доказами, а не сумніви, які базуються лише на припущеннях посадової особи митного органу, без проведення відповідних експертиз, які б підтвердили підробку документів, можуть бути покладені в основу для висновку про сумнівність достовірності інформації, зазначеної у вказаних документах, що призводить до невірного визначення митної вартості товару, який декларується.

Щодо зауважень митного органу про «відсутності документально підтвердженої дати поставки», щодо відстрочки платежу у Контракті від 05.10.2022 №FR 05/10-2022 року, щодо обов`язкового надання митної декларації країни відправлення суд висловлює такі міркування.

За умовамист. 627 Цивільного кодексу Українивідповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»суб`єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України.

Митний орган зазначає, що відстрочення оплати за товар 180 днів суперечить світовій практиці, та може свідчити про наявність додаткових умов та домовленостей, які унеможливлюють підтвердження заявленої ціни товарів, як такої, що базується на дійсній вартості згідно статті VІІ ГАТТ, проте належних доказів, які призвели до таких висновків не наводить.

За вимогамист. 8 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»Держава та її органи не мають права безпосередньо втручатися в зовнішньоекономічну діяльність суб`єктів цієї діяльності, за винятком випадків, коли таке втручання здійснюється згідно з цим та іншими законами України

Відповідно до частини 4статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятоїстатті 58 МКУ.

Згідно із частиною 2статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Таким чином, надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару передбаченоМитним кодексом Українилише у випадку оплати такого товару.

Умовами контракту та специфікації до Контракту передбачено відстрочення платежу на 180 календарних днів з моменту відвантаження товару, що свідчить про неможливість надання платіжних документів на час митного оформлення товару.

Стосовно ненадання митної декларації країни відправлення, то суд зазначає, що до переліку основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, експортну митну декларацію продавця законодавцем не включено.

Копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа зобов`язані надати виключно за наступними умовами:

- документи, зазначені у ч.2ст. 53 Митного кодексу Українимістять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті зі ці товари;

- за умови її наявності.

Законодавець вважає митну декларацію країни відправлення виключно додатковим документом, у зв`язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - необґрунтованим.

Стосовно відсутності інформації щодо включення до ціни товару витрат на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; «не підтвердження транспортної складової» суд зазначає таке.

Пунктом 6 ч.2 ст.53 Митного кодексу України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

У Специфікації №2.1 до Контракту поставка Товару визначена на умовах CPT Дніпро.

Транспортування товару на умовах СРТ (інкотермс 2010) Дніпро.

Такі умови перевезення передбачають: «CPT (англ. Carriage Paid To) (... named place of destination), або Фрахт/перевезення оплачені до (...назва місця призначення) - термін Інкотермс 2000 та 2010, означає, що продавець зобов`язав доставити товар названому ним перевізнику. Крім цього, продавець зобов`язаний сплатити витрати, пов`язані з перевезенням товару до зазначеного пункту призначення. Це означає, що покупець бере на себе всі ризики чи втрати пошкодження товару, а також інші витрати після передачі товару перевізнику. Під словом перевізник розуміється будь-яка організація, яка на підставі договору перевезення бере на себе зобов`язання забезпечити самому організувати перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським і внутрішнім водним чи іншим транспортом чи комбінацією цих видів транспорту.»

В спірному випадку організація перевезення та оплата перевезення до Дніпра здійснювалась за рахунок Продавця.

Транспортування товару від пункту прибуття (Дніпро) до пункту розмитнення здійснювалось відповідно до договору від 22.12.2022 року №108/22/А щодо розміщення автотранспорту на території пункту прибуття, укладеного з ТОВ «ДНІПРО ЛОГІСТИК СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 33856636).

Встановлене міжнародними правилами перевезення Інкотермс - 2010, на умовах поставки CPT, повністю відповідає умовам Контракту, а саме Специфікації, де зазначено наступне: «Ціна на товар включає вартість товару, маркування і упаковку товару, вартість доставки товару (фрахт), навантаження, розвантаження, укладання та сепарацію товару у трюмах судна.»

Таким чином, висновки митного органу стосовно сумнівів щодо документального підтвердження та, відповідно, щодо включення до складу митної вартості задекларованого товару наступних витрат: на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника)місце ввезення на митну територію України; на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України за маршрутом Китай (склад відправника)місце ввезення на митну територію України, спростовані наданими декларантом документами.

Суд зазначає, що надані декларантом документи не містять жодних розбіжностей, ознак підробки та містять достатньо відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Усі посилання митного органу на неможливість визнання митної вартості товарів за першим методом (за договором) ґрунтуються на тому, що у митного органу «наявні обґрунтовані сумніви» щодо достовірності поданих декларантом документів, які є надуманими та жодним чином не підтвердженими.

З огляду на викладене, вимога відповідача надавати додаткові документи відповідно до частини 3статті 53 Митного кодексу Україниє безпідставною та необґрунтованою.

Дослідивши подані позивачем до митної декларації і на вимогу відповідача документи, виходячи зі змісту частини 2статті 53 Митного Кодексу України, суд вважає їх достатніми для підтвердження заявленої митної вартості.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цьогоКодексу.

Приписами частини 6статті 55 Митного кодексу Українипередбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертійстатті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За умовами частини 1, частини 2статті 55 Митного кодексу Українирішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостоюстатті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьоюстатті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно дорозділу X цього Кодексув розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно доглави 4 цього Кодексуабо до суду.

Суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 09.04.2021 у справі № 804/5143/16, в якій зазначено, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення .

Таким чином, суд, оцінивши наявні в матеріалах справи документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, зробив висновок про підтвердження заявленої митної вартості товарів за основним методом (за ціною договору), недоведеність відповідачем неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом, наявності встановлених частиною 1 і частиною 2статті 58 МК України.

Відповідач не навів обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для застосування резервного методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до частини 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд вважає, що оскаржувані рішення митного органу є необґрунтованим, висновки відповідача базуються на припущеннях, без об`єктивної та перевіреної інформації, тому позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує положення частини 1статті 139 КАС України, якими встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бісторг» за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці необхідно стягнути судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16730,68 грн..

Щодо заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16000 грн. суд зробив такі висновки.

Відповідно до частин 1 та 3статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України,судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1статті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених норм, дає суду, підставу зробити висновок те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.

До матеріалів справи представник позивача додав:

- договір про надання правової допомоги від 20.09.2022 року;

- додаток до договору про надання правової допомоги від 20.09.2022 року, датований 10.04.2023 року;

- акт виконаних робіт (послуг) від 11.04.2023 року;

- ордер про надання правничої (правової) допомоги від 02.03.2023 року.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Верховний Суд в постанові від 07.05.2020 року по справі №820/4281/17 та постанові від 27.06.2018 року по справі №826/1216/16, зокрема зазначив, що на підтвердження витрат на правничу допомогу повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи, що на підставі досліджених матеріалів даної справи суд зробив висновок, що Дніпровська митниця є бюджетною установою та фінансується за рахунок Державного бюджету України, та з урахуванням воєнного стану в країні, стягнення витрат на правничу допомогу буде становити надмірний тягар для відповідача, порушуючи принцип пропорційності, тому в даному випадку судові витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню та стягненню з відповідача у розмірі 10 000,00 грн., а тмакож не відповідають принципу співмірності та часу, витраченого адвокатом на справу.

З огляду на викладене, суд зробив висновок про часткового задоволення заяви представника заявника про розподіл судових витрат у розмірі 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю«БІСТОРГ»(бульв. Кольцова, 14Д, оф.610, м. Київ, 03195, код ЄДРПОУ 44907059) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішення - задоволити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів: UA110140/2023/000007/1 від 16.01.2023, UA110140/2023/000010/1 від 17.01.2023, UA110000/2023/000002/2 від 25.01.2023.

Визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: UA110140/2023/000010 від 16.01.2023, UA110140/2023/000013 від 17.01.2023, UA 110140/2023/000022 від 25.01.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610, м. Київ, 03195, код ЄДРПОУ 44907059) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43971371) витрати по сплаті судового збору за подачу позову до суду у розмірі 16730,68 грн. (шістнадцять тисяч сімсот тридцять гривень 68 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІСТОРГ» (бульвар Кольцова, буд. 14-Д, офіс 610, м. Київ, 03195, код ЄДРПОУ 44907059) за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 43971371) витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

У задоволенні решти стягненні витрат на правову допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 26.05.2023 року.

Суддя С.В. Ніколайчук