Рішення

від 26.05.2023 по справі 160/4627/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року Справа № 160/4627/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

10.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного накладу (контролю) у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного накладу (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №346384 від 15.11.2022 року щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» штрафу у сумі 51000,00 грн.

14.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» залишено без руху та запропоновано позивачу надати до суду уточнену позовну заяву, яка буде відповідати вимогам статті 160 КАС України та в якій зазначити назву та адресу відповідача, які відповідатимуть коду ЄДРПОУ згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (для суду та для сторін, що будуть брати у участь у справі); належним чином завірені копії додатків, доданих до позовної заяви, а саме: постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №346384 від 15.11.2022 року, акт №318661 від 26.08.2022 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.08.2022 року, довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2022 року та повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (для суду та для сторін, що будуть брати у участь у справі).

27.03.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із уточненою позовною заявою, поданою до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного накладу (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу №346384 від 15.11.2022 року щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» штрафу у сумі 51000,00 грн.

В обгрунтування позову позивачем зазначено, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови не вірно застосував положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: повна маса автомобіля перевищувала на 22,5% встановлених законодавством габаритно-вагових норм при перевезенні вантажу, що зумовлює накладення штрафу у розмірі 34000,00 грн., а не 51000,00 грн., як застосовано відповідачем. Крім цього позивач зазначає, що з довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2022 року неможливо встановити на яких вагах проводилось зважування. Також позивач зауважує, що акт про перевищення транспортних засобом нормативних вагових параметрів від 26.08.2022 року та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2022 року не містять порядкових номерів. Підсумовуючи позивач зазначив, що відповідач протиправно здійснив розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт без участі представника позивача. У зв`язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

31.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

22.05.2023 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обгрунтування відзиву відповідач зазначив, що посадовими особами відповідача було проведено ваговий контроль транспортного засобу позивача, за результатом якого встановлено навантаження на строєну вісь у розмірі 29,15 т. при допустимій 22,00 т. Відповідач наголошує, що під час здійснення перевірки та під час вирішення питання щодо притягнення позивача до відповідальності позивачем не було надано документів на підтвердження отримання дозволу на рух дорогами загального користування з перевищенням нормативних вагових параметрів. Також відповідач зазначає, що відсутність обов`язку у відповідача при здійсненні вагового контролю використовувати методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. На підставі зазначеного відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» (код ЄДРПОУ 40178163) зареєстровано юридичною особою.

26.08.2022 року на підставі направлення на перевірку №014211 від 19.08.2022 року посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Кіровоградській області проведено перевірку габаритно-вагового контролю автомобілю DAF д.н. НОМЕР_1 з причепом Schmitz д.н. НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР», при перевезенні вантажу, а саме: шрот соняшниковий.

За результатами габаритно-вагового контролю складено акт №0064540 від 26.08.2022 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, яким встановлено: повну масу автомобіля та причепу 49,01 т. при допустимій 40,00 т.; навантаження на одиночну вісь 7,42 т. при допустимій 11,5 т., на здвоєну вісь 12,44 т. при допустимій 11,5 т., на строєну вісь 29,15 т. при допустимій 22,00 т.

Внаслідок проведеної перевірки складено акт №318661 від 29.08.2022 року, яким встановлено порушення абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

08.11.2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 15.11.2022 року.

Товариством з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» отримано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.11.2022 року.

15.11.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346384, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» штраф у розмірі 51000,00 грн.

Непогоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про автомобільні дороги», Законом України «Про автомобільний транспорт», Правилами проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879.

Відповідно до пунктів 1, 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі Положення №103, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; здійснює стягнення, у тому числі в судовому порядку, плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30 (далі - Правила №30, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5Правил дорожнього руху.

Згідно з п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі Правила №1306, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідно до абз.1, 4 пункту 4 Правил №30 рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 року №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 2 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу.

Згідно з пунктами 16-18 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Відповідно п.28 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Перевізник має право на відшкодування вантажовідправником чи замовником коштів, внесених у рахунок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

Водночас процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі - Порядок №1567, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.20 Порядку №1567 виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку №1567 визначено, що у разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно здодатком 3.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатом проведеної перевірки щодо транспортного засобу позивача посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті складено акт №318661 від 26.08.2022 року

Так, у вказаному акті виявлено порушення перевезення вантажу з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, а саме: з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм, а саме навантаження на строєну вісь складає 29,15 т., при допустимих 22,00 т.

Відповідно до абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 відсотків при перевезенні неподільного вантажу без відповідного дозволу або подільного вантажу - штраф у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У постанові від 24.07.2019 року у справі №803/1540/16 Верховний Суд зауважив, якщо вагові параметри вказаного транспортного засобу перевищують нормативно допустимі вагові обмеження, що дало підстави вважати цей транспортний засіб великоваговим, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», повинен бути відповідний дозвіл. Відсутність такого дозволу є достатньою підставою для накладення на товариство штрафу відповідно до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Суд зазначає, що діюче законодавство України чітко визначає підстави для відповідальності автомобільного перевізника, як то порушення законодавства про автомобільний транспорт. Отже, відсутність у водія при перевезенні вантажів передбачених законодавством документів становить склад господарського правопорушення, за яке до автомобільних перевізників застосовується адміністративно-господарський штраф.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 01.07.2020 року у справі №803/50/17.

Відповідно до п.4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними упункті 22.5Правил дорожнього рухуна 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу під час руху без дозволу на рух або у разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подальший рух такого транспортного засобу забороняється до усунення порушення шляхом отримання дозволу на рух за пройдену частину маршруту або повного (часткового) перевантаження вантажу, що перевозиться в інший транспортний засіб, з подальшим підтвердженням дотримання вагових та/або габаритних параметрів, установлених законодавством, або отримання дозволу на рух на весь маршрут.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (такого як пшениця або кукурудза), який під час транспортування здатний зсуватися.

Так, відповідно до п.п.8.14-8.15 Глави 8 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 20.02.1998 року, (далі Правила №363, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) навантажені предмети слід розміщувати і закріпляти так, щоб запобігти їх падінню, волочінню, травмуванню ними супровідних осіб чи створенню перешкод для руху.

Вантаж повинен бути належним чином закріплений засобами кріплення (ременями, ланцями, розтяжками, тросами, розпірними перекладинами, якірними рейками (балками), сітками тощо) відповідно до національних стандартів щодо правил безпечного закріплення вантажів і засобів кріплення. Кількість засобів кріплення вантажу повинна бути достатньою для здійснення його безпечного перевезення.

Згідно з п.12.1 Глави 12 Правил №363 при транспортуванні вантажів слід дотримувати вимог Правил дорожнього руху України.

Пунктом 12.5 Глави 12 Правил №363 визначено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

Також пунктом 8.20, 8.21 Глави 8 Правил №363 передбачено, що водій зобов`язаний перевірити відповідність кріплення і складання вантажу на рухомому складі умовам безпеки руху та забезпечення цілості рухомого складу, а також сповістити Замовника про виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу, які загрожують його збереженню.

Виходячи з вимог безпеки руху, водій зобов`язаний перевірити відповідність габаритів вантажу розмірам, що зазначені у Правилах дорожнього руху України.

Проаналізувавши вищенаведене можна дійти висновку, що водій, який здійснює вантажні перевезення великоваговим автомобільним транспортом, зобов`язаний дотримуватись встановлених правил з метою уникнення порушень законодавства про автомобільний транспорт та створення небезпеки для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тобто обов`язок забезпечення належного розміщення та кріплення вантажу, яке б унеможливлювало його зміщення під час руху покладається на водія, який перевозить вантаж. Водночас зміщення вантажу і, як наслідок, перевищення встановлених вагових обмежень, є порушенням вимог чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується, що навантаження на автомобілі позивача на строєну вісь склало 29,15 т., при допустимих 22,00 т.

Таким чином, оскільки навантаження на автомобілі на строєну вісь склало 29,14 т., при допустимих 22,00 т., тобто на 32,5%, більше від нормативних параметрів, суд погоджується з правомірністю застосування відповідачем оспорюваного адміністративно-господарського штрафу до позивача.

Суд зазначає, що доводи позивача, що відповідачем застосовано не правильне положення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» під час визначення розміру штрафу, є такими, які не можуть слугувати для визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки окрім перевищення фактичної маси на 22,5% мав місце факт перевищення навантаження на строєну вісь, загальний відсоток перевищення габаритно-вагових нормативів якого становив понад 30%.

Таким чином суд доходить висновку, що відповідачем було правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарську відповідальність, передбачену абз.17 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім цього суд зазначає, що доводи позивача, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2022 року та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 26.08.2022 року не містять порядкових номерів не відповідають дійсності, оскільки вказаний акт та довідка містять порядкові номери №0055213 та №0064540 відповідно, які розміщені в лівому нижньому куті.

Суд зазначає, що доводи позивача, що довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 26.08.2022 року не містить інформації про ваги на яких проводилось зважування є хибними та такими, які не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки Додаток 1 до Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України №1007/1207 від 10.10.2013 року, не передбачає зазначення у вказаній довідці інформації про ваги на яких проводилось зважування.

Щодо доводів позивача про прийняття оскаржуваної постанови до фактичного отримання позивачем повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

У разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно здодатком 5.

Проведений ретельний аналіз процедури розгляду справи про порушення дозволяє дійти виснвоку, що право особи на участь у розгляді її справи, передбачена приписами Порядку №1567 та є необхідною складової реалізації права особи на захист.

Суд зазначає, що участь позивача у розгляді справи спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Суд зазначає, що з матеріалів справи судом встановлено, що 08.11.2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, призначений на 15.11.2022 року; 15.11.2022 року Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №346384, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» штраф у розмірі 51000,00 грн.; Товариством з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» отримано повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.11.2022 року.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі, серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи.

Виходячи із наведеного, участь позивача спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно нього і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.

Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act), а стосовнопроцедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оскаржуваність акту.

Отже, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: - протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принципформальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Зокрема, оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Так, аналізуючи вищевказане, слід зазначити, що порушення прав Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» бути обізнаним про час та місце розгляду справи відносно нього не вплинули та об`єктивно не могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такого розгляду та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення, оскільки судом не встановлено фактичних підстав для скасування оскаржуваної постанови по суті,

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МІМІНОР» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський