Рішення

від 26.05.2023 по справі 320/11020/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2023 року № 320/11020/22

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомКомунального некомерційного підприємства «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради Київської областідо третя особаДержавної аудиторської служби України Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілінг фуд»про визнання протиправним та скасування рішення, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Комунальне некомерційне підриємство «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради Київської області із позовом до Державної аудиторської служби України, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілінг фуд», у якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-08-008152-а.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про відсутність правопорушень, зазначених в оскаржуваному висновку, а викладена у ньому інформація не відповідає фактичним обставинам, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» в складі тендерної пропозиції було подано відповідну інформацію, якою підтверджено відповідність останнього кваліфікаційним критеріям. На думку, позивача, посилання в оскаржуваному висновку на безкоштовний картографічний веб-сервіс «Карти Google» та припущення щодо можливості або неможливості виконання умов замовника, визначених пунктами 3.4, 4.2.1 Додатку 2 до тендерної документації є виключно припущенням контролюючого органу. Крім того, на переконання позивача, правопорушення, викладене в оскаржуваному висновку, є не конкретизованим, у зв`язку з чим таке рішення відповідача не відповідає критеріям обгрунтованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 відкрито провадження у справі №320/11020/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У своїх поясненнях, які надійшли до суду 24.01.2023, третьою особою підтримано позовні вимоги Комунального некомерційного підриємства «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради у зв`язку з тим, що на виконання умов та технічних вимог Тендерної документації позивача, учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» було надано складі пропозиції усі необхідні документи, у тому числі інформацію про відповідність пропозиції учасника технічним, якісним та кількісним характеристикам предмета закупівлі від 05.01.2022 №0501/2.

Відповідачем у поданому до суду 24.03.2023 відзиві на позовну заяву вказано на безпідставності та необгрунтованості позовних вимог з огляду на те, що за результатами розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» перевіряючим органом було встановлено порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказане порушення зафіксовано у Висновку про результати моніторингу закупівлі від 25.10.2022 №1200, форму та порядок заповнення якого затверджено наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 №552 «Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення». Відповідачем наголошено на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям у складі своєї тендерної пропозиції надало довідку з інформацією про наявність обладання та матеріально-технічної бази, у якій зазначило наявні потужності, які, поряд з цим, через занадто велику відстань до пунктів призначення (доставки) унеможливлюють виконання умов замовника, визначених пунктом 3.4 та 4.2.1 додатка 2 до тендерної документації, а отже, не підтвердило відповідності кваліфікаційним критеріям. Окрім цього, відповідачем звернуто увагу на тому, що у складі тендерної пропозиції учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» документів щодо наявності матеріально-технічної бази ближче до місця постачання, зокрема, у м. Києві та Київській області, немає.

Справу розглянуто після отримання судом інформації щодо повідомлення належним чином сторін про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.

Згідно частини другої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини першої, другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до частини першої статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Комунальним некомерційним підриємством «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради Київської області відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» 08.12.2021 розміщено в електронній системі закупівель оголошення про проведення закупівлі послуг з організації харчування (ДК 021:2015:55510000-8: послуги їдалень), очікувана вартість 7 715 000,00 грн.

На підставі наказу Державної аудиторської служби України від 03.10.2022 №234 прийнято рішення про початок проведення моніторингу закупівлі №UA-2021-12-08-008152-a з підстав виявлення ознак порушень законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі.

Державною аудиторською службою України 25.10.2022 в електронній системі закупівель оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-08-008152-а (далі також - Висновок), яким зобов`язано усунути порушення вимог пункту 1 частини першої статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем Висновком, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 №868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 03.11.2015, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, реорганізувавши Державну фінансову інспекцію шляхом перетворення.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі Положення №43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №992-VIII (далі Закон №992-VIII).

Згідно частини шостої статті 8 зазначеного Закону за результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Відповідно до частини десятої статті 8 Закону №992-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Згідно з приписами статті 20 Закону №992-VIII основною процедурою закупівлі є відкриті торги.

Підпунктом 16 пункту 6 Положення №43 передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Згідно з підпунктом 9 пункту 4 Положення №43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме:

вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства;

здійснює контроль за виконанням таких вимог;

звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів;

застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства;

передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Приписами частини першої статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Відповідно до частин першої - десятої статті 7-1 Закону №992-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Моніторинг закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 9 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, можуть використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю; дані органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, замовників та учасників процедур закупівель, що можуть бути отримані органами державного фінансового контролю у порядку, встановленому законом.

Рішення про початок моніторингу закупівлі оприлюднюється протягом двох робочих днів з дня його прийняття в електронній системі закупівель органом державного фінансового контролю із зазначенням унікального номера оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір та дати його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу, а також опису підстав для здійснення моніторингу закупівлі. Рішення про початок моніторингу закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.

Протягом строку проведення моніторингу закупівлі орган державного фінансового контролю має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі, повинен надати відповідні пояснення через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі.

За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Якщо за результатами моніторингу закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника, уповноважена особа замовником не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

У разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.

Форма висновку про результати моніторингу закупівлі та порядок його заповнення затверджені наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 (надалі - Порядок № 86).

Пунктом 3 Порядку №86 визначено, що висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 (далі - форма висновку) в електронній системі закупівель.

Відповідно до пунктів 4 - 6 Порядку №86 після заповнення форми висновку висновок вивантажується з електронної системи закупівель у візуальну форму у форматі текстового редактора для його підписання та затвердження. Висновок підписується та затверджується накладанням електронного підпису з дотриманням вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг закупівлі.

Відповідно до розділу І Порядку №86 цей Порядок визначає послідовність заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі (відповідно до редакція чинної на момент винесення оскаржуваного рішення).

Висновок складається у формі електронного документа та заповнюється відповідно до встановленої форми висновку про результати моніторингу закупівлі, затвердженої наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 №86 в електронній системі закупівель.

Розділами II та III Порядку заповнення форми висновку визначено порядок заповнення вступної та констатуючої частини форми висновку. Зокрема, у пункті 2 Розділу II констатуючої частини висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.

У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за дотриманням законодавства у сфері публічних закупівель шляхом їх моніторингу, за результатами здійснення якого посадовою особою складається висновок про результати моніторингу закупівлі. При виявленні порушень законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю у висновку здійснює його опис та зазначає про спосіб його усунення.

Отже, з метою усунення виявленого під час моніторингу порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель у висновку міститься вимога зобов`язального характеру, яка є обов`язковою для виконання.

Як убачається з матеріалів справи, Державною аудиторською службою України на підставі Наказу від 03.10.2022 №234 здійснено моніторинг процедури закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі, оприлюднений у електронній системі закупівель 25.10.2022 №1200 (моніторинг процедури закупівлі №UA-2021-12-08-008152-а).

В обґрунтування вказаного вище висновку було зазначено, що за результатами розгляду тендерної пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель відповідач зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення у встановленому законодавством порядку, зокрема, в межах законодавства вжити заходів щодо розірвання договорів та оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Щодо змісту виявлених порушень суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.

В оскаржуваному висновку встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» не підтверило відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, визначеним в Додатку 1 до цієї тендерної документації, а замовник на порушення вимог абзацу 2 пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» не відхилив тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна», як таку що не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленовленим статтею 16 Закону.

Згідно з умовами пункту 3.4 Додатку 2 до тендерної документації доставка сировини та готової продукції здійснюється власним спеціалізованим транспортом учасника з повним дотриманням вимог санітарії. Термін поставки готової продукції не повинен перевищувати 60 хвилин від моменту приготування страви до її поставки замовнику.

Також, умовами пункту 4.2.1 Додатку 2 до тендерної документації встановлена заборона, а саме, використання готового фасованного харчування після 2 годин з моменту їх виоготовлення забороняється.

Разом з тим, відповідно до умов пункту 1.1 Додатку 1 до тендерної документації учасник для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям повинен надати довідку про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання вимог замовника. Довідка повинна містити адреми розташування потужностей, інформацію про автотранспорт, яким буде здійснюватися доставка харчових продуктів (марка, модель тощо, державний реєстраційний номер), а також наявність спеціальних харчових ємностей для транспортування готової їжі.

Як установлено судом, на виконання умов тендерної документації Товариством з обмеженою відповідальнісю «Рамедас України» для підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям у складі своєї тендерної пропозиції надано довідку від 05.01.2022 №0501/04 про наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виконання вимог замовника, у якій зазначено наявні потужності - приміщення харчоблоку, що знаходиться за адресою: Україна, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Коновальця, 17, а саме:

1. Потужності: приміщення харчоблоку, адреса: Україна, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Коновальця, 17. Площа 182,7 кв.м. Правовий статус майна: орендоване. Підстава користування: Договір оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Рівного від 26.11.2021 №619-Б, який надано учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» в складі тендерної пропозиції;

2. Автотранспорт: марка Mercedes-Benz, модель: Spriner 413, тип: Фургон вантажний С, номер НОМЕР_1 , кількість: 1. Правовий статус майна: орендоване. Підстава користування: Договір оренди транспортного засобу від 07.05.2020, який надано учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» в складі тендерної пропозиції.

3. Наявність спеціальних харчових ємностей для транспортування готової їжі: Термос харчових 12 л. 18 шт., Термос харчових 6 л. 35 шт. Правовий статус майна: власне. Підстава користування: Видаткові накладні від 17.02.2021 №1702, від 04.03.2021 №0104, від 24.03.2021 №2403-1, від 12.04.2021 №0704, які надано учасником Товариством з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» в складі тендерної пропозиції.

Враховуючи зазначене, твердження відповідача про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна» не підтвердило відповідності учасника кваліфікаційним критеріями, визначеним у Додатку 1 до вказаної тендерної документації, спростовується доказами, наявними в матеріалах справи та встановленими судом обставинами, у зв`язку з чим позивач не мав підстав для відхилення пропозиції учасника Товариство з обмеженою відповідальністю «Рамедас Україна».

Посилання відповідача в оскаржуваному висновку на картографічний веб-сервіс «Карти Google» є лише припущеннями перевіряючого органу, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені у висновку обставини.

Разрм з тим, відповідно до частини сьомої №992-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування замовника, щодо якого здійснювався моніторинг закупівлі, його ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження; 2) найменування предмета закупівлі та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та дата його оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір та дата його оприлюднення на вебпорталі Уповноваженого органу; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю необхідною для більш детального опису результатів моніторингу закупівлі.

Судом встановлено, що зазначивши в оскаржуваному висновку про зобов`язання здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень, відповідач не конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, не визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу закупівлі порушень, що свідчить про його нечіткість та невизначеність.

Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких необхідно вжити уповноваженій особі замовника для усунення порушень.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи необхідно вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства.

Зазначене є порушенням вимог закону в частині змісту висновку як акта індивідуальної дії.

Зобов`язальний характер вимог щодо усунення виявлених порушень свідчить як про встановлення цих порушень, так і про визначення імперативного обов`язкового способу їхнього усунення.

Аналогічний висновок, зазначив Верховний Суд у постановах від 28.01.2021 у справі № 160/12925/19, від 05.02.2021 у справі № 160/4347/19, від 13.05.2021 у справі №160/13090/19.

Крім того, частою першою статті 36 Закону №992-VIII визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення істотних умов договору містяться у статті 638 Цивільного кодексу України та означають умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Також за приписами статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, ідо визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Судом встановлено, що договір за результатами прилюдних торгів було укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальнісю «Хілінг Фуд», тобто до початку моніторингу та висновку відповідача.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що норми Закону не передбачають процедури усунення виявлених порушень процедури закупівлі і після визначення переможця процедури закупівлі та укладення із ним договору про закупівлю. Таким чином після отримання оскаржуваного висновку у позивача була відсутня об`єктивна можливість усунути недоліки, вказані у ньому.

Подібна правова позиція висловлена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі № 160/12925/19 та від 26.08.2021 у справі № 280/2494/19.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії", "Онер`їлдіз проти Туреччини", "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" та "Москаль проти Польщі".

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного позову сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 07.11.2022 №6336.

Враховуючи, задоволення позову, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Державної аудиторської служби України.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,cуд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради Київської області задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2021-12-08-008152-а.

3. Стягнути на користь Комунального некомерційного підприємства «Ірпінська міська центральна лікарня» Ірпінської міської ради Київської області за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України судові витрати у розмірі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).

Позивач: Комунальне некомерційне підприємство «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради Київської області (ідентифікаційний код: 26191575, місцезнаходження: 08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, 38).

Відповідач: Державна аудиторська служба України (ідентифікаційний код: 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 4)

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хілінг фуд» (ідентифікаційний код: 41744424, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Вознесенський узвіз, 22)

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення

Суддя Колеснікова І.С.