Ухвала

від 25.05.2023 по справі 320/17986/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 травня 2023 року м. Київ № 320/17986/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи

за позовомГоловного управління ДПС у м. Києві

доТовариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ЛАМБЕРТ»

простягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду через підсистему Електронний суд звернулося Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК «ЛАМБЕРТ», в якому просить суд:

- стягнути кошти платника податків ТОВ «ТК «ЛАМБЕРТ» (ЄДРПОУ 41636778) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 618 358,79 гривень.

Відповідно до частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.

Підставою для звернення до суду з даним позовом, є наявність у відповідача несплаченого податкового боргу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з такого.

Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду.

Спеціальним строком звернення до суду з позовом у спорах цієї категорії справ є строк, визначений статтею 102 ПК України.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «ТК «ЛАМБЕРТ» (ЄДРПОУ 41636778) має заборгованість на загальну суму - 618 358,79 грн., в тому числі пеня у сумі 18 644,91 грн, за платежем: ПДВ (14060100) на суму 618 358,79 гривень.

Вказана заборгованість з ПДВ виникла на підставі:

- податкової декларацiї з податку на додану вартiсть N 9297299430 вiд 27.01.2018;

- податкового повiдомлення-рiшення (форма 'ПС') N 0153781213 вiд 12.03.2018;

- податкового повiдомлення-рiшення (форма 'Р') N 0207371206 вiд 04.04.2018;

- податкового повiдомлення-рiшення (форма 'Н') N 0369571206 вiд 20.06.2018;

- податкового повiдомлення-рiшення (форма 'ПС') N 0573171213 вiд 29.08.2018.

Відповідно до пп. 14.1.11. «а» п. 14.1. ст. 14 ПК України безнадійна заборгованість заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Згідно пункту 101.1. статті 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Таким чином, у разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу.

За приписами частини 3 статті 122 КАС України строк, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом наведеної норми процесуального закону, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

У даній категорії справ законодавець визнав строк 1095 днів достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Таке законодавче обмеження строку звернення до адміністративного суду обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду визначені ст.123 КАС України, відповідно до частини 4 якої, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Як убачається з відмітки "Електронного суду", вказаний позов був направлений до суду 30.03.2023, що свідчить про те, що контролюючим органом пропущено строк давності стягнення податкового боргу в 1095 днів.

Тобто, позивач, звернувшись 30.03.2023 до суду з позовними вимогами про стягнення податкового боргу у розмірі 618 358,79 грн. на підставі зазначених податкових повідомлень - рішень пропустив строк звернення до суду.

Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи.

Відповідно до частини 2 статті 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини 9 статті 18 КАС України суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до пункту 113 розділу V Перехідні положення Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, яке затверджено Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21 до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС, які не всі у повному обсязі не розпочали своє функціонування, справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі, а документи, що надійшли до суду в електронній формі роздруковуються за наявності такої можливості у судді. У зв`язку з відсутністю такої можливості, що є загальновідомим внаслідок неналежного фінансування судів, документи, відповідно, подаються до суду у паперовій формі.

Відповідно до підпунктів 15.1, 15.3. пункту 1 розділу VII Перехідні положення КАС України:

подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.

Відтак, позивачу слід подати позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі з доказами надіслання копії позовної заяви на адресу відповідача (вимога частини 2 статті 161 КАС України).

При поданні документів у паперовій формі, слід дотримуватись вимог другого речення ч. 10 ст. 44 КАС України, відповідно до якого - якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Суд звертає увагу, що рішенням Ради Судів України від 05.08.2022 року №26 було зазначено, що пунктом 113 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 року №1845/0/15-21 (зі змінами) визначено, що до забезпечення початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи розглядаються (формуються та зберігаються) в паперовій формі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, роздруковуються за наявності такої можливості в суді та приєднуються до матеріалів паперової справи.

За таких умова Рада суддів України закликала усіх учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній формі (понад 30 аркушів) додатково подавати їх суду в паперовій формі.

Суд зауважує, що поданий позивачем через електронний суд адміністративний позов містить велику кількість додатків, що унеможливлює для суду його роздрукування та приєднання до матеріалів справи.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, вказані матеріали, які надіслані через електронний кабінет (підсистему Електронний суд), слід залишити без руху та на усунення недоліків запропонувати заявнику протягом десяти днів з дати отримання даної ухвали подати:

1) позовну заяву у паперовій формі із належним чином засвідченими доказами у паперовій формі із зазначенням у ній переліку документів та інших доказів, що додаються до заяви;

2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об`єктивно перешкоджали звернутись до суду з адміністративним позовом.

Керуючись статтями 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення ним у встановлений судом спосіб і строк недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, позовну заяву буде повернуто відповідно до вимог пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Колеснікова І.С.