Рішення
від 25.05.2023 по справі 420/1155/23
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1155/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2023 року м. Одеса

Зала судових засідань №22

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

За участю секретаря Болдир Я.Ю.

За участю сторін:

Від позивача: Дімчев Р.Ф., Новіков С.В.

Від відповідача: Бушилова Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул.Єврейська, буд.12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2023 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, у якому представник позивача просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції у Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 року № 16 в частині, що стосується накладення на старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. Службове розслідування проведено не повно та необ`єктивно з певними порушеннями. Вказаний наказ в частині, що стосується позивача, прийнятий з порушенням приписів чинного законодавства, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності безпідставно. Наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

стягнути з ГУНП в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на правову допомогу за договором про надання правничої допомоги в сумі 12000грн.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа №420/1155/23 розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 25.01.2023 року адміністративну позовну заяву залишено без руху з підстав необхідності приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160, 161 КАС України, а саме зазначення даних учасників справи відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, обґрунтування вимог щодо предмету спору.

01.02.2023 року представник позивача адвокат Новіков С.В. подав суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій по тексту зазначені дані учасників справи та наведено обґрунтування вимог щодо предмету спору.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 року прийняти до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання на 28.02.2023 року; витребувано у відповідача матеріали службового розслідування, що були підставою для видання наказу ГУНП в Одеській області від 04.01.2023 року №16 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказ ГУНП в Одеській області № 16 від 04.01.2023 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 складений з грубими помилками, без змісту, в якому би вказувалося, які саме дії вчиняв останній, місце, дати та часу вчинення дисциплінарного проступку, тощо. Крім цього, підставою для проведення службового розслідування є доповідна записка, підписана начальником відділу дізнання майором поліції Шереметою А.В. про неправомірні дії ОСОБА_2 , а не майора поліції поліції ОСОБА_1 а також доповідна записка заступника начальника ГУНП начальника слідчого управління полковника поліції Миколи Кашука щодо проведення службового розслідування відносно дізнавача відділу дізнання ГУНП в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , а не майора поліції ОСОБА_3 . Старший дізнавач з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області майор поліції ОСОБА_1 будь-які дисциплінарні проступки не вчиняв, він разом з ОСОБА_2 сидів в одному кабінеті та відносини між ними були виключно робочі, за межами служби у них відносин не було. При ознайомленні з матеріалами службового розслідування виявилося, що матеріали були належним чином не підшиті, опис не відповідав дійсності (номер сторінки не відповідав опису), копії належним чином не завірені, матеріали перебували в неналежному стані. Матеріали службового розслідування сфальсифіковані, без фактів, доказів, не обґрунтовані, за усною вказівкою вищого керівництва, це свідчить про те, що пояснення для всіх надавались з провокуючими питаннями, які стосувались ОСОБА_1 , але підставою для проведення службового розслідування була доповідна записка ОСОБА_4 про протиправні дії дізнавача Гасуляк В.Г. Основний виконавець службового розслідування Паламарчук О. при формуванні запитань кожному посилався не на факти, докази та доповідну записку, а формував питання по чуткам. Також у позові зазначено, що в матеріалах службового розслідування міститься незрозумілий відеозапис.

У підготовчому засіданні 28.02.2023 року оголошено перерву до 15.03.2023 року за клопотанням представника відповідача для надання суду відзиву на позовну заяву та витребуваних документів 06.03.2023 року ГУНП в Одеській області подало суду:

- клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву (клопотання задоволено судом);

- відзив на позовну заяву, в додатки до якого надані матеріали службового розслідування відносно ОСОБА_1 .

У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, навів мотиви, зазначені у Висновку службового розслідування та зазначив, що порушення, допущені позивачем, виразились у наступному:

порушення вимог 1,2,3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», що виразилось у недотриманні положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; у не професійному виконувананні свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; у не поважанні і не порушуванні прав і свобод людини; зокрема у порушенні Присяги працівника поліції в частині особистого зобов`язання вірно служити Українському народові, дотримуватись Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки;

- порушення вимог пунктів 1, 2, З, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;

- порушення вимог абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту З розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразились у порушенні не професійного виконанні своїх службових обов`язків, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; у не поважанні і не порушенні права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права; на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; у порушенні зберіганні інформації з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; у не допусканні будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі; у порушенні дотримання субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком;

- порушення вимог пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, що виразилось у порушенні дотримання вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 листопада 2016 року № 1179; у порушенні дотримання принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь і гідність.

Відповідач також зазначив, що враховуючи доводи позивача в адміністративному позові, слід вказати про те, що позивач лише заперечує викладену правову позицію Головного управління та висловлює повну незгоду з ним, однак жодної інформації, щоб це спростовувала не надає. Позивачем не дотримано вимоги п.п. 4. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки хоч позовна заява і містить позовні вимоги, однак з тексту адміністративного позову неможливо встановити в чому полягає причинний зв`язок між такими вимогами та зазначеними обставинами. Вказане свідчить про те, що викладені у позовній заяві обставини не обґрунтовують сам позов.

В частині витрат на правничу допомогу відповідач з посиланням на приписи ст.134 КАС України, ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» зазначив, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акти виконаних або отриманих послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 року у справі 815/4300/17, від 11.04.2018 року у справі №814/698/16. При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам.

Ухвалою суду від 15.03.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 04.04.2023 рокуУ судових засіданнях 04.04.2023 року та 19.04.2023 року оголошувались перерви.

У судовому засіданні 15.05.2023 року позивач та його представник наполягали на задоволенні позовних вимог; представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №784 о/с №19.04.2022 року «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області (т.1, а.с.10).

За службовою характеристикою ОСОБА_1 , яка складена начальником відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області 12.12.2020 року, позивач за період служби в органах поліції зарекомендував себе з позитивного боку, дисциплінованим, добросовісним, ретельним, професійно грамотним та досвідченим співробітником. Порушень дисципліни та законності не допускає. У вирішенні службових питань проявляє принциповість, уміє будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі. Здатний своєчасно виправити допущені помилки, постійно працює над їх усуненням. Має досвід практичної роботи та уміло використовує свої знання. Володіє добрими організаторськими здібностями, високим почуттям відповідальності за доручену справу. Має авторитет у колективі та серед населення. Прагне до вдосконалення службової діяльності, приймає вірні рішення в складних, екстремальних ситуаціях. Сумлінно ставиться до дорученої справи, службові інтереси ставить вище за особисті. Постійно підвищує свій професійний рівень. Постійно підвищує свій професійний рівень. Вміло організовує роботу та постійно турбується про підвищення результатів службової діяльності. Вміє відстояти свою точку зору, наполегливий у досягненні поставлених завдань. У стройовому відношенні підтягнутий, фізично розвинений, добре володіє табельною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони. Здатний переносити психофізичні навантаження та труднощі по службі. Державну та службову таємницю зберігає. У спілкуванні з громадянами ввічливий, тактовний. У побуті скромний та товариський (т.1, а.с.11).

Згідно характеристики ОСОБА_1 , складеної начальником ВД ГУНП в області майором поліції Шереметою А.В. 06.02.2023 року, ОСОБА_1 , з березня 2022 року по січень 2023 року працював під керівництвом ОСОБА_4 у відділі дізнання ГУНП в Одеській області. За період служби ОСОБА_1 сумлінно та добросовісно ставився до виконання своїх службових обов`язків, професійний, ввічливий при спілкуванні з керівництвом та особовим складом. Фізично розвинений добре, займається спортом, Українською мовою володіє вільно. З вересня 2022 року по січень 2023 року конфліктних ситуацій з ст.дізнавачем ВД ГУНП майором поліції ОСОБА_1 не було (т.1, а.с.146).

17.11.2022 року начальником Департаменту внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України складено та направлено начальнику Головного управління Національної поліції в Одеській області подання для усунення виявлених недоліків та вжиття відповідних заходів реагування (т.2 а.с.9-11).

У поданні вказано, що в ході перевірки діяльності ВД ГУНП в Одеській області працівниками ОУ ДВБ НПУ було виявлено технічну помилку щодо призначення лейтенанта поліції ОСОБА_5 на посаду дізнавача СД ОРУП № 1 ГУНП в області, яка була допущена при підготовці наказу ГУНП від 27.01.2022 № 181 про стажування останньої у ВД ГУНП в області з 31.01.2022 по 01.04.2022. Разом з тим, працівниками ОУ ДВБ НПУ акцентовано увагу на тому, що за лейтенантом поліції ОСОБА_5 не закріплено табельну вогнепальну зброю. Також, зазначено, що лейтенант поліції ОСОБА_5 з 28.02.2022 по 10.03.2022, з 12.04.2022 по 14.04.2022 та з 06.05.2022 по 10.05.2022, з 01.06.2022 по 05.06.2022, з 29.06.2022 по 06.07.2022, з 25.08.2022 по 10.09.2022, перебувала на лікарняному. Однак, підтверджуючих документів про перебування останньої на лікарняному у періоди з 28.02.2022 по 3 10.03.2022, з 12.04.2022 по 14.04.2022 та з 06.05.2022 по 10.05.2022 перевіряючим надано не було. Моніторингом соціальних мереж, працівниками ОУ ДВБ НПУ було встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_5 30.08.2022 у період перебування на лікарняному на своїй сторінці у facebook виклала фото, згідно якої остання відвідала розважальний заклад та інші публічні місця. Керуючись ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII, розділом II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, розділом I Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затверджених наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, пунктів 14, 15 розділу IV Положення про Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції України, затвердженого наказом Національної поліції України від 09.11.2015 № 83 (у редакції наказу Національної поліції України від 31.07.2020 № 765) Департамент внутрішньої безпеки Одеського управління Національної поліції України вважає за доцільне організувати проведення службового розслідування за вказаними відомостями.

29.11.2022 року до Головного управління Національної поліції в Одеській області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх. УГІ № 2888 від 01.12.2022) (т.2 а.с.30-31).

У вказаній доповідній записці вказано, що наказом ГУНП в області від 17.05.2022 року № 960 о/с на посаду дізнавача ВД ГУНП в області призначено лейтенанта поліції В.Гасуляк. З вересня 2022 року ОСОБА_2 , не бажаючи виконувати свої функціональні обов`язки, почала створювати конфліктні ситуації у колективі ВД ГУНП в області. У зв`язку із зазначеним виникла необхідність у залученні ВПЗ УКЗ ГУНП в області для вивчення соціально-психологічного клімату у вказаному вище відділі. За результатами проведеного дослідження ВПЗ УКЗ ГУНП в області дійшло висновку про нестабільний соціально-психологічний клімат у колективі ВД ГУНП в області та низький рівень рейтингу керівництва вказаного відділу. Протягом вересня-жовтня 2022 року лейтенант поліції ОСОБА_5 провокувала конфлікти з ОСОБА_6 та налаштовувала працівників ВД ГУНП в області проти нього. У листопаді 2022 року лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомила майору поліції ОСОБА_7 про те, що майор поліції ОСОБА_1 має намір якимось чином дискретувати керівництво відділу дізнання ГУНП та провокувати конфліктні ситуації, при цьому надала йому скрін-шоти своєї переписки з ОСОБА_1 . Під час розмови з ОСОБА_1 по зазначеним фактам останній категорично все заперечив та повідомив, все викладене ОСОБА_2 неправда, він не має намірів дискретувати керівництво відділу. ОСОБА_1 повідомив, що це саме ОСОБА_2 була ініціатором всіх конфліктних ситуацій у відділі та на теперішній час має намір дискретувати безпосередньо ОСОБА_8 . На підтвердження даного факту ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону відправив йому ряд «скрін-шотів» начеб-то листування ОСОБА_9 з ОСОБА_2 , в яких було багато повідомлень непристойного характеру, які нібито відправлено особисто ОСОБА_6 , проте всі вказані повідомлення ним не надсилались. Крім того, 28.09.2022 року на мобільний телефон заступника начальника відділу дізнання ГУНП підполковника поліції ОСОБА_10 через месенджер телеграм-каналу надійшло провокуюче повідомлення з привітанням «З днем народження» від ніби-то керівництва слідчого управління ГУНП в Одеській області. Крім того, 29.08.2022 року повідомлення із привітанням «З днем народження» від ніби-то керівництва слідчого управління ГУНП в Одеській області. Крім того, 29 вересня 2022 року на мобільний телефон ОСОБА_10 зателефонувала т.в.о. начальника сектору дізнання відділу поліції № 4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 та повідомила, що отримала через месенджер телеграм-каналу на свій номер мобільного телефону з телеграм- каналу ОСОБА_10 фотографії непристойного характеру. Зазначені фотографії були надіслані скоріш за все також шляхом несанкціонованого використання комп`ютерної техніки, враховуючи те, що сам ОСОБА_10 вказані фото не надсилав. У наданих «скрін-шотах» ОСОБА_1 були в тому числі ті, які підтверджували, що повідомлення провокуючого характеру 28.09.2022 та 29.09.2022 були надіслані саме ОСОБА_2 .

Наказом ГУНП в Одеській області №2318 від 07.12.2022 «Про призначення службового розслідування» (т.1 а.с.6-7) призначено службове розслідування з метою повної, всебічної та об`єктивної перевірки відомостей, викладених у поданні ОУ ДВБ НПУ від 17.11.2022 № 2123/42-15/01-22, доповідних записках заступника начальника ГУНП в Одеській області - начальника слідчого управління полковника поліції М. Кащука (вх. УГ від 01.12.2022 № 2720), начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети (вх. УГ від 01.12.2022 № 2888) стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, вивчення ефективності проведення відповідної профілактичної роботи безпосереднім та прямими керівниками щодо останніх, керуючись вимогами ст.ст. 14, 15, 26 та розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України та створено дисциплінарну комісію.

13.12.2022 року ОСОБА_1 надав письмові пояснення (т.2,а.с.226-237), в яких зокрема, зазначив, що:

- у нього із безпосереднім та прямим керівниками тільки ділові та робочі стосунки;

- з колегами по відділу у нього нормальні робочі стосунки, окрім ОСОБА_2 , яка останнім часом показала себе з негативної сторони і з нею він вже взагалі не спілкується;

- коли ОСОБА_2 прийшла на роботу у відділ дізнання, у відділі почалися сварки з керівництвом, непорозуміння;

- ОСОБА_2 повідомляла ОСОБА_1 про те, що у неї конфлікт з керівництвом;

- іноді ОСОБА_2 негативно висловлювалась щодо керівництва ВД ГУНП.

Наказом ГУНП в Одеській області №2446 від 21.12.2022 року продовжено термін дії службового розслідування до 04.01.2023 року (т.2, а.с.35).

02.01.2023 року членом дисциплінарної комісії старшим інспектором з ОД ВСР УГІ ГУНП в Одеській області на адресу голови дисциплінарної комісії складено рапорт Про результати дослідження перегляду аудіо-, відео-ауфайлу, який було надано посадовою особою ВД ГУНП в області. У рапорті зазначено, що в ході службового розслідування, під час опитування начальник ВД ГУНП в області майор поліції А.Шеремета надав дисциплінарній комісії відеозапис з камер спостереження, що розташовані в адміністративній будівлі СУ ГУНП в області на поверсі, де розташовані кабінети ВД ГУНП в області, на якому зафіксовано порушення службової дисципліни, зокрема правил субординації з боку працівників ВД ГУНП майора поліції Р.Дімчева та старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської (Video 2023-01-02 at 09.49.41). На зазначеному відеозаписі (Vіdeo 2023-01-02 at 09.49.41) зафіксовано як майор поліції Р. Дімчев, судячи по рухам, проявляючи агресію підходить до службового кабінету майора поліції А. Шеремети, відчиняє різко двері та вривається до кабінету. Через декілька секунд, майор поліції Р. Дімчев виходить з кабінету та стоячи у дверному пройомі, судячи по рухам, кричить щось у бік майора поліції А. Шеремети. Через 10 секунд до кабінету підходить старший лейтенант поліції В. Дубачинська, яка підходячи також щось кричить, вривається до службового кабінету майора поліції А. Шеремети. Після цього, старший лейтенант поліції В. Дубачинська разом з майором поліції Р. Дімчевим виходять зі службового кабінету майора поліції А. Шеремети, при цьому, майор поліції Р. Дімчев різко закриває двері. Стан старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської нормальний, ніяких погіршень не вбачається. Враховуючи надані пояснення та наявний відеозапис можна стверджувати, що дійсно у колективі ВД ГУНП, між підлеглими та керівництвом є конфлікт у зв`язку із порушенням службової дисципліни та субординації з боку окремих працівників ВД ГУНП, зокрема старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції Р. Дімчева.

Зазначене свідчить про те, що дії старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції Р. Дімчева загострювали ситуацію, проявляючи активно свою зневагу принижали авторитет керівника перед особовим складом підрозділу (т.2,а.с.292-293).

В ході службового розслідування дисциплінарною комісією було проаналізовано CD диск із записом однієї з розмов (файл IMG_6142 час запису 55 с.), який надала лейтенант поліції ОСОБА_5 . Під час перегляду (прослуховування) дисциплінарна комісія встановила, що на записі проходить розмова між двома особами жіночої та чоловічої статі (далі жінка та чоловік), ймовірніше за все між лейтенантом поліції ОСОБА_5 та майором поліції А. Шереметою. При цьому, дату та час запису, П.І.Б. осіб з метою визначення приналежності голосів, встановити не надалось можливим. Згідно аудіозапису (редаговано з урахуванням вимог законодавства України): жінка: коли Ви говорили, щоб призначитись потрібні грошики, я Вам занесла; чоловік: Я .... віддам тобі грошики, тільки не ...... мене. Вже уся Одеса про це говорить, бо ти не можеш язика за зубами тримати. Вийди звідси, щоб я тебе не бачив; жінка: так поверніть, чому я повинна усе терпіти ? Далі, протягом 40 с. запису, чоловік використовуючи нецензурні вирази вимагає в жінки залишити приміщення, а жінка виказує своє незадоволення діями чоловіка. Також чоловік відповідаючи на претензії жінки повідомляє їй про те, що вона повинна шукати собі місце, та може поскаржитись до ГУНП в області.. Опитана лейтенант поліції ОСОБА_5 , зазначила, що у вказаному аудіофайлі записано її розмова з майором поліції ОСОБА_12 . Однак дату запису розмови не вказала. Опитаний майор поліції ОСОБА_13 підтвердив факт розмови з лейтенантом поліції В. Гасуляк на підвищених тонах із використанням нецензурних виразів, при цьому звернув увагу на те, що розмова стосувалась поверненню грошових коштів у розмірі 12000 грн, які він позичав на декілька днів в лейтенанта поліції ОСОБА_5 , яка наполегливо і щоденно вимагала повернення боргу. Він повернув вказаний борг через тиждень після того як позичив. Щодо повідомлення про необхідність грошових коштів за призначення на посаду, які, нібито він вимагав та отримав від лейтенанта поліції В. Гасуляк, майор поліції А. Шеремета, категорично заперечив цей факт, та зазначив, що інформація не відповідає дійсності.

Судом встановлено, що під час службового розслідування було опитано дізнавача ВД Головного управління Національної поліції в Одеській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 , яка пояснила, що з моменту, як вона була відряджена до ВД ГУНП в області для проходження стажування на посаду дізнавача вказаного підрозділу та призначення на посаду, в неї склались не дуже добрі відносини з начальником ВД ГУНП в області майором поліції А. Шереметою. З останнім було декілька конфліктів під час яких, він дозволяв собі ображати її та підвищував тон спілкування. З колегами по відділу в неї склались гарні стосунки. Щодо вживання або придбання наркотичних речовин, лейтенант поліції ОСОБА_5 категорично заперечила ці факти, при цьому виказала свої підозри щодо можливого вживання наркотичних речовин майором поліції А. Шереметою. Як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_14 , на можливе вживання майором поліції А. Шереметою наркотичних речовин вказує його постійна неадекватна поведінка, надто активна жестикуляція, хаотичні рухи тіла, та чутки, які поширені серед інших співробітників ГУНП. При цьому, лейтенант поліції ОСОБА_5 звернула увагу на те, що на її мобільний телефон від майора поліції А. Шеремети одного разу надійшов месенджер із текстом Фен. Також, остання повідомила, що майор поліції ОСОБА_13 може дозволити собі соціально-недоречні висловлювання та дії. Крім того, під час спілкування з останнім в нього відбуваються постійні зміни емоційного стану від сміху до агресії. Крім вищевикладеного, лейтенант поліції ОСОБА_5 звернула увагу на те, що майор поліції ОСОБА_13 вимагав та отримав від неї неправомірну вигоду у загальному розмірі 2000 Євро та 1500 доларів США за вирішення питання щодо її призначення на посаду дізнавача ВД ГУНП в області. На пропозиції майора поліції А. Шеремети щодо надання неправомірної вигоди, як стверджує лейтенант поліції ОСОБА_5 , вона погодилась так-як була розгублена, стурбована та дуже боялась втратити роботу. Крім того, лейтенант поліції В. Гасуляк, зазначила, що неодноразово позичала майору поліції А. Шереметі грошові кошти у борг. Запозичені грошові кошти, майор поліції ОСОБА_13 не намагався швидко віддати. Лише коли лейтенант поліції ОСОБА_5 неодноразово зверталась до нього із питанням про повернення боргу на загальну суму, як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_5 , 700 доларів США та 14000 грн, майор поліції ОСОБА_13 ігнорував її, однак після декількох нагадувань переказав на її картковий рахунок 12000 грн. щодо іншої частини боргу, майор поліції А. Шеремета, як зазначила лейтенант поліції ОСОБА_5 , сказав, що вона йому більше грошових коштів не переказувала та не надавала. Остання звернула увагу на те, що давала йому у борг грошові кошти із рук у руки. На зазначене, майор поліції А. Шеремета із використанням нецензурних виразів, повідомив, що більше нічого віддавати не буде і вона нічого не доведе. В подальшому, взаємовідносини між лейтенантом поліції В. Гасуляк та майором поліції А. Шереметою, стали дуже напруженими. Останній, з слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, почав постійно провокувати її на конфлікти, вимагав в останньої шукати інше місце служби, та погрожував використанням свого службового становища з метою переведення її до іншого підрозділу, де їй буде погано працювати. Остання у свою чергу постійно нагадувала майорові поліції А. Шереметі про борги, які він ще їй не віддав. В подальшому, 21.09.2022 лейтенанта поліції ОСОБА_5 наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області від 20.09.2022 № 1548 о/с було відряджено до СД відділення поліції № 1 ОРУП № 2 ГУНП в області, згідно статті 69 Закону України Про Національну поліцію. З 14.10.2022 лейтенант поліції ОСОБА_5 повернулась на службу до ВД ГУНП в області. Як стверджує остання, майор поліції А. Шеремета перший тиждень після її повернення вів себе ввічливо, конфліктів між ними не було. Потім, останній знову почав просити в лейтенанта поліції ОСОБА_5 грошові кошти у борг, після чого між ними знову відбувались конфлікти. Крім того, лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомила, що майор поліції ОСОБА_13 пропонував їй відпрацювати борги шляхом вступу у інтимні стосунки, і відповідно надсилав на її мобільний телефон повідомлення інтимного характеру. Крім того, зі слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, подібні пропозиції інтимного характеру, майор поліції А. Шеремета надавав і іншим жінкам у колективі (в якості прикладу лейтенант поліції В. Гасуляк надала декілька скрін-шотів переписок між колегами жіночої статі та декілька фото з святкового корпоративу). Лейтенант поліції В.Гасуляк у своїх поясненнях надала інформацію про те, що з квітня 2022 року в неї склались дружні стосунки з майором поліції ОСОБА_15 та старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською. Так, майор поліції Р. Дімчев постійно надавав їй підтримку, будучи обізнаним про її конфлікти з майором поліції А. Шереметою, радив їй звернутись із відповідним зверненням до ОУ ДВБ НПУ, а також до ДБР. Також майор поліції Р. Дімчев надав до канцелярії ВД ГУНП в області доповідну записку на підтримку лейтенанта поліції В. Гасуляк та покращення стану у ВД ГУНП в області, де нераціонально розподілене навантаження на кожного працівника вказаного відділу. Зі слів майора поліції ОСОБА_16 до вказаного перенавантаження причетний заступник начальника ВД ГУНП в області підполковник поліції М. Древов, який має особисту неприязнь до окремих працівників відділу. Зазначене призводить до конфліктів у колективі.

Наприкінці листопада 2022 року, нібито, в майора поліції А. Шеремети розвинулась манія переслідування, так-як працівники ОУ ДВБ НПУ почали перевірку службової діяльності ВД ГУНП в області, і у проблемах у колективі він підозрює підполковника поліції М. Древова та майора поліції Р. Дімчева. Останній, нібито підбурює колектив проти нього, так-як хоче стати новим начальником ВД ГУНП в області. Зі слів лейтенанта поліції В. Гасуляк, нібито, коли майор поліції ОСОБА_13 не знайшов підтримки в неї, то він звернувся до майора поліції ОСОБА_16 , та надав інформацію щодо неї у не найкращому світлі, з метою їх посварити між собою. Щодо стосунків з старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською, лейтенант поліції ОСОБА_5 , зазначила, що в них дружні стосунки, вони одна одну підтримували. Також, старший лейтенант поліції В. Дубачинська розповідала лейтенанту поліції ОСОБА_5 про те, що майор поліції ОСОБА_13 домагався її на новорічному корпоративі, а також у жовтні 2022 року спровокував з останньою конфлікт, в результаті якого їй стало зле, після чого було викликано карету швидкої медичної допомоги. Після цього конфлікту, майор поліції Р. Дімчев, з метою захистити свою співмешканку старшого лейтенанта поліції В. Дубачинську, яка перебуває на четвертому місяці вагітності, вступив у конфлікт з майором поліції А. Шереметою погрожуючи останньому зверненням до вищого керівництва, якщо той не змінить своєї поведінки та відношення до підлеглих. Також, лейтенант поліції ОСОБА_5 повідомила, що майор поліції Р. Дімчев мав намір висвітлити ситуацію, яка склалась у колективі ВД ГУНП в області у соціальних мережах. В якості висновків, лейтенант поліції ОСОБА_5 , резюмувала, що майор поліції ОСОБА_13 має упереджене ставлення, як до неї так і до окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, має неадекватну поведінку, перевищує свої повноваження, використовує нецензурні вирази під час спілкування з підлеглими, вимагав та отримав від неї неправомірну вигоду та намагається й надалі отримати від неї чергову неправомірну вигоду. До свого пояснення, лейтенант поліції ОСОБА_5 додала CD диск із записом однієї з розмов (файл IMG_6142 час запису 55 с.) з майором поліції А. Шереметою.

Під час службового розслідування було опитано також ОСОБА_17 , яка пояснила, що із керівництвом та особовим складом ВД ГУНП в області в неї робочі стосунки. Щодо інформації наданої лейтенантом поліції В. Гасуляк про, нібито, факти вживання майором поліції А. Шереметою наркотичних речовин, то зазначена інформація не має свого підґрунтя та підтвердження і такою, що не відповідає дійсності. Також майор поліції А. Шеремета ніколи не виказував пропозицій інтимного характеру. Під час спілкування, останній поводив себе ввічливо, не переходив на особистості та із підлеглими не перетинав меж субординації. Разом з тим, старший лейтенант поліції В. Дубачинська звернула увагу на те, що про ситуацію щодо, нібито, надсилання підполковником поліції М. Древовим на мобільний телефон начальникові СД відділу поліції № 4 ОРУП № 1 лейтенанту поліції О. Тисячній фото інтимного та непристойного характеру, вона дізналась саме від лейтенанта поліції В. Гасуляк, якій, нібито повідомила про це сама лейтенант поліції О. Тисячна. При цьому, як повідомила старший лейтенант поліції В. Дубачинська, лейтенант поліції В. Гасуляк наголошувала, що підполковник поліції М. Древов неврівноважена людина і йому потрібно лікуватись. Водночас, лейтенант поліції ОСОБА_5 у запалі розмови проговорилась про те, що саме вона задля розваги, скинула лейтенанту поліції О. Тисячній вказані вище фото, щоб дискредитувати підполковника поліції М. Древова. Ці дії, як повідомила старший лейтенант поліції В. Дубачинська, лейтенант поліції ОСОБА_5 зробила створивши дублікат аккаунту у Телеграм каналі підполковника поліції М. Древова. Разом з тим, старший лейтенант поліції В. Дубачинська акцентувала увагу на тому, що з дня, коли лейтенант поліції ОСОБА_5 прийшла на службу до ВД ГУНП в області, вона одразу розпочала розвивати конфлікти у колективі та з керівництвом відділу. Також, лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно повідомляла про конфлікти з керівництвом ВД ГУНП в області, просила в старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської та майора поліції Р. Дімчева допомоги у вжитті заходів щодо покарання керівників ВД ГУНП в області. Зі слів старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської, лейтенант поліції В. Гасуляк є неврівноваженою, постійно вводить в оману колег, не має бажання працювати, постійно перебуває на лікарняних, провокує конфлікти. Крім того, у зв`язку із неналежним виконанням своїх службових обов`язків, більшу частину завдань та доручень, замість неї виконували інші працівники ВД ГУНП в області. Водночас, лейтенант поліції ОСОБА_5 , як стверджує старший лейтенант поліції ОСОБА_18 , користуючись довірою постійно вводила її в оману, повідомляла негативну інформацію, яку нібито, висказував майор поліції ОСОБА_13 , тим самим провокуючи негативне ставлення старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської до керівника відділу. В подальшому, старший лейтенант поліції В. Дубачинська та майор поліції А. Шеремета дійшли спільного висновку, що лейтенант поліції ОСОБА_5 використовуючи неправдиву інформацію створювала конфліктні ситуації у колективі. Також, старший лейтенант поліції В. Дубачинська звернула увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно підробляла месенджери у Телеграм каналах та у інших мобільних додатках, з метою дискредитувати майора поліції А. Шеремету та підполковника поліції М. Древова. Коли, майор поліції А. Шеремета, майор поліції Р. Дімчев та старший лейтенант поліції В. Дубачинська запросили лейтенанта поліції ОСОБА_5 для з`ясування підстав її поведінки та спроб створення конфліктних ситуацій, під час чого повідомили їй про обізнаність про її підробки месенджерів та скрін-шотів, нібито, негативних листувань від майора поліції А. Шеремети та підполковника поліції М. Древова, остання повідомила про те, що так було потрібно так-як майор поліції ОСОБА_13 повинен залишити свою посаду, і йому потрібно боятись так-як в неї є куратори серед працівників ОУ ДВБ НПУ. Разом з тим, лейтенант поліції ОСОБА_5 постійно повідомляла про те, що вона починаючи з 17 років співмешкає із начальником міграційної поліції А ОСОБА_19 , який її підтримує, купує їй дорогі речі, надає їй грошові кошти, а іноді спричиняє тілесні ушкодження. У заключення, старший лейтенант поліції ОСОБА_18 виказала свою думку про те, що лейтенант поліції ОСОБА_5 так-як є неврівноваженою людиною, можливо із психічними вадами, постійно вводить в оману своїх колег, не повинна продовжувати службу у поліції, та підлягає звільненню з поліції за дискредитацію. Також, старший лейтенант поліції ОСОБА_18 , визнає те, що повірила лейтенанту поліції ОСОБА_5 , яка скориставшись довірою ввела в її в оману та настроїла проти керівництва ВД ГУНП в області, що було хибним та помилковим.

Також, було опитано старшого дізнавача з ОД ВД ГУНП в області майора поліції ОСОБА_1 , який підтвердив інформацію надану старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською. Майор поліції Р. Дімчев ще раз акцентував увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_5 підробляла месенджери у мобільному додатку Телеграм та підробляла скрін-шоти, нібито повідомлень від майора поліції А. Шеремети, підполковника поліції М. Древова, тощо. Майор поліції Р. Дімчев також визнав, що повірив лейтенанту поліції ОСОБА_5 , яка скориставшись довірою ввела в його в оману та настроїла проти керівництва ВД ГУНП в області, що було хибним та помилковим. Також, майор поліції Р. Дімчев зазначив, що лейтенант поліції ОСОБА_5 , постійно веде себе неврівноважено, ухиляється від виконання своїх службових обов`язків, у зв`язку із чим її роботу виконують інші працівники відділу, постійно перебуває на лікарняному, проявляє непрофесіоналізм, хизується своїм багатим життям не за доходами, співмешканням із начальником міграційної поліції А. Макаровим, який її фінансово утримує, дарує їй дорогі подарунки, з яким вона співмешкає ще з 17 років, та який може розібратись із керівництвом ВД ГУНП в області, хизується зв`язками із ОУ ДВБ НПУ та СБУ. У заключення, майор поліції ОСОБА_20 виказав свою думку про те, що лейтенант поліції ОСОБА_5 так-як є неврівноваженою людиною, можливо із психічними вадами, постійно вводить в оману своїх колег, не повинна продовжувати службу у поліції, та підлягає звільненню з поліції за дискредитацію.

Крім того, під час службового розслідування було опитано начальника ВД ГУНП в області майор поліції ОСОБА_4 , який зазначив, що більшість інформації наданої відносно нього лейтенантом поліції ОСОБА_5 , є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності. При цьому, майор поліції А. Шеремета підтвердив, що одного разу він, після провокації з боку лейтенанта поліції ОСОБА_5 , дійсно дозволив собі виразитись у її бік застосовуючи нецензурні вирази, про що шкодує, так-як не повинен був так діяти як керівник відносно підлеглого та взагалі як людина. Також, майор поліції ОСОБА_13 підтвердив, що позичав 27.08.2022 в лейтенанта поліції ОСОБА_5 , грошові кошти у розмірі 12000 грн, які потім, 03.09.2022 (тобто через тиждень) повернув останній. Щодо вимагання та отримання від лейтенанта поліції ОСОБА_5 неправомірної вигоди за призначення останньої на посаду до ВД ГУНП в області, майор поліції А.Шеремета категорично заперечив такий факт. Щодо конфлікту між ним та старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською і майором поліції Р. Дімчевим, майор поліції А.Шеремета підтвердив, що дійсно було непорозуміння. При цьому, майор поліції ОСОБА_13 , звернув увагу на те, що майор поліції ОСОБА_20 , отримавши хибну інформацію про те, що нібито, майор поліції ОСОБА_13 провів обшук у кабінеті старшого лейтенанта поліції В. Дубачинської, та принизив її, одразу, проявляючи агресію, порушуючи субординацію ввірвався до службового кабінету майора поліції А. Шеремети, де почав з використанням нецензурних виразів погрожувати останньому розправою та вжиттям заходів щодо звільнення його з посади начальника ВД ГУНП в області.

За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання «на проведення опитування з використанням поліграфа», зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017№ 920, 20.12.2022 у приміщенні ГУНП в області стосовно старшого дізнавача з ОД ВД ГУНП в області майора поліції ОСОБА_16 , було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Вам відомі факти вимагання ОСОБА_4 в ОСОБА_2 неправомірної вигоди ? Відповідь - «ні»). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію заперечив, але пояснив, що можливо є така реакція тому, що майор поліції ОСОБА_13 якось сказав: «... Я брав у неї гроші», - но він мав на увазі борг.

За результатами службового розслідування складено висновок службового розслідування від 03.01.2023 року, який затверджено начальником ГУНП в Одеській області генералом поліції третього рангу М.Семенишиним (т.1 а.с.83-115 ).

Так, у висновку вказано, що 26.09.2022 року працівниками ВПЗ УКЗ ГУНП в області було проведено анонімне опитування особового складу ВД ГУНП в області з метою виявлення проблем, які існують в службовій діяльності колективу. За результатами проведеного аналізу та дослідження, зроблено висновок, що в колективі ВД ГУНП в області склався негативний соціально-психологічний клімат, який характеризується наявністю конфліктів, непорозумінь у взаємовідносинах між працівниками і керівництвом, що в цілому може негативно пливати на результативність службової діяльності. Взагалі, результати вивчення є досить розрізненими, що зазвичай не є типовим для невеликих за чисельністю колективів. Кожен співробітник має свою особисту думку щодо взаємовідносин в колективі, персональним для кожного є і рівень довіри один до одного. Також індивідуальним є відчуття психологічного комфорту кожного члена колективу. Така ситуація призводить до низької згуртованості працівників. Так, високі показники діяльності даного колективу досягаються виключно завдяки висококваліфікованості і досвідченості працівників ВД ГУНП в області, а не завдяки згуртованості. За результатами анкетування, фокус-групи та індивідуальних бесід із співробітниками стало відомо, що в колективі підрозділу існують певні конфліктні ситуації як між керівництвом та підлеглими так і безпосередньо між співробітниками даного колективу. Серед основних чинників, що погіршують атмосферу в колективі та викликають конфлікти респонденти називають особисту неприязнь присутню у взаємостосунках в колективі. Також респонденти відмітили нерівномірний розподіл службових обов`язків, що призводить до перевтомлення та незадоволення окремих працівників. Не дивлячись на низку чинників, що обумовлюють негативний соціально-психологічний клімат, слід відмітити прагнення керівника підрозділу до покращення ситуації. Серед факторів, що сприяють продуктивній праці більшість опитаних все ж вважає, що керівник цікавиться проблемами підлеглих на роботі та в побуті. Більшість працівників відмічає позитивні критерії оцінки праці, притаманні керівникові, а саме керівник цікавиться, мотивує та хвалить за результат, оцінює за результатами роботи. Визначаючи стиль керівництва в підрозділі думки респондентів розділились: 40% відмітили відсутність стилю керівництва, 30% зазначили демократичний стиль, 20% зазначили авторитарний стиль та 10% вважає, що керівникові притаманний ліберальний стиль. Серед позитивних якостей керівника (майора поліції А. Шеремети) слід відзначити його щире прагнення налагодити ефективну роботу та позитивну атмосферу в колективі. В особистих бесідах співробітники підрозділу відмічають нестриманість та високу емоційність керівника, дещо не вистачає гнучкості у вирішенні проблемних питань. Заступник керівника ВД ГУНП в області (підполковник поліції М. Древов) характеризується високим професіоналізмом, добре розуміється на тонкощах роботи, прагне вирішувати непорозуміння в колективі директивним шляхом.

В рамках службового розслідування працівниками ВПЗ УКЗ ГУНП в області було проведено повторне психологічне дослідження працівників ВД ГУНП в області за результатами яких до дисциплінарної комісії були надані довідки про психологічне супроводження посадових осіб ВД ГУНП в області (вх. УГІ ВІД 29.12.2022 №№ 3927, 3928, 3929, 3930, 3931, 3932, 3933, 3934, 3935), зокрема, щодо ОСОБА_1 .

Згідно довідки про психологічне супроводження старшого дізнавача ВД ГУНП в області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (реєстраційний УГІ 3931 від 29.12.2022 року), за результатами поглибленого психологічного вивчення, вказаному працівнику поліції притаманні такі якості: невпевненість у собі, вразливість, мінливість настрою, схильність до драматизації подій, чутливість до схвалення оточуючих, почуття провини і незадоволення собою. Стримано ставиться до чужих поглядів і прагне скласти свою власну думку. Схильний фіксуватися на неприємних сторонах подій, що перешкоджає пошукам виходу із проблемних ситуацій. Схильний займати лідерські позиції як наслідок соціальної сміливості. Шукає для себе визнання та поваги з боку оточуючих, щоб компенсувати нестачу близького оточення. Намагається сформувати навколо себе позитивно налаштоване оточення та зайняти в ньому домінуючу позицію. Схильний до самоаналізу, виявляє нетерплячість, нерішучість часто призводить до гіперкомпенсації у вигляді несподіваної самовпевненості, безапеляційності, показової рішучості саме в тих ситуаціях, де потрібна обачливість (т.2, а.с.319).

У висновку зазначено, що з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого вчинення окремими посадовими особами ВД ГУНП в області дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості можливого дисциплінарного проступку в рамках службового розслідування призначеного на підставі наказу ГУНП від 07.12.2022 № 2318, а також перевірки достовірності інформації, що повідомлялась окремими респондентами, за їх згодою, наданою під час надання письмових пояснень, майора поліції А. Шеремету, майора поліції Р. Дімчева, підполковника поліції М. Древова та лейтенанта поліції В. Гасуляк було запрошено до ГУНП в області для проходження поліграфічного дослідження. За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання на проведення опитування з використанням поліграфа, зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 19.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 339), стосовно начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети, було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Ви вимагали в ОСОБА_2 неправомірну вигоду ? Відповідь ні). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію підтвердив, але заперечив суму яку вказує лейтенант поліції ОСОБА_5 . За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання на проведення опитування з використанням поліграфа, зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 20.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 110), стосовно старшого дізнавача з ОД ВД ГУНП в області майора поліції Р. Дімчева, було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Вам відомі факти вимагання ОСОБА_4 в ОСОБА_2 неправомірної вигоди ? Відповідь ні). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію заперечив, але пояснив, що можливо є така реакція тому, що майор поліції ОСОБА_13 якось сказав: ... Я брав у неї гроші, - але він мав на увазі борг. За результатами поліграфічного (психофізіологічного) дослідження, проведеного на підставі завдання на проведення опитування з використанням поліграфа, зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022, Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, 19.12.2022 у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 339), стосовно заступника начальника ВД ГУНП в області підполковника поліції М. Древова, було надано наступний висновок: виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Ви використовували нецензурні вирази у присутності ОСОБА_2 ? Відповідь ні). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію пояснив тим, що використовував нецензурні вирази у бік ОСОБА_2 , але не в її присутності. Також виявлено фізіологічні реакції, що можуть свідчити про приховування інформації щодо перевірочного запитання (... Вам відомі факти вимагання ОСОБА_4 в ОСОБА_2 неправомірної вигоди ? Відповідь ні). В ході міжтестової бесіди опитуваний дану реакцію заперечив, пояснив тим, що йому відомий тільки факт боргу. У визначений день та час, лейтенант поліції В. Гасуляк прибула у приміщенні ГУНП в області (м. Одеса, вул. Єврейська, 12, каб. № 110). Однак, опитування останньої з використанням поліграфа на підставі завдання на проведення опитування з використанням поліграфа, зареєстрованого за № 55/2580 від 15.12.2022 та Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України від 13.11.2017 № 920, проведено не було, у зв`язку з тим, що лейтенант поліції ОСОБА_5 відмовилась, хоча під час надання письмових пояснень була згодна пройти вказане опитування. Після етапу обговорення питань, лейтенант поліції ОСОБА_5 відмовилась підключати датчики прибору і написала письмову відмову. У своїй письмовій відмові, лейтенант поліції ОСОБА_5 пояснила, що ознайомившись із запланованими питаннями, окремі питання викликали в неї відчуття приниження, а окремі формулювання вона вважає недоречними. Разом з тим, остання повідомила, що перебуває у стані сильного психічного виснаження після надання письмових пояснень, та не може гарантувати усвідомлення надання коректних відповідей на поставлені питання.

Як вказано у висновку, зважаючи на наявні матеріали (довідки, результати дослідження, пояснення тощо) службового розслідування, дисциплінарна комісія вважає, що до письмових пояснень лейтенанта поліції В. Гасуляк наданих у ході службового розслідування, в частині надання інформації про пропозицій інтимного характеру, листувань між керівництвом ВД ГУНП в області та підлеглими, а також між окремими посадовими особами вказаного підрозділу з використанням принижень, негативних (агресивних) висловів, аморальними фото, необхідно ставитись критично та вважати такими, що у більшості випадків не відповідають дійсності, а отже є спробою введення в оману дисциплінарну комісію в рамках службового розслідування. На зазначене вказує й ствердження надані під час письмових пояснень окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, які звернули увагу на те, що лейтенант поліції ОСОБА_5 , неодноразово хизувалась перед ними тим, що задля розваги підробила деякі скрін-шоти, а також зробивши клони аккаунтів реальних працівників поліції, від їх імені писала месенджери (негативного та інтимного характеру) іншим працівникам поліції. Також, остання повідомляла про те, що має бажання дискредитувати діяльність ВД ГУНП в області, особливо керівництво вказаного підрозділу. Крім того, вивченням скрін-шотів листувань між, нібито, майором поліції А. Шереметою та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між майором поліції Р. Дімчевим та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між старшим лейтенантом поліції В. Дубачинською та лейтенантом поліції В. Гасуляк, між підполковником поліції М. Древовим та лейтенантом поліції О. Тисячною, не дають можливості із високою вірогідністю встановити авторів листувань, тобто окрім імен та прізвищ ніщо не вказує на належність аккаунтів, соціальних мереж, та інших мобільних месенджер додатків саме вказаним вище працівникам поліції (не зазначено номер мобільного оператора, електронна адреса аккаунту тощо).

Наявними матеріалами службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено факт розвитку конфлікту у колективі ВД ГУНП в області, порушення етичної поведінки поліцейського та правил субординації з боку окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, що у свою чергу загострило ситуацію, принизило авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, допущення з боку керівництва вказаного підрозділу погіршення морально-психологічного клімату у колективі та порушення службової дисципліни.

Щодо фактів, наданих лейтенантом поліції ОСОБА_5 відносно причетності майора поліції А. Шеремети до вживання або зберігання наркотичних речовин, надання ним пропозицій інтимного характеру, сексуальних домагань останнім до своїх підлеглих, ведення негативних переписок за допомогою мобільних месенджерів окремими посадовими особами ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до підлеглих з боку керівника, нерівномірного розподілу навантаження на підлеглих керівником, в рамках службового розслідування не знайшли свого обґрунтованого підтвердження.

Як вказано у висновку службового розслідування, майор поліції ОСОБА_1 , своїми діями порушив вимоги пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 1, 2, 7, 8, 10, 12 пункту першого, абзацу першого пункту другого, пункту третього розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2021 № 177, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжиття заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків, вчиненні дій, що підпивають авторитет Національної поліції України та керівника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, вчиненні дій, які вказують на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на прийняття рішень та службову поведінку, сприянні, здійсненні, підбурюванні до вчинення дій, що принижують гідність, недотриманні субординації у стосунках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, приниженні авторитету керівника перед особовим складом підрозділу, вступі з керівником в суперечки.

Також у висновку зазначено, що під час проведення службового розслідування дисциплінарною комісією обставинами, які пом`якшують відповідальність майора поліції ОСОБА_16 , є його попередня бездоганна поведінка. В ході службового розслідування обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_16 є вчинення останнім дисциплінарного проступку умисно на грунті особистої неприязні до іншого керівника та на грунті ідеологічної нетерпимості.

Тому комісія вважала за необхідне: за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 №177, до майора поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани (т.1,а.с.213).

Наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області №16 від 04.01.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб ВД ГУНП в Одеській області» (т.1 а.с.116-119), установлено, що 21.11.2022 до ГУНП в області з ОУ ДВБ НПУ надійшло подання від 17.11.2022 про виявлення в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_5 ймовірного вчинення дисциплінарного проступку. 29.11.2022 до ГУНП в області з ВД ГУНП в області надійшла доповідна записка начальника ВД ГУНП в області майора поліції А. Шеремети стосовно ймовірного вчинення дисциплінарного проступку окремими посадовими особами ВД ГУНП в області. З метою перевірки зазначених відомостей дисциплінарною комісією ГУНП в області проведено службове розслідування, за результатами якого в діях дізнавача ВД ГУНП в області лейтенанта поліції ОСОБА_5 встановлено ознаки дисциплінарного проступку, що виразилися в недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов що ускладнювали реалізацію професійних завдань, перешкоджанні іншим поліцейським їх виконувати, а також учиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України, принижували честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області, прояві неповаги до честі і гідності інших працівників поліції, несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, нестриманості, впливі особистих антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень на службову поведінку. Остання також сприяла та підбурювала до вчинення дій, що принижували гідність, недотримувалась субординації у стосунках з колегами та керівниками, загострювала ситуацію. руйнувала авторитет керівника перед особовим складом підрозділу, вступала з керівником у суперечки, надавала неправдиві свідчення щодо окремих посадових осіб ВД ГУНП в області. Водночас дізнавач ВД ГУНП в області старший лейтенант поліції В. Дубачинська, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушила службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання професійних завдань, вчиненні дій, що принижують честь і гідність окремих посадових осіб ВД ГУНП в області несприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою при ухваленні рішень, недотриманні субординації у стосунках з колегами та керівниками, загостренні конфліктної ситуації. До того ж старший дізнавач з ОД ВД ГУНП в області майор поліції Р. Дімчев, підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушив службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання обов`язків іншими поліцейськими, вчиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України та начальника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні останньому в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень, сприянні та здійсненні вчинків, що принижували честь та гідність, недотриманні субординації у стосунках та суперечках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, руйнації авторитету керівника перед особовим складом підрозділу. Зі свого боку начальник ВД ГУНП в області майор поліції А. Шеремета замість запобіганню порушенням службової дисципліни підлеглими, поліпшення комунікації та підтримки корпоративної культури в підрозділі, сам порушив службову дисципліну, що виразилось у слабкому контролі за її дотриманням особовим складом, неналежному забезпеченні сприятливого стану морально-психологічного клімату в колективі, невжитті заходів щодо своєчасного запобігання виникненню конфлікту, проявленні грубості та некоректності стосовно окремих працівників поліції, намаганні перекласти свою відповідальність на інших співробітників.

Керуючись вимогами ст.ст.13,16,19,20,26 Дисциплінарного статуту Національної поліції України п.4 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області №16 від 04.01.2023 року, наказано, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 18, статті 64 Закону України Про Національну поліцію, пунктів 1, 2, 3, 5, 6, 7, 11, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців другого, третього, восьмого, дев`ятого, одинадцятого, тринадцятого пункту 1, абзацу другого пункту 2, пункту 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Правил внутрішнього службового (трудового) розпорядку Головного управління Національної поліції в Одеській області, затверджених наказом ГУНП в області від 01.02.2021 № 177, зокрема, до майора поліції ОСОБА_1 , старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання ГУНП в Одеській області, застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із наказом від 04.01.2023 року в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Таким чином, суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію»

Відповідно до ст. 3, ч.1 ст.8 ЗУ «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами. Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Стаття 18 ЗУ «Про Національну поліцію» регламентує основні обов`язки поліцейських, серед яких, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Відповідно до ч.1 ст.64 Закону особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки".

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч. 1, 2 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію»).

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження регламентується нормами Закону України Про Дисциплінарний статут Національної поліції України №2337-VIII від 15.03.2018 (надалі - Дисциплінарний статут).

Службова дисципліна, в розумінні Дисциплінарного статуту, є дотриманням поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п.1,2,3,5,6,7,11,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.

Пунктом 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, зокрема, визначено, що під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку, не допускати дискримінації в будь-якій формі; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; мати охайний зовнішній вигляд, бути у встановленій формі одягу; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики; зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Пунктом 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 установлено, що під час виконання службових обов`язків поліцейському заборонено: сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання; допускати будь-які привілеї чи обмеження за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовною або іншими ознаками, дискримінацію в будь-якій формі.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 встановлено, що поліцейський повинен дотримуватись субординації у стосунках з колегами, з повагою ставитись до старших за віком.

Згідно з пункту 2.1 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом зазначеного ГУНП від 01 лютого 2021 року № 177, поліцейський повинен дотримуватись вимог Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року № 1179.

Відповідно до пункту 2.2 розділу II Правил внутрішнього службового розпорядку ГУНП в Одеській області, затверджених наказом зазначеного ГУНП від 01 лютого 2021 року № 177, працівники поліції у своїй роботі повинні дотримуватись принципів професійності, принциповості та доброзичливості, дбати про свою професійну честь та гідність

Дисциплінарним проступком згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч. 2 ст. 13 Дисциплінарного статуту).

Нормами ч. 3 передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Питання про наявність підстав для накладення на працівника поліції дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення працівника поліції до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пунктів 2, 3 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807 (далі - Порядок №893, у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України Про захист персональних даних, Про державну таємницю та іншими законами;

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Пунктом 4 розділу V Порядку № 893 визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Відповідно до пункту 17 розділу V Порядку № 893 факт відмови поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших осіб від надання пояснень фіксується шляхом складення акта про відмову надати пояснення. В акті обов`язково зазначаються відомості про дату, час і місце його складення, посади, звання, прізвища, імена, по батькові осіб, які його склали, прізвище, ім`я, по батькові особи, якій було запропоновано надати пояснення та яка відмовилася це зробити, а також (у разі повідомлення) - причини такої відмови. Акт про відмову надати пояснення підписують член дисциплінарної комісії, присутній під час відмови, та інші особи, присутні під час відмови.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України Про захист персональних даних), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

В описовій частині зазначаються також відомості про залучення фахівців та результати їх участі в службовому розслідуванні.

При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов`язаних з державною таємницею, поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких зазначаються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу і посадової особи, який(а) видав(ла) цей наказ.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Судом встановлено, що висновок службового розслідування не містить інформації про докази (матеріали), що підтверджують факт вчинення дисциплінарного проступку саме ОСОБА_1 .

У висновку не вказано, які саме дії чи бездіяльність, вчинені позивачем, є дисциплінарним проступком; у висновку відсутнє обґрунтування щодо такого: ОСОБА_20 , підтримуючи дії лейтенанта поліції В. Гасуляк, порушив службову дисципліну, що виразилось у недотриманні положень законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, самоусуненні від належного виконання службових обов`язків, невжитті заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнювали виконання обов`язків іншими поліцейськими, вчиненні дій, що підривали авторитет Національної поліції України та начальника ВД ГУНП в області, проявленні неповаги до честі і гідності керівника, несприянні останньому в організації дотримання службової дисципліни, упередженому ставленні до своїх колег та керівництва підрозділу, проявленні нестриманості, поведінці, яка вказувала на вплив особистих симпатій та антипатій, неприязні, недоброго настрою на ухвалення рішень, сприянні та здійсненні вчинків, що принижували честь та гідність, недотриманні субординації у стосунках та суперечках з керівником, загостренні конфліктної ситуації, руйнації авторитету керівника перед особовим складом підрозділу.

Суд вважає, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати склад дисциплінарного проступку в його діях (бездіяльності).

З наданого суду висновку службового розслідування судом не встановлено наявність у діях позивача порушення службової дисципліни.

Суд констатує, що висновок службового розслідування стосовно ОСОБА_1 містить абстрактні судження, є таким, що ґрунтується на припущеннях, не підтверджених належними та допустимими доказами, без обґрунтування того, які конкретні дії (бездіяльність) позивача, складають об`єктивну сторону дисциплінарного проступку.

Суд не має підстав для протилежного висновку, оскільки надання оцінки недопустимим (також і з точки зору відповідача згідно висновку службового розслідування) доказам участі ОСОБА_1 у конфлікті з керівником та колегами по роботі, спрямовує вирішення спору у площину міжособистих відносин позивача з його колегами, що виходять за межі службових відносин. Поведінка позивача у таких відносинах може бути надана судом виключно з позицій вимог чинного законодавства стосовно наявності в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, чого з матеріалів справи не убачається.

Відповідно до п.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до службових обов`язків.

Як зазначено відповідачем, в ході службового розслідування обставинами, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 є вчинення останнім дисциплінарного проступку на ґрунті особистої неприязні до іншого керівника та на грунті ідеологічної нетерпимості.

Разом з цим, у висновку не розкрито конкретний зміст дій позивача щодо вираження особистої неприязні та ідеологічної нетерпимості та в чому саме вона полягала.

У рішеннях по справах Клас та інші проти Німеччини, Фадєєва проти Росії, Єрузалем проти Австрії Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради Європи 11.03.1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем ані під час службового розслідування, ані під час прийняття оскаржуваного наказу, не виявлено належних доказів, які б свідчили про те, що поведінка позивача суперечить загальним принципам, встановленим для співробітників органів поліції, не наведено доказів недодержання позивачем приписів Закону України Про Національну поліцію та Дисциплінарного статуту Національної поліції в частині неухильного дотримання нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки та які б негативно позначитись на іміджі та репутації Національної поліції України та давали б можливість застосувати до нього такий захід дисциплінарного стягнення як сувора догана, без обґрунтування неможливості застосування менш суворих стягнень.

Не надано таких доказів й під час розгляду даної справи.

Суд також враховує, що взагалі дисциплінарне провадження ініційоване не у зв`язку із будь-якими фактичними даними (обставинами) стосовно ОСОБА_1 , підставою зазначені факти, наведені у поданні від 17.11.2022 року стосовно іншої особи.

Суд вважає, що на момент призначення службового розслідування, навіть з урахуванням доповідних записок, відповідач не мав уявлення про те, які саме конкретно дії (бездіяльність) ОСОБА_1 , є дисциплінарним проступком, коли саме цей проступок мав місце, які докази (матеріали) його доводять та полягають перевірці в ході службового розслідування.

Чинним законодавством України закріплена необхідність застосування принципу пропорційності відповідальності при застосуванні дисциплінарних стягнень в залежності від тяжкості проступку.

Відповідачем було застосовано до позивача вид дисциплінарного стягнення сувора догана без з`ясування вини позивача, ступеня тяжкості вчинених дій (бездіяльності), обставини, за яких вони вчинені, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи, його ставлення до виконання службових обов`язків, рівня кваліфікації, та взагалі без чіткого та зрозумілого для усіх викладення об`єктивної сторони вчиненого проступку.

Верховний Суд у постанові від 17.11.2022 у справі №480/9492/20 стосовно правової оцінки правильності й обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зазначив, що правова оцінка повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

В аспекті спірних правовідносин необхідно зазначити, що вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати, чи дійсно у діяннях ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку.

Судом у судовому засіданні був досліджений відеозапис, на який посилається відповідач, та встановлено: особа чоловічої статі відчиняє двері до приміщення (за твердженням відповідача - службового кабінету майора поліції А. Шеремети). Також, з 19 секунди відео вбачається, що до вказаного приміщення прямує особа жіночої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_21 ), на 23 секунді відео особа вже знаходиться у проході до приміщення, а на 26 секунді відео разом із особою чоловічої статі (як вказано відповідачем ОСОБА_22 ) прямує у напрямок від дверей вказаного приміщення.

Суд констатує, що з даного відеозапису неможливо достеменно встановити, що саме позивач, проявляючи агресію, підійшов до службового кабінету майора поліції А.Шеремети, відчинив різко двері та увірвався до кабінету; через декілька секунд, вийшов з кабінету та стоячи у дверному пройомі, судячи по рухам, кричав щось у бік майора поліції А. Шеремети, як то зазначено у Акті від 02.01.2023 року.

Суд зауважує, що цей відеозапис, за поясненнями представника відповідача суду, є єдиним документальним підтвердженням висновку про наявність у діях ОСОБА_1 ознак вчинення описаного у Наказі дисциплінарного проступку.

Зміст спірного наказу взагалі не визначає, у чому саме полягає порушення позивачем службової дисципліни, та на підставі яких фактичних обставин позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності; у наказі зокрема, зазначено, що ОСОБА_23 , підтримуючи дії лейтенанта поліції В.Гасуляк, порушив службову дисципліну, що не може піддаватися юридичній оцінці судом з точки зору наявності (відсутності) порушення позивачем службової дисципліни, Правил етичної поведінки, тощо.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що позивач виявляв неповагу до честі та гідності керівника, не сприяв останньому в організації дотримання службової дисципліни, упереджено ставився до своїх колег та керівництва підрозділу, не дотримався субординації у стосунках та суперечках з керівником, як то зазначено в оскаржуваному наказі.

Перевіряючи оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність його критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, суд дійшов висновку, що при його прийнятті відповідач діяв без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, необґрунтовано та не на підставі законодавства.

Так, національне законодавство не передбачає відповідної шкали стягнень за дисциплінарні порушення та не містить правил забезпечення їхнього застосування відповідно до принципу пропорційності.

Як зазначає ЄСПЛ, обмеження, накладені на доступ до професії, були визнані такими, що впливають на приватне життя (див. рішення у справах Сідабрас та Джяутас проти Литви (), заяви №№ 55480/00 та 59330/00, п. 47, ECHR 2004-VIII, та Бігаєва проти Греції (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, пп. 22-25, від 28 травня 2009 року).

Аналіз практики ЄСПЛ (рішення у справах Ocalan v. , заява № 46221/99, п. 168 [8]; Former King of Greece and Others v. Greece [GC], заява № 25701/94, п. 89 [9]; Iatridis v. Greece, заява № 31107/96, п. 55 [10] та ін.) дає підстави дійти висновку, що складовими принципу верховенства права Суд визнає, зокрема, збалансованість інтересів окремого індивіда з інтересами інших членів суспільства, принцип пропорційності, справедливий баланс між вимогами спільного (публічного) інтересу та захистом фундаментальних прав особи.

У рішенні ЄСПЛ у справі "Україна-Тюмень" проти України (Ukraine-Tyumen v. Ukraine) від 22 листопада 2007 року, заява 22603/02, визначено, що відповідаючи інтересам суспільства, певна дія, вчинювана органами влади, все одно може порушувати права особи через її непропорційність.

У Рішенні від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.

Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнотому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.

Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.

На переконання суду, накладене на позивача дисциплінарне стягнення сувора догана не корелюється з встановленими обставинами в ході службового розслідування, а сам факт вчинення дисциплінарного проступку, у розумінні застосованих у Наказі від 04.01.2023 року норм законодавства, не доведений та не обгрунтований.

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а оскаржене рішення в частині, що стосується позивача - скасуванню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем сплачено судовий збір за подання даного позову у сумі 1073,60грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

В частині витрат позивача на правничу допомогу у сумі 12000грн., про стягнення яких позивач зазначив у позовній заяві, суд дійшов наступного.

10.01.2023 року між Адвокатом Новіковим С.В. та Дімчевим Р.Ф. був укладений договір про надання правничої допомоги, згідно пунктів 3,4 якого зазначено характер доручення місце де його треба виконати (стаття закону, ціна позову) - правова допомога; гонорар 12000грн.

Згідно ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); З) обсягом наданих адвокатом

послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно висновку Верховного Суду, наведеного у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, «розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги».

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 1 О % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі :витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі "Ботацці проти Італії'' (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява№ 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення з цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обгрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями). ...

Згідно зазначеного вище Висновку Верховного Суду, висвітленого у Постанові від 15.05.2018 року у справі №821/1594/17, "для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги". З цієї підстави суд не може брати до уваги ті послуги, опис яких не є конкретизованим або щодо яких відсутні чітко встановлені результати проведеної роботи.

Згідно п.1 ч. 5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з`ясувати, чи, є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо (ч.9 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.ч.7,9 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача - адвокатом Новіковим С.В., були складені та подані:

- 20.01.2023 року позовна заява;

- 01.02.2023 року заява про усунення недоліків, клопотання про долучення до матеріалів справи доказів;

також він взяв участь у підготовчому та трьох судових засіданнях Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідач скористався своїм право та подав суду заперечення проти заяви про стягнення судових витрат (у відзиві на позовну заяву), вказуючи на безпідставність їх заявлення взагалі, які суд відхиляє як необгрунтовані.

Сума гонорару 12000грн. визначена у Договорі від 10.01.2023 як вартість правничої допомоги.

Виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, обсягу наданих послуг, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 6000грн.

При цьому суд виходить із того, що для цілей розподілу витрат на правничу допомогу слід визначити суму 6000грн., виходячи з положень ч.9 ст.139 КАС України, сума витрат 6000грн. є пропорційною та обгрунтованою до предмету спору, значення справи для сторін, такі витрати пов`язані із даною справою, не є завищеними та неспівмірними, у зв`язку із чим відхиляються заперечення відповідача проти їх відшкодування за його рахунок.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул.Єврейська, буд.12, м.Одеса, 65014) про визнання протиправним та скасування наказу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області Миколи Семенишина від 04.01.2023 року №16 в частині, що стосується накладення на старшого дізнавача з особливих доручень відділу дізнання Головного управління Національної поліції в Одеській області майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ 40108740, адреса: вул.Єврейська, буд.12, м.Одеса, 65014) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1073(одна тисяча сімдесят три)грн. 60коп. та 6000(шість тисяч)грн. 00коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст.293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст.255 КАС України.

Повне рішення складено та підписано 25 травня 2023 року.

Суддя М.М. Аракелян

Дата ухвалення рішення25.05.2023
Оприлюднено29.05.2023

Судовий реєстр по справі —420/1155/23

Постанова від 04.10.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 10.08.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Ухвала від 05.07.2023

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Кравченко К.В.

Рішення від 25.05.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М.М.

Ухвала від 16.03.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М.М.

Ухвала від 06.02.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М.М.

Ухвала від 25.01.2023

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Аракелян М.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні