Рішення

від 26.05.2023 по справі 420/17896/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/17896/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді- Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» з позовною заявою до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000244/2 від 24.09.2022 року, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000548.

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст.262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.

Позов та відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в розмитненні товару за ціною контракту, без врахування документів, які підтверджують заявлену митну вартість товару та не містять розбіжностей.

З відзиву на позовну заяву вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що в поданих позивачем до митного оформлення документах містилися розбіжності, зокрема, документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у зв`язку із чим відповідачем прийняті оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

15.06.2022 року між фірмою «NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED» (Китай) (продавець) та ТОВ «ЧИП ФЕШИОН» (покупець) укладено контракт № 77-15062022, за умовами якого постачальник зобов`язується доставити покупцю (передати право власності), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у кількості, асортименті та вартості, узгоджених сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною цього Контракту. Товарами, що є предметом цього Контракту, є товари народного споживання (п.1.1). Сторони домовились про те, що Товар буде відвантажуватися по Специфікаціям партіями, протягом одного року з моменту підписання Контракту (п.1.2). Документи на відвантаження товару на англійській мові, які повинен надати продавець покупцю: рахунок-фактура (інвойс) оригінал; морський коносамент або залізнична транспортна накладна (оригінал); інші документи за вимогою покупця (п.1.4). Ціна товару включає наступні витрати продавця: на упаковку обладнання, на митні процедури на території Продавця, на оформлення сертифіката походження і експортної декларації на території Продавця, витрати на транспортування, оплату ПРР та інші витрати, передбаченні умовами поставки, зазначених у інвойсах (п.2.3). Відправка Товару здійснюється на умова, що зазначені у інвойсах (п.2.5).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 24.06.2022 р. до контракту, пункт 2.2. Договору викладено у наступній редакції: «Розрахунки за цим Контрактом здійснюються банківським переказом на рахунок продавця в доларах США на таких умовах: аванс - 30 % від вартості перераховує покупець згідно зі специфікацією, остаточна оплата - 70 % здійснюється після завантаження і відправки товару. Також, розрахунок за цим Контрактом може бути на умовах 100 % передоплати після завантаження і відправки Товару на підставі інвойсу».

На виконання умов контракту компанією «NINGBO JIAHAO APPLIANCE CO., LIMITED» було поставлено ТОВ «ЧИП ФЕШИОН» товар, а саме: № 1 - взуття жіноче на підошві з гуми та з верхом із штучної шкіри, що закриває щиколотку, без захисного металевого підноска, без хутра, всього 9016 пар.

З метою митного оформлення вказаного товару за контрактом від 15.06.2022 року № 77-15062022 декларантом до ВМО № 1 м/п «Одеса» Одеської митниці була подана митна декларація № UA500020/2022/015898, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту у розмірі 85998,68 дол. США, та документи, які підтверджують вартість товару, зокрема: рахунок-фактуру (інвойс) від 16.08.2022 р. № GIB2022000000011; автотранспортну накладну від 24.08.2022 р. б/н; декларацію про походження товару від 16.08.2022 р. № GIB2022000000011; довідку про транспортні витрати від ТОВ «ЧИП ФЕШИОН» № 02/08 від 29.08.2022 р.; інвойс щодо вартості морського фрахту ЕGLV143259132332 від 11.07.2022 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 15.06.2022 р. № 77-15062022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 24.06.2022 р. № 1; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 10.07.2022 р. № 2.

Одеська митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару, заявленого по зазначеній митій декларації, встановила, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митні вартість товарів, а саме: згідно п.1.2 контракту від 15.06.2022 № 77-15062022 зазначено, що товар буде відвантажено згідно специфікації, даний документ до митного оформлення подано не було; згідно п.2.2 контракту від 15.06.2022 № 77-15062022 зазначено, що оплата здійснюється на умовах 30 % аванс, 70 % після завантаження і відправлення товару, проте банківські платіжні документи до митного оформлення подано не було; відповідно до інформації з електронного інвойсу у МД та графи 31, однією з позицій є черевички жіночі, за артикулом ТНDС8746, однак в сканованій копії інвойсу зазначено черевички жіночі за артикулом ТНDС87.

На підставі зазначеного було зобов`язано позивача протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 8) копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову згідно до ст.254 Митного кодексу України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» надало до митного органу наступні додаткові документи з метою митного оформлення поставленого товару: копію експортної декларації країни відправлення від 07.07.2022 р.; копію проформи інвойс № 22ТНQТF505-2 від 07.07.2022; Debit note (інвойс) щодо морського перевезення; платіжне доручення (SWIFT) № 17 від 20.07.2022 р. - оплата інвойсів за морський фрахт; заявка на автоперевезення; інвойс (e-Arsiv Fatura) щодо автоперевезення, а також повідомило про відсутність додаткових документів.

Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням № UA500020/2022/000244/2 від 24.09.2022 року здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 129505,74 дол. США із застосуванням резервного методу.

Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500020/2022/000548.

Відповідно до положень ст. 49, 52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Згідно з ст.ст.54, 55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

Суд вважає дії митного органу щодо відмови в застосуванні митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такими, що підлягають скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей.

Так, декларантом наданий до митних органів договір (контракт), в якому визначений порядок, умови і строки оплати товару, умови поставки товару, тощо, надані інвойси, які містять дані щодо найменування, кількості, ціни товару, умов поставки, що відповідає даним митних декларацій та не суперечить умовам контракту, дані прайс-листів, пакувальних листів не суперечать один одному та відповідають даним інвойсів щодо ціни, кількості, умов поставки товару, тощо.

Щодо тверджень митного органу про те, що згідно п.2.2 контракту від 15.06.2022 № 77-15062022 зазначено, що оплата здійснюється на умовах 30 % аванс, 70 % після завантаження і відправлення товару, проте банківські платіжні документи до митного оформлення подано не було, суд зазначає наступне.

В специфікації (Specification) № 3 від 01.07.2022 до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 року зазначена загальна вартість поставки 262421,20 доларів США та умови оплати за товар - 100 % передоплата після завантаження і відправки товару.

Тобто, сторони контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 року погодили в специфікації № 3 від 01.07.2022 року, що оплата за товар здійснюється на умовах 100 % передоплати після завантаження і відправки товару.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 23 від 26.07.2022 року позивач сплатив на користь постачальника 262420,40 доларів США за поставку товарів, значених в специфікації (Specification) № 3 від 01.07.2022 року до контракту № 77-15062022 від 15.06.2022 року.

Як вказує позивач, оплата була здійснена на 0,80 доларів США менша у зв`язку з раніше здійсненою сплатою коштів постачальнику більше на цю суму, про що також було повідомлено митницю листом № 01/09 від 23.09.2022 року.

Щодо тверджень митного органу про те, що 24.09.2022 року декларантом надано копію проформа-інвойс від 07.07.2022 № 22THQТF505-2 в якій міститься інформація тільки з літеро-цифровими позначенням та відсутній опис, характеристика товару, та разом з цим відповідно до інформації з електронного інвойсу у МД та графи 31 МД однією з позицій є черевички жіночі, за артикулом ТНDС8746, однак в сканованій копії інвойсу та наданій до митного оформлення проформі інвойсі від 07.07.2022 № 22ТНQТРF505-2 зазначено черевички жіночі за артикулом ТНDС87, та вказана невідповідність артикулу не спростовано під час проведення митного огляду, що може свідчити про підробку документів, а у відповідних графах декларації країни відправлення міститься інформація щодо коду товару на рівні восьми знаків, який не відповідає задекларованому коду оцінюваного товару згідно УКТЗЕД, суд зазначає наступне.

Відповідачем здійснювався митний огляд товарів, митне оформлення яких відбувалось, та жодних зауважень щодо невідповідності товару пред`явленого до огляду з товаром, який визначений в інвойсі від 16.08.2022 р. № GIB2022000000011, пакувальному листі № GІB20220000000U від 16.08.2022 р. та специфікації № 3 від 01.07.2022 р., митним органом не зазначається.

Суд погоджується з позивачем, що визначення артикулу одного з п`яти видів товару в графі 31 МД 8-ма символами (THDC8746) замість визначення артикулу даного товару 6-ма символами (THDC87) в інвойсі, проформі-інвойсу від 07.07.2022 № 22THQTF505-2 не може бути підставою для сумнівів в правильності визначення митної вартості товарів митне оформлення яких відбувалось, оскільки цей товар можна було ідентифікувати не тільки за артикулом, а й за описом, кількістю та ціною одиниці, що й було зазначено у супровідних документах (інвойсі, специфікації, пакувальному листі).

На думку суду, вказана невідповідність жодним чином не впливає на розрахунок митної вартості товару, а тому не може бути покладена в основу відмови в розмитненні товару та коригуванні його митної вартості.

Суд встановив, що в специфікації № 3 від 01.07.2022 року та митній декларації країни відправлення зазначений код товару 6404199000, який визначений відповідно до Номенклатури гармонізованої системи (HS), а в поданій до митного оформлення декларації зазначено код товарів 64029190, який визначений відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка розроблена на основі Номенклатури гармонізованої системи (HS) і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, тобто код товару зазначений в документах контрагента та в документі позивача сформований за допомогою двох різних систем визначення коду товару, які не є тотожними.

Тобто, в даному випадку, вказані розбіжності кодів товару в документах контрагента та документах позивача, як на підставу для коригування заявленої митної вартості, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Суд погоджується з позивачем, що у відповідача була можливість ідентифікувати поставлений товар на підставі поданих до митного оформлення документів, а саме інвойсу від 16.08.2022 р. № GIB2022000000011, пакувального листа № GІB20220000000U від 16.08.2022 р. та специфікації № 3 від 01.07.2022 р.

Щодо тверджень митного органу про те, що в наданому додатково Debit Note (інвойс) щодо морського перевезення зазначена інформація щодо номеру контейнера, але в митній декларації та наданих разом з декларацією документах відсутня інформація щодо контейнера, в якому відбувалось міжнародне перевезення товару, проте в інвойсі щодо автоперевезення відсутня інформація щодо транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено, позивачем з метою митного оформлення поставленого товару було надано до митного органу довідку про транспортні витрати № 02/08 від 29.08.2022 р., що містила інформацію про транспортування цієї партії товарів, а саме спочатку шляхом поставки морським перевезенням із Китаю до Туреччини, а потім із перевантаженням товару на території Туреччини в автомобільний транспорт для доставки до України автомобільним шляхом.

Наданий додатково Debit Note (інвойс) щодо морського перевезення містить інформацію щодо вартості морського перевезення до порту AMBARLI (Стамбул), який було надано разом із іншими документами (платіжне доручення № 17 від 20.07.2022 р., заявка на автоперевезення та інвойс щодо автоперевезення) на підтвердження вартості перевезення, як однієї із складових митної вартості товарів.

На підставі зазначеного, позивачем в графі 19 митної декларації проставлено « 0», оскільки товари прямували не в контейнері, що відповідає вимогам Наказу Міністерства фінансів України № 651 від 30.05.2012 року (у графі 19 зазначається інформація щодо способу вивезення товарів, проставляються « 1» - якщо товари прямують у контейнері та «0» - якщо товари прямують не в контейнері або в разі відсутності відомостей про спосіб перевезення товарів).

Тобто, посилання митного органу на відсутність в митній декларації інформації щодо контейнеру, як на підставу для коригування заявленої митної вартості, суд вважає необґрунтованими та безпідставними.

Суд враховує, що митна декларація містить інформацію щодо транспортного засобу, в якому здійснювалось перевезення товару (графа 18, 21), яка в повному обсязі співпадає із даними щодо транспортного засобу, які зазначені в заявці на надання транспортних послуг та міжнародній транспортній накладній CMR, які також надавались позивачем до митного органу.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що у митного органу були наявні всі дані для визначення вартості перевезення як складової митної вартості товару.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, однак відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, в відзиві на позов відповідачем не спростовані доводи позивача.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю суд не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.8 Митного кодексу України митна справа здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно з ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Оскільки позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню судом.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, зокрема сплаченого судового збору, то він підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань у відповідності до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» (вул. Б. Хмельницького, буд. 1, смт. Тростянець, Тростянецький р-н., Вінницька обл., 24300, код ЄДРПОУ 42519919) до Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000244/2 від 24.09.2022 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2022/000548 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500020/2022/000244/2 від 24.09.2022 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці № UA500020/2022/000548.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Івана та Юрія Лип, 21 А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧИП ФЕШИОН» (вул. Б. Хмельницького, буд. 1, смт. Тростянець, Тростянецький р-н., Вінницька обл., 24300, код ЄДРПОУ 42519919) сплачений судовий збір у розмірі 10119,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяЛеонід СВИДА