Рішення

від 26.05.2023 по справі 420/5978/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5978/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокомфорт» до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, вирішив адміністративний позов задовольнити.

І. Суть спору

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокомфорт», до відповідача, Одеської митниці, в якій позивач просить:

(1). Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000155/2 від 20.02.2023.

(2). Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000319.

ІІ. Аргументи сторін.

(а) Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

Позивач зазначає, що відповідач під час винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення неправомірно та необґрунтовано застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, замість основного методу за ціною договору, оскільки в своїй відмові відповідач не довів відсутність всіх складових числового значення митної вартості, неправильність здійснення розрахунку позивачем, внесення до декларації недостовірних або неточних відомостей або ж, що надані митному органу документи містять розбіжності чи ознаки підробки.

Таким чином, на думку позивача, відповідач ні у рішенні, ні в картці відмови не обґрунтував в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, що є обов`язковим відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.53 Митного кодексу України.

(б) Позиція відповідача

11.04.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, представник зазначив, що оскільки в документах, які надані позивачем разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500005382U8 від 20.02.2023 містились розбіжності та не містились всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

При цьому, у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Таким чином, враховуючи положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000319 та роз`яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

(в) Відповідь на відзив

20.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він наголошував, що подав до митного органу усі необхідні та наявні в нього документи, в той же час по тексту відзиву на позовну заяву незрозуміло в яких саме документах, нібито, містяться розбіжності та відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідач виключно в загальних формулюваннях вказує дані обставини, без будь-якої конкретики: назви документа, номеру та дати.

Крім того, позивач звернув увагу, що інформація в спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» може стати тільки підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості, а не підставою для коригування митної вартості товару

ІІІ. Процедура та рух справи

27.03.2023 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

ІV. Обставини справи, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

14.02.2020 між позивачем (покупець) та компанією "US PACIFIC TRADING INC."(продавець) укладений контракт № 14022020 відповідно до п.п.1 якого продавець зобов`язується постачати, а покупець приймати і оплачувати товар згідно інвойсу. Відповідно до п.5.1 термін дії контракту сім років з моменту підписання.

"US PACIFIC TRADING INC" замовило у CHONGQING SENCI IMPORT EXPORT TRADE CO,. LTD продукцію, а саме бензинові генератори, генератори змінного струму та запчастини на загальну суму 40 646,43 доларів США.

16.11.2022 CHONGQING SENCI IMPORT EXPORT TRADE CO,. LTD виставив рахунок-фактуру на зазначений товар та загальну суму 40 646,43 дол. США.

CHONGQING SENCI IMPORT EXPORT TRADE CO,. LTD відправлено наголошений товар відповідно до експертної декларації Китайської народної республіки на умовах поставки FOB; країна доставки: Україна; спосіб транспортування: водний транспорт.

На підставі контракту № 14022020 від 14.02.2020 US PACIFIC TRADING INC виставив позивачу комерційний рахунок № 02122022 від 02.12.2022 на суму 43 292,39 доларів США. Умови доставки CFR Одеса, Україна.

Відповідно до довідки вих. 1603/23 від 16.03.2023 позивач повідомив, що оплата за товар, який йому надіслано від фірми US PACIFIC TRADING INC, згідно ГТД № 23UA500500005425U5 від 21.022023 буде реалізовано до кінця 2023 р., відповідно до договору.

Позивач через уповноважену особу з метою здійснення митного оформлення надав відповідачу митну декларацію № 23UA500500005382U8 від 20.02.2023 з додатками, зокрема:

- пакувальний лист № 02122022 від 02.12.2022;

- рахунок-фактура № 02122022 від 02.12.2022;

- контракт № 14022020 від 14.02.2020;

- рахунок на сплату коштів з US PACIFIC TRADING INC на користь CHONGQING SENCI IMPORT EXPORT TRADE CO,. LTD від 16.11.2022;

- інші некласифіковані документи ЗУ 2837-ІХ від 13.12.2022.

20.02.2023 відповідач виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000155/2, у п.33 якого зазначено, що у зв`язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості були опрацьовані подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до п.п. в) п.1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. У наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні числові дані щодо згаданої складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2) В копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та відсутнє посилання на інвойс або коносамент.

3) 3 метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості: по товару №1 є більшим (МД від 09.02.2023 № UA209230/2023/13027) та становить 6.21 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 4.75 дол. США/кг., по товару № 6 є більшим (МД від 09.01.2023 № UA110140/2023/82) та становить 6.25 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5.18 дол. США/кг.; по товару № 8 є більшим (МД від 17.01.2023 № UA100100/2023/420884) та становить 8.07 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5.17 дол. США/кг.

Також відповідач склав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000319, де зазначено про порушення глави 9 ст. 52-64 МК України.

V. Джерела права та висновки суду

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить до задоволення. Свій висновок вмотивовує наступним чином.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.

Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов`язують Митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, Митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі №815/5791/17.

Із матеріалів справи суд встановив, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач подав до відповідача повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що подані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.

Так, щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні числові дані щодо вартості упаковки або вартості пакувальних матеріалів суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 6.2 та 6.3 п. «Якість товару» контракту № 14022020 від 14.02.2020 продавець несе відповідальність за якість поставленого товару. Упаковка повинна відповідати встановленим стандартам та забезпечувати умови належного поводження з вантажем, збереження його під час транспортування. На кожне місце має бути нанесено наступне маркування: - найменування товару; - номер місця; - вага брутто; - вага нетто.

Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларант зазначає ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару не передбачалось.

З поданих до митного оформлення документів суд встановив відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.

При цьому, відповідач не довів понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.

На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.

Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв`язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.

Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).

Щодо посилань відповідача у спірному рішенні на те, що в копії митної декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця та відсутнє посилання на інвойс або коносамент суд зазначає наступне.

У експортній вантажній митній декларації КНР вказано умови поставки FOB. Також у вже згаданому контракті № 14022020 від 14.02.2020 у п.п. 4.2. вказано, що продавець здійснює поставку товару згідно з інвойсом для кожної партії товару, який є невід`ємною частиною Контракту. При тлумаченні термінів цього Контракту має силу документ Інкотермс 2010 року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу Товару 1980 року.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах FОВ (порт відвантаження) постачальник виконав свої зобов`язання, коли товар завантажений на судно, визначене покупцем у вказаному порту відвантаження. Постачальник несе відповідальність за завантаження товару на судно, тоді як покупець несе відповідальність за все інше, необхідне для доставки до кінцевого пункту призначення.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що висновки відповідача щодо не зазначення географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця не впливають на визначення митної вартості товару, оскільки поставка відбувалась за правилами Інкотермс 2010 на умовах FОВ, якими передбачено перехід відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця в момент, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Таким чином, не зазначення у митній декларації географічного пункту переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця не впливає на митну вартість та не може бути покладено в обґрунтування рішення про коригування митної вартості.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідач не навів та не надав, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару суд не встановив.

Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: по товару №1 є більшим (МД від 09.02.2023 № UA209230/2023/13027) та становить 6.21 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 4.75 дол. США/кг., по товару № 6 є більшим (МД від 09.01.2023 № UA110140/2023/82) та становить 6.25 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5.18 дол. США/кг.; по товару № 8 є більшим (МД від 17.01.2023 № UA100100/2023/420884) та становить 8.07 дол. США/кг, ніж заявлено декларантом 5.17 дол. США/кг. суд зазначає наступне.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації баз даних, зокрема, АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС Держмитслужби України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду в аналогічних (подібних) правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 1.380.2019.001657, від 19.02.2019 у справі № 805/2713/16-а та від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17 тощо.

При цьому, торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Суд звертає увагу, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України та наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору», рішення про коригування митної вартості товару повинно містити обґрунтування причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються. Зазначення в рішенні лише формальних посилань на неможливість перевірки задекларованої митної вартості суперечить наведеним вимогам законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 808/9123/15.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у сумі 4795,88 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 38245 від 31.01.2023.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Також позивач повідомляє орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн. та зазначає, що докази на стягнення витрат на правову допомогу будуть надані протягом 5 днів з дня винесення рішення. Враховуючи наведене, питання про розподіл витрат на правову допомогу суд у вказаному рішенні не вирішує.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,77,139, 244-246 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000155/2 від 20.02.2023.

3.Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000319.

4.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технокомфорт» судовий збір в розмірі 5368(п`ять тисяч триста шістдесят вісім),00 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технокомфорт», адреса: 67543, Одеська обл., Лиманський р-н., село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд.60, корп.2, офіс 28Б, код ЄДРПОУ 39013483.

Відповідач: Одеська митниця, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд.21 А, код ЄДРПОУ ВП 44005631.

Суддя Оксана БОЙКО