Постанова

від 17.05.2023 по справі 420/17528/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/17528/21Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.

суддів Танасогло Т.М. , Крусяна А.В.

за участю секретаря Мунтян С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі №420/17528/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу

У С Т А Н О В И В:

22 вересня 2021 року ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулась до Одеського окружного адміністративного суду із позовною заявою, у якій просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.08.2021 року №1776 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на заступника начальника сектору моніторингу відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Вимоги адміністративного позову мотивовано тим, що оскаржуваним наказом до ОСОБА_1 безпідставно та протиправно застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Так, під час проведення службового розслідування, за результатами якого позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності, відповідачем не було установлено обставин, що свідчать про порушення, допущені саме ОСОБА_1 , у тому числі вина останньої, зв`язок її дій або рішень із порушенням, яке вчинене підлеглим слідчим.

Крім того, не досліджено питання заподіяння шкоди або її відсутності, не установлений причинно-наслідковий зв`язок між виною позивачки та наслідками, а тому на переконання ОСОБА_1 , немає підстав для накладення дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани. При цьому, позивачка зауважує про те, що слідчий є самостійною процесуальною одиницею, відтак, керівник слідчого відділення не може нести відповідальність за усі процесуальні дії підлеглого, зокрема, і у разі, якщо про відповідну діяльність останнього взагалі не було відомо.

За наслідками розгляду зазначеної справи Одеським окружним адміністративним судом 28 грудня 2022 року прийнято рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано п. 3 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області від 06.08.2021 року №1776 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про накладення на заступника начальника сектору моніторингу відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність Головним управлінням вини позивачки у вчиненні дисциплінарного проступку, за який до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області (далі скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що у відповідності до підпункту 1 пункту 4 розділу V «Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України», затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року №570, керівник слідчого підрозділу керує діяльністю слідчого відділу та є відповідальним за виконання покладених на нього завдань, дотримання підпорядкованими слідчими вимог законодавства України.

Скаржник стверджує, що процесуальні порушення, допущені слідчим ОСОБА_2 під час розслідування кримінального провадження, зокрема, не направлення постанов для установлення місця знаходження співучасника злочину, сталося за відсутності з боку ОСОБА_1 контролю за діями підлеглого, та в подальшому, надало змогу особі, причетній до вчинення особливо тяжкого злочину, уникнути кримінальної відповідальності. За таких обставин, на переконання скаржника, Головним управлінням правомірно притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а тому відсутні підстави для скасування спірного наказу.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого судового рішення та просить залишити без змін.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом норм процесуального права при установленні фактичних обставин у справі та правильність застосування норм матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як з`ясовано апеляційним судом та установлено судом першої інстанції, що на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 займала посаду заступника начальника відділу поліції начальника слідчого відділення відділу поліції №4 Одеського районного управління поліції (далі ОРУП) №1 ГУНП в Одеській області.

Відповідно до наказів ГУНП в Одеській області від 17.03.2021 року №530 о/с, від 05.04.2021 року №623 о/с, та від 20.05.2021 року №809 о/с, у період з 15 березня 2021 року по 31 березня 2021 року, з 05 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року, з 01 травня 2021 року по 01 липня 2021 року на ОСОБА_1 покладено обов`язки начальника відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. (а.с.33-35)

У подальшому, наказом ГУНП в Одеській області від 23.07.2021 року №1120 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 призначено заступником начальника сектору моніторингу відділу поліції №1 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області.(а.с.8)

14.05.2021 року заступник начальника ГУНП в Одеській області начальник слідчого управління підполковника поліції Олександр Саламаха звернувся до начальника ГУНП в Одеській області із доповідною запискою №5540.(а.с.37)

В зазначеній записці вказано, що слідчим відділу поліції №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020161480001454 від 07.12.2020 року за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 п. 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України та за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до відомостей ЄРДР 30.04.2021 року слідчим ВП №4 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кутовим Ф.В. безпідставно, із порушенням основних завдань кримінального провадження щодо повного та неупередженого розслідування (у кримінальному провадженні не було призначено комісійну судово-медичну експертизу для встановлення остаточної причини смерті потерпілого) внесені зміни в частині перекваліфікації складу кримінального правопорушення з п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст.121 Кримінального кодексу України, про що винесено відповідну постанову.

У цей же день ОСОБА_2 складено та підписано повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри громадянці ОСОБА_3 у кінцевій редакції за ч.4.ст.187, ч.2 ст.121 КК України, що не відповідає зібраним під час досудового розслідування доказам та отриманими висновкам судово-медичних експертиз.

З огляду на зазначене, заступник начальника ГУНП в Одеській області начальник слідчого управління підполковник поліції О. Саламаха у доповідній записці просив призначити службове розслідування у зв`язку з допущенням порушення вимог кримінального процесуального законодавства, що призвело до неправильної кваліфікації кримінального правопорушення, незаконному повідомленні про підозру ОСОБА_3 за ч.4 ст.187, ч.2 ст.121 КК України, результатом чого стало передання стосовно неї обвинувального акту за ч. 4 ст. 187, ч.2 ст.121 КК України, та у свою чергу може вплинути на подальше уникнення обвинуваченої від покарання за п.6, п. 12 ч. 2 ст.115 КК України.

У відповідності із наказом начальника ГУНП в Одеській області №1092 о/с від 19.05.2021 року призначено службове розслідування за фактом складання та підписання слідчим ВП №4 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області капітаном поліції Кутовим Ф.В. у кримінальному провадженні №12020161480001454 від 07.12.2020 року повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри підозрюваній ОСОБА_3 (а.с.9-10)

Згідно із наказом начальника ГУНП в Одеській області від 28.05.2021 року №858 о/с ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов`язків.(а.с.11-12)

При цьому, наказом начальника ГУНП в Одеській області №1362 о/с від 18.06.2021 року продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом №1092 о/с від 19.05.2021 року до 17.07.2021 року.(а.с.40)

За фактом службового розслідування щодо можливого порушення норм діючого законодавства працівниками СВ ВП № 4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області складено Висновок від 16.07.2021 року.(а.с.13-26)

Так, у висновку службового розслідування зазначено про те, що слідчим слідчого відділу ВП поліції №4 Одеського районного управління поліції №1 ГУНПІ в Одеській області проводилось досудове слідство у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161480001454 від 07.12.2020 року за ознаками злочинів, передбачених п.6, п. 12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України.

Разом з цим, слідчим СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кутовим Федором Васильовичем, за погодженням із прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 Юрченко Д.Е. 09.12.2020 року повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених п.6, п.12 ч.2 ст. 115, ч.4 ст.187 КК України та 16.12.2020 року ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 187 КК України.

10.12.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси підозрюваній ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 05.02.2021 року.

17.12.2020 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09.02.2021 року.

Постановою керівника Одеської місцевої прокуратури №1 від 29.01.2021 року продовжено строк досудового розслідування у вказаному провадженні до трьох місяців, тобто до 09.03.2021 року.

За клопотанням місцевої прокуратури від 04.02.2021 року ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу цілодобового домашнього арешту строком до 09.03.2021 року, а ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 09.03.2021 року.

05.03.2021 року Київським районним судом м. Одеси задоволено клопотання слідчого СВ відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, яке погоджене із заступником керівника Одеської обласної прокуратури Вербицьким Д.О. про продовження строку досудового розслідування у вказаному провадженні до п`яти місяців.

Разом з тим, 29.04.2021 року слідчим відділу ВП №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області капітаном поліції Кутовим Ф.В. винесено постанову про зміну правової кваліфікації вчиненого ОСОБА_3 злочину з п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України.

У наданих, під час службового розслідування поясненнях, слідчий Кутовий Ф.В. зазначив, що рішення про перекваліфікацію кримінального правопорушення із керівником органу досудового розслідування не погоджував. 29.04.2021 року процесуальним керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси за погодженням з керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси повідомлено ОСОБА_2 те, що в діях ОСОБА_3 , відсутній склад злочину передбаченого п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України, та у відповідності до практики Верховного Суду і зібраних матеріалів кримінального провадження в діях ОСОБА_3 убачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України та ч.2 ст.121 КК України.

На підставі означеного, слідчим Кутовим Ф.В. складено новий проект повідомлення про підозру та скеровано до Київської окружної прокуратури м. Одеси, яку процесуальним керівником Київської окружної прокуратури м. Одеси погоджено та підписано.

30.04.2021 року Київською окружною прокуратурою м. Одеси 30.04.2021 року направлено до суду обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.4 ст.187 КК України та відносно ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

У свою чергу, як вказано у висновку службового розслідування, що письмові доручення (або вказівки) Київської окружної прокуратури м. Одеси щодо необхідності перекваліфікації складу кримінального правопорушення вчиненого підозрюваною ОСОБА_3 з особливо тяжкого злочину на тяжкий, на ім?я ОСОБА_2 не надходили.

Підставою для перекваліфікації та повідомлення про нову підозру вказано про встановлення під час досудового слідства фактичних обставин справи, а саме відповідно до висновку судово-медичної експертизи №2737-4169/2020 від 16.01.2021 року смерть потерпілого настала від необоротного порушення функцій організму в результаті впливу хімічного фактору, зокрема, препарату «Азалептин», що в кінцевому рахунку завершилося припиненням діяльності центральної нервової системи і смертельним наслідком, у зв`язку з чим, дане гостре отруєння призвело до смерті постраждалого, та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.

Також, у висновку службового розслідування зазначено, що іншому підозрюваному ОСОБА_4 було вручено повідомлення про підозру лише 16.12.2020 року, тобто через два тижні після того, як органу досудового розслідування стало відомо про його причетність до вчинення злочину.

Крім того, на першочергових етапах досудового розслідування кримінального провадження, органу досудового розслідування було відомо, що одним з учасників умисного вбивства була особа на ім`я « ОСОБА_5 », який з показань підозрюваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 після вчинення злочину разом із останніми виїхав до м. Миколаїв, а після цього на автомобілі марки «Джилі» чорного кольору поїхав до м. Львів.

Водночас, слідчим СВ відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області за весь час досудового розслідування кримінального провадження №12020161480001454, не скеровано до міст Миколаїв та Львів постанов про проведення слідчих (розшукових) дій на іншій території у порядку ст.218 КПК України, з метою встановлення місцезнаходження особи на ім`я « ОСОБА_5 », а також власника транспортного засобу марки «Джилі» чорного кольору.

Під час службового розслідування установлено, що згідно до відомостей ЄРДР 28.04.2021 року прокурором із кримінального провадження №12020161480001454 виділено кримінальне провадження щодо невстановленої особи причетної до розбійного та умисного вбивства, хоча за результатами досудового розслідування кримінального провадження органу досудового розслідування було достовірно відомо про причетність ОСОБА_6 , до вчинення вказаного злочину.

За твердженням Головного управління, вказане стало можливим внаслідок неналежної організації процесу досудового розслідування кримінального провадження з боку ОСОБА_1 , якою не вжито заходів щодо усунення порушень вимог законодавства, допущених підлеглими працівниками слідчого відділення, чим порушено п. 4 ч. 2 ст. 39 КПК України.

На підставі матеріалів службового розслідування та висновку, Головним управлінням прийнято наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників СВ відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУ НП в Одеській області» за №1776 від 06.08.2021 року.

У відповідності до пункту 3 означеного наказу, за порушення вимог п.7 ч.1 ст.3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п.1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», п.п.1 п.4 розділу 5 Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС від 06.07.2017 року №570, ст.2, ч.2 ст.9, п.4 статті 39 КПК України в частині неналежної організації досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020161480001454 від 07.12.2020 року, ОСОБА_1 оголошено сувору догану.(а.с.27-30)

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію».

Згідно до статті 3 вказано Закону, у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції України.

У відповідності до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

У відповідності із статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції.

Приписами статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, яке застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Положеннями статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, установлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у висновку за результатами службового розслідування зазначаються:

1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування;

2) підстава для призначення службового розслідування;

3) обставини справи, зокрема, обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку;

4) пояснення поліцейського щодо обставин справи;

5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи;

6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи;

7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;

8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень;

9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення;

10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону;

11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.

Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку.

Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у не виконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни, та означає не дотримання норм Конституції, законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів, інших нормативно-правових актів та Присяги.

Підставою для накладення дисциплінарного стягнення є фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними і дією (бездіяльністю) порушника дисципліни.

Обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Дослідивши висновок службового розслідування та оскаржуваний наказ судовою колегією установлено, що підставою для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани слугував факт порушення останньою службової дисципліни, яке виразилось у неналежному контролі за дотриманням підпорядкованим слідчим вимог законодавства України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

При цьому, зміст висновку службового розслідування та спірного наказу свідчить, що висновки про порушення позивачкою службової дисципліни, сформовані на підставі службової записки заступника начальника ГУНП в Одеській області начальника слідчого управління підполковника поліції ОСОБА_7 стосовно виявленого порушення законодавства України підлеглим ОСОБА_1 слідчим Кутовим Ф.В.

Одночасно з цим, будь-яких відомостей про конкретні винні дії чи бездіяльність ОСОБА_1 , які безпосередньо та безумовно могли сприяти порушенню законодавства України, вимог КПК, або призвели до такого порушення, у матеріалах службового розслідування немає.

При цьому, посилання скаржника на протоколи нарад при керівництві Відділу поліції за період з 01.01.2021 року по 28.02.2021 року, а також копії журналу обліку наказів не свідчать про допущення позивачкою порушень службової дисципліни в частині неналежного контролю за дотриманням підпорядкованим слідчим вимог законодавства України під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З наявних в матеріалах справи протоколів слідує, що ОСОБА_1 приймала участь та виступала на нарадах, які стосувались розслідуванню тяжким та особо тяжким злочинам.(т.1 а.с.107-138)

Окрім цього, впродовж розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав жодного доказу в підтвердження того, що зазначені копії документів, досліджувався в ході проведення службового розслідування, та слугували підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Відтак, оскільки долучені до матеріалів справи протоколи оперативних нарад та копії журналу обліку наказів не досліджувалися під час проведення службового розслідування, а тому у відповідності до приписів ч.2 статті 77 КАС України, ГУНП в Одеській області не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Також, будь-яких належних доказів в підтвердження того, що саме з вини позивача відбулось порушення норм КПК України в частині невчасного, неповного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, суб`єктом владних повноважень до суду не надано. Окрім того, відсутні докази вчинення ОСОБА_1 дій, що виходять за межі повноважень, порушення обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських.

Таким чином, під час службового розслідування Головним управлінням не надано оцінку обставинам, які виникли в цілому, а саме не вказано, посилаючись на відповідний правовий акт, які дії повинна була вчинити позивачка, що в свою чергу слугувало підставою для висновку про її бездіяльність.

Разом з цим, як слідує з пояснень, наданих ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування, що у зв`язку з внесенням відомостей до ЄРДР слідчим управлінням ГУНП в Одеській області витребувані матеріали кримінального провадження №12020161480001454. Після чого слідчим управлінням у кримінальному провадженні надані вказівки у порядку статті 39 КПК України, виконання яких ОСОБА_1 доручила слідчому Кутовому Ф.В. Контроль за виконанням вказівок покладено на заступника начальника слідчого відділення ОСОБА_8 .

Перелік вказівок слідчого управління ГУНП в Одеській області був вичерпний, у зв`язку із чим, після вивчення матеріалів кримінального провадження позивачкою вказівки не надавались. З матеріалами кримінального провадження позивачка ознайомлювалась декілька разів з метою перевірки виконання вказівок, наданих слідчим управлінням ГУНП в Одеській області. З приводу порушень вимог законодавства, допущених слідчим, ОСОБА_1 зазначала, що технічні недоліки виявлялись, однак, такі виправлялись слідчим ОСОБА_2 у короткий проміжок часу.

Також, як зазначила у своїх поясненнях ОСОБА_1 , у зв`язку із тим, що остання виконувала обов`язки начальника відділу поліції №4 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, з нею не могло погоджуватись рішення щодо перекваліфікації складу кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 . Крім того, на її ім`я або ім`я слідчого не надходило письмових доручень Київської окружної прокуратури м. Одеси щодо необхідності перекваліфікації складу кримінального правопорушення, вчиненого підозрюваною ОСОБА_3 .

Судова колегія наголошує, що об`єктивною стороною дисциплінарного проступку є протиправна поведінка суб`єкта, негативні (шкідливі) наслідки, причинний зв`язок між ними та діями особи, яка притягується до дисциплінарної відповідальності.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, з урахуванням дій чи бездіяльності інших посадових осіб, а також дослідження фактів, викладених у письмових поясненнях.

Однак, результати службового розслідування відображають факт порушення вимог КПК України підлеглим слідчим ОСОБА_9 , і не містять відомостей про обставини вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а також обставин, у який саме спосіб позивачка повинна була контролювати дії свого підлеглого в межах слідства.

Спірний наказ та висновок службового розслідування містять посилання на загальні положення статей та пунктів, за їх змістом відсутня деталізація вчинених позивачкою порушень. Крім цього, висновок службового розслідування взагалі не містить відомостей, що характеризують позивачку, а також даних про наявність або відсутність у неї дисциплінарних стягнень.

Натомість, матеріалами даної адміністративної справи підтверджується, що позивачка має позитивну службову характеристику, та до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Окрім того, з наявних у справі доказів не убачається причинно-наслідковий зв`язок дій/бездіяльності позивачки та заподіяної охоронюваним законом інтересам шкоди.

На час проведення службового розслідування та розгляду справи у суді, Головним управлінням не підтверджено, що дії/бездіяльність позивачки унеможливили проведення повного та всебічного розслідування у кримінальному провадження.

За таких обставин, під час судового розгляду не установлено винної протиправної поведінки позивачки чи її бездіяльність, що полягала в порушенні нею службової дисципліни.

Інші доводи та аргументи апеляційної скарги ГУНП в Одеській області, апеляційний суд уважає такими, які зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції та не свідчать про те, що ці порушення призвели до ухвалення незаконного рішення, а лише вказують на незгоду скаржника із правовою оцінкою, наданою судом щодо обставин цієї справи, установлених під час її розгляду.

Беручи до уваги вище наведене, на переконання апеляційного суду, у цій справі оскаржуване рішення суду попередньої інстанції постановлено з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для його скасування немає.

У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2022 року у справі №420/17528/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання сторонами копії судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано суддями 26.05.2023 року.

Суддя-доповідач Димерлій О.О.Судді Танасогло Т.М. Крусян А.В.