ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/32418/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Лічевецького І.О.,
Мельничука В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Форум-Метал» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом Головного управління Держпраці у Київській області до Приватного підприємства «Форум-Метал» про застосування заходів реагування, -
В С Т А Н О В И В :
Головне управління Держпраці у Київській області звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Форум-Метал», в якому просило:
- заборонити роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В і в зонах дії струму високої частоти (п. 11);
- заборонити роботи з технічного обслуговування, устаткування напругою понад 1000 В (п. 10);
- заборонити експлуатацію електроустаткування КТП-1295, шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації ДТЕК «Київські регіональні електромережі» на межі балансової належності (п. 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18);
- заборонити експлуатацію пресо-ковальського устаткування, а саме: ножиці гільйотинні інвентарний №б\н (п.24).
Позов обґрунтовано тим, що за результатами проведеної перевірки на предмет дотримання вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки виявлено порушення, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тому наявні підстави для вжиття заходів реагування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року позовні вимоги - задоволено.
Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:
- заборонено роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В і в зонах дії струму високої частоти (п. 11);
- заборонено роботи з технічного обслуговування, устаткування напругою понад 1000 В (п. 10);
- заборонено експлуатацію електроустаткування КТП-1295, шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації ДТЕК «Київські регіональні електромережі» на межі балансової належності (п. 9, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18);
- заборонено експлуатацію пресо-ковальського устаткування, а саме: ножиці гільйотинні інвентарний №б\н (п.24).
Відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивачем не було порушено законодавство у сфері охорони праці, так як він не має статусу роботодавця, а є лише власником та балансоутримувачем устаткування.
Як зазначає апелянт, станом на час вирішення даної справи у суді першої інстанції всі вимоги припису були виконані та проведено ряд робіт на усуненні відповідних недоліків, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 № 158, керуючись ст. 38, ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 4, 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положенням про Головне управління Держпраці у Київській області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, враховуючи лист-роз`яснення Держпраці від 22.05.2017 № 5795/3/7.1, та Окреме доручення Голови Держпраці від 25.05.2020 № Д-180/1/3.3-20, на підставі виданого наказу від 23.07.2021 р. №3068 та направлення від 23.07.2021 №2417, було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно- правових актів з охорони праці та промислової безпеки на ПП «Форум-Метал», за наслідками якої було складено Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 16.08.2021 №КВ2417/1310/АВ.
Так, під час проведення вказаної перевірки було встановлено, що відповідачем було порушено наступні вимоги чинного законодавства:
1) роботодавець не одержав дозвіл на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В - електроустаткування КТП-1295; КЛ-10 кВ, яке знаходиться на балансі підприємства. Порушено п. 8 Групи А «Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №77; п. 6 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
2) роботодавцем не одержано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт та технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В. Порушено п. 11 Групи А Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
3) роботодавцем не одержано дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В. Порушено п. 9 Групи А Додатку 2«Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
4) роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке введено в експлуатацію після ремонтів та яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: електрообладнання КТП-1295; КЛ-10 кВ. Порушено п. 9, п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».
5) роботодавцем не проведено експертне обстеження (технічне діагностування) електрообладнання, яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: електрообладнання КТП-1295; КЛ-10 кВ. Порушено п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».
6) керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно, до вимог чинних нормативних документів, а саме: не забезпечив достатню кількість електротехнічних працівників (відсутні оперативні працівники); не забезпечив проведення профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (111Н), а саме: електрообладнання КТП-1295; КЛ-10 кВ, електрообладнання та електромережі 0,4 кВ. Як наслідок, порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
7) на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: огляди, виявлення і ліквідація несправностей в електроустановках не виконуються. Відсутні оперативні журнали для записів результатів огляду електроустановок. Порушено п. 2.2.16 НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
8) на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником перелік робіт з підвищеною небезпекою. Відповідно, порушено п. 2.1.4. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
9) на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником та погоджений з Держпраці список працівників, які мають право проведення оперативних переговорів з енергопостачальною організацією. Порушено п. 2.2.11. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
10) на підприємстві не виконуються основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок, а саме: на підприємстві відсутній затверджений керівником підприємства список адміністративно-технічних Працівників, яким дозволяється одноосібний огляд електроустановок. Порушено п. 2.2.13. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».
11) роботодавець не набув право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів та устаткування «підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці, а саме: ковальсько-пресове устаткування, а саме: ножиці гільйотинні Б/Н, які знаходяться на балансі підприємства. Порушено п. 2 Група Б «Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року №77, порушено п. 21 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 (зі змінами).
Як наслідок, у зв`язку із виявленими порушеннями, позивачем був винесений припис від 16.08.2021 №КВ2417/1.
З урахуванням викладеного, вважаючи наведене порушення такими, що мають за собою наслідок у вигляді застосування заходів реагування, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
У свою чергу, Закон України «Про охорону праці» №2694-XII (надалі - Закон №2694-XII) визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Стаття 1 Закону №2694-XII закріплює, що охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №2694-XII визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних умов праці.
Згідно з статтею 27 Закону №2694-XII нормативно-правові акти з охорони праці - це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов`язкові для виконання.
За правилами частини першої статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
У свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці.
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3).
Підпункт 12 пункту 6 Положення № 96 передбачає, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право звертатися у передбачених законом випадках до суду.
Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; (підпункти 16, 50 пункту 4).
Відповідно до підпункту 20 пункту 4 Положення № 340 Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об`єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки.
При цьому, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
У відповідності до статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно вимог частини десятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.
Частиною сьомою статті 7 вказаного Закону закріплено, що на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних правових норм, колегія суддів приходить до переконання, що встановлення факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
Таким чином, застосування заходів реагування можливо у разі виявлення порушень, які реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час проведення перевірки ПП «Форум-Метал» встановлено ряд порушень, які зазначені в Акті перевірки від 16.08.2021 №КВ2417/1310/АВ.
Позивач вважає, що наявні порушення є істотними та є такими, що несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинять загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до вимог пункту 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 «Класифікатор надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 року № 457 (далі - Класифікатор) «надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об`єкті на ній або на водному об`єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров`ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об`єкті, ведення там господарської діяльності».
При цьому, поняття «загроза життю та/або здоров`ю людини» є оціночним поняттям, який лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відтак, існування (не усунення) хоча б одного з порушень, встановлених Головним управлінням Держпраці у Київській області, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Оцінюючи ж наявність чи відсутність належних та достатніх доказів на підтвердження усунення порушень відповідачем, слід звернути увагу на наступне.
Так, на думку апелянта, виявлені та вказані в пунктах 1-10 Акту порушення нормативно-правових актів з охорони праці, не можуть бути застосовані до відповідача, оскільки ПП «Форум-Метал» не має статусу роботодавця, а є лише власником та балансоутримувачем вищевказаного устаткування.
Натомість, відповідачем для експлуатації та обслуговування зазначеного устаткування було укладено відповідні договори з окремими господарюючими суб`єктами, що мають відповідні дозволи та ліцензії, копії яких долучено до матеріалів справи.
Щодо порушення, визначеного у пункті 11 Акту скаржник вказує, що він є лише власником вищевказаного устаткування.
З огляду на вказане, у межах спірних правовідносин визначальним є саме те, який суб`єкт господарювання, відповідно до вимог чинного законодавства несе відповідальність за порушення вказаних вище норм законодавства - власник майна та устаткування (Приватне підприємство «Форум-Метал» та відповідач у справі) чи інші суб`єкти господарювання, в оренді у яких перебуває таке майно.
Так, відповідно до частини першої статті 6 Закону України №2694-XII умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.
Згідно з частиною першою статті 13 Закону України №2694-XII роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Приписами частини третьої статті 13 Закону України №2694-XII визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
За приписами пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26 жовтня 2011 року № 1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А додатка 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2021 року № 77.
Як вказує відповідач, машину термічного різання, газоріжучу машину, ножиці гільйотинні б/н та інше обладнання ПП «Форум-Метал» було передано в оренду 05.07.2021 на підставі договору оренди з ТОВ «Форум Метал».
Відтак, враховуючи, що ножиці гільйотинні б/н та інше обладнання відносно якого проведено перевірку позивачем, використовується іншою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю «Форум Метал», саме зазначена особа, на думку відповідача, відповідно до вимог законодавства, повинна нести відповідальність, а не ПП «Форум-Метал», яке передало у орендне користування вказане обладнання.
У свою чергу, відповідачем укладений договір від 10.09.2021 № 90 з ТОВ «НВК «Вектор» на підготовку документів для проведення експертизи для отримання дозволу Держпраці на експлуатацію KТП 1295, про що свідчить дозвіл № 2540.21.32 від 07.12.2021 року;
Щодо виконання пунктів 10, 11, 14, 15, 16, 18-21 припису відповідачем звернуто увагу на те, що воно ніколи не виконувало і не виконує роботи з ремонту та технічному обслуговуванню устаткування напругою понад 1000 В та роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, дані роботи виконуються спеціалізованою організацією у відповідності з договором на обслуговування.
На даний час на виконання цих видів робіт укладений договір від 01.09.2021 № 21 з ТОВ «Енергоіноваційна компанія», яка має дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки № 892.19.18, дійсний до 18.12.2024.
Про виконання пунктів 12-12 припису свідчить договір від 19.08.2021 № 8193205, згідно якого роботи по випробуванню обладнання і проведенню електротехнічних вимірів проведені ДП «Київській експертно-технічний центр Держпраці», технічний звіт оформлений та висновок експертизи отриманий.
Щодо пунктів пунктів 17-18 припису, відповідач зазначив, що на даний час особа, відповідальна за електрогосподарство, пройшла чергове навчання і перевірку знань з питань електробезпеки з наданням йому V групи до та понад 1000 В, про що додаються відповідні докази.
Також, відповідачем отримано висновок експертизи № 41617268-03-0225- 00.10.12.21 від 25.11.2021 щодо стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання під час експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезокий, який складений на підставі звіту за результатами експертизи від 25.11.2021 № 41617268-03-0225-00.10.12.21 та договору від 12.11.2021 №00.10.12, за результатами якої відповідач спроможний забезпечити дотримання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.
Крім того, відповідачем наголошено, що повідомлення щодо виконання припису було направлено на адресу позивача 15.09.2021 та отримано ним 17.09.2021.
У той же час, у даному випадку, колегія суддів зазначає, що єдиним належним та допустимим доказом повного усунення порушень, виявлених актом перевірки, є проведення на підставі подання суб`єкта господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення порушень, позапланової перевірки.
При цьому, згідно з абзацом 2 частини п`ятої статті 4 Закону України №877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Однак, доказів проведення повторної перевірки щодо виконання вимог припису від 16.08.2021 року, матеріали справи не містять.
Відтак, колегія суддів вважає, що з урахуванням принципу співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами, наявні підстави вважати, що недоліки, які залишились не усунутими відповідачем, є небезпечними для життя і здоров`я людей.
Слід зазначити, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом використання обладнання, і навіть наданню комунальних послуг.
Відтак, неусунення невиправлених порушень може призвести до виникнення надзвичайних ситуацій і, відповідно, ризику невідворотних негативних наслідків.
У той же час, колегія суддів зазначає, що застосування заходів реагування є лише тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю і здоров`ю людей.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 861/16924/16, від 12 листопада 2020 року у справі № 826/10796/16 та від 29 липня 2020 року у справі №160/1903/19.
При цьому, відповідач не позбавлений права на звернення до суду із заявою про скасування заходів реагування, застосованих судом за результатом розгляду даної справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами.
Враховуючи вищевказане та перевіривши вказані порушення, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що застосування заходів реагування у вигляді зупинки робіт, є саме тим заходом, що направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Форум-Метал» - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді І.О. Лічевецький
В.П. Мельничук
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 25.05.2023 |
Оприлюднено | 29.05.2023 |
Номер документу | 111136286 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Оксененко Олег Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні