Рішення

від 17.05.2023 по справі 200/11861/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року Справа№200/11861/20-а

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., секретаря судового засідання Мухіної Є.О., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю Соціальне відродження Донбасу про стягнення заборгованості.

Головне управління Пенсійного фонду в Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості.

Позов вмотивовано тим, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» код ЄДРПОУ: 30556292, зареєстроване у якості юридичної особи та як страхувальник перебуває на момент розгляду справи у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивач зазначив, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року та п.п.6.1 п.6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 №21-1, якою закріплено, що: відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим КМУ крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком №2 робіт і професій, затвердженим КМУ; особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»- «з» ст.13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач зазначив, що відповідно до п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи та до п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону № 1058 (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій, та п. 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або припинення виплати пенсії. Виходячи з вищевказаного, якщо розмір пенсії не змінюється, розрахунки підприємству не надсилаються, страхувальник відшкодовує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно розрахунку, отриманого в попередньому періоді. Позивач зауважив, що на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», управлінням визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв`язку з виплатою та доставкою пенсій, а саме по наступним пенсіонерам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 . Позивачем було додатково надано заяву про збільшення позовних вимог на 475774,80 грн., таким чином загальний розмір позовних вимог до відповідача склав 1204472,24 грн. та збільшений період стягнення заборгованості витрат з доставки та виплати пільгових пенсій за Списком №2 з грудня 2017 по грудень 2020 року. Позивач зазначив, що ним на адресу відповідача було направлено розрахунки сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій листами №18011/04 від 12.12.2017, №754/04 від 18.01.2018, №1807/04 від 06.02.2018, 3674/04 від 03.03.2018, 3018/14 від 16.03.2018, 4838/04 від 10.04.2018, 5827/04 від 23.04.2018, 7161/04 від 22.05.2018, №5213-1/07 від 20.09.2018, №6319-1/07 від 19.10.2018, № 8038-1/07 від 19.11.2018, №613-1/07 від 17.01.2019, №2480/11-33/07 від 13.03.2019, №3780/11-33/07 від 10.04.2019, №7984/11-33/07 від 17.05.2019, №9413/11-33/07 від 13.06.2019, №10597/11-33/07 від 15.07.2019, №11772/11-33/07 від 14.08.2019, №13312/11-33/07 від 10.09.2019. Вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідачем було отримано. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідачем у встановлені законодавством України строки і в порядку, ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені, загальна сума заборгованості за період з грудня 2017 по грудень 2020 року у сумі 1204 472,24 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена. Позивач зауважив, що наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 за період з грудня 2017 по грудень 2020 року у сумі 1204 472,24 грн. підтверджується копіями розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», копіями повідомлень про вручення поштового відправлення (розрахунків), карткою особового рахунку платника ТОВ «Соціальне відродження Донбасу». Позивач зазначив, що несвоєчасною сплатою відповідачем обов`язкових платежів, а саме витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, ускладнюється виконання Пенсійним фондом України одного з основних завдань - забезпечення збирання та акумуляція коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування на виплату пенсій та інших соціальних виплат та призводить до зменшення доходної частини бюджету, чим порушуються права та інтереси держави в особі Пенсійного фонду України. Позивач наголосив на тому, що відповідач не відшкодовує витрати на виплату та доставку пільгової пенсії з лютого 2016 року та звернення до суду є єдиним способом змусити відповідача сплатити заборгованість на користь управління, оскільки рішення суду за своєю суттю є актом органу судової влади, який наділено силою закону, що робить його обов`язковим до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами на всій території України. Позивач просив стягнути суму боргу з відповідача на його користь по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за Списком № 2) за період з грудня 2017 по грудень 2020 року в сумі 1204 472,24 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», об`єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б» - «з» статті 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Відповідач зазначив, що з матеріалів доданих до позовної заяви не вбачається, що розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, тому що з рекомендованих повідомлень Укрпошти не вбачається, які безпосередньо документи надсилалися на адресу Відповідача, більш того у графі «Розписка в одержані» стоїть підпис невстановленої особи, не зазначено прізвище, номера довіреності особи яка отримувала листи адресовані відповідачу. Також відповідач зазначив, що ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи. Частиною 1 статті 5 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» встановлено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Згідно п. 1.5. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Таким чином, доказом фактичного понесення позивачем витрат з виплати та доставки пенсій, призначених відповідно до п. «а, б-з» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» за списком № 2 повинні бути відповідні заяви осіб (згідно Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), відносно яких пенсійним фондом надано розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, подані за новим місцем проживання (реєстрацією) разом з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Відповідач зауважив, що з матеріалів доданих до позову вбачається, що ОСОБА_25 , ОСОБА_6 зареєстровані на території тимчасово не підконтрольній Україні. Також, згідно доданих до позовної заяви листів Слов`янського об`єднаного управління пенсійного Фонду України в Донецькій області та Маріупольського об`єднаного управління пенсійного Фонду України в Донецькій області вбачається, що громадянка ОСОБА_30 мешкає у м. Слов`янську, громадяни ОСОБА_31 , ОСОБА_2 , ОСОБА_28 мешкають у м. Маріуполі, проте жодних документів про передачу права на пред`явлення позову стосовно даних осіб позивачу не надано. Таким чином відповідач вважає, що позивачем належними доказами не підтверджено фактичного понесення відповідних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, не представлено заяв осіб, які б підтверджували факт понесення позивачем витрат на виплату та доставку пенсій за спірний період. Відповідач просив у задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 2 за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року в сумі 1 204 472,24 гривень - відмовити повністю. Разом із наданням відзиву на адміністративний позов, відповідач надав клопотання про призначення судової економічної експертизи по даній адміністративній справі.

Ухвалою суду від 19.01.2021 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 17.02.2021.

Розгляд справи №200/11861/20-а відкладено з 17 лютого 2021 на 11 березня 2021 року для надання додаткових доказів

Ухвалою суду від 10.03.2021 вирішено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про призначення економічної експертизи задовольнити. Призначено економічну експертизу у справі № 200/11861/20-а. Проведення експертизи доручено судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт»).

Ухвалою суду від 19.10.2021 вирішено поновити провадження в адміністративній справі за позовом Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості. Призначено судове засідання на 09.11.2021 року.

Ухвалою суду від 13.12.2021 вирішено клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про заміну позивача по справі задовольнити. Замінено позивача по справі №200/11861/20-а Волноваське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Відкладено розгляд адміністративної справи до 02.02.2022 року.

Розгляд справи №200/11861/20-а відкладено з 23 лютого 2022 на 07 квітня 2023 у зв`язку із запровадженням правового режиму воєнного стану в Україні.

Ухвалою суду від 07.04.2023 вирішено закрити підготовче провадження за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про стягнення заборгованості та призначити справу до судового розгляду по суті на 17 травня 2023 року.

Сторони по справі про розгляд справи були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними повідомленнями.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3),є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу», адреса: Україна, 69008, Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 80, кабінет 5 ЄДРПОУ: 30556292, основний вид діяльності - 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (дані відповідно до посилання у мережі інтернет по ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» за ЄДРПОУ: 30556292 станом на 11.05.2023 року, на https://opendatabot.ua/c/30556292).

Як встановлено з матеріалів справи, колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пунктів 2-8 ч.2 ст.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується наявними у справі довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, розпорядженнями (протоколами) про призначення пільгових пенсій, довідками про фактично виплачену суму пенсії колишнім працівникам відповідача.

Судом з`ясовано, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підтверджується відповідними копіями розрахунків та копіями листів щодо сум відшкодування направлених на керівника ТОВ «Соціальне відродження Донбасу», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями цих листів: №18011/04 від 12.12.2017, №754/04 від 18.01.2018, №1807/04 від 06.02.2018, 3674/04 від 03.03.2018, 3018/14 від 16.03.2018, 4838/04 від 10.04.2018, 5827/04 від 23.04.2018, 7161/04 від 22.05.2018, №5213-1/07 від 20.09.2018, №6319-1/07 від 19.10.2018, № 8038-1/07 від 19.11.2018, №613-1/07 від 17.01.2019, №2480/11-33/07 від 13.03.2019, №3780/11-33/07 від 10.04.2019, №7984/11-33/07 від 17.05.2019, №9413/11-33/07 від 13.06.2019, №10597/11-33/07 від 15.07.2019, №11772/11-33/07 від 14.08.2019, №13312/11-33/07 від 10.09.2019.

Згідно наданого Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області зведеного розрахунку боргу ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» від 05.03.2021 року №0576-10-7/4095 щодо докладного помісячного розрахунку по пенсіонерам підприємства за Списком №2, судом встановлено, що заборгованість відповідача перед Пенсійним фондом за період з 01.12.2017 року по 30.12.2020 року становить 1204472,24 грн.

Суд наголошує, що сума заборгованості відповідачем сплачена не була та на дату розгляду справи за період з 01.12.2017 року по 31.12.2020 року становить 1204 472,24 грн.

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість по невідшкодованих до Пенсійного фонду фактичних витратах на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах по Списку №2 у загальному розмірі 1 204 472,24 грн.

Доказів протилежного суду не надано.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 1 п. 4 Положення «Про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань забезпечує додержання підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, вимог актів законодавства про пенсійне забезпечення.

Згідно з пп. 9 п. 4 зазначеного Положення, управління Фонду здійснює стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

- підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

- за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Отже, обов`язок відшкодування підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлений чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663, передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники, про що зазначено в п. 6.3 вказаної Інструкції.

Згідно з п. 6.7 вказаної Інструкції встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.10 Інструкції 21-1, відшкодування сум і фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.

Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Добросовісне виконання суб`єктами господарювання свого обов`язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.

Як зазначалось судом раніше, суд розглянувши клопотання відповідача ухвалою суду від 10.03.2021 задовольнив клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» про призначення економічної експертизи. Призначив економічну експертизу у справі № 200/11861/20-а та проведення експертизи доручив судовому експерту Кузнєцовій Галині Олександрівні (ПП «Галаексперт»).

Перед судовим експертом були поставлені наступні питання:

1) чи підтверджується документально розрахунок суми з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 1204472,24 грн. за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року. Якщо не підтверджується, визначити в якій сумі існує розбіжність;

2) чи відповідає дійсності та підтверджується відповідними документами щодо складу витрат та факту їх понесення позивачем, визначений для ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» розмір фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах в сумі 1204472,24 грн. за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року. Якщо не відповідає, визначити, щодо яких витрат та в якій сумі існує розбіжність;

3) чи включені Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області до сум, що підлягають відшкодуванню з боку ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» за розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах, за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року суми доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України. Якщо так, то в якій сумі.

Як було зазначено в ухвалі суду про призначення експертизи - висновок економічної експертизи надати з урахуванням питань поставлених відповідачем у клопотанні про призначення експертизи по справі № 200/11861/20-а.

Відповідно до висновку судової економічної експертизи №249-26 від 24.09.2021 року судом встановлено наступне:

-по першому питанню: в обсязі наданих документів розрахунок суми з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №2 в сумі 1204472,24 грн. за період з грудня 2017 по грудень 2020 року експерту виявилось можливим документально обґрунтувати частково, а саме з урахуванням первинних документів щодо фактичної виплати пенсій (витягів з відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів, відривних талонів до відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів, відомостей на зарахування пенсій (виплати об`єкта поштового зв`язку)) в загальній сумі - 1129997,61 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року в сумі 34291,06 грн.; за січень-грудень 2018 року в сумі 363532,34 грн.; за січень-грудень 2019 року в сумі 369101,55 грн.; за січень-грудень 2020 року в сумі 363072,66 грн. Розбіжності даних дослідження з даними УПФУ до зменшення на загальну суму в сумі (-) 74474,63 грн. (1129997,61 1204472,24). Докладно підстави розбіжностей даних дослідження з даними УПФУ у дослідницькій частині висновку та додатках №№2-5;

- по другому питанню зазначено, в обсязі наданих документів розрахунок суми з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №2 в сумі 1 204 472,24 грн. за період з грудня 2017 по грудень 2020 року експерту виявилось можливим документально обґрунтувати частково, а саме з урахуванням первинних документів щодо фактичної виплати пенсій (витягів з відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів, відривних талонів до відомостей на зарахування пенсій на карткові рахунки пенсіонерів, відомостей на зарахування пенсій (виплати об`єкта поштового зв`язку)) в загальній сумі - 1 129 997,61 грн., в т.ч.: за грудень 2017 року в сумі 34 291,06 грн.; за січень-грудень 2018 року в сумі 363 532,34 грн.; за січень-грудень 2019 року в сумі 369 101,55 грн.; за січень-грудень 2020 року в сумі 363 072,66 грн. Розбіжності даних дослідження з даними УПФУ до зменшення на загальну суму в сумі (-) 74 474,63 грн. (1 129 997,61 1 204 472,24). Докладно підстави розбіжностей даних дослідження з даними УПФУ у дослідницькій частині висновку та додатках №№2-5;

-по третьому питанню зазначено, в результаті дослідження наявних в матеріалах справи та додатково наданих документів, експертом встановлено зайве включення Волноваським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області до сум, що підлягають відшкодуванню з боку ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» за розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за період з 01 грудня 2017 року по грудень 2020 року, сум доплат, надбавок і підвищень, що призначені відповідно до законодавства України та виплачуються за рахунок інших джерел, ніж кошти Пенсійного фонду України у сумі (-) 15896,20 грн. А саме внаслідок зайвого включення у розрахунок суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, сум доплат до прожиткового мінімуму, доплат до мінімальної пенсійної виплати, із джерелом виплати, згідно п.6 ст.28 ЗУ №1058-ІV, за рахунок Державного бюджету та відповідно витрат на доставку. Докладно у дослідницькій частині висновку.

28.01.2022 року представник позивача надіслав на адресу суду зауваження до висновку експерта №249/26 від 24.09.2021 року, у якому зазначив наступне, що Головне управління з експертним висновком від 24.09.2021 № 294/26 зі змісту якого виходить, що судовим експертом в результаті проведеної експертизи виявлено розбіжність між сумою заявленою управлінням в позові та сумою витрат, підтверджених копіями первинних документів, які були додані до позовної заяви управлінням, що зменшує суму позову на 74474,63 грн., Головне управління з експертним висновком погоджується частково. Так, при формуванні розрахунків фактичних витрат за період з грудня 2017 року по грудень 2018 року до сум відшкодування включені складові пенсійних виплат, які відповідно до п.6 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» фінансується за рахунок коштів державного бюджету в загальній сумі 15696,20 гривень, яка не підлягає відшкодуванню підприємством по наступним отримувачам пенсій: ОСОБА_27 - зайво виставлено 3150,43 грн.; ОСОБА_19 - зайво виставлено 3978,58 грн.; ОСОБА_14 - зайво виставлено 2974,03 грн.; ОСОБА_18 - 5292,48 грн.; ОСОБА_23 - 88,91 грн.; ОСОБА_8 - 211,77 грн. (розрахунок додається в службовій записці від 28.01.2022 № 1015/16-16). Проте, Головне управління не погоджується зі зменшенням суми позовних вимог в розмірі різниці, яка становить 58 778,43 гривні за наступного розрахунку: 74474,63 гривні - 15696,20 гривень = 58778,43 гривні. До цього висновку Головне управління доходить, виходячи з наступного. Спеціалістами, які безпосередньо здійснюють нарахування та проведення пенсійних виплат та передають докази для обґрунтування суми фактичних витрат на доставку та виплату пільгової пенсії, вивчено висновок експерта та виявлено помилки, допущені судовим експертом, які стосуються правильності застосування даних при проведеному експертом обрахунку. По-перше, фахівцями Головного управління встановлено, що судовий експерт дійшов висновку про відсутність підтвердження щодо виплати пенсій об`єктами поштового зв`язку на суму 48 117,86 гривень. Така сума відповідає сумі пенсійних виплат по отримувачу пенсії ОСОБА_17 (стор. 16-18 експертного висновку). Підтвердження щодо зарахування пенсійних виплат на поточні рахунки за період з грудня 2017 по грудень 2020 додані до суду раніше в додатках до позовної заяви. Крім того, такі ж докази було надано на вимогу експерта для проведення експертизи. Для підтвердження факту зарахування пенсійних виплат в розмірі 48 117,86 гривень позивач надав повторно до суду копії відомостей зарахування на поточний рахунок для виплати пенсії ОСОБА_17 за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року. По-друге, експертом помилково зазначено, що за квітень 2018 року по пенсіонеру ОСОБА_4 Головним управлінням виставлена підприємству сума до відшкодування витрат на доставку та виплату пенсій в розмірі 4100,48 гривень. Це твердження не відповідає дійсності, оскільки згідно листа від 23.04.2018 № 5827/04 та розрахунку від 02.03.2018 № 366 сума виставлена підприємству за квітень 2018 року складає 2805,58 гривень. Таким чином, сума до зменшення в розмірі 1294,90 гривні по пенсіонеру ОСОБА_4 судовим експертом не обґрунтована (стор. 16 експертного висновку). По-третє, по п/с 914120176471 ОСОБА_32 експертизою визначена зайве нарахована сума 439,57 гривень. Експертом не врахована сума фактичних витрат на доставку пенсій через відділення поштового зв`язку яка розраховується в розмірі 1,56% від суми витрат. Оскільки сума витрат становить 11377,18 гривень, витрати на доставку пенсії відповідно складають 177,49 гривень. Таким чином, зайве виставлена сума на відшкодування склала 262,09 гривні замість розрахованою експертом (розрахунок додається в службовій записці від 28.01.2022 №1015/16- 16). По-четверте, по отримувачам пенсійних виплат за наступним переліком: ОСОБА_5 (п/с 914650827422); ОСОБА_6 (п/с 914650152590); ОСОБА_24 (п/с 914650151974); ОСОБА_33 (п/с 914650150944); ОСОБА_13 (п/с 914650150096); ОСОБА_21 (п/с 914650152200); ОСОБА_16 (п/с 914650152411); ОСОБА_10 (п/с 914650151007) розрахунки сум до відшкодування підприємству надані в повному обсязі з урахуванням річних коригувань вірно. На підставі викладеного позивач просив прийняти до уваги висновок економічної експертизи №249/26 від 24.09.2021 тільки в частині визнаної Головним управлінням суми в розмірі 15696,20 гривень. Щодо частини в сумі 58778,43 гривень Головне управління просить визнати висновок економічної експертизи №249/26 від 24.09.2021 таким, що не є достовірним доказом, оскільки при проведені експертизи допущено помилки щодо застосування даних при обрахунку, проведеному судовим експертом.

Як встановлено судом, зауваження позивача по експертному висновку, були визначені позивачем на підставі службових записок від 28.01.2022 року №1015/16-16 та від 28.01.2022 року №888/19-16.

Разом із наданням зауваження до висновку судового експерта, позивачем на адресу суду були надані копії списків на зарахування пенсії та грошової допомоги на поточні рахунки в АТ «Ощадбанк» - НОМЕР_1 по пенсіонеру ОСОБА_34 номер пенсійної (особової) справи 914380856284, відповідно до яких за період з грудня 2017 по грудень 2020 року за підсумком підтверджується зарахування (виплата) пенсії на загальну суму 48117,86 грн.

Відповідно до наданих зауважень до висновку експерта, службових записок та додаткових документів, які були надані представником позивача у якості доказів стосовно зменшення суми позовних вимог позивача на загальну суму 58778,43 грн., позивач належним чином обґрунтував свої зауваження, які суд бере до уваги.

Таким чином, суд приходить до висновку, що документально підтверджується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з грудня 2017 року по грудень 2020 в сумі 1188 776,04 грн.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

З огляду на ту обставину, що під час судового розгляду підтверджено факт понесення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, що виникла за період з грудня 2017 року по грудень 2020 року у розмірі 1 188 776,04 грн., та враховуючи, що заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність такої заборгованості не спростував; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується копіями розрахунків, які знаходяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення та здійснення розподілу судових витрат з урахуванням витрат відповідача на проведення експертизи у даній справі на суму 80999,92 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частин першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно із частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановлені раніше порядок і спосіб. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Зі змісту наведеної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, не змінюючи при цьому його змісту.

Разом із цим, розстрочка/відстрочка, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення, виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочки/розстрочки можуть бути конкретні існуючи обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або встановленим судом способом.

У будь-якому випадку відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку пов`язується з об`єктивними, непереборними, іншими словами, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини можуть мати як суб`єктивний так і об`єктивний характер, але обов`язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

В постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011, постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17 Верховний Суд навів висновок, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання.

Факт наявності таких обставин має підтверджуватись певними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. При цьому, обов`язок доказування покладається на сторони, а тому кожна сторона повинна довести наявність тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно зі сформованою судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочення його виконання, належать, зокрема, хвороба боржника або членів його сім`ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші об`єктивні екстраординарні події тощо.

Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом. Конституційний Суд України у цьому ж Рішенні також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.

Суд зазначає, що в обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідач зазначив, що на даний час в Україні триває воєнний стан, підприємство було зареєстроване у м. Маріуполі та керівництвом підприємства було прийнято рішення про виведення персоналу у вимушений простій з 01.03.2022 по 31.03.2022 року та з 28.03.2022 року підприємство змушене було видати наказ про призупинення дії трудових договорів з працівниками, таким чином зазначені обставини вкрай негативно виплинули на фінансовий стан підприємства.

До зазначеного клопотання представником відповідача були надані наступні документи: фінансова звітність малого підприємства (баланс на 31.12.2022 року); звіт про фінансові результати за 2022 рік; наказ від 28.03.2022 року №2 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ТОВ «Соціальне відродження Донбасу»; наказ від 24.02.2022 року №1 «Про простій».

Представником ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» не надано до суду жодного доказу щодо вжиття заходів для отримання прибутку, необхідного, зокрема, для реалізації обов`язків щодо виконання судового рішення, окрім цього відповідно до наказу №1 від 24.02.2022 року по підприємству, відповідно до пункту 1 зазначено, що працівникам підприємства згідно Додатка №1 встановити початок простою з 01.03.2022 року на строк до 31.03.2022 року. Даних щодо знаходження підприємства у простою у період з 01.04.2022 по день розгляду справи у суді до суду представником відповідача не надано.

Отже, наразі клопотання представника ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» про розстрочення виконання рішення суду не підлягає задоволенню через його необґрунтованість.

Так само не підлягає задоволенню клопотання відповідача в частині заявленої вимоги, щодо здійснення розподілу судових витрат з урахуванням витрат відповідача на проведення експертизи у даній справі на суму 80 999,92 грн., враховуючи, що в даній справі ТОВ «Соціальне відродження Донбасу» було відповідачем, а тому сума сплачена за проведену судову експертизу розподілу та стягненню з позивача не підлягає.

Згідно вимог ч.2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 293-295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд. 3) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (87124, Донецька область, Волноваський р-н., смт. Мирне, Каранський кар`єр, ЄДРПОУ: 30556292) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Соціальне відродження Донбасу» (87124, Донецька область, Волноваський р-н., смт. Мирне, Каранський кар`єр, ЄДРПОУ: 30556292) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ: 13486010; Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Соборна, буд.3) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до пунктів 2-8 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (за списком №2) за період з грудня 2017 по грудень 2020 року в загальній сумі 1188 776,04 грн.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 17 травня 2023 року.

Повний текст рішення виготовлено та підписано відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець