Ухвала

від 26.05.2023 по справі 320/18225/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2023 року Київ № 320/18225/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба судової охорони та Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у м.Києві та Київській області щодо ненарахування та невиплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабміну України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168; стягнення з ТУ ССО у м.Києві та Київській області додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 31.07.2022 у розмірі 150000,00 грн.

Дослідивши позовну заяву в межах ч.1 ст.171 КАСУ на предмет дотримання ст.ст.160, 161, 123 КАСУ, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху та надання заявнику десятиденного строку для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому:

обставин, якими обґрунтовані заявлені вимоги та доказів, якими вони підтверджені, зокрема, але не виключно, інформації про залучення позивача на службу в підрозділах відповідача та графіків несення служби на час спірного періоду; подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску; оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 2573,60 грн. (1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 1500,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру); зазначення місця знаходження оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви.

Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

Ухвалюючи рішення про залишення позову без руху, суд також урахував наступне:

відповідно до ст.161 КАСУ до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом вважає, що цей спір відноситься до категорії справ, пов`язаних зі стягненням заробітної плати, що є підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Так, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Разом з цим, із системного тлумачення норми п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", вбачається, що остання закріплює дві категорії справ, за заявлені позовні вимоги у яких, позивачі звільняються від сплати судового збору, а саме: 1) про стягнення заробітної плати; та 2) поновлення на роботі.

При цьому суд зауважує, що законодавство не звільняє особу від обов`язку щодо сплати судового збору в таких справах за іншими позовними вимогами.

В контексті буквального тлумачення приписів п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" заявлені позовні вимоги не можуть вважатися такими, що безумовно стосуються справ про стягнення заробітної плати, оскільки, виходячи з норм статті 245 КАС України, є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права позивача як зобов`язання відповідачів вчинити певні дії, спрямовані на його відновлення.

Зокрема, позивач просить визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування додаткової винагороди.

Вказана позовна вимога пільгою п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не охоплюється і повинна бути оплаченою судовим збором в загальному порядку.

При цьому, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" передбачає звільнення від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, зокрема, винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (Закону України "Про оплату праці").

Водночас, як вбачається із п. 9 наказу ДСА України від 26.08.2020 №384 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони» підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

В даному випадку, предмет спору не стосується стягнення заробітної плати як конкретної суми грошових коштів, адже такі не нараховані позивачу, а наявний спір взагалі про належність позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року №168, яка виплачується на період дії воєнного стану, однак не входить до щомісячних основних видів грошового забезпечення і по суті не входить до структури грошового забезпечення як така.

Таким чином, суд доходить висновку про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

За подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру 1-го прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсотку від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.3 ст.4 ЗУ №3674-VI).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що встановлений з 1 січня 2023 року, становить 2684,00 гривень.

Відповідно до положень абз.1-2 ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбчається із матеріалів позовної заяви, в прохальній частині позову об`єднано дві вимоги: майнового та немайнового характеру, таким чином ОСОБА_1 необхідно оплатити судовий збір у розмірі у розмірі 2573,60 грн. (1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 1500,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру).

Також відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Позивач просить зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату йому щомісячної додаткової винагороди з 24.02.2022, однак з даним позовом він звернувся 24.05.2023, тобто із порушенням шестимісячного строку звернення до суду за відсутності заяви про його поновлення, у зв`язку з чим ОСОБА_1 необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин такого пропуску.

Частиною 1 ст. 169 КАСУ передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. При цьому, залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного КАСУ.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені неналежним чином, чого вимагає КАС України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху та, керуючись ст.ст.160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до територіального управління Служби судової охорони у м.Києві та Київській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служба судової охорони та Державна судова адміністрація України, про визнання бездіяльності протиправною та стягнення додаткової винагороди, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.