Рішення

від 26.05.2023 по справі 214/1495/23

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 214/1495/23

2/214/2664/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2023 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Попова В.В.,

при секретарі Собченко Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею (КПГМЛ) про стягнення грошових коштів невиплачених працівнику, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить стягнути з Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею (КПГМЛ) (далі Відповідач) на свою користь заборгованість із заробітної плати у розмірі 4063 грн. 20 коп. та компенсацію за завдану їй моральну шкоду у розмірі 2000 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 15 вересня 2011 року по 26 січня 2022 року перебувала у трудових відносинах за контрактом з Відповідачем. Так, у період роботи позивача, згідно наказу КПГМЛ №274-ОД від 23.11.2021 року «Про проведення позачергового навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» проводилось позачергове навчання згідно графіку та тематичного плану загальною тривалістю 20 годин з 29 листопада 2021 року по 01 грудня 2021 року з початком о 12 год. 30 хв., а саме: 29 листопада 2021 року - до 18 год. 30 хв., 30 листопада 2021 року - до 20 год. 30 хв., 01 грудня 2021 року до 18 год. 30 хв. Вказане навчання було організовано у обідню перерву та неробочий час, у тому числі у понеділок як методичний день позивача, проте оплата праці за таке навчання у неробочий час Відповідачем здійснена не була. 24 січня 2022 року Відповідач ознайомив позивача із наказом №36-ОД від 21.01.2022 року «Про відсторонення від роботи викладача фізичної культури ОСОБА_1 », згідно з яким позивача було відсторонено від роботи з 24 січня 2022 року, що тривало по 26 січня 2022 року. Так, за період відсторонення від роботи позивач оплату праці не отримала, хоча згідно положень ч. 1 ст. 113 КЗпП України мала отримати, позаяк підстава для відсторонення від роботи у зв`язку з незадовільними результатами перевірки знань з охорони праці та протипожежної безпеки не пов`язана з виною працівника, а тому вона мала бути відсторонена від роботи до здачі іспиту чи до звільнення зі збереженням заробітної плати в розмірі двох третин тарифної ставки (посадового окладу). З даного приводу позивач 17 лютого 2023 року звернулась із відповідною заявою до комісії по трудових спорах КПГМЛ, однак станом на 28 лютого 2023 року відповідь не отримала та прийняла рішення звернутись до суду з даним позовом. Разом з тим, позивач зазначає, що їй була спричинена моральна шкода, яку вона оцінює в 2000 грн. та яка полягає в моральних та фізичних стражданнях внаслідок порушення її законного права на заробітну плату, приниженні честі, гідності, втраті престижу та ділової репутації серед співробітників, знайомих, друзів та родичів.

Ухвалою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 06.03.2023 року зазначена позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

11 квітня 2023 року до суду від представників КПГМЛ надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, позаяк саме через незнання і недотримання позивачем інструкції з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в закладі під час викладання та проведення позивачем уроків фізкультури збільшилась кількість випадків травмування (мікротравм) здобувачів освіти. Так, в.о. директора КПГМЛ Дремлюга О.О. правомірно підписав накази №274-ОД від 23.11.2021 року «Про проведення позачергового навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» та №36-ОД від 21.01.2022 року «Про відсторонення від роботи викладача фізичної культури ОСОБА_1 », застосувавши адекватну дисциплінарну відповідальність за вчинення позивачем проступку, через неналежне виконання нею без поважних причин Статуту і Правил внутрішнього трудового розпорядку закладу освіти, законних розпоряджень директора освітнього закладу, своїх посадових обов`язків та порушення трудової дисципліни. При цьому, представник відповідача наголошує, що всі нарахування заробітної плати позивачу здійснювались згідно табелю обліку робочого часу, в якому фіксується кількість днів і годин відпрацьованих працівником. Крім того, Правилами внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу не передбачено повноважень викладача фізичної культури ОСОБА_1 самостійно приймати рішення про встановлення індивідуального та особистого графіка роботи, будь-який індивідуальний графік роботи з неповним робочим днем або тижнем особисто для позивача не встановлювався, із заявою про встановлення неповного робочого часу вона до роботодавця не зверталась. Таким чином, Відповідач не порушував трудових прав позивача, які б призвели до незаконного зменшення заробітної плати, а тому наведені позивачем розрахунки нібито недоотриманої заробітної плати у розмірі 4063 грн. 20 коп. є безпідставними. Доводи позивача про те, що Відповідач був зобов`язаний здійснити їй оплату праці за правилами ст. 113 КЗпП України також не заслуговують на увагу, позаяк зупинення роботи навчального закладу та повідомлення позивача про початок простою зі сторони керівництва закладу не було, а тому підстав для застосування зазначеної норми немає. Крім того, у наданому відзиві представники відповідача посилаються на пропуск позивачем строку звернення до суду, у зв`язку з чим також вважають, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивачем, у свою чергу, було надано відповідь на відзив, в якій позивач не погодилась з доводами викладеними у відзиві на позов, вважала факти, викладені у ньому, перекрученими, необґрунтованими та такими, що не відповідають діючому законодавству. Вказувала на те, що особисте ставлення та тиск з боку Відповідача розпочались після повідомлення про незаконні дії з боку адміністрації ліцею та факти корупції.

Окрім того, позивач також надала до суду додаткові письмові пояснення, в яких звертала увагу суду на те, що строки для звернення до суду, визначені ст. 233 КЗпП України продовжуються на строк дії карантину, який постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423 був продовжений до 30 квітня 2023 року, у зв`язку з чим нею не було пропущено строки звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч. 5ст.279ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, клопотання учасників провадження про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, згідно копії трудової книжки на ім`я позивача, остання 15 вересня 2011 року була прийнята на роботу до Криворізького професійного гірничо-металургійного ліцею (КПГМЛ) викладачем фізичного виховання за контрактом та наказом №14-к/тр від 26.01.2022 року була звільнена 26 січня 2022 року на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України.

Згідно наказу в.о. директора КПГМЛ Дремлюги О.О. за №274-ОД від 23.11.2021 року «Про проведення позачергового навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності», з яким було ознайомлено, зокрема, позивача у справі під особистий підпис 26 листопада 2021 року, у зв`язку з випадками мікротравм серед здобувачів освіти, що виникли у вересні-жовтні 2021 року під час освітнього процесу, з метою профілактики та недопущення порушень вимог нормативно-правових актів працівниками закладу освіти, своєчасного реагування на нещасні випадки було наказано створити в закладі освіти комісію з позачергової перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників та провести позачергове навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності відповідно до затвердженого графіку та списків.

Як убачається зі списку, що є додатком 1 до наказу №274-ОД від 23.11.2021 року, позивач відноситься до переліку працівників закладу освіти, що проходять позачергове навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти з 29 листопада по 03 грудня 2021 року.

Згідно графіку проведення позачергового навчання працівників з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в закладі освіти з 29 листопада 2021 року по 03 грудня 2021 року, що є додатком 2 до наказу №274-ОД від 23.11.2021 року: час початку занять у понеділок 29 листопада 2021 року встановлено о 12 год. 30 хв. за наступними темами: 1 - законодавство України про охорону праці, 2 організація роботи з охорони праці, 3 вибухонебезпека виробництва і вибухозахист; час початку занять у вівторок 30 листопада 2021 року встановлено о 12 год. 30 хв. за наступними темами: 1 пожежна безпека, 2 електробезпека, 3 гігієна праці, медичні огляди, профілактика професійних отруєнь і захворювань, 4 надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку; час початку занять у середу 01 грудня 2021 року встановлено о 12 год. 30 хв. за наступними темами: 1 управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій, 2 профілактика невиробничого травматизму, 3 безпека праці в галузі; четвер 02 грудня 2021 року визначено як день самопідготовки до здачі екзамену та п`ятниця 03 грудня 2021 року визначена як день екзамену, який починається з 08 год. 30 хв.

Згідно календарного плану позачергового навчання з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності працівників ліцею з 29 листопада 2021 року по 03 грудня 2021 року, що є додатком 3 до наказу №274-ОД від 23.11.2021 року, визначено кількість годин на кожну з 10 тем як 2 години, а всього 20 годин.

Відповідно до розділу 6 Правил внутрішнього трудового розпорядку КПГМЛ, затверджених зборами трудового колективу КПГМЛ протокол №2 від 10.03.2020 року, тривалість робочого часу працівників ліцею становить 40 годин на тиждень, з двома вихідними днями: субота і неділя. Час початку і закінчення роботи, перерва для відпочинку і харчування встановлюються такими: а) початок роботи о 08 год. 00 хв., б) закінчення роботи о 16 год. 30 хв., в) перерва на відпочинок і харчування 30 хвилин (з 12 год. 30 хв. до 13 год. 00 хв.). Тривалість робочого часу викладачів ліцею визначається відповідно з розкладом занять та педагогічним навантаженням, затвердженим директором навчального закладу за погодженням з профспілковим комітетом.

Згідно наказу в.о. директора КПГМЛ Дремлюги О.О. за №36-ОД від 21.01.2022 року «Про відсторонення від роботи викладача фізичної культури ОСОБА_1 », з яким позивача було ознайомлено 24 січня 2022 року, позивача наказано відсторони від роботи з 24 січня 2022 року на підставі п. 20 розділу 3 Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом МОН України від 18.04.2006 року №304 зі змінами, внесеними згідно наказу МОіН №1514 від 22.11.2017 року.

Як убачається із листа в.о. директора Дремлюги О.О. за вих. №46-ОД від 27.01.2023 року на ім`я позивача, останню було повідомлено, що згідно з наказом №36-ОД від 21.01.2022 року вона була відсторонена від роботи з 24 січня 2022 року та педагогічні години за цей період були передані на заміну іншим викладачам фізичної культури з метою своєчасного виконання навчальних планів та програм, а відповідно заробітна плата за період з 24 січня 2022 року по 26 січня 2022 року позивачу не нараховувалась.

17 лютого 2023 року позивач звернулась до комісії по трудових спорах КПГМЛ із письмовою заявою щодо зобов`язання керівника навчального закладу виплатити їй заробітну плату за період навчання з питань охорони праці у неробочий час та за період її відсторонення від роботи з урахуванням компенсації за час затримки, однак як убачається зі змісту позову відповіді на зазначену заяву позивачем отримано не було, у зв`язку з чим вона вимушена була звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 139 КЗпП України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Як випливає з положень ст. 13 Закону України «Про охорону праці» та ст. 153 КЗпП України на роботодавця покладено обов`язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці.

Статтею 157 КЗпП України встановлено, що державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці - це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов`язкових для виконання.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» та ст. 159 КЗпП України на працівника покладено обов`язок знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; додержувати зобов`язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, установи, організації.

Згідно ст. 160 КЗпП України постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідност. 18 Закону України «Про охорону праці»працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.Посадові особи, діяльність яких пов`язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.Вивчення основ охорони праці, а також підготовка та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва відповідних об`єктів економіки забезпечуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі освіти та науки в усіх навчальних закладах за програмами, погодженими із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Відповідно дост. 15 Закону України «Про охорону праці»спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право, зокрема, вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Згідно ст.46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння, відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони, в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. 7ст. 153 КЗпП Українисаме на власника або уповноважений ним орган покладається систематичне проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, протипожежної охорони.

Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (далі Положення №15) та Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджено наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України (далі Положення №304), затверджено наказом МОН України від 18.04.2006 року №304.

Згідно п. 5 розділу 1 Положення про організацію роботи з охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників освітнього процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом МОН України від 26.12.2017 року №1669, навчання та перевірка знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності учнів, студентів, курсантів, слухачів, аспірантів (далі - здобувачі освіти) та працівників закладів освіти проводяться відповідно доТипового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 року №15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за №231/10511 (із змінами), таПоложення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006 року №304, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 липня 2006 року за №806/12680 (у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 22.11.2017 року №1514).

Загальні питання проведення інструктажів, навчання та перевірки знань з питань охорони праці на підприємстві визначено у розділі 3 Положення №15, а питання організації проведення та види навчань й інструктажів з питань охорони праці визначено у розділах 5 та 6 цього ж положення. Разом з тим, організація навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в установах та закладах освіти визначена у розділі 3 Положення №304, а організація проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності визначена у розділі 5 цього ж Положення.

Так, за змістом п. 3.1 Положення №15працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

За змістом п. 1 Положення №304 Під час прийняття на роботу і в процесі роботи посадові особи та інші працівники установ та закладів освіти проходять інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки в разі виникнення аварій та надзвичайних ситуацій відповідно доТипового положення.

При цьому, працівники під час прийняття на роботу та періодично повинні проходити на підприємстві інструктажі з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також з правил поведінки та дій при виникненні аварійних ситуацій, пожеж і стихійних лих. За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці (даліінструктажі) поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий (п. 6.1 та п. 6.2 Положення №15).

Разом зтим,п.1Положення №304також визначено,що посадовіособи таінші працівникиустанов тазакладів освітипід часприйняття нароботу таперіодично маютьпроходити інструктажіз питаньохорони праці,навчання щодонадання домедичноїдопомоги потерпілимвід нещаснихвипадків,правил поведінкита дійпід часвиникнення аварійнихситуацій,пожеж істихійних лих,навчання зпитань цивільногозахисту,у томучислі правиламтехногенної тапожежної безпеки. За характером проведення інструктажі з питань охорони праці такі також поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

За змістом п. 6.8 та п. 6.9 Положення№15 первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю, такий інструктаж завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці, особою, яка проводила інструктаж. При незадовільнихрезультатах перевіркизнань,умінь інавичок щодобезпечного виконанняробіт післяпервинного,повторного чипозапланового інструктажівпротягом 10днів додатковопроводяться інструктажі повторнаперевірка знань. При незадовільних результатах перевірки знань після цільового інструктажу допуск до виконання робіт не надається. Повторна перевірка знань при цьому не дозволяється.

За змістом п. 5, п. 6, п. 7 Положення №304 первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі з охорони праці з працівниками та здобувачами освіти, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємствах, в організаціях, проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю. Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі з охорони праці завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж. При незадовільних результатах перевірки знань, умінь і навичок щодо безпечного виконання робіт після первинного, повторного чи позапланового інструктажів протягом 10 днів додатково проводяться інструктаж і повторна перевірка знань. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів з охорони праці працівників, здобувачів освіти на виробництві та їх допуск до роботи особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Сторінки журналу реєстрації інструктажів мають бути пронумеровані і прошнуровані.

Згідно п. 8 Положення №304 крім проведення інструктажів з охорони праці, під час трудового і професійного навчання із здобувачами освіти, працівниками закладів освіти у процесі навчання проводяться інструктажі з безпеки життєдіяльності, які містять питання безпеки праці, охорони здоров`я, пожежної, радіаційної безпеки, цивільного захисту, безпеки дорожнього руху, попередження побутового травматизму, дій у випадку надзвичайних ситуацій тощо.

Відповідно до положень п. 3.15 Положення №15 при незадовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці працівники протягом одного місяця повинні пройти повторне навчання і повторну перевірку знань.

Відповідно до положень п. 19 Положення №304 у разі незадовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності працівники протягом одного місяця проходять повторну перевірку знань.

Згідно п. 3.16 Положення №15 не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Згідно п. 20 Положення №304 не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Згідно п. 3.18 Положення №15 відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірку знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Аналіз змісту зазначених норм правових актів свідчить про те, що охорона праці та безпека життєдіяльності має на меті збереження здоров`я та життя працівників та створення безпечних умов для їх роботи.

З огляду на право працівника на безпечні умови праці та обов`язок роботодавця щодо створення таких умов для усіх працівників за змістом зазначених правових норм, роботодавець має право та кореспондуючий обов`язок щодо організації і здійснення навчань, інструктажів та перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності, а працівник має право та кореспондуючий обов`язок пройти навчання, інструктаж і перевірку знань з цих питань.

Разом з тим, відсутність проведеного інструктажу, навчань або перевірки знань з питань охорони праці з вини роботодавця є підставою для відмови працівника від виконання роботи у зв`язку з порушенням роботодавцем трудового законодавства, а у випадку відмови працівника від проходження інструктажу, навчань або перевірки знань з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності підставою для відсторонення працівника від роботи за рішенням роботодавця.

Отже, за будь яких умов відсутність проведеного інструктажу, навчань або перевірки з питань охорони праці є підставою для недопуску працівника до роботи задля забезпечення охорони його та інших життя та здоров`я.

Як убачається зі змісту наказу №36-ОД від 21.01.2022 року, який є чинний, позивача було наказано відсторони від роботи на підставі п. 20 розділу 3 Положення №304 зі змінами, внесеними згідно наказу МОН №1514 від 22.11.2017 року, згідно з якими не допускаються до роботи працівники, які не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності.

Таким чином, суд зазначає, що Відповідач, організувавши навчання позивача та перевірку її знань у спосіб, який відповідає вимогам діючих нормативних актів, виконав частину вимог, які не залежать від працівника.

Що стосується самого навчання і його результатів, то вони залежать цілком від особистого суб`єктивного відношення до них самого працівника, тобто у даному випадку позивача, від її роботи над собою, побудови своєї професійної поведінки, вміння отримувати та засвоювати знання, а також правильно їх застосовувати при перевірці та у своїй професійній діяльності, а відтак підготовка до іспиту (навчання) залежала насамперед від неї самої.

Таким чином, судом установлено, що позивача було відсторонено від роботи не з вини роботодавця, а тому посилання позивача на положення ч. 1 ст. 113 КЗпП України як на підставу для стягнення з Відповідача на її користь заробітної плати за період відсторонення від роботи є необґрунтованими, а дії Відповідача щодо невиплати заробітної плати позивачу за період відсторонення є правомірними, оскільки невиплата заробітної плати в період відсторонення від роботи узгоджується з положеннями ст. 1 Закону України «Про оплату праці» та ст. 94 КЗпП України, відповідно до яких заробітна плата виплачується працівникові за виконану ним роботу, тоді як у період відсторонення позивач посадові обов`язки не виконувала.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача на користь позивача заробітної плати за період навчання в неробочий час, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 77,78ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування та докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до п. 6 цієї ж постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року, враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

У рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява №26864/03) від 26.06.2008 року зазначено, що у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Так, оцінивши належність, допустимість і достовірність доказів, наданих позивачем, а також їх достатність і взаємний зв`язок між собою, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача на користь позивача заробітної плати за період навчання в неробочий час слід відмовити, оскільки позивач, звертаючись до суду з даною вимогою, на підтвердження її обґрунтувань не надала належних, допустимих та достатніх в їх сукупності доказів, які б свідчили про обґрунтованість та доведеність таких вимог та поза розумним сумнівом доводили порушення її трудових прав, позаяк позивачем не надано доказів, зокрема того, що вона дійсно відвідувала всі заплановані навчання та доказів того по який час фактично відбувались навчання за її присутності.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога про стягнення з Відповідача на користь позивача компенсації у зв`язку із завданою їй моральною шкодою також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимог про стягнення заробітної плати за період навчання в неробочий час та за період відсторонення від роботи.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу представників Відповідача на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до п. 1 ГлавиХІХПрикінцевих положеньКЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначеністаттею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року №211(із змінами та доповненнями) з 12 березня 2020 року в Україні введено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 року №1423 «Про внесеннязмін дорозпорядження КабінетуМіністрів Українивід 25.03.2020року №338і постановиКабінету МіністрівУкраїни від09.12.2020року №1236»внесено змінидо постановиКабінету МіністрівУкраїни від09.12.2020року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», зокрема, продовжено карантин до 30 квітня 2023 року.

Таким чином, посилання представників Відповідача на пропуск позивачем встановлених ст. 233 КЗпП України процесуальних строків звернення до суду не заслуговують на увагу.

Окрім того, суд також зазначає, що не приймає до уваги в якості доказів долучену до відзиву на позов копію письмових пояснень ОСОБА_2 , адресованих судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Малаховській І.Б., відібрані адвокатом Віктором Вірко, позаяк такі у розумінні ст. 95 ЦПК України не є письмовими доказами, а суд відповідно до положень ч. 1 ст.213,ч. 1 ст. 229ЦПК України, під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі, зокрема показання свідків, які мають бути допитані у порядку, передбаченомуст. 230 ЦПК України.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.4,12,13,19,23,77,78,81,141,263-265,268,273,279,354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,проживає заадресою: АДРЕСА_1 )до Криворізькогопрофесійного гірничо-металургійноголіцею (КПГМЛ)(кодЄДРПОУ 02541697,місцезнаходження заадресою:м.Кривий Ріг,вул.Бикова,будинок 13)про стягненнягрошових коштівневиплачених працівнику.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Попов.