Рішення

від 23.05.2023 по справі 404/4226/21

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4226/21

Номер провадження 2/404/1095/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

23 травня 2023 року Кіровський районний суд міста Кі ровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Шевчук Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a>, про стягнення заборгованості по заробітній платі, та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , у листопаді 2021 року звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a> на його користь заборгованості по заробітній платі в сумі 11535,72 грн., та стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в сумі 11962,78 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 04.05.2016 року по 12.04.2021 року позивач перебував у трудових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс». Під час перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем, з боку останнього була нарахована але не виплачена заробітна плата в сумі 11535,72 грн. Як зазначає позивач впродовж 2021 року його заробітна плата не змінювалась. Наказом № 69-к від 12.04.2021 року позивач був звільнений на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, а саме: за уголою сторін. Вказаним наказом також передбачена виплата компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 15 календарних днів. При цьому позивач вказує, що в день його звільнення 12.04.2021 року відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України. Крім того, позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні, з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, який на момент звернення до суду складає 11962,78 грн.

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову (а.с.16).

На виконання вимог ухвали судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09 червня 2021 року позивачем подано заяву (вх. № 23228 від 17.06.2021 року), якою усунуто недоліки вказані в ухвалі судді від 09.06.2021 року (а.с.18-19).

У зв`язку з чим, ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 20).

Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 23 червня 2021 року виправлено описку, допущену в ухвалі судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 09.06.2021 року. Правильним предметом спору вважати «про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за весь період затримки по день ухвалення судового рішення» (а.с.21).

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяви (вх. № 34205 від 23.09.2021 року; вх. № 39817 від 09.11.2021 року; вх. № 7449 від 24.02.2022 року; вх. № 7793 від 08.03.2023 року) про розгляд справи за його відсутності, та підтримання позовних вимог. Проти винесення заочного рішення по справі не заперечує (а.с.26; 34-35; 41-42; 58-60).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.39, 52, 68), причини неявки суду не відомі, заяв, клопотань, та відзиву на позов до суду не подавав.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частина третя статті 12 Цивільного процесуального кодексу України покладає на кожну сторону обов`язок довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 81 Цивільного процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що з 05 травня 2016 року позивач працював в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a> на посаді водія автотранспортних засобів 1 класу (а.с. 8 на звороті).

Наказом від 12 квітня 2021 року № 69-К ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади за угодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (а.с.9), з 16.04.2021 року.

За змістом листа від 31.05.2021 року № 16-04-04/76-21 Управління держпраці у Кіровоградській області виданого ОСОБА_1 кошти, належні позивачу при звільненні (заробітна плата за лютий-квітень, грошова компенсація за 15 днів невикористаної щорічної відпустки) в загальній сумі 11535,72 грн. не виплачені (а.с.10).

Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (частина сьома стаття 43 Конституції).

За приписами частини першої статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно частини першої статті 115 Кодексу законів про працю України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За змістом частини четвертої статті 97 Кодексу законів про працю України, статті 22 Закону України «Про оплату праці» власник або уповноважений ним орган не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами колективними договорами.

Роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника (частина перша статті 47 Кодексу законів про працю України).

Відтак, зажаючи на зазначені вище норми закону, суд приходить до висновку, що підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення заробітної плати та компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 11535,72 грн.

Разом з цим, за приписами частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що останнім своєчасно не виплачено заробітну плату, а тому на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України підлягає стягненню і середній заробіток за період затримки розрахунку - але не більш як за шість місяців.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 .

Пунктом 2 розділу II Порядку встановлено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата.

Відповідно до пункту 5 розділу IV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться, виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з абзацами першим, третім пункту 8 розділу IV Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (середньогодинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З огляду на викладене, при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні, виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 6 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи те, що позивач був звільнений із займаної посади 15 квітня 2021 року, останніми двома місяцями роботи, які мають бути включені до розрахунку, є лютий 2021 року та березень 2021 року, загалом 42 робочих дні, а тому середньоденна заробітна плата позивача складає 274,43 грн. (5763,10 грн. *2:42) / (20 дн.+22 дн.) ).

При цьому, період затримки розрахунку з 16.04.2021 року і по 16.10.2021 року становить 124 робочі дні.

Отже, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивача з 16.04.2021 року і по 16.10.2021 року (не більше як за шість місяців стаття 117 Кодексу законів про працю України) становить 34029,32 грн. (274,43 грн. х 124 дн.), з подальшим вирахуванням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Таким чином, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки розрахунку: з 16.04.2021 року і по 16.10.2021 року в сумі 34029,32 грн.

Відповідно до вимог статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційної до розміру задоволених вимог, а тому стягненню з відповідача покладаються понесені позивачем судові витрати, а саме: сплачений ним судовий збір в розмірі 908,00 грн. (квитанція а.с.19), за вимогу середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, в дохід держави з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908,00 грн. за вимогу про стягнення заборгованості по заробітній платі щодо якої пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлено пільги щодо сплати судового збору позивачами.

Керуючись статтями 47, 94, 97, 115, 116, 117 Кодексу законів про працю України, статтями 10-13, 81, 137, 141, 263-265, 280-283, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a>, про стягнення заборгованості по заробітній платі, та середнього заробітку за весь період затримки по день ухвалення судового рішення, задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a> на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі та компенсації за невикористану щорічну відпустку в сумі 11535,72 грн., та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16.04.2021 року по 16.10.2021 року в сумі 34029,32 грн. яка обрахована без утримання податків та інших обов`язкових платежів та сплаченого судового збору в сумі 908,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс`в дохід держави судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс Автотранс»</a>, код ЄДРПОУ 42569195, місцезнаходження: 25014, місто Кропивницький, проспект Інженерів, будинок № 10-а;

Повний текст рішення суду складено 29.05.2023 року.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда