Рішення від 24.05.2023 по справі 621/1372/23

621/1372/23

2-а/621/14/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2023 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

у складі судді Бібіка О.В.,

за участю секретаря Сосницької К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Пилипенко О. С. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в м. Зміїв адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа інспектор роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Морозов Сергій Олександрович,

ВСТАНОВИВ:

26.04.2023 до суду звернувся з позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції, третя особа: інспектор роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Морозов С.О. з наступними вимогами: визнати протиправною та скасувати постанову ЕАС № 684891, винесену 16.04.2023 інспектором роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Морозовим С.О. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив, що 16.04.2023 стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії серії ЕАС №6842891, про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Зі змісту постанови вбачається, що 16.04.2023 о 13:57:29 годині в м. Харків по просп. Гагаріна, 138, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був позбавлений права керування Червонозаводським районним судом м.Харкова 22.12.2022, чим порушив п. 2.1. а Правил дорожнього руху, тобто керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортним засобом, за що передбачено відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП. Однак, вину у вчиненні даного правопорушення він не визнав, оскільки постанову винесено безпідставно, з порушенням чинного законодавства.

Так, 16.04.2023 близько 14:00 години він керував автомобілем Volkswagen Passat", реєстраційний номер НОМЕР_1 , та його зупинив екіпаж поліції, не повідомивши про причину зупинки, інспектор запропонував пред`явити посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Однак, працівник поліції зупинив його транспортний засіб в супереч вимог статті 35 Закону України "Про Національну поліцію", тобто без причини зупинки транспортного засобу, що надавала б йому на це законну вимогу. На його думку, фактично відбулось безпідставна зупинка транспортного засобу. Крім того, матеріали справи не свідчать про порушення ним Правил дорожнього руху. Отже, вважав, що транспортний засіб, яким він керував, був зупинений безпідставно, а значить протиправно, всі наступні вимоги поліцейського він не був зобов`язаний виконувати, а складені процесуальні документи відносно нього є не належними та допустимими доказами його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Також, він не став сперечатися з працівником поліції, та пред`явив для перевірки посвідчення водія серія НОМЕР_2 , видане на його ім`я 24.03.2006 ДАІ ГУ УМВС України і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Під час перевірки посвідчення водія, йому було повідомлено, що постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова 22.12.2022 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та позбавлено його права керування транспортними засобами на строк 1 рік, що і було підставою для винесення оскаржуваної постанови.

Водночас, на час спілкування з працівником поліції, він не знав про зазначену постанову суду, а його зауваження залишилися поза увагою. Доказів про його обізнаність з цією постановою не надано, а сама постанова винесена не 22.12.2022, а 23.02.2022, що свідчить про формальний розгляд справи працівником поліції, без встановлення усіх обставин. Також, протягом 2022-2023 років його посвідчення перевірялось працівниками поліції і ніяких питань не виникало, а вилучене посвідчення було 16.04.2023 безпосередньо перед винесенням оскаржуваної постанови.

На підставі викладеного, вважав, що притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП було безпідставним і необґрунтованим.

Щодо постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова зазначив, 05.02.2022 дійсно відносно нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який направлено для розгляду до Червонозаводського районного суду м. Харкова (справа № 646/765/22), в якій він вину не визнав та надавав письмові пояснення, але 23.02.2022 судове рішення у справі не проголошувалось, а про результат справи він не був проінформований. 24.02.2022 розпочалось військове вторгнення рф на територію України, та було введено воєнний стан, а Харківська міська територіальна громада була включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення бойових дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). З огляду на це, розпорядженням Верховного суду від 10.03.2022 № 4/0/9-22 "Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану" територіальну підсудність судових справ Червонозаводського районного суду м. Харкова було змінено на Ленінський районний суд м. Полтави, а з 23.11.2022 відновлено підсудність судів м. Харкова.

Однак, копію постанови суду йому не було направлено, він не є юридично обізнаною, а 24.04.2023 в приміщенні Червонозаводського районного суду м. Харкова отримав копію постанови.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.04.2023 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 24.05.2023.

18.05.2023 від представника відповідача Пилипенко О. С. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона виклала заперечення проти позову, просила відмовити у його задоволенні.

У відзиві представник відповідача наполягала на правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки останній керував транспортний засобом в статусі особи, яка позбавлена права керування транспортними засобами. Під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу, ОСОБА_1 в повному обсязі було роз`яснено його права, передбачені ст. 63 Конституції України, та ст. ст. 268, 287, 289, 307 і 308 КУпАП, що підтверджується відеозаписом з портативного відеореєстратора інспектора. Щодо доводів позивача про неправильне написання дати постанови - 22.12.2022, зазначила посилання на постанову КАС ВС від 24.12.2019 у справі №459/1801/17 з формулюванням на допущену описку, яка не спростовує наявність постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова від 23.02.2022.

До відзиву додано копії постанови інспектора, суду від 23.12.2022, яка набрала законної сили 08.03.2022, диск з відеофіксацією розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Стверджував, що не був обізнаний про наявність постанови про позбавлення його права керування транспортними засобами, отже вважав правомірне керування транспортним засобом.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції Пилипенко О.С. в судовому засіданні в режимі відеоконференції просила відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Від представника відповідача Департаменту патрульноїполіції будь-яких заяв не надходило.

Від третьої особи - інспектора роти 2 батальйону 1 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Морозова С.О. будь-яких заяв не надходило.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем ОСОБА_1 у позовній заяві, та в судовому засіданні, дослідивши доводи подані представником відповідача Пилипенко О.С. у відзиві, та всудовому засіданні,дослідивши надані письмові докази та відомості відеофіксації розгляду справи про адміністративне правопорушення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Судом встановлено, що 16.04.2023 інспектором роти 2батальйону 1Управління патрульноїполіції вХарківській областіДепартаменту патрульноїполіції старшимлейтенантом поліціїМорозовим СергіємОлександровичем стосовно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 6842891 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн (а.с. 13, 27).

З оскаржуваної постанови вбачається, що 16.04.2023 13:57:29 м. Харків проспект Гагаріна, 138, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та був розбавлений права керування Червонозаводським судом м. Харків від 22.12.2022, чим порушив п. 2.1 а Правил дорожнього руху України. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП (а.с. 13, 27).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлені основні права та обов`язки водія транспортного засобу, якими, зокрема, вказано, що водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а також виконувати передбачені законом вимоги поліцейського. випадку подання сигналу про зупинку водій зобов`язаний зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Згідно п. 2 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена в тому числі за ст. ст. 121, 126 КУпАП, виносяться на місці вчинення адміністративного правопорушення. Поліцейські розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені у статті 222 КУпАП.

Відповідно до ч.1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно п. 8 ч. 1 статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року за № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року, № 1408/27853 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно ч. 4 ст. 126 КУпАП, відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Так, відповідно до даних копії постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 23 лютого 2022 року, яка набрала законної сили 08 березня 2022 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та відповідно до положень ч. 2 ст.36 КУпАП, остаточно на останнього накладено стягнення за більш серйозне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу 17000,00 грн, зпозбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір 469,20 грн (а.с. 28-32).

Зі змісту постанови суду вбачається, що ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в судовому засіданні, тобто був обізнаний про розгляд справи.

Відповідно до акту вилучення посвідчення водія від 16.04.2023, у позивача ОСОБА_1 у зв`язку з виконанням постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова було вилучено посвідчення водія НОМЕР_2 ДАІ ГУ УМВС України від 24.03.2006 (а.с. 12).

З відеофайлів на долученому до справи диску (а. с. 26) вбачається, що фіксування розгляду справи було проведено на відеозапис, і роз`яснено ОСОБА_1 усі права та обов`язки, а також надано право реалізувати право на правову допомогу, а також зафіксовано його нервову поведінку.

Відповідно до ст. 317-1 КУпАП виконання постанови про позбавлення права керування транспортним засобом здійснюється шляхом вилучення посвідчення водія на строк позбавлення права керування транспортними засобами та внесення до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про позбавлення права керування транспортним засобом на строк, визначений постановою, та про вилучення посвідчення водія.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1086, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві: за заявою водія у разі, коли суд не прийняв у тримісячний строк рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення, крім справ про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; за заявою водія у разі, коли суд не прийняв протягом року рішення про позбавлення водія права керування транспортним засобом або не розглянув у встановлений законом строк справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення; після виконання водієм постанови суду про накладення адміністративного стягнення або подання до територіального органу Національної поліції копії постанови суду про закриття справи (крім випадків, коли справу про адміністративне правопорушення за тим самим фактом закрито у зв`язку з передачею матеріалів прокурору або органу досудового розслідування); у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом (крім осіб, які отримали посвідчення водія вперше) після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Позивачем у позовній заяві та під час судового розгляду не заперечується факт керування ним транспортним засобом у 2022 році та протягом 2023 року, також ОСОБА_1 повідомляв про обізнаність щодо наявності у провадженні Червонозаводського районного суду м. Харкова у відношенні нього справи про адміністративне правопорушення, у тому числі за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Отже, позиція позивача ОСОБА_1 щодо необізнаності про результат розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також про наявність постанови Червонозаводського районного суду м. Харкова про притягнення його до адміністративної відповідальності, у тому числі з позбавлення права керування транспортними засобами, суперечить відомостям викладених в ній, окрім того Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність особою цікавитись про стан розгляду справи в її відношенні.

Таким чином, дії позивача ОСОБА_1 свідчать про намагання уникнути від адміністративної відповідальності.

Вилучення посвідчення водія серія НОМЕР_2 ДАІ ГУ УМВС України від 24.03.2006 здійснено до вимог ст. 317-1 КУпАП.

Відповідно до абз. 4 п. 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. N 1086, позивач ОСОБА_1 не проходив в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

Водночас, отримавши копію постанови про накладення адміністративного стягнення, позивач реалізував своє право на захист, звернувшись до суду з цим адміністративним позовом.

За таких обставин, постанова про накладення адміністративного стягнення від 16.04.2023 ґрунтується на фактичних даних та відповідає вимогам ст. ст. 251, 252, 280, 283 КУпАП.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та (або) визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств та організацій.

Згідно ч. ч. 1-4 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Під час судового розгляду було встановлено, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого ч. 4 статті 126 КУпАП, а адміністративне стягнення на нього накладено правомірно, за наслідками розгляду адміністративного позову належить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оскільки суд дійшов висновку про залишення адміністративного позову без задоволення, вимога про відшкодування судових витрат задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 7, 9, 77, 139, 205, 229, 242-246, 255, 268, 269, 271, 286, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без змін постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС №6842891 від 16.04.2023, складену інспектором роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Морозовим Сергієм Олександровичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 20 400 грн 00коп., а позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, з одночасним надсиланням апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, місце знаходження: вул. Шевченко, 315-а, м. Харків, 61033.

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місце знаходження: вул. Федора Ернста, 3, м. Київ, 03048, код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 40108646.

Третя особа - інспектор роти 2 батальйону 1 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старший лейтенант поліції Морозов Сергій Олександрович, місце знаходження: вул. Шевченка, 315-а, м. Харків, 61033.

Повний текст рішення складено 29.05.2023.

Суддя: