Рішення

від 16.05.2023 по справі 644/571/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Суддя Клименко А. М.

Справа № 644/571/23

Провадження № 2/644/303/23

16.05.2023

Рішення

Іменем України

16 травня 2023 року.

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Клименка А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Джебраілової Е.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» про стягнення заробітної плати, грошової компенсації та середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» і просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 74440 грн. 93 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням терміну їх виплати станом на 01.01.2023 в сумі 26715грн. 71 коп., середньомісячну заробітну плату за шість місяців в сумі 68913 грн. 30 коп.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що з 27.08.2009 до 01.12.2011 працював у відповідача на посаді головного інженера проекту, а з 01.12.2011 по 28.02.2022 на посаді начальника бюро програмування № 1 і був звільнений зі займаної посади за власним бажанням.

При звільнені відповідач не здійснив йому виплату всіх сум, які йому належали.

Ухвалою суду від 15.02.2023 позовну заяву було залишено без руху, у зв`язку з ненаданням доказів сплати судового збору та подання уточненої позовної заяви, встановлено строк для усунення вказаних недоліків п`ять днів з дня отримання копії ухвали суду.

Ухвалою суду від 23.02.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню. До такого висновку суд дійшов виходячи з наступного…

Позивач ОСОБА_1 перебував в трудових відносинах з відповідачем до 28.02.2022, звільнений , відповідно до Наказу №14 від 28.02.2022, за власним бажанням, на підставі ч. 3ст. 38 КЗпП України, зазначені обставини підтверджуються копією трудової книжки.

Відповідно до вимогстатті 116 КЗпП Українипри звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП Українивстановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені встатті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.Доводи відповідача щодо врахування періоду для розрахунку з урахуванням встановленого наказом неповного робочого тижня, судом не приймається до уваги.

Оскільки, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст.117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Вина власника не виключається при відсутності грошей на розрахунковому рахунку, фінансових труднощах підприємства тощо.

В п. 20постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»зазначено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставіст. 117 КЗпП Українистягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. При визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КМУ від 08.02.1995 №100.

Відповідно до п. 2 Порядку № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Відповідно до п. 5 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіхвипадкахзбереження середньої заробітноїплатипровадитьсявиходячиз розміру середньоденної (годинної) заробітної плати, яка згідно із пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьованіпротягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), ау випадках передбачених чинним законодавством, - календарних днів за цей період.

Пунктом 8 розділу ІІІ Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи наведені законодавчі приписи та встановлені обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що оформивши звільнення позивача ОСОБА_1 та видавши йому трудову книжку, відповідач ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» свій обов`язок із проведення з позивачем повного розрахунку в день звільнення не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, передбаченуст.117 КЗпП України.

Статтею 1 Конвенції Міжнародноїорганізації праці№ 47про скороченнятривалості робочогочасу досорока годинна тиждень та статтею 50КЗпП України встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу ніж 40 годин на тиждень. Статтею 52 КЗпП визначено, що для працівників установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями.

Відповідачем не надано доказів встановлення колективним договором на підприємстві меншої тривалості робочого часу, ніж це передбачено статтями 50 і 52 КЗпП, і тому, при обчисленні кількості робочих днів затримки остаточного розрахунку, суд виходить саме з тривалості п`ятиденного робочого тижня з двома вихідними, встановленого положеннями КЗпП.

Сума середнього заробітку за весь час затримки розрахунку із позивачем за період з 01.03.2022 (наступний день з моменту звільнення), та по 01.01.2023 (останній день нарахування середнього заробітку) складає26715 грн. 71 коп.

Розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку обчислений судомз урахуванням податків та обов`язкових платежів, які підлягають відрахуванню в дохід держави при виплаті позивачу стягненої суми.

Зазначена сума не відображає дійсного розміру майнових втрат позивача, пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні, а є лише орієнтовною оцінкою тих втрат, які розумно можна було би передбачити з урахуванням статистичних усереднених показників.

З огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум середнього заробітку зі встановленим розміром заборгованості, характером цієї заборгованості, діями позивача та відповідача, суд вважає справедливим, пропорційним і таким, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення, та наведеним вище критеріям, визначення розміру відповідальності відповідача за прострочення ним належних при звільненні позивача виплат у сумі 14000 грн.

Розподіл судових витрат в частині судового збору, суд вирішує у відповідності до положеньст. 141 ЦПК УкраїнитаЗакону України«Про судовийзбір» та стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 115-117 КЗпП України, ст.ст.12,76,81,133,137,141,258,259,264-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» (ЄДРПОУ: 36458089, пр. Героїв Харкова, 277, м. Харків) про стягнення заробітної плати, грошової компенсації та середнього заробітку - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній в загальній сумі 74440 грн. 93 коп., компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати станом на 01.01.2023 в сумі 26715 грн. 71 коп., середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку за шість місяців у загальному розмірі 14000 грн., а всього стягнути 115156 грн. 60 коп.

Стягнути з ТОВ «Інженерний центр «Дослідно-конструкторське бюро шліфувальних верстатів» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073 грн. 60 коп.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.

Суддя: