Рішення

від 15.05.2023 по справі 456/1490/23

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/1490/23

Провадження № 2/456/604/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

15 травня 2023 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Гули Л. В. ,

з участю секретаря Петренко Н.О.

прокурора Романіва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

Перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури звернувся з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та просить конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 4625385000:01:006:0012 площею 0,1451 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23252365, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401748746253) та земельну ділянку ОСОБА_1 з кадастровим номером 4625385000:01:007:0074 площею 0,0413 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23252891, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401774746253), поклавши судові витрати на відповідачку.

В обґрунтування позовних вимог перший заступник керівника Стрийської окружної прокуратури покликався на те, що ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3705, виданого 08.11.2017 Стрийською державною нотаріальною конторою, набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4625385000:01:006:0012 площею 0,1451 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області, яке 08.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23252365, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401748746253).

Крім цього, ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3706, виданого 08.11.2017 Стрийською державною нотаріальною конторою, набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4625385000:01:007:00742 площею 0,0413 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області, яке 08.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23252891, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401774746253).

Разом з тим, окружною прокуратурою виявлено порушення ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні відповідачкою зазначених земельних ділянок.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 08.11.2017 по даний час) не відчужила їх, є підстави для їх конфіскації у власність держави, що призведе до відновлення порушених прав та законних інтересів держави, виходячи з того, що стан збереження земель сільськогосподарського призначення має загальнонаціональне значення.

Відповідачка не скористалася правом на подання відзиву.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст.174ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви та клопотання сторін та процесуальні рішення, постановлені по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 березня 2023 року головуючим суддею у справі визначено суддю Гулу Л.В. /а.с. 35/

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 28.03.2023 позовну заяву першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 12.04.2023. Роз`яснено сторонам їх процесуальні права щодо подачі відзиву та доказів у справі /а.с. 36/.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12.04.2023 закрито підготовче провадження у справі за позовом першого заступника керівника Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області до ОСОБА_1 про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 28.04.2023 /а.с. 41/.

Розгляд справи по суті відбувся 15.05.2023 за участі прокурора Стрийської окружної прокуратури Романіва О.В.

Узагальнення доводів сторін та інші процесуальні дії у справі.

В судовому засіданні прокурор Романів О.В. позовні вимоги підтримав, просить задовольнити позов.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з`явився, попередньо надіслав суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 , зважаючи на її громадянство РФ та місце проживання на території держави-агресора, повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що підтверджується відповідними публікаціцями, але своїм правом на участь не скористалася, про причини неприбуття не повідомила, відзиву на позов не надала.

За таких обставинах суд визнав неявку відповідачки неповажною та розглянув справу за її відсутності, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідачки надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими першим заступником керівника Стрийської окружної прокуратури, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд відповідно до вимог ч. 7 ст.81ЦПК України розглянув можливість самостійно збирати докази і не знайшов підстав для реалізації такого свого права, оскільки ніщо не ставить під сумнів добросовісність здійснення учасниками справи своїх процесуальних прав та обов`язків.

Таким чином, враховуючи таку засаду цивільного судочинства як змагальність, а також те, що в даному процесі кожна сторона мала рівні можливості відстоювати свою позицію в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом, дана справа буде вирішена на основі зібраних доказів з покладенням на сторін ризику настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням тієї чи іншої процесуальної дії. Обставини справи встановлюватимуться таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

В будь-якому випадку право на справедливий судовий розгляд забезпечується, серед іншого, процедурою апеляційного перегляду судових рішень, де сторона не позбавлена можливості подання нових доказів, якщо буде доведено поважність причин їх неподання в суді першої інстанції (ч. 3 ст. 367 ЦПК України). Тому, якщо у сторін наявні ті чи інші аргументи або докази, на які даним судовим рішенням не буде надано відповіді, така сторона вправі навести їх в апеляційній скарзі, одночасно вказавши причини неподання їх суду першої інстанції.

Відтак суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, ухваливши заочне рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.01.2023 відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3705, виданого 08.11.2017 Стрийською державною нотаріальною конторою, набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4625385000:01:006:0012 площею 0,1451 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області, яке 08.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23252365, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401748746253) /а.с. 10, 31/.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 30.01.2023 відповідачка ОСОБА_1 , будучи громадянкою російської федерації, на підставі свідоцтва про право на спадщину № 3706, виданого 08.11.2017 Стрийською державною нотаріальною конторою, набула право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 4625385000:01:007:0074 площею 0,0413 га, яка знаходиться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області, яке 08.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 23252891, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401774746253) /а.с. 11/.

З інформації Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області № 4601.4.1-1593/46.2-23 від 13.02.2023 судом встановлено, що громадянка російської федерації ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , на території Львівської області зареєстрованою, знятою з реєстраційного обліку не значиться, посвідкою на постійне чи тимчасове проживання, паспортом громадянина України, паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувалася /а.с. 21/.

Відповідно до інформації Грабовецько-Дулібівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 05-03/177 від 14.02.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з часу народження та до моменту вибуття в червні 1996 року проживала за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 22/.

З листа ГУ ДПС у Львівській області № 2258/5/13-01-24-16-09 від 28.02.2023 судом встановлено, що ОСОБА_1 присвоєно реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , у 4 кварталі 2017 року остання отримала дохід у вигляді спадщини нерезидентом (код ознаки доходу 115) в сумі 453,08 грн /а.с 32/.

Відповідно до витягів з Державного земельного кадастру про земельні ділянки НВ-4600085312023 від 30.01.2023 та НВ-4600085332023 від 30.01.2023 земельні ділянки з кадастровими номерами 4625385000:01:006:0012 площею 0,1451 га та 4625385000:01:007:0074 площею 0,0413 га зареєстровані в Державному земельному кадастрі 18.10.2007, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: 01.03 для ведення особистого селянського господарства», право власності належить ОСОБА_1 , податковий номер НОМЕР_1 , реквізити документа, що посвідчує особу, НОМЕР_2 , виданий відділом УФМС росії по ханти-мансійському автономному округу югре в м. Сургут 24.05.2013, документи, які є підставою виникнення права, свідоцтва про право на спадщину № 3705 та № 3706 від 08.11.2017, видані Стрийською державною нотаріальною конторою /а.с. 23-30/.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу порушення відповідачкою ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні нею як іноземцем прийнятих у спадщину земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вона зобов`язана була відчужити упродовж року після набуття права власності на них.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Положення статей 13, 14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Суб`єктами права приватної власності на землю згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 3 ст. 81 Земельного кодексу України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; в) прийняття спадщини.

Відповідно до частини п`ятої статті 22 Земельного кодексу України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу, а саме: іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Одночасно за змістом частини четвертої статті 81 Земельного кодексу України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

У разі невиконання цієї вимоги настають наслідки, передбачені ч. 2, 4 ст. 145 Земельного кодексу України, а саме: така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Так, статтею 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що ОСОБА_1 порушила визначену ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України процедуру використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення та як іноземець не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. На даний час вона без перешкод використовує спірні земельні ділянки на території України.

Наразі продовольча безпека України потребує величезної уваги, що тягне за собою невідкладне вжиття вичерпних заходів щодо повернення земельних ділянок у власність держави та їх подальше використання з метою забезпечення потреб, у першу чергу, громадян України.

Окрім цього, воєнні дії, які ведуться на території України, вкрай негативно впливають на продовольчі процеси у нашій державі, зокрема, багато земель сільськогосподарського призначення на територіях, де ведуться активні бойові дії, на даний час забруднені та не можуть використовуватись за призначенням, сотні гектарів залишаються окупованими. Це в сукупності призведе до зниження врожайності, тому в цих умовах важливим є те, щоб кожна земельна ділянка, яка використовується з порушенням вимог законодавства, була безумовно повернута у власність держави.

Підставою представництва прокурором інтересів держави в даних спірних правовідносинах є бездіяльність органу, уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - ГУ Держгеокадастру у Львівській області (ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Правовий висновок щодо застосування ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права (ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Підставою для представництва прокурором інтересів держави стали факти порушення законодавства при використанні іноземцем громадянкою російської федерації ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка не відчужила їх упродовж року після набуття права власності. Дана процедура безумовно передбачена чинним земельним законодавством (ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України). Ця норма є імперативною та не передбачає винятків.

З огляду на характер спірних правовідносин не вбачається як невідповідності заходу втручання держави в право власності ОСОБА_1 критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, так і порушення принципу пропорційності, котрі сформовані у сталій практиці ЄСПЛ, оскільки втручання держави шляхом пред`явлення прокурором цього позову відповідає принципу «пропорційності», який передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними із втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення ЄСПЛ у справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982, «Новоселицький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 01.06.2006).

Обраний спосіб захисту порушеного права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які ОСОБА_1 незаконно використовує, є ефективним та належним способом захисту порушених прав держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області як уповноваженого органу на здійснення функцій держави щодо конфіскації у власність держави земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які незаконно використовуються іноземцями. Зазначений спосіб захисту чітко визначений ч. 4 ст. 81 Земельного кодексу України.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 08.11.2017 по даний час) не відчужила такі, є підстави для їх конфіскації у власність держави.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року).

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_1 , будучи іноземцем, упродовж року після набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (з 08.11.2017 по даний час) не відчужила такі, є підстави для їх конфіскації у власність держави, відтак, позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.264ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст.141ЦПК України судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про задоволення позову, а тому з ОСОБА_1 на користь Львівської обласної прокуратури слід стягнути 5368,00 грн сплаченого судового збору.

Доказів понесення інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, матеріали справи не містять.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 82, 141, 247, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області земельні ділянки з кадастровим номером 4625385000:01:006:0012 площею 0,1451 га (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23252365, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401748746253); з кадастровим номером 4625385000:01:007:0074 площею 0,0413 га (номер запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23252891, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1401774746253), призначені для ведення особистого селянського господарства, які знаходяться в с. Нижня Стинава Стрийського району Львівської області та належать громадянці російської федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт громадянина російської федерації за номером НОМЕР_3 , виданий 24.05.2013 відділом УФМС росії по ханти-мансійському автономному округу югре в м. Сургут).

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ; паспорт громадянина російської федерації за номером НОМЕР_3 , виданий 24.05.2013 відділом УФМС росії по ханти-мансійському автономному округу югре в м. Сургут) на користь Львівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910031) судовий збір у розмірі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 25.05.2023.

Суддя Л.В.Гула