Рішення

від 16.03.2023 по справі 183/1399/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1399/22

№ 2/183/766/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д. І.,

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.

за участю:

представника відповідача Гром Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Кропови Р.Г. про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки,-

в с т а н о в и в:

12 квітня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

На обґрунтування вимог ОСОБА_1 посилався на те, що на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 345843, виданого 11 квітня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 104 від 21 січня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00670 йому належить земельна ділянка площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру відносно земельної ділянки площею 4,280 га.

У відповідності до п. 1, 2.1, 3.1, 5.1 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 4,280 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,строком на 12 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн. (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, у зв`язку з наявністю на земельній ділянці сухих дерев, забур`яненості, відсутності попереднього обробітку, що унеможливлює її використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Орендодавець надає згоду на те, що Орендар власним коштом поліпшує стан земельної ділянки шляхом вирубки дерев, кущів, видалення коренів старих дерев.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди, в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року.

Пунктом 10 Договору сторони погодили, що Орендодавець надає згоду Орендарю на вирубку дерев та кущів, видалення коренів та забур`янень на земельній ділянці з компенсацією його витрат, що передбачено п. 4.4 цього Договору.

Сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

На виконання п. 6.2 Договору оренди сторони в день підписання Договору оренди землі також підписали акт приймання-передачі № б/н від 25 березня 2017 року, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Таким чином, сторони за Договором оренди погодили 3 складових орендної плати: грошову орендна плата у грошовій формі, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; натуральну видача сільськогосподарської продукції:800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру,яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на момент оплати) та відробіткову оранка та культивація земельної ділянки Орендодавця розміром до 0,30 га. Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Позивач ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач в порушення умов Договору, не здійснив виплату орендну плату за 2021 рік.

03 лютого 2022 року позивачем на адресу відповідача було направлено лист-вимогу, згідно якого позивач просив відповідача сплатити орендну плату за 2021 рік, за вибором ФГ Кропови Р.Г. з умовами договору і чинного законодавства України, шляхом: перерахування грошових коштів в сумі вартості сільськогосподарської продукції та пені (на день оплати) або в натуральній формі видачею сільськогосподарської продукції. Проте станом на день подання позову до суду орендна плата за вказаний період відповідачем не сплачена.

Так, згідно інформації з Державної служби статистики України станом на 2021 рік вбачається, що:

- середня вартість 1 000 кг фуражного зерна 6 303,00 грн. в місяць. Отже, середня вартість 800 кг фуражного зерна у 2021 році становить 5 042,40 грн.;

- середня вартість 1 000 кг пшениці 6 392,70 грн. в місяць. Отже, середня вартість 400 кг пшениці у 2021 році становить 2 557,08 грн.;

- середня вартість 1 000 кг насіння соняшника - 16 488,80 грн. в місяць. Отже, середня вартість 100 кг насіння соняшника у 2021 році становить 1 648,88 грн.;

- середня вартість 1 000 кг цукру 16 895,10 грн. Отже, середня вартість 50 кг цукру у 2021 році становить 844,70 грн.

Таким чином, загальна сума орендної плати за 11 місяців оренди землі у 2021 році складає 10 093,06 грн. (де 11 010,60 грн. за 12 місяців 917,55 грн. за 1 місяць).

Відповідачем 14 лютого 2022 року було сплачено позивачу в рахунок погашення заборгованості орендної плати за 2021 рік - 3 107,31 грн.

Відповідно до п. 4.8 Договору, відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення, а саме:

- пеня за несвоєчасність виконання умов Договору за 2021 рік за період з 01.01.2022 року по 14.02.2022 року (44 дні) в розмірі 8 881,80 грн. (10 093,06 грн. сума заборгованості х 2% = 201,86 грн. пеня в день х 44 дні);

- пеня за несвоєчасність виконання умов Договору за 2021 рік за період з 15.02.2022 року по 21.03.2022 року (34 дні) в розмірі 4 749,80 грн. (6 985,75 грн. сума заборгованості (з урахуванням вже сплаченої 3 107,31 грн.) х 2% = 139,70 грн. пеня в день х 34 дні).

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив суд:

- стягнути з Фермерського господарства Кропови Р.Г. на його користь заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 в розмірі 20 617,35 грн., яка складається з: заборгованості по орендній платі за 2021 рік в розмірі 6 985,75 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2021 рік за період з 01.01.2022 року по 14.02.2022 року в розмірі 8 881,80 грн.; пені за несвоєчасність виконання умов Договору за 2021 рік за період з 15.02.2022 року по 21.03.2022 року в розмірі 4 749,80 грн., а також вирішити питання щодо судових витрат.

Ухвалою суду від 13 квітня 2022 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У відзиві представник відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. вимоги не визнав, посилався на їх необґрунтованість з огляду на те, що п. 4.1 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата сплачується Орендарем у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією або у грошовій формі за домовленістю. Вказує на те, що за усною домовленістю з позивачем (Орендодавцем) було прийняте рішення, що Орендар буде сплачувати орендну плату не в натуральній формі, а саме у грошовій у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. А тому, орендна плата за 2021 рік становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. нормативна грошова оцінка землі х 3%). 14 лютого 2022 року відповідачем було сплачено позивачу орендну плату за 2021 рік в сумі 3 107,31 грн., у зв`язку з чим заборгованість відсутня. Крім того, зазначив, що відповідачем земельна ділянка за цільовим призначенням не використовується у зв`язку з наявністю на ній багаторічних насаджень (садок).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, згідно заяви представника позивача, останній просив розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача Фермерського господарства ОСОБА_2 ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, посилалася на підстави невизнання вимог, викладені у відзиві, просила суд відмовити у задоволенні вимог позивача.

Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши надані сторонами докази, дійшов такого висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 345843, виданого 11 квітня 2005 року Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області на підставі розпорядження Новомосковської районної державної адміністрації № 104 від 21 січня 2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:05:126:00670 належить земельна ділянка площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Спаської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що 25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру відносно земельної ділянки площею 4,280 га., зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 10 травня 2017 року Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 20374686, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

У відповідності до п. 1, 2.1, 3.1, 5.1 Договору оренди, Орендодавець надав відповідачу в строкове платне користування належну йому земельну ділянку площею 4,280 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 12 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн. (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.3 Договору оренди, у зв`язку з наявністю на земельній ділянці сухих дерев, забур`яненості, відсутності попереднього обробітку, що унеможливлює її використання для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, Орендодавець надає згоду на те, що Орендар власним коштом поліпшує стан земельної ділянки шляхом вирубки дерев, кущів, видалення коренів старих дерев.

Згідно з п. 4.4 Договору оренди, в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року (п. 4.5 Договору).

Пунктом 10 Договору сторони погодили, що Орендодавець надає згоду Орендарю на вирубку дерев та кущів, видалення коренів та забур`янень на земельній ділянці з компенсацією його витрат, що передбачено п. 4.4 цього Договору.

Сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

Відповідно до п. 13.1 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

На виконання п. 6.2 Договору оренди сторони в день підписання Договору оренди землі також підписали акт приймання-передачі № б/н від 25 березня 2017 року, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачу.

Таким чином, сторони за Договором оренди погодили 3 складових орендної плати: грошову орендна плата у грошовій формі, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки; натуральну видача сільськогосподарської продукції: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, яка не може бути меншою ніж 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (на момент оплати) та відробіткову оранка та культивація земельної ділянки Орендодавця розміром до 0,30 га. Додатково, за настання відповідних обставин до складу орендної плати входить одноразова виплата на поховання.

Встановлено, що 03 лютого 2022 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача було направлено лист-вимогу, згідно якого позивач просив відповідача сплатити орендну плату за 2021 рік, за вибором ФГ Кропови Р.Г. з умовами договору і чинного законодавства України, шляхом: перерахування грошових коштів в сумі вартості сільськогосподарської продукції та пені (на день оплати) або в натуральній формі видачею сільськогосподарської продукції.

В судовому засіданні було встановлено, що орендна плата за 2021 рік позивачу виплачена в грошовій формі в сумі 3 107,31 грн.

В той же час, позивач ОСОБА_1 в позові просить стягнути з відповідача орендну плату в грошовій формі, яка дорівнює еквіваленту вартості сільськогосподарської продукції на момент виплати.

В свою чергу, представник відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. в судовому засіданні, зокрема у відзиві посилається на те, що умовами договору чітко передбачено альтернативний спосіб виплати орендної платиабо у натуральній формі або у грошовій без права такого вибору з боку позивача, а лише за згодою сторін.

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу заборгованості по орендній платі за договором оренди земельної ділянки за період 2021 року.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі». При цьому, саме Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Положеннями статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, у разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

У статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті «д» частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Разом з тим, згідно із частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотною умовою договору, зокрема є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 2 ст. 409 ЦК України передбачено, що власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

У відповідності до ст. ст. 21-23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється як правило у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральні формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Приписами ст. 24 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з частинами 2 та 3 ст. 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (пункт 1 частини першої статті 611 ЦК України).

У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України визначено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Як вже зазначалося вище, згідно п.п.4.1, 4.2 Договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю, з урахуванням індексації на момент її виплати. Орендар також надає послуги з обробітку земельних ділянок: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В грошовому виразі розмір орендної плати на момент укладення договору сторонами не визначено, в той же час визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, яка на момент укладення договору становила 103 577,00 грн.

На думку сторони позивача, п. 4.1Договору надає позивачу (Орендодавцю) переважне право визначати у якій формігрошовій чи натуральній він бажає отримати орендну плату.

Проаналізувавши п. 4.1Договору оренду, суд дійшов висновку, що такі посилання позивача є безпідставними, оскільки за договором Орендодавець не має права визначати форму сплати орендної плати, оскільки договором передбачено лише за згодою обох сторін; зокрема договір передбачає альтернативні варіанти сплатиабо в натуральній формі, або у грошовому виразі без зазначення переважного права Орендодавця обирати форму виплати орендної плати.

Так, згідно умов Договору, відповідач мав право сплатити позивачу орендну плату у розмірі не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексації в грошовій або натуральній формі (сільськогосподарською продукцією) за домовленістю сторін, у зв`язку з чим сторона позивача невірно трактує умови договору щодо обов`язку Орендаря сплатити орендну плату в грошовій формі за цінами сільськогосподарської продукції (на момент оплати). Крім того, позивачем не ставилися вимоги щодо зобов`язання відповідача сплатити орендну плату шляхом видачі сільськогосподарської продукції.

Суд дійшов висновку, що Договір оренди укладений сторонами добровільно, на узгоджених між ними умовах, і цей Договір жодним чином не передбачає кореляції між вартістю сільськогосподарської продукції та розміром орендної плати залежно від вартості сільськогосподарської продукції, а також не передбачає права орендодавця обирати в якій формігрошовій чи натуральній буде виплачена орендна плата.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено справедливість, добросовісність та розумність.

Справедливість та добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного право відношення. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності.

Як встановлено вище, 25 березня 2017 року між ОСОБА_1 (Орендодавцем) та Фермерським господарством Кропови Р.Г. (Орендарем) укладено Договір оренди землі без номеру відносно земельної ділянки площею 4,280 га, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав 10 травня 2017 року Орлівщинською сільською радою Новомосковського району Дніпропетровської області, номер запису про право (в державному реєстрі прав) 20374686, що підтверджується Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.

Згідно з п. 14.1 Договору оренди, цей Договір набирає чинності після підписання та його державної реєстрації.

Приписами статті 6 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Отже, обов`язок Орендаря щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації договору оренди землі, тобто з 10 травня 2017 року.

В той же час, у п. 4.4 Договору оренди сторони погодили, що в якості відшкодування коштів витрачених на вирубку дерев на земельній ділянці, матеріал отриманий в результаті вирубки та прибирання на земельній ділянці (деревина та інші) є власністю Орендаря, а також Орендар не сплачуватиме орендну плату Орендодавцю протягом перших 2-х (двох) років користування земельною ділянкою, тобто перша виплата орендної плати відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Після спливу строку вказаного в п. 4.4 цього Договору, орендна плата сплачується один раз на рік до 31 грудня поточного року (п. 4.5 Договору).

Враховуючи наведене, обов`язок Орендаря щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виник з 10 травня 2019 року.

Так, згідно з п. 2.3 Договору оренди, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення договору становила 103 577,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди, відповідач зобов`язався сплачувати Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки (на момент оплати) в натуральній формі, а саме сільськогосподарською продукцією: 800 кг фуражного зерна, 400 кг пшениці, 100 кг насіння соняшника, 50 кг цукру, або в грошовій формі за домовленістю. Орендар надає послуги з обробітку земельних ділянко: оранка та культивація або дискування до 0,30 га. В разі смерті Орендодавця Орендар надає допомогу на поховання померлого в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого чинним Законодавством України «Про Державний бюджет України» на день поховання. До орендної плати також входить сума, що дорівнює сумі податку на доходи фізичних осіб і не сплачується Орендодавцю, а вноситься Орендарем до бюджету відповідного рівня (копії платіжних документів про сплату відповідних податків надаються Орендодавцю).

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації (п. 4.2 Договору).

Суд звертає увагу на те, що враховуючи принцип свободи договору, визначений нормами ЦК України, сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі та шляхом переговорів можуть дійти згоди про встановлення будь-якого розміру орендної плати, однак не нижчого ніж мінімальний розмір орендної плати, визначений Указом Президента України № 92 від 02.02.2002 року «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок і земельних часток (паїв)», із змінами від 13.09.2002 року та Указу Президента України від 19.08.2008 року № 725/2008 «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)», який становить не менше 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно зі ст. 23 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до п. 13.1 Договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір вирішується в судовому порядку.

Отже, з наведеного слідує, що сторони мають право за взаємною згодою визначити не лише розмір орендної плати, а також форму її виплати (грошову або натуральну, яка полягає у передачі частини сільськогосподарської продукції Орендодавцю).

Так, приписами ст. 22 ЗУ «Про оренду землі», орендна плата справляється у грошовій формі.

Як зазначалося вище, Договором оренди сторони передбачили нормативну грошову оцінку земельної ділянки 103 577,00 грн. та погодили, що розмір орендної плати не повинен бути менше 3% від нормативної грошової оцінки землі, з урахуванням індексації.

Суд звертає увагу, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.

Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб`єктами застосування.

Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.

Якщо обов`язкова індексація нормативної грошової оцінки не визначена у договорі, то обчислення орендної плати відбувається відповідно до наведеної норми Закону (індексується лише орендна плата).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України «Про оренду землі»).

Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди.

Судом встановлено, що умовами Договору не визначено, що розмір орендної плати повинен підвищуватися кожного разу у разі зміни розміру нормативної грошової оцінки землі з урахуванням її індексації, тобто сторони договору не передбачили саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за договором оренди землі.

Земельна ділянка, щодо якої виник спір, є приватною власністю позивача ОСОБА_1 , а отже без згоди Орендаря відсутні підстави для застосування коефіцієнту індексації щодо орендної плати, який має застосовуватися в обов`язковому порядку для визначення орендної плати за земельні ділянкидержавної і комунальної власностіта може застосовуватися в цьому спорі при внесенні змін до Договору оренди земельної ділянки та при згоді на це сторін договору.

Відповідно до п. 13.1Договору оренди вбачається, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв`язується у судовому порядку.

Як визначено п. 13.1 Договору, так і з урахуванням норм ст. ст. 525, 651 ЦК України, одностороння зміна умов договору не допускається. Будь-які зміни умов договору допускаються лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що з моменту укладення Договору оренди позивач ОСОБА_1 не звертався до Орендаря з письмовою вимогою про зміну умов Договору у частині розміру орендної плати чи нормативної грошової оцінки землі.

Правовідносини позивача з відповідачем є договірними, а не контролюючими, позивачем не надано суду доказів на підтвердження існування у відповідача згідно з умовами договору обов`язку самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, як підстави для зміни розміру орендної плати незалежно від внесення змін до договору оренди землі.

Зміна нормативної грошової оцінки внаслідок індексації є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до Договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичної зміни умов договорів щодо розміру орендної плати.

Аналогічну правову позицію Верховного Суду викладено у постановах від 30.03.2018 у справі № 916/3236/16, від 01.10.2018 у справі № 916/3233/16, від 19.12.2019 у справі № 922/1137/19.

Таким чином, судом встановлено, що як умовами Договору, так і Законом, не встановлено можливості внесення змін, зокрема щодо розміру орендної плати за користування землею, яка перебуває у приватній власності, у разі зміни коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі, що тягне за собою обов`язок орендаря здійснювати автоматичний перерахунок у разі збільшення вартості земельної ділянки залежно від індексації її нормативної грошової оцінки.

Таким чином, розмір орендної плати за умовами Договору має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що розмір орендної плати визначається у Договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено Договором. Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за Договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки. Сторони договору оренди землі можуть передбачити саме автоматичну щорічну індексацію нормативної грошової оцінки для визначення розміру орендної плати за Договором оренди землі. Проте у такому разі, зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватися.

Саме до таких висновків прийшов Верховний Суд, виклавши відповідну правову позицію у постанові від 16.03.2020 у справі № 922/1658/19.

За наявності умов Договору, які сторони добровільно погодили, про визначення остаточного розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції, такий розмір має визначатись із застосуванням визначеного індексу інфляції. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 525/301/16-ц.

Пунктом 4.1. Договору оренди сторони погодили, що за користування земельною ділянкою, що належить ОСОБА_1 , Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату у розмірі не менше 3% від вартості земельної ділянки.

Пунктом2.3 Договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 103 577,00 грн.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що розмір орендної плати чітко визначений умовами договору, які не змінені у встановленому законом порядку.

Сторонами погоджений розмір орендної плати на рівні 3% від вартості земельної ділянки103 577,00 грн., що становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн.: 100% х 3%).

Як зазначалося вище, обов`язок Орендаря по сплаті орендної плати виник з 10 травня 2019 року, оскільки реєстрація Договору відбулася 10 травня 2017 року, при цьому п. 4.4 Договору сторони узгодили, що орендна плата не сплачується протягом 2х років, тобто перша виплата відбудеться до 31 грудня 2019 року.

Орендна плата за 2021 рік без урахування індексу інфляції становить 3 107,31 грн. (103 577,00 грн. : 100% х 3%).

Як зазначалося вище, п. 4.2 Договору передбачено, що обчислення орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції.

За офіційними даними Державної служби статистики України індекс інфляції за 2021 рік становив 110,0%.

З урахуванням індексу інфляції орендна плата в 2021 році повинна становити3 418,04 грн. (3 107,31 грн. орендна плата 2021 рік х 110,0% індекс інфляції за 2021 рік).

Судом встановлено, що 14 лютого 2022 року відповідачем було сплачено позивачу орендну плату за 2021 рік в сумі 3 107,31 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 24 від 14.02.2022 року.

Отже, враховуючи наведене, орендна плата, що підлягає сплаті позивачу ОСОБА_1 за спірний 2021 рік становить 310,73 грн. (3 418,04 грн. орендна плата за 2021 рік, яка підлягала до виплати 3 107,31 грн. фактично сплачена орендна плата за 2021 рік).

При цьому суд зауважує, що сума, яка підлягає стягненню, визначена без урахування відрахувань податків і обов`язкових платежів, оскільки вони підлягають відрахуванню при виплаті орендної плати у встановленому законом порядку.

За таких обставин, за Договором оренди земельної ділянки за 2021 рік до стягнення підлягає орендна плата в сумі 310,73 грн.

Щодо вимог про стягнення пені за несвоєчасну сплату орендної плати, суд виходить з наступного.

За частиною 1 та 2ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, при цьому, проценти на неустойку не нараховуються.

Розрахунки розміру пені за невиконання зобов`язання щодо виплати орендної плати за 2021 рік позивачем здійснений за період з 01.01.2022 року по 21.03.2022 року.

Як встановлено вище, сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором оренди, справляється пеня у розмірі 2% несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 4.8 Договору).

За приписами статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов`язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За загальним правилом, що випливає із Цивільного кодексу Україниперіод, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов`язання, не обмежується.

Відповідно до частини другої статті 258ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідност.266ЦК України передбачає, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже аналіз норм статті 266, частини другої статті258ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 18 травня 2016 року у справі №6-474цс16.

Вимогу про стягнення пені позивачем заявлено в межах спеціального строку позовної давності у один рік, а саме за період з 01.01.2022 року по 21.03.2022.

Таким чином, розмір пені судом обраховується за період з 01.01.2022 року по 21.03.2022 рік.

Розрахунок пені здійснюється за формулою: Пеня = С x РП x Д : 100, де С - сума заборгованості за період, РП - розмір пені, зазначений в договорі, Д - кількість днів прострочення.

Пеня за 2021 рік здійснюється за період з 01.01.2022 року по 14.02.2022 року розраховуються наступним чином:

-3 418,04 грн. (орендна плата за 2021рік) x 2 x 45 днів : 100 = 3 076,24 грн.

Пеня за 2021 рік здійснюється за період з 15.02.2022 року по 21.03.2022 року розраховуються наступним чином:

-310,73 грн. (недоплачена орендна плата за 2021 рік) x 2 x 35 днів : 100 = 217,51 грн.

Таким чином, загальна сума пені за 2021 рік за період з 01.01.2022 року по 21.03.2022 року складає 3 293,75 грн.

З урахуванням наведеного, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, у зв`язку з чим з відповідача Фермерського господарства Кропови Р.Г. на користь позивача ОСОБА_1 належить стягнути заборгованість по орендній платі за 2021 рік за користування земельною ділянкою площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002 за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року в розмірі 310,73 грн.; пеню за 2021 рік за період з 01.01.2022 року по 14.02.2022 року в сумі 3 076,24 грн. та пеню за 2021 рік за період з 15.02.2022 року по 21.03.2022 року в сумі 217,51 грн., а всього 3 604,48 грн., а в задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.

Інші доводи сторін судом не приймаються до уваги, оскільки не спростовують наведених висновків суду.

Відповідно дост. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 81, 82, 137, 141, 142, 259, 263-265, 268, 272, 273, 274, 276, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фермерського господарства Кропови Р.Г. про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, -задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за 2021 рік за користування земельною ділянкою площею 4,280 га, кадастровий номер 1223286500:02:106:0002за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року в розмірі 310,73 грн.; пеню за 2021 рік за період з 01.01.2022 року по 14.02.2022 року в сумі 3 076,24 грн. та пеню за 2021 рік за період з 15.02.2022 року по 21.03.2022 року в сумі 217,51 грн., а всього 3 604,48 грн. (три тисячі шістсот чотири грн. 48 коп.).

Стягнути з Фермерського господарства Кропови Р.Г. на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві грн. 40 коп.).

В задоволеннііншої частинипозовних вимог ОСОБА_1 , -відмовити.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: Фермерське господарство Кропови Р.Г., код ЄДРПОУ 38901850, місцезнаходження юридичної особи: 51263, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Спаське, вул. Кірова, буд. 20.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 16 березня 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький