Ухвала

від 18.05.2023 по справі 2-811/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 2-811/10

4-с/212/11/23

У Х В А Л А

18 травня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді Пустовіт О.Г., за участю секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувальних технічних засобів, цивільну справу за скаргою представника товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" Караканової Тетяни Володимирівни на дії та бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадському районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

В С Т А Н О В И В:

08 травня 2023 року представник скаржника ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою, у якій просить суд зобов`язати Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадському районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) скасувати арешт з рухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" у виконавчому провадженні, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-811 від 05.04.2011, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В обґрунтування скарги посилається на те, що 23 грудня 2010 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу було винесено заочне рішення по справі № 2-811/2010 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , інтереси якого представляє законний представник ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, яким позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_2 на рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь малолітнього ОСОБА_3 на рахунок відшкодування моральної шкоди 70000 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за період з 23.03.2006 року по 23.12.2010 року 31920 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 560 грн. 40 коп., починаючи з 24.12.2010 року до виповнення повноліття щомісячно, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь держави судовий збір у розмірі 319,50 грн. та 8,50 грн., збір на інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120,00 грн. У зв`язку з цим, Стягувачі до Чечелівського (Красногвардійського) відділу державної виконавчої служби міста Дніпра були подані виконавчі листи від 05 квітня 2011 року № 2-811 на підставі яких державним виконавцем були відкриті виконавчі провадження ВП № 27000915, ВП № 27001366, ВП № 27002448, ВП № 27005708. 15 червня 2011 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт рухомого майна в праві власності які перебувають у ТОВ з «Євробус». 07 грудня 2011 року Апеляційним судом Дніпропетровської області по справі № 22ц-24434/11 було винесено рішення, яким апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» задоволено та заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 23 грудня 2010 року скасовано та ухвалено нове, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , яка діє також в інтересах малолітнього ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовити. 23 січня 2013 року колегією суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справах була винесена ухвала, якою касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 відхилити та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 07 грудня 2011 року залишено без змін. Отже, ТОВ з II «Євробус» станом на сьогоднішній день у Другому Правобережному відділі державної виконавчої служби Чечелівському та Новокодацькому районах місті Дніпра Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) боржником не являється. ТОВ з II «Євробус» мало намір відчужити право власності іншій особі та в Територіальному сервісному центрі 1241 стало відомо, що транспортні засоби до сих пір перебуває під арештом при цьому не надали жодних документів. Тому, 20 березня 2023 року ТОВ з II «Євробус» до Чечелівського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) звернулося зі скаргою за вих. № 2003 на бездіяльність державного виконавця. 13 квітня 2023 року за вих. № 03-2/75971/3 Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби Чечелівському та Новокодацькому районах місті Дніпра Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) виніс повідомлення, згідно якого вбачається, про відмову у знятті обтяження з майна за даним виконавчим провадження, оскільки згідно Наказу N° 1829/5 від 07 червня 2017 року «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної служби та приватними виконавцями», матеріали провадження знищено, тому вони звернулися із цією скаргою.

Ухвалою суду від 08.05.2023 прийнято до розгляду скаргу, призначено судовий розгляд на 18.05.2023.

10.05.2023 на адресу суду від начальника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадському районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Астапенкової К. надійшов відзив на скаргу в якій начальник ДВС просить суд відмовити в задоволенні скарги в повному обсязі. Також в відзиві клопоче про розгляд скарги без участі представника Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадському районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Представник скаржника Караканова Т.В. до суду не з`явилася, у наданій суду письмовій заяві просила розглянути справу без її участі, заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити скаргу.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Так, 23 грудня 2010 року Жовтневим районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ухвалено рішення, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_2 на рахунок відшкодування моральної шкоди 50000 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь малолітнього ОСОБА_3 на рахунок відшкодування моральної шкоди 70000 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди за період з 23.03.2006 року по 23.12.2010 року 31920 гривень 00 коп., стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди по 560 грн. 40 коп., починаючи з 24.12.2010 року до виповнення повноліття щомісячно, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Євробус» на користь держави судовий збір у розмірі 319,50 грн. та 8,50 грн., збір на інформаційно-технічне обслуговування у розмірі 120,00 грн.

05 квітня 2011 року на виконання зазначеного рішення суду видані 4 виконавчі листи, які направлені до Красногвардійського ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Судом встановлено, що у виконавчій службі перебували виконавчі провадження №27000915, №27001366, № 27005708, які постановами від 07.11.2011, на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", повернуті у зв`язку з відновленням судом строку для подання апеляційної скарги.

Відповідно до копії відповіді, наданої на звернення ТОВ з II «Євробус» щодо зняття арешту з майна від 20.03.2023, Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби Чечелівському та Новокодацькому районах місті Дніпра Південного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомляє, що станом на 13.04.2023 на виконанні у відділі не перебувають виконавчі документи відносно ТОВ з II «Євробус», як боржника, що унеможливлює вжиття заходів стосовно скасування арешту накладеного на рухоме майно боржника.

Згідно ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно доКонституції Українита ч. 1ст.18ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст.447ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст.74Закону України«Про виконавчепровадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 451ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 01.11.2011(який діяв на час закінчення виконавчого провадження) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб)це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених цим Законом, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗаконута інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню (далірішення).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону, примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу (далідержавні виконавці).

Частиною 1 статті 48 Закону передбачалося, що виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий лист, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню.

У разі закінчення виконавчого провадження, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші, вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення. Завершене виконавче провадження не можу бути розпочато знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника (частини 1,2 статті 50 Закону).

Таким чином, суд дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження не вирішив питання про зняття арешту з майна ТОВ з II «Євробус», не зважаючи на закінчення виконавчих проваджень.

Також, на думку суду, на теперішній час через відсутність будь-яких виконавчих проваджень щодо товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус", скасування рішення, з примусового виконання якого було накладено арешт на майно, підстави для продовження обтяження на майно ТОВ з II «Євробус», відсутні.

Водночас існування арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" порушує їх конституційне право володіти, користуватися і розпоряджатися свою власністю (ст. 41 Конституції України).

Окрім того, згідно із статтею 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Зміст цієї статті полягає, серед іншого, в тому, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що наявність чинного арешту рухомого майна товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус", накладеного багато років тому (понад 10 років) та не анульованого з моменту зникнення підстав для цього з вини посадових осіб органу державної влади, поза сумнівом, порушує законні права та інтереси скаржника.

Разом з тим, на думку суду, не можуть бути задоволені вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця скасувати арешти на майно, виходячи з наступного.

Системний аналіз положеньЗакону України «Про виконавче провадження», вказує на те, що посадові особи органу ДВС діють лише в рамках відкритих виконавчих проваджень, а повноваження державного виконавця як щодо накладення арешту на майно, так і щодо його скасування можуть бути реалізовані ним винятково під час здійснення виконавчого провадження.

Проте, як вбачається з матеріалів скарги, виконавче провадження, в рамках якого накладено арешт на майно товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус", завершено, а в силу вимог Закону, накладений органом ДВС арешт на майно боржника підлягає зняттю (скасуванню) саме в рамках виконавчого провадження.

Отже, покладення на державного виконавця обов`язку скасувати арешт на майно, накладений у виконавчому провадженні, яке завершене, унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення скарги в цій частині.

Разом з тим, суд зауважує, що законні права та інтереси товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус", за захистом яких вони звернулися насамперед порушуються наявністю інформації у відповідному реєстрі Територіального сервісного центру 1241 про державну реєстрацію обтяжень, а саме арешту рухомого майна.

Разом з тим, застосування державними виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до їх обов`язків, визначенихстаттею 18 Закону України «Про виконавче провадження», щодо вжиття передбачених цим Законом заходів для неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій.

Крім того, застосування арешту майна боржника, як обмежувальний захід, не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Згідно зістаттею 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другоюстатті 353 цього Кодексу.

Указані норми визначають непорушність права власності (в тому числі приватної) та неможливість позбавлення чи обмеження особи у здійсненні нею права власності.

У даній правовій ситуації відмова в задоволенні заяви щодо зняття арешту, накладеного на все майно ТОВ з II «Євробус» унеможливлює здійснення належного захисту майнових прав заявника щодо зняття арешту з його майна.

Крім того, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За таких обставин, враховуючи відсутність виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника та відсутність необхідності подальшого застосування такого арешту на майно боржника, суд приходить до переконання, що не зняття арешту з майна заявника - ТОВ з II «Євробус», є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, тому суд вважає скаргу законною та обґрунтованою.

Викладені у цій ухвалі мотиви узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 01 листопада 2021 року у справі №21/170-08, від 03 листопада 2021 року у справі №161/14034/20 (провадження №61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі №645/6694/15-ц (провадження №61-18160св19).

Керуючись ст. ст.4,447,451,260,263,265,268 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" Караканової Тетяни Володимирівни на дії та бездіяльність державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокадському районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити частково.

Скасувати арешт з рухомого майна, що належить товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Євробус" у виконавчому провадженні, яке було відкрито на підставі виконавчого листа № 2-811 від 05.04.2011, виданого Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається учасниками справи через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Повний текст ухвали складено 23 травня 2023 року.

Суддя О. Г. Пустовіт