Ухвала

від 22.05.2023 по справі 202/3164/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/3164/22

Провадження № 1-кс/202/3834/2023

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

22 травня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 32021040000000019 від 28.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого 28.08.2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021040000000019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

12.05.2023року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погодженого з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 32021040000000019 від 28.08.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Дане клопотання, згідно з протоколом автоматичного визначення слідчого судді, було передано слідчому судді 12.05.2023 року.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «ОПТ Браун» (код 43255816), ТОВ «Маринеска» (код 44074789), ТОВ «Гарант Фінанс 2020» (код 43964179), ТОВ «Охоронна Компанія Ахіллес» (код 42436927) та ТОВ «Еріх М» (код 44059121), ТОВ «Сайдекс Прайд» (код 43825096) надають незаконні послуги з формування податкового кредиту підприємствам реального сектору економіки, сприяють в ухиленні від сплати податків з використанням механізму «скрутки» товарів та відмиванні коштів.

З матеріалів досудового розслідування вбачається, що наведені суб`єкти господарювання в період березня-липня 2021 року виконували функцію «транзитних» підприємств, рахунки яких використовувались для акумуляції коштів, що надійшли від групи підприємств, в основному, в якості оплати охоронних послуг, матеріалів, ремонтних робіт, сільськогосподарської продукції, паливних матеріалів, обладнання, хімічної продукції та різноманітних послуг для подальшого перерахування таких коштів на користь групи підприємств, в т.ч. тим, які за видом діяльності здійснюють оптову та роздрібну торгівлю тютюновими виробами, зерном та продуктами харчування, а саме: ТОВ «Гермес» (код 14148611), ФГ «Ізіда» (код 31504884), ТОВ «Фаунтрейд» (код 40353137), ТОВ «Грабівський Свинокомплекс» (код 41316578), ТОВ «Євротрейдінг ЛТД» (код 42089437), ПП «Служба Логістики» (код 42198108), ТОВ «Альянс Студіо» (код 42399278), ТОВ «Вілонія» (код 42504593), ТОВ «Будинок Продуктів» (код 42514423), ТОВ «Мафікс» (код 42596710), ТОВ «Аніком Плюс» (код 42642908), ТОВ «Танком» (код 42642934), ТОВ «Молочний Край 2019» (код 42917966), ТОВ «Калькерія» (код 43306488), ТОВ «Фермафлю» (код 43328915), ТОВ «Мекфон» (код 43395651), ТОВ «Персональна Пропозиція» (код 43730277), ТОВ «Продукти для Родини» (код 43730502), ТОВ «Група Скай» (код 43746968) та ТОВ «Грінвайт Комерц» (код 43826629), на загальну суму 240,96 млн грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що з банківського рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Сілекар» (код 42436927), НОМЕР_2 ТОВ «Найтлонг» (код 4299047), відкриті в ПУАТ «КБ» Акордбанк» (МФО 380634), на рахунок НОМЕР_3 ТОВ «Гарант Фінанси 2020» (код 43964179), відкритого в АТ «Ощадбанк», НОМЕР_4 ТОВ «Опт Браун» (код 43255816), відкритого в АТ «Ощадбанк», перераховувались безготівкові грошові кошти сумнівного походження в значних сумах та в подальшому направлялись на рахунок № НОМЕР_5 ТОВ «Мекфон» (код 43395651), № НОМЕР_6 ТОВ «Грінвайт Комерц» (код 43826629), відкритих в ПуАТ «КБ» Акордбанк».

З метоюзабезпечення повного,об`єктивного тавсебічного розслідуванняданого кримінальногопровадження,а такожзважаючи нате,що нарозрахункові рахункинаведених суб`єктівгосподарювання зознаками фіктивностінадійшли грошовікошти,набуті внаслідокухилення відсплати податківпідприємствами реальногосектору економікита узв`язку ізцим містятьвідомості, якіможуть будивикористані якдоказ фактучи обставин, щовстановлюються підчас кримінальногопровадження №32021040000000019,встановлення осібпричетних дойого вчинення,у органудосудового розслідуваннявиникли підставидля арештугрошових коштіввказаних підприємствшляхом заборонирозпорядження нимита зупиненнявидаткових операційза вказанимирахунками,за виняткомвидаткових операційвиключно зплатежів добюджетів всіхрівнів тадержавних цільовихфондів,із зобов`язаннямслужбових осіббанківської установинадати органудосудового розслідуваннядовідку прозалишок коштівна вказанихрахунках танаданням виписокруху грошовихкоштів повказаним рахункамна деньнакладення арешту.

Прокурор у судове засідання не з`явився, завчасно надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Так, згідно зі статтями 131 та 132КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.170КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Положенням ч. 2 ст.170КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст.170КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 10 ст.170КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 1 ст.98КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положенням ч. 2 ст.173КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Разом із цим, на переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та має значення речових доказів для кримінального провадження № 3202104000000019, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.08.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України. Також слідчий суддя звертає увагу на те, що до клопотання про арешт майна слідчий не долучив жодних доказів та не навів жодних доводів, що дозволяли б слідчому судді встановити розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-172, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Ухвала можебути оскарженадо Дніпровськогоапеляційного суду,шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.

Слідчий суддя ОСОБА_1