Рішення

від 22.05.2023 по справі 490/8796/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

н\п 2/490/1146/2021 Справа № 490/8796/20

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Гуденко О. А. при секретарі Позднякову Є.В., без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Миколаївська зразкова автомобільна школа Товариства сприяння оборони України, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним,

встановив:

08.12.2020 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу № 4841/2017/734568 транспортного засобу Тойота Камрі від 04 грудня 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та Миколаївською зразковою автомобільною школою ТСОУ за підписами ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , атакож стягнути на корсить позивача судові витрати, які складаються з 2101 грн сплаченого судового збору та 18 000 грн витрат на правову допомогу.

В обгрунтування позову посилаються на те, що 02 грудня 2017 року Територіальним сервісним центром МВС 4841 в Миколаївській області було укладено договір № 4841/2017/734568 купівлі-продажу ТЗ ОСОБА_4 , номер кузова НОМЕР_1 . Продавець за вказаним договром ОСОБА_5 , в особі ОСОБА_3 , а покупець Миколаївська зразкова автомобільна школа Товариства сприяння оборони України в особі Валенкова В.С. Пунктом № 2 цього договору передбачено, що передача ТЗ продавцем покупцю здійснюється після повної оплати вартості товару.Право власності до покупця переходить з моменту підписання цього договору, договір набуває чинним і вважається укладеним з моменту його підписання , тобто 02.12.2017 року.

Проте, перебуваючи на посаді директора Миколаївська зразкова автомобільна школа Товариства сприяння оборони України( далі Автошкола) ОСОБА_2 04.12.2017 року складає трьохсторонній договір купівлі-продажу цього ж ТЗ, зазначає уповноважену особу покупця Автошкоди- заступника директора ОСОБА_1 , продавцем є ОСОБА_3 , а позичальником як третьою стороною договору зазначає себе.

На теперішній час ОСОБА_2 вимагає від автошкодли поверненя йому 225 000 грн , посилаючись на цей договір від 054.12.2017 року, які ніби-то сплачені ним на корсить продавця ОСОБА_6 .

Актом службового розслідування по факту підробки підпису посадової особи від 06.02.2019 року встановлено, що на оспорюваному договорі підпис покупця в особі ОСОБА_1 , не відповідає справжньому. Остання також письмово підтвердила, що не була присутня на укладанні та підписанні цього договору 04.12.2017 року.

Отже, оскільки цей договір не відповідає належній письмовій формі, волевиявлення його учасника (покупця) не відповідало його внутрішінй волі( адже уповноважена особа Автошколи взагалі не була присутня при його укладанні) , вважають цей догворі недійсним з підстав, визначених ст.ст. 203,215,216 ЦК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2021 року визначено головуючого по справі суддю Гуденко О.А.

Ухвалою суду від 18.01.2021 року справу прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання на 12.05.2021 року .

Підготовче засідання було неодноразово відкладено за клопотаннями представників сторін.

02 лютого 2021 року надійшов відзив на позов від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Сидоренко Т.В., в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити. В обгрунтування заперечень посилається на те, що оспорюваний договір купівлі-продажу підписаний сторонами договору в особі уповноважених представників та з сторони покупця (крім підпису уповноваженої особи) засвідчений печаткою юридичної особи-покупця. Відповідно до умов договору від 04.12.2017 року (п. 2.1) ОСОБА_2 перерахував на особовий рахунок представника продавця транспортного засобу грошову суму в розмірі 225000,00 грн. (копія квитанції в матеріалах справи). Також відповідно до умов договору від 04.12.2017 року (п.3.3) позивач - Миколаївська зразкова автомобільна школа Товариства сприяння оборони України перерахувала представнику продавця транспортного засобу грошову суму в розмірі 140000,00 грн.

05.12.2017 року позивач здійснив державну реєстрацію транспортного засобу, тобто став власником рухомого майна.

Отже, дії сторін при підписанні договору від 04.12.2017 року були спрямовані на реальне настання правові наслідків купівлю-продаж транспортного засобу. Правові наслідки договору від 04.12.2017 року настали для позивача, оскільки ним була здійснена державна реєстрації придбаного транспортного засобу.

Крім того, позивач ОСОБА_1 вказує, що нею нібито не підписувався договір від 04.12.2017 року, проте таке не відповідає фактичним обставинам справи та не має правового значення з урахуванням обґрунтування, викладеного в першому пункті відзиву.

В березні 2023 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Сидоренко Т.В. надала суду додаткові письмові пояснення, в якій наголошує, що у даній категорії справ саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірних договорів, а тому потребують захисту.

Такий спосіб захисту як визнання правочину недійсним застосовуєтьсяу випадках, коли необхідно відновити становище, що існувало до укладення правочину з порушенням умов його дійсності.

Метою звернення до суду з таким позовом є застосування наслідків його недійсності, тобто реституції, відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої укладенням такого правочину.

Дії сторін при підписанні договору від 04.12.2017 року були спрямовані на реальне настання правові наслідків купівлю-продаж транспортного засобу.

Правові наслідки договору від 04.12.2017 року настали для позивача - Миколаївської зразкової автомобільної школи Товариства сприяння оборони України відповідача, так як ним була здійснена державна реєстрації придбаного транспортного засобу.

Позивачем не доведено, яке його цивільне право порушене, за захистом якого позивач звернувся до судута в чому полягає його порушення.

Ухвалою суду від 06 березня 2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті .

Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року у справі № 490/2445/20 за первісним позовом ОСОБА_2 до Миколаївської зразкової автомобільної школи Товариства сприяння оборони України про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Миколаївської зразкової автомобільної школи Товариства сприяння оборони України до ОСОБА_2 , третя особа ПАТСК"Саламандра Україна" про відшкодування збитків , заподіяних внаслідок ДТП, - призначено у справі судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено наступне запитання: -Чи виконаний підпис на оригіналі Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04 грудня 2017 року в графі під словом "Покупець Миколаївська зразкова автомобільна школа ТСОУ " ОСОБА_1 чи іншою особою?.

12.01.2022 року на адресу суду надійшов висновок експерта судової почеркознавчої експертизи.

Ухвалою суду від 06.03.2023 року постановлено долучити до матеріалів вказаної справи копію висновку експерта від 29.11.2021 року №СЕ -19/115-21/1448-ПЧ судової почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України - з матеріалів цивільної справи № 490/2445/20 , яка перебуває в провадженні судді Центрального районного суду м.Миколаєва Гуденко О.А.

Представник позивача Автошколи надав суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність, підтримують позовні вимоги.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду заяву про проведення судового засідання у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 надала суду заяву про проведення судового засідання у їх відсутність, просила відмовити у задоволенні позову з підстав, виклдаених у відзиві та додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом неодноразово належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав, заяв про відкладення судових засідань також не надавав.

Ухвалою суду справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки у справі достатньо даних про права та взаємини сторін .

Вивчивши доводи позову і матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено судом, 02.12.2017 року в РСЦ МВС в Миколаївській області був укладений Договір купівлі-продажу траснпортного засобу , зареєстрований за номером № 4841/2017/734568, між покупцем Миколаївська зразкова автомобільна школа ТСОУ в особі ОСОБА_2 (який на той час був директором цього підприємства) та продавцем ОСОБА_5 в особі ОСОБА_3 . Предмет договору - автомобіль Тойота Камри, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_2 . Згідно умов договру , право власнсоті на ТЗ переходить до покупця з моменту підписання цього договру, а передача ТЗ здійснюється після повної оплати вартості майна. Вартість ТЗ становить 365 000 грн. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання.

З боку покупця (крім підпису уповноваженої особи) договір купівлі-продажу засвідчений печаткою юридичної особи-покупця.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію ТЗ , автомобіль Тойота Камри, номер кузова НОМЕР_1 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за Миколаївська зразкова автомобільна школа ТСОУ на праві власності 05 грудня 2017 року на підставі Договору купівлі-продажу ТСЦ № 4841/2017/734568 від 02.12.2017 року.

04.12.2017 року між покупцем- Миколаївською зразковою автомобільною школою Товариства сприяння оборони України, в особі заступника директора з НВЧ Кузьмич Н.О., яка діяла при підписанні договору на підставі Статуту товариства, з однієї сторони тапродавцем ОСОБА_3 , який діяв при підписанні договору на підставі довіреності власника транспортного засобу, з другої сторони та та позивачльником ОСОБА_2 підписаний договір купівлі-продажу транспортного засобу.

З боку покупця (крім підпису уповноваженої особи) договір купівлі-продажу засвідчений печаткою юридичної особи-покупця.

Згідно п.1.1 Договру покупець купує у продавця легковий автомобіль Тойота Камри, номер кузова НОМЕР_1 за ціною 365 000 грн, а позичальник сплачує продавцю його вартість на умовах цього договру згідно довідки-рахунку.

За Розділом 3 цього договору позичальник на умовах цього договру сплачує продавцю суму у розмірі 225 000 грн, що за офоіційним курсом НБУ становить 8 318 доларів США у безготівковій формі на поточний рахунок сторони. Покупець сплачує продавцю суму у розмірі 140 000 грн, що еквівалентно 5175 доларів США. Позика у розмірі 225 000 грн перераховується покупцем на особистий рахунок позичальника рівними частинами щомісяця у сумі, що еквівалентна 693 долари США з розрахунку корегування суми на офіційний курс валют НБУ.

Цей договір вважається укладеним, набирає чинноссті з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання стооронами своїх обов`язків.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 перебував на посаді директора, а ОСОБА_1 станом на 04.12.2017 року працювала на посаді заступника директора з НВЧ в Миколаївській зразковій автомобільній школі ТСОУ.

Згідно Акту розслідування по факту підробки підпису посадової особи на виконання наказу № 5 від 06.02.2019 року , проведеною комісією у складі посадових осіб позивача вбачається, що ГО «Миколаївська ОО ТСОУ» було проведено перевірку Автошкоди та встанволено факт подвійного укладання договру придбання транспортного засобу.

При цьому зазначено, що засновник Автошколи ГО «Миколаївська ОО ТСОУ» надав дозвіл на придбання автомобіля за 365 000 грн лише 04.12.2017 року листом за № 79. Надалі за вказівкою директора Автошкоди ОСОБА_2 інспекторам з кадрів та бухгалтером було складно проект трьостороннього договору кпупівлі-продажу, оскільки ОСОБА_7 їм повідомив, що він за придбаний автомобіль сплатив особисті кошти 225 000 грн, а школа сплатила лише частину у 140 000 грн. 06 грудня 2017 року ОСОБА_2 повернув головному бухгалтеру весь пакет докумиентів з придбання ТЗ , в тому числі трьохсторонній договір з усіма підписами, про що свідчить запис у журналі передачі документів відповідальними особами.

Згідно висновку експерта від 29.11.2021 року №СЕ-19/115-21/14480-ПЧ судової почеркознавчої експертизи Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ( з матеріалів цивільної справи № 490/2445/20 ) : підпис на оригіналі Договору купівлі-продажу транспортного засобу від 04 грудня 2017 року в графі під словом "Покупець Миколаївська зразкова автомобільна школа ТСОУ - ОСОБА_1 " виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

За змістомстатті 11 ЦК Україницивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із частиною першоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьоюстатті 203 ЦК Українипередбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першоїстатті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першійстатті 215 ЦК України, так і устаттях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК Українивстановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першоюстатті 627 ЦК Україниі відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина першастатті 638 ЦК України).

Згідно п.п.7-10,33 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів , затв. Постановою від 7 вересня 1998 р. N 1388 ( в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин),власники транспортних засобів та особи, що експлуатують

такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні

засоби протягом десятидіб післяпридбання (одержання) або митного

оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або

виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до

реєстраційних документів. Державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів

проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто або

уповноваженим представником, і документів, що посвідчують їх

особу, підтверджують повноваження представника (для фізичних осіб

- нотаріально посвідчена довіреність), а також правомірність

придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі -

правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність

конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки

дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення

змін до реєстраційних документів.

Документами, що підтверджують правомірність придбаннятранспортних засобів,їх складових частин, що маютьідентифікаційні номери, є оформлені в установленому порядку: договори, укладені на товарних біржахна зареєстрованихв уповноваженомуоргані МВС бланках; укладеніта оформленібезпосередньо всервісних центрахМВС уприсутності адміністраторівтаких органівдоговори купівлі-продажу(міни, поставки), дарування транспортних засобів,а такожінші договори,на підставіяких здійснюєтьсянабуття прававласності натранспортний засіб; нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу (міни, поставки), дарування транспортних засобів, а також інші договори,

на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб;договори купівлі-продажу транспортних засобів, що підлягають

першій державній реєстрації в сервісних центрах МВС, за якими

продавцями виступають суб`єкти господарювання, що здійснюють

оптову та/або роздрібну торгівлю транспортними засобами, і які

підписані від імені таких суб`єктів уповноваженою особою; тощо.

Отже, нормами чинного законодавства чітко встановлений порядок укладення та оформлення правочинів щодо придбання транспортних засобів виключно у письмовій формі та їх обов`язкової реєстрації в органах МВС.

Згідно правової позиції , викладеній в Постанові від 16 червня 2020 року у справі N 145/2047/16-ц (провадження N 14-499цс19) Великої Палати Верховного Суду -правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей15і16 ЦК Україникожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другоїстатті 16 цього Кодексуспособами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У справі, що розглядається, позивач звернувся з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу , посилаюсь на те, що цей автоммобіль вже придбаний Автошколою за іншим договром, за яким настали правові наслідки, а оспорюваний договір уповноважена посадова особа установи не підписувала, умови їх не погоджувала, тож відповідач ОСОБА_2 безпідставно вимагає від Автошколи повернути сплачені за цим договром грошові кошти, покликаючись до умов договору, підписаного невстановленою особою замість представника позивача.

Так, судом дійсно встановлено, що спірний договір від 04.12.2017 року позивач не підписував та, відповідно, з істотних умов цих договорів не погоджував.

Відповідно достатті 204 ЦК Україниправочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третійстатті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями210та640 Цивільного кодексу Українине є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним (п. 8постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

У постанові від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц Велика палата ВС зазначила: «Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини. Правочин, який не вчинено (договір,який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Відповідно до ст.204 ЦК правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує чч.2, 3 ст.215 ЦК, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. Разом з тим ВП ВС констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.15, ч.1 ст.16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача

порушені, невизнані або оспорені відповідачем і по захист яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Враховуючи наведене, спірний договір купівлі-продажу від 04.12.2017 рокує неукладеним,оскільки не підписанийуповноваженим представником покупця (позивача у справі) ,тому у задоволенні позову слід відмовити саме з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту, оскільки судом встановлено факт його не вчинення (не укладення), проте неможливо визнати неукладений правочин недійсним.

Суд відхиляє заперечення представника відповідача щодо настання правових наслідків за цим договором та його фактичне виконання сторонами , оскільки набуття предмету цього договору -автомобілю Тойота Камри - у власність Автошколою відбулася на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу за іншим догвором від 02.12.2017 року, про що свідчить його державна реєстрація у повноваженим олрганом МВС.

Водночас суд враховує таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Договір не укладався позивачем, з огляду на встановлені обставини, що такий договір фактично було підписано не керівником позивача, а іншою, невстановленою особою, а отже, умови вказаного договору не були погоджені позивачем в особі його уповноваженого представника.

При цьому , доказів виконання Договорув частині позикових зобов`язань , які могли б свідчити про укладення Договору саме між сторонами спору за фактом його виконання (тобто досягнення згоди щодо умов договору шляхом погодження його уповноваженими особами), не було долучено сторонами в процесі розгляду даної справи, проте таке є предметом спору у іншій справі, яка перебуває на розгляді в суді.

З огляду на відсутність правових підстав для визнання недійсним Договору, який, за висновками суду, є неукладеним (не вчиненим), зважаючи на те, що визнання правочину неукладеним не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, а також не може бути ефективним, наведене виключає можливість застосування судом у даній справі норм ст. 5 ГПК України щодо права суду визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду.

Власне, доводи позивача, покладені в основу вимог про визнання недійсним договору, по суті, є доводами, які слід зазначати у відзиві у разі звернення іншої сторони (контрагента за договором) з позовом щодо виконання такого договору. Так, позивач у даній справі реалізував вказані доводи, будучи відповідачем у справі № 490/ 2445/20.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі відмови у задоволенні позову, судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 5,12,13, 18,79-89,102, 141, 259,263-265,274 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову Миколаївська зразкова автомобільна школа Товариства сприяння оборони України, ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.А. ГУДЕНКО