ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/15839/22
провадження № 2/753/2377/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 березня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі головуючого судді Колесника О.М., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну за позовом за позовом ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗПАКУЙ ТВ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗПАКУЙ ТВ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди.
Позовні вимоги з мотивовані тим, що 26 серпня 2022 року переглядаючи телевізор, позивач побачила відео ролик матрацу для ліжка та вирішила замовити побачений матрац для ліжка, тому зателефонувала за номером, який побачила по телевізору. Після оформлення замовлення, оператор повідомила, що матрац буде відправлений мені поштовим оператором АТ «УКРПОШТА» на продиктовану мною оператору адресу.
30 серпня 2022 року на номер телефону позивача надійшло Viber повідомлення від абонента «Ukrposhta» про необхідність отримати відправлення. Після здійснення оплати у розмірі 2 524 грн. позивач отримала посилку і розписалась за отримання. Вдома, не розкриваючи упаковки, вона помітила, що розмір матрацу не відповідає розміру, який був замовлений. В зв`язку з тим, що вказаний товар мені не підходить за розміром, позивач неодноразово зверталась до ФОП ОСОБА_2 з проханням забрати товар та повернути сплачені нею грошові кошти за товар.
Після направлення письмової заяви до ФОП ОСОБА_2 , позивачу у телефонному режимі запропонували повернути матрац засобами поштового зв`язку, однак, позивач повідомила, що матрац буде повернуто лише після повернення грошових коштів.
11.10.2022 року, ОСОБА_1 знову зателефонував оператор магазину «Розпакуй ТВ», та запропонувала відправити новий матрац, з розмірами які вона замовляла оформлюючи замовлення, а інший матрац, повернути їм за допомогою пошти, на що, вона погодилась.
Прибувши у відділення пошти, позивач перевіряючи відправлення помітила, що упаковка матрацу частково пошкоджена, в місце пошкодження видно, що тканина вже протерта (механічні пошкодження), а матрац брудний (плями чорного кольору), тому від отримання посилки вона відмовилась, попередньо зафіксувавши усі пошкодження, на свій мобільний телефон.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_2 відповідно до частини 4 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» матеріальну шкоду з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 4 394,27 грн.
Також, позивач вказує, що їй було завдано моральних страждань, а тому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗПАКУЙ ТВ» та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. з кожного.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідач - ТОВ «РОЗПАКУЙ ТВ» скористався своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості.
У відповідності до ст.178 ЦПК України, відповідачі ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 не скористалися своїм правом подання до суду відзиву на позовну заяву та/або заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
Від позивача не надійшло відповіді на відзив, а також заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Крім того, представником третьої особи - Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів надіслано на адресу суду пояснення на позов, у яких останній просив суд розгляд справи здійснювати на підставі наявних документів.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 26 серпня 2022 року переглядаючи телевізор, позивач побачила відео ролик матрацу для ліжка та вирішила замовити побачений матрац для ліжка, тому зателефонувала за номером, який побачила по телевізору. Після оформлення замовлення, оператор повідомила, що матрац буде відправлений мені поштовим оператором АТ «УКРПОШТА» на продиктовану мною оператору адресу.
30 серпня 2022 року на номер телефону позивача надійшло Viber повідомлення від абонента «Ukrposhta» про необхідність отримати відправлення. Після здійснення оплати у розмірі 2 524 грн. позивач отримала посилку і розписалась за отримання. Вдома, не розкриваючи упаковки, вона помітила, що розмір матрацу не відповідає розміру, який був замовлений. В зв`язку з тим, що вказаний товар їй не підходить за розміром, позивач неодноразово зверталась до ФОП ОСОБА_2 з проханням забрати товар та повернути сплачені нею грошові кошти за товар.
Після направлення письмової заяви до ФОП ОСОБА_2 , позивачу у телефонному режимі запропонували повернути матрац засобами поштового зв`язку, однак, позивач повідомила, що матрац буде повернуто лише після повернення грошових коштів.
11.10.2022 року, ОСОБА_1 знову зателефонував оператор магазину «Розпакуй ТВ», та запропонувала відправити новий матрац, з розмірами які вона замовляла оформлюючи замовлення, а інший матрац, повернути їм за допомогою пошти, на що, вона погодилась.
Прибувши у відділення пошти, позивач перевіряючи відправлення помітила, що упаковка матрацу частково пошкоджена, в місце пошкодження видно, що тканина вже протерта (механічні пошкодження), а матрац брудний (плями чорного кольору), тому від отримання посилки вона відмовилась, попередньо зафіксувавши усі пошкодження, на свій мобільний телефон.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.
Частиною 1 статті 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлено, що споживач має право під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб на захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.
Частиною 1 статті 9 вищевказаного Закону визначені права споживача при придбанні товару належної якості: Споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.
Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем.
Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики, а також розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром, або відтворений на дисплеї програмного реєстратора розрахункових операцій (дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій) QR-код, що дає змогу споживачеві здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому містяться, або надісланий електронний розрахунковий документ на наданий споживачем абонентський номер чи адресу електронної пошти.
Частиною 2 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що перед укладенням договорів на відстані продавець (виконавець) повинен надати споживачеві інформацію про: найменування продавця (виконавця), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії; основні характеристики продукції; ціну, включаючи плату за доставку, та умови оплати; гарантійні зобов`язання та інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом продукції; інші умови поставки або виконання договору; мінімальну тривалість договору, якщо він передбачає періодичні поставки продукції або послуг; вартість електронних комунікаційних послуг, якщо вона відрізняється від граничного тарифу; період прийняття пропозицій; порядок розірвання договору.
У разі ненадання такої інформації суб`єкт господарювання несе відповідальність згідно із статтями 15 і 23 цього Закону.
Частиною 4 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено право споживача розірвати укладений на відстані договір шляхом повідомлення продавця (виконавця) про це протягом чотирнадцяти днів з моменту підтвердження інформації або з моменту одержання товару чи першої поставки товару.
Відповідно до частини 7 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» до договору, укладеного на відстані, застосовуються положення, передбачені частинами п`ятою - дев`ятою статті 12 цього Закону.
Частина 5 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, споживач повинен повідомити продавця (виконавця) про місце, де продукція може бути повернена.
Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), що були надіслані поштою, повинні у разі розірвання договору також бути повернені поштою.
Будь-які витрати, пов`язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача у зв`язку з поверненням продукції.
У разі розірвання договору, укладеного поза торговельними або офісними приміщеннями, обов`язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні шістдесяти днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов`язання з оплати її вартості.
Частина 6 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо споживачеві не було надано документ (електронний документ), який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними або офісними приміщеннями, такий правочин не є підставою для виникнення обов`язків для споживача.
У разі ненадання документа (електронного документа) або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом тридцяти днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв`язку з поверненням продукції.
Частина 7 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.
Частина 9 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо всупереч вимогам цієї статті протягом установлених строків продавець (виконавець) не здійснює повернення сплаченої суми грошей за продукцію у разі розірвання договору, споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей.
Частина 3 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів», у разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (виконавець) повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору. Споживач має право не повертати продукцію або результати роботи чи послуги до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей.
Частиною 1 статті 611 ЦК України визначено правові наслідки у випадках порушення зобов`язань: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Частиною 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Так, позивачем, за допомогою телефонного зв`язку здійснено було замовлення товару. Під час здійснення замовлення оператору повідомлено необхідні розміри матрацу (габарити) та описано матрац, який був зображений в телевізійній рекламі.
ОСОБА_1 було сплачено кошти за отримання товару, який надійшов від ФОП ОСОБА_2 . Однак ,після отримання товару, їй стало відомо, що отриманий товар не відповідає замовленому, а саме має інший розмір.
В зв`язку з тим, що вказаний товар не підходить позивачу за розміром, вона неодноразово зверталась до ФОП ОСОБА_2 з проханням забрати товар та повернути сплачені нею грошові кошти за товар, направивши в межах строку передбаченого частиною 4 статті 13 ЗУ «Про права споживачів», а саме 09 вересня 2022 року, претензію в якій викладено обставини, пов`язані з замовленням та отриманням товару.
Викладаючи претензію, ОСОБА_1 виконано вимоги передбачені частинами 4, 5, 7 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів», а саме збережено продукцію у незмінному стані, повідомлено про можливість повернення продукції або місце де вона може бути повернута, повідомлено продавця - ФОП ОСОБА_2 про це протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.
Оскільки ОСОБА_1 сплачено за товар грошові кошти у розмірі 2 524 грн. ФОП ОСОБА_2 та відповідно вказану грошову суму, при виконанні вимог частини 4 статті 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» зобов`язаний повернути саме ФОП ОСОБА_2 після отримання повідомлення.
Відповідно до частини 9 статті 12 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено відповідальність, а саме з продавця споживачеві виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості продукції за кожний день затримки повернення грошей, від строку передбаченого статтею 12 ЗУ «Про захист прав споживачів». Керуючись, частиною 4 статті 12 цього ж закону, вказаний строк обмежений 30 днями з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору, а претензія про повернення грошових коштів представником ФОП ОСОБА_2 отримано 13.09.2022 року. Відповідно відлік вказаного строку відбувається з 13.09.2022 року.
Станом на 14.12.2022 року ФОП ОСОБА_2 пропущено строк на 60 днів, таким чином з останнього підлягає стягненню 1 590,12 грн. - неустойки.
Крім того, оскільки позивача, при здійсненні замовлення не повідомлено, про необхідність оплати додаткових платежів за пересилання відправлення, та не повідомлено про вартість, яку необхідно сплатити за доставку, в порушення вимог частини 2 статті 13 ЗУ «Про права споживачів» вважає, за необхідне стягнути з ФОП ОСОБА_2 грошові кошти за пересилання відправлення, у розмірі 198,94 грн.
Також, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, що станом на 14.12.2022 року складає 81,21 грн.
Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку, що вимоги позову про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 4 394,27 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «РОЗПАКУЙ ТВ» та ФОП ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 2 000 грн. з кожного, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.
Виходячи з положення статті 23 ЦК України, при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суду необхідно встановити характер завданої моральної шкоди, глибину і тривалість моральних та фізичних страждань потерпілого, настання негативних змін у його житті, можливість відновлення стану, який мав потерпілий до нещасного випадку чи професійного захворювання.
Як роз`яснено у пунктах 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у порушенні права власності, у порушені нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми при настанні інших негативних наслідків. Обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Тобто при вирішенні спору про стягнення моральної шкоди суду слід встановити: наявність заподіяної позивачу шкоди, протиправність діяння відповідача, наявність причинного зв`язку між заподіяною шкодою і протиправним діянням відповідача.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «РОЗПАКУЙ ТВ» визнало розмір моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню та виплатило 08 лютого 2023 року 2 000 грн., шляхом перерахування поштового переказу, що підтверджується службовим чеком, копія якого наявна в матеріалах справи.
При цьому, як зазначає позивач, товар нею був придбаний саме у ТОВ «РОЗПАКУЙ ТВ», а відтак а ні ФОП ОСОБА_2 , а ні ФОП ОСОБА_3 не мали надавати ОСОБА_1 інформації щодо товару.
Враховуючи те, що ТОВ «РОЗПАКУЙ ТВ» відшкодовано позивачу моральну шкоду у розмірі 2 000 грн., а вказані позивачем причини завдання їй моральної шкоди, спричинені поведінкою ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 , об`єктивно не підтверджені жодним належним та допустимим доказом і не є підставою для відшкодування моральної шкоди за стст. 23, 1167 ЦК України, тому суд приходить до висновку, про відмову в задоволенні позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди в повному обсязі.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ФОП ОСОБА_2 матеріальної шкоди у розмірі 4 394,27 грн., решта вимог задоволенню не підлягає.
Згідно ст. 141 ЦПК України, оскільки позов підлягає частковому задоволенню, тому з відповідача на користь держави необхідно стягнути 419,55 грн. судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд відмовляє позивачу в стягненні витрат пов`язаних з вчиненням процесуальних дій, для розгляду справи у розмірі 2 589, 90 грн., оскільки в розумінні ст. 140 ЦПК України вони не являються витратами пов`язаними з розглядом справи.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЗПАКУЙ ТВ», Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , третя особа: Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, про захист прав споживачів, стягнення майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 4 394,27 грн.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 419,55 грн.
В задоволені решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.
Суд | Дарницький районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2023 |
Оприлюднено | 01.06.2023 |
Номер документу | 111154413 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів» |
Цивільне
Дарницький районний суд міста Києва
Колесник О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні