Ухвала

від 22.05.2023 по справі 752/22052/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/22052/21

2-ві/760/11/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Омелько Г.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» - адвоката Бартосевича Б.В. про відвід головуючого судді Ішуніної Л.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Солом`янського районного суду міста Києва Ішуніної Л.М. перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу.

12.05.2023 до суду надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» - адвоката Бартосевича Б.В. про відвід головуючого судді Ішуніної Л.М. від розгляду даної справи.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва Ішуніної Л.М. від 15 травня 2023 року передано вирішення питання про відвід головуючого судді по справі іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 вказану заяву про відвід передано судді Усатовій І.А.

У своїй заяві представник ТОВ «Інформаційно-правові системи» посилається на обставини, які на його думку викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності головуючого у справі.

В обґрунтування поданої заяви вказує, що справа перебуває у провадженні суду більше дванадцяти місяців та розглядається із значним порушенням процесуальних строків.

З цих підстав просив відвести головуючого суддю Солом`янського районного суду м.Києва Ішуніну Л.М. від розгляду даної справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.

Дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення відводу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, ч.4 ст.36 ЦПК України передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думку судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно ст. 37 ЦПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Відвід, за ч.3 ст.39 ЦПК України, повинен бути вмотивованим і заявлений у визначені законом строки, та з наданням доказів неупередженості судді для цілей відводу ч.4 даної статті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Волков проти України» суд зазначив, що відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Крім того, Європейський суд з прав людини вказує, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі "Білуха проти України", № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року).

Європейським судом з прав людини у рішенні в справі «Білух проти України» від 09 листопада 2006 року зазначено, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

При вирішенні справи Європейський суд у пункті 49 рішення з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною.

Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При цьому суд вважає, що наявність об`єктивного критерію має визначатися виходячи з об`єктивно існуючих обставин, тобто обставин, які існували та існують поза волею учасників процесу.

Представник ТОВ «Інформаційно-правові системи»заявляє відвід судді Ішуніної Л.М.. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК, а саме: є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості чи об`єктивності судді.

Однак, будь - яких посилань на наявність суб`єктивного критерію, тобто вчинення суддею дій, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не зазначено.

Обставини, зазначені в заяві представника ТОВ «Інформаційно-правові системи»Бартосевича Б.В., як підстави для відводу, стосуються лише незгоди із процесуальними діями та прийнятими суддею процесуальними рішеннями в цій справі, тому не можуть викликати сумнів у неупередженості судді, чи свідчити про її певну особисту заінтересованість у розгляді справи, тому заява про відвід головуючому у справі судді є необґрунтованою.

З поданої заяви про відвід вбачається, що вона не містить жодної обґрунтованої підстави вважати, що існують сумніви в неупередженості судді Ішуніної Л.М.

Виходячи з цього, підстави для задоволення заяви відсутні.

Відповідно до частин 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Питання про відвід вирішується невідкладно.

Відповідно до частини 11 статті 40 ЦПК України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що наведені позивачем підстави для відвову головуючого судді у справі Ішуніної Л.М. є необгрунтованими, а тому подана заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» - адвоката Бартосевича Б.В. про відвід головуючого судді Ішуніної Л.М. у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-правові системи» до ОСОБА_1 про відшкодування фактичних витрат в порядку регресу - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: І.А. Усатова