Рішення

від 29.05.2023 по справі 910/3276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.05.2023Справа №910/3276/23

Суддя Господарського суду міста Києва Бойко Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3"

про стягнення 81 468,03 грн,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" про стягнення 81 468,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" було порушено своє зобов`язання за Договором №340465-01 на постачання теплової енергії від 22.03.2019 із оплати спожитої в період з жовтня 2018 року по грудень 2022 року теплової енергії, поставленої до нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 2, приміщення №396, у зв`язку чим у відповідача виник борг перед позивачем у розмірі 55 448,38 грн.

Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" своїх грошових зобов`язань за Договором №340465-01 на постачання теплової енергії від 22.03.2019 позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 407,93 грн та 3% річних у розмірі 4 611,72 грн, нарахованих за період 01.05.2019 по 31.12.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 відкрито провадження у справі №910/3276/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 про відкриття провадження у справі була направлена Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці такої ухвали, на адресу його місцезнаходження, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення 28, кімната №7.

Вказана ухвала суду не була вручена відповідачу та була повернута до суду, із зазначенням причин повернення - адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 17.03.2023 на конверті.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, враховуючи, що ухвала суду направлялася відповідачу на зазначену в відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу місцезнаходження (реєстрації) останнього, а матеріали справи не містять доказів повідомлення іншої адреси перебування останнього, то, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що ухвала суду по даній справі є такою, що була вручена відповідачу 17.03.2023 (день проставлення відмітки у довідці відділення поштового зв`язку).

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 4 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 07.03.2023 у справі №910/3276/23 встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" повинне було подати відзив на позов у строк до 03.04.2023 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 "Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", позивача визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування Публічного акціонерного товариства "Київенерго".

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам та з 01.05.2018 позивач здійснює постачання теплової енергії.

У відповідності до п. 2.2.1 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподілу електричної енергії.

22.03.2019 між Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", як теплопостачальною організацію, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3", як абонентом, було укладено Договір на постачання теплової енергії №340465-1 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язується постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - в період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1 Договору абонент зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Цей договір набуває чинності з 01.10.2018 та діє до 31.05.2023. Договір припиняє свою дію у випадках: закінчення строку на який він був укладений; прийняття рішення Господарським судом; передбачених п. 6.4.1 Договору; ліквідації Сторін (п.п. 8.1 та 8.2 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили обсяги постачання теплової енергії абоненту, відповідно до якого орієнтовна вартість теплової енергії, відпущеної абоненту за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору становить 7 995,31 грн, ПДВ 1 599,06 грн, всього 9 594,37 грн.

Згідно п. 1 додатку №3 до Договору, розрахунки з абонентом за відпущену теплову енергію теплопостачальною організацією проводяться згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими відповідним органом у встановленому законодавством порядку, для Комунального підприємства "Київтеплоенерго" (без урахування ПДВ), опалення - 1 511, 40 грн./Гкал.

Пунктом 2 додатку №4 Договору встановлено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Згідно п. 3 додатку №4 до Договору абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у ЦОК за адресою: пр-т Повітрофлотський, буд. №58:

- облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період;

- акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає в ЦОК);

- акт виконаних робіт.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що у відповідача наявна заборгованість з оплати поставленої теплової енергії позивачем згідно Договору №340465-01 на постачання теплової енергії від 22.03.2019 у розмірі 55 448,38 грн. Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 407,93 грн та 3% річних у розмірі 4 611,72 грн.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання, визначені Законом України "Про теплопостачання".

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про теплопостачання" він регулює відносини, що виникають у зв`язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об`єктах у сфері теплопостачання суб`єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу;

- постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору;

- споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору;

- теплопостачальна організація - суб`єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії;

- місцева (розподільча) теплова мережа - сукупність енергетичних установок, обладнання і трубопроводів, яка забезпечує транспортування теплоносія від джерела теплової енергії, центрального теплового пункту або магістральної теплової мережі до теплового вводу споживача.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про теплопостачання" проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Пунктами 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу теплової енергії. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (надалі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії (п. 1 Правил).

Умовами п.п. 4, 14 Правил користування тепловою енергією визначено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі - продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Споживач зобов`язаний укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина 1 статті 9 Закону України "Про теплопостачання").

Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (абзац 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Будинок за адресою м. Київ, вул. Кирило-Мефодіївська, буд. 2, обладнаний будинковим приладом обліку, що підтверджується наданими позивачем щомісячними відомостями обліку споживання теплової енергії.

На виконання умов Договору на постачання теплової енергії позивачем за період з жовтня 2018 по грудень 2022 було поставлено теплову енергію на загальну суму 55 44,38 грн, на підтвердження чого позивачем надано:

- копію Акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2018-2019 роки №110340/0695 від 22.08.2018; копію Актів про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2019-2012 роки №19/3609 від 01.08.2019, копію Акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2020-2021 роки №20/3649 від 06.10.2020, копію Акту про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи в опалювальний період 2021-2022 роки №01061 від 03.10.2021;

- копії нарядів на підключення опалення №128 від 18.08.2018 та відключення опалення №157 від 40.2019; копії нарядів на підключення опалення №153 від 10.2019 та відключення опалення №157 від 04.2020; копію наряду на підключення опалення №88 від 08.2020; копію наряду на підключення опалення №222 від 10.2021;

- копії відомостей реєстрації параметрів теплопостачання з 18.12.2018 по 18.01.2019, з 18.01.2019 по 18.02.2019, з 20.03.2019 по 05.04.2019, з 19.11.2019 по 16.12.2019, з 16.12.2019 по 22.01.2020, з 22.01.2020 по 19.02.2020, з 19.02.2020 по 18.03.2020, з 22.10.2020 по 27.10.2020, з 27.10.2020 по 24.11.2020, з 24.11.2020 по 23.12.2020, з 23.12.2020 по 26.01.2021, з 26.01.2021 по 23.02.2021, з 23.02.2021 по 22.03.2021, з 22.03.2021 по 02.04.2021.

Таким чином матеріалами справи підтверджується постачання Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" теплової енергії Товариству з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" загальною вартістю 55 448,38 грн, а відповідачем в свою чергу не спростовано надання йому таких послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2 додатку №4 Договору встановлено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює Договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.

Таким чином, відповідач повинен був оплачувати надані позивачем послуги не пізніше початку розрахункового періоду (місяця), а отже станом на момент розгляду справи відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за Договором з оплати теплової енергії.

Доказів оплати відповідачем теплової енергії у загальному розмірі 55 448,38 грн відповідачем суду не надано.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись наведеними нормами процесуального закону, суд приходить до висновку, що відповідачем не спростовано тверджень позивача щодо наявності у нього заборгованості перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у розмірі 55 448,38 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" за Договором (з оплати поставленої теплової енергії у період з жовтні 2018 року по грудень 2022 року) у розмірі 55 448,38 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" про стягнення 55 448,38 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 21 407,93 грн та 3% річних у розмірі 4 611,72 грн, нарахованих за період 01.05.2019 по 31.12.2022.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, за відсутності жодних заперечень відповідача з приводу правильності такого розрахунку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 21 407,93 грн та 3% річних у розмірі 4 611,72 грн є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають задоволенню у повному обсязі із стягненням з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" боргу у розмірі 55 448,38 грн, інфляційних витрат у розмірі 21 407,93 грн та 3% річних у розмірі 4 611,72 грн.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у розмірі покладається на відповідача з огляду на задоволення позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Будівельна Агенція №3" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36-Д, приміщення 28, кімната №7; ідентифікаційний код 41896343) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код 40538421) борг у розмірі 55 448 (п`ятдесят п`ять тисяч чотириста сорок вісім) грн 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 21 407 (двадцять одна тисяча чотириста сім) грн 93 коп., 3% річних у розмірі 4 611 (чотири тисячі шістсот одинадцять) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. Видати наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до положень ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Р.В. Бойко