Рішення

від 16.05.2023 по справі 910/12548/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.05.2023Справа № 910/12548/22За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БУДСЕРВІС»

до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ»

про стягнення 79 151,33 грн,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судового засідання Федорова С.М.

представники учасників справи:

від позивача: Клименко М.С.;

від відповідача: Макарова Н.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БУДСЕРВІС» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (надалі-відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 79 151,33 грн, з яких: 74 280, 00 грн сума сплаченої банківської гарантії, 4 157,02 грн інфляційні втрати та 714, 31 грн 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 202, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.173, 174, 193 Господарського кодексу України, мотивовані тим, що позивачем виконано умови договору поставки №71/22 від 19.01.2022, однак відповідач ухиляється від повернення суми забезпечення, яку він отримав за договором банківської гарантії №71/22 від 19.01.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відмовлено позивачу в залученні третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Філії Газопромислового управління «ПОЛТАВАГАЗВИДОБУВАННЯ» Акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ».

16.12.2022 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній заперечує проти позову в повному обсязі та, зокрема, зазначає, що позивачем неналежним чином виконано умови договору поставки, несвоєчасно поставлено товар, а тому відповідач звернувся до банку з вимогою щодо виплати суми банківської гарантії, яка правомірно була виплачена банком. Також просив проводити розгляд справи з повідомлення (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2022 у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено.

21.12.2022 від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та заява про розподіл судових витрат.

22.12.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній заперечує проти обставин викладених у відзиві та, зокрема, зазначає, що банком було забезпечено саме невиконання зобов`язань за договором поставки, тоді як позивачем лише виконано його умови неналежним чином, а саме порушено строк поставки товару, а тому підстав для отримання відповідачем суми банківської гарантії не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 22.02.2023.

27.01.2023 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.

22.02.2023 від відповідача на виконання ухвали надійшли копії документів.

У підготовче засідання 22.02.2023 з`явилися представники сторін, враховуючи, що судом під час підготовчого провадження та, зокрема, в підготовчому засіданні було вчинено всі дії, які необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті, суд закрив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті на 16.05.2023.

У судовому засіданні 16.05.2023 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та позов просив задовольнити, а також надав письмову заяву про розподіл судових витрат, представник відповідача заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 16.05.2023 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БУДСЕРВІС» (позивача) було оголошено переможцем публічних відкритих торгів за ідентифікатором № UA-2021-10-29-010753-а щодо закупівлі №ПГВ 21Т-263_ДК 021:2015 - 34330000-9-Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запчастини до пасажирського транспорту в асортименті (більше 10 місць) (надалі - закупівля), проведених Акціонерним товариством "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (відповідач, замовник).

За результатами процедури закупівлі, 19.01.2022 між відповідачем (покупець) та позивачем (продавець) було укладено договір поставки №71/22 (надалі - договір), згідно з пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити покупцеві запчастини до пасажирського транспорту в асортименті (більше 10 місць) (далі - товар), зазначений в специфікації, що додається до договору і є його невід`ємною частиною, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Відповідно до пункту 1.2. договору найменування/асортимент товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікації (далі - специфікація), яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною.

Згідно із п.3.1. договору ціна цього договору вказується в специфікації в гривнях з урахуванням ПДВ (застосовується якщо постачальник є резидентом України, платником ПДВ) або в іноземній валюті без урахування ПДВ (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікації до цього договору

Згідно з пунктом 5.3. договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку № 3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною (застосовується, якщо постачальник не є резидентом України) або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. (при наявності двух дат, датою підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної вважається дата підписання покупцем).

Постачальник, що не є резидентом України, за 15 днів до дати відвантаження товару зобов`язаний надати покупцю (електронною поштою) наступну інформацію:

· номенклатуру товару

· вартість товару

· кількість місць

· габарити товару

· вага нето/брутто

Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності), за умови надання постачальником забезпечення виконання своїх зобов`язань по договору, які відповідають вимогам, вказаним у п.10.2 цього договору і діє до 31.05.2022 (п.10.1. договору).

Згідно із п.10.2. договору вимоги забезпечення виконання зобов`язань по договору постачальником: забезпечення виконання зобов`язань по договору здійснюється до укладання договору у спосіб:

Надання банківської гарантії або стендбай акредитиву виконання зобов`язань по договору. Банківська гарантія або стендбай акредитив повинна/ен відповідати вимогам, вказаним у типовій формі банківської гарантії/ стендбай акредитиву виконання зобов`язань постачальником за договором, яка є додатком №5 до договору, та її/його сума повинна бути не менше 5% від загальної вартості (ціни) договору.

У специфікації (додаток № 1 до договору) сторони визначили найменування товарів, перелік товарів у партії, загальну вартість товару - 1 485 600, 00 грн, строк поставки - протягом 30 календарних днів з моменту отримання рознарядки покупця, але не пізніше 31.03.2022, місце поставки тощо.

Постачальник свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, поставив товар на загальну суму 1 485 600,00 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: №РН-0000052 від 14.02.2022 на суму 614 967,00 грн, №РН-0000082 від 17.03.2022 на суму 486 000,00 грн, №РН-0000125 від 06.05.2022 на суму 121 662,00 грн, та №РН-0000206 від 13.07.2022 на суму 262 971,00 грн

Вартість отриманого товару покупець оплатив постачальнику повністю в розмірі 1 485 600, 00 грн, що підтверджується виписками АТ «Райффайзен Банк» наявними в матеріалах справи.

Також згідно з пунктом 6 розділу VІ "Результати тендеру та укладання договору про закупівлю" тендерної документації закупівлі замовник вимагає надання забезпечення виконання договору про закупівлю переможцем тендеру у вигляді банківської гарантії/стендбай акредитиву у відповідності до додатку №8 до тендерної документації або у формі грошових коштів у розмірі 5% від загальної вартості договору про закупівлю. Забезпечення виконання договору про закупівлю вноситься не пізніше дати укладення договору про закупівлю.

Усі витрати, пов`язані з оформленням забезпечення виконання договору відшкодовуються за рахунок коштів учасника.

Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів із дня настання зазначених обставин.

Замовник має право стягнути забезпечення виконання договору про закупівлю наданого контрагентом шляхом направлення відповідної вимоги до банку для отримання коштів або шляхом неповернення забезпечення у вигляді грошових коштів у наступних випадках:

1.) у разі прострочення контрагентом на строк 30 і більше календарних днів своїх зобов`язань за договором, предметом якого є товари, роботи та послуги, які мають значний вплив для досягнення стратегічних цілей замовника;

2.) у разі прострочення контрагентом на строк 60 і більше календарних днів своїх зобов`язань за договором;

3.) У разі якщо прострочення контрагентом своїх зобов`язань за договором становить менше 60 календарних днів, але контрагент не сплатив протягом 5 робочих днів з дня отримання претензії Замовника щодо сплати штрафів та пені за невиконання та/або неналежне виконання контрагентом зобов`язань за договором.

Для цілей пунктів 1.) та 2.) у разі якщо договором передбачене поетапне виконання зобов`язань (наприклад: поставка партіями), вказаний строк загального прострочення рахується як сума всіх прострочень за кожен етап окремо.

Кошти, що надійшли як забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо вони не повертаються учаснику у випадках визначених Законом, підлягають перерахуванню на рахунок замовника.

На виконання умов тендерної документації позивачем було надано відповідачу банківську гарантію №20-22Г, що видана 06.01.2022 Акціонерним товариством "РВС БАНК" (надалі - банківська гарантія), відповідно до якої Акціонерне товариство " РВС БАНК" (гарант) гарантував належне виконання позивачем (принципалом), зобов`язань по виконанню договору, що укладається за результатами закупівлі №ПГВ 21Т-263_ДК 021:2015 - 34330000-9-Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запчастини до пасажирського транспорту в асортименті (більше 10 місць) (оголошення № UA-2021-10-29-010753-а) (далі - договір), укладеного принципалом з Акціонерним товариством «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (бенефіціар).

Гарант справжнім безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язався виплатити бенефіціару на вимогу будь-яку суму вказану в вимозі бенефіціара, що не перевищує 74 280, 00 грн, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.

Гарантія забезпечує виконання принципалом зобов`язань за вказаним вище договором.

Гарантія є окремим видом забезпечення виконання зобов`язань за договором. Сплата гарантом грошової суми по цій гарантії на вимогу бенефіціара, не звільняє принципала від обов`язку сплатити неустойку (пеню, штрафи), передбачені договором.

Гарантія набирає чинності з дати видачі та з урахуванням змін №1 від 28.06.2022 діє до 30.11.2022.

06.07.2022 Акціонерне товариство "РВС БАНК" направило позивачу повідомлення про одержання вимоги бенефіціара про сплату за банківською гарантією суми коштів гарантії в розмірі 74 280, 00 грн, оскільки до банку 05.06.2021 надійшло SWIFT-повідомлення від бенефіціара (Акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ") про сплату суми гарантії, в зв`язку з невиконанням виконанням принципалом умов договору. У вказаному повідомленні банк просив надати письмові пояснення та сплати суму в розмірі 74 280, 00 грн.

Вимога була задоволена позивачем шляхом перерахування банку коштів у сумі 74 280, 00 коштів за вимогою, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 07.07.2022.

Предметом даного позову є вимоги позивача (принципала) до відповідача (бенефіціара) про стягнення 74 280, 00 грн суми сплаченої банківської гарантії, 4 157,02 грн інфляційних втрат та 714, 31 грн 3% річних.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Укладений між сторонами договір є договором поставки, укладеним у процедурі закупівлі, а відтак, у відповідній частині між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як установлено судом вище постачальник, так і покупець виконали свої зобов`язання за договором у повному обсязі: постачальник поставив покупцю товар на загальну суму 1 485 600,00 грн, що підтверджується видатковими накладними наявними в матеріалах справи, а покупець оплатив постачальнику товар у повному обсязі.

Разом з тим, як установлено судом вище постачальником зобов`язання по поставці товару виконано неналежним чином, а саме поставлено товар несвоєчасно, зокрема за видатковою накладною №РН-0000125 від 06.05.2022 на суму 121 662,00 грн прострочено поставку на 35 днів та за видатковою накладною №РН-0000206 від 13.07.2022 на суму 262 971,00 грн на 103 дні.

Вказані обставини не є спірними, визнаються обома сторонами, а тому відповідно до положень ч.1 ст.75 Господарського процесуального кодексу України доказуванню не підлягають.

Зважаючи на виконання постачальником зобов`язань за договором, останній звернувся до покупця з даним позовом, в якому просить суд стягнути з останнього сплачене грошове забезпечення виконання договору в сумі 74 280, 00 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати нараховані в зв`язку його неповерненням.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

Як зазначено судом вище, що згідно з пунктом 6 розділу VІ "Результати тендеру та укладання договору про закупівлю" тендерної документації замовник (відповідач) вимагає надання забезпечення виконання договору про закупівлю переможцем тендеру у вигляді банківської гарантії/стендбай акредитиву у відповідності до додатку №8 до тендерної документації або у формі грошових коштів у розмірі 5% від загальної вартості договору про закупівлю. Забезпечення виконання договору про закупівлю вноситься не пізніше дати укладення договору про закупівлю.

Усі витрати, пов`язані з оформленням забезпечення виконання договору відшкодовуються за рахунок коштів учасника.

Аналогічні умови щодо обов`язку постачальника надати покупцю не пізніше дати укладання договору в забезпечення виконання договору банківську гарантію на суму 74 280, 00 грн, що становить 5% ціни договору, визначено в пункті 10.2. договору.

На виконання тендерної документації та договору позивачем було надано відповідачу банківську гарантію №20-22Г, що видана 06.01.2022 Акціонерним товариством "РВС БАНК", відповідно до якої Акціонерне товариство "РВС БАНК" (гарант) гарантував належне виконання позивачем (принципалом), зобов`язань по виконанню договору, що укладається за результатами закупівлі №ПГВ 21Т-263_ДК 021:2015 - 34330000-9-Запасні частини до вантажних транспортних засобів, фургонів та легкових автомобілів (Запчастини до пасажирського транспорту в асортименті (більше 10 місць) (оголошення № UA-2021-10-29-010753-а) (далі - договір), укладеного принципалом з Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (бенефіціар).

Гарант справжнім безвідклично та безумовно та без заперечень зобов`язався виплатити бенефіціару на вимогу будь-яку суму вказану в вимозі бенефіціара, що не перевищує 74 280, 00 грн, не пізніше 5 робочих днів з дати отримання вимоги бенефіціара, що містить вказівку на те, в чому полягає порушення принципалом зобов`язань, в забезпечення якого видана/ ця гарантія, та без необхідності подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, надання додаткових обґрунтувань.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України гарантія є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно із статтею 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

За змістом положень частини 1 статті 1, частини 2 статті 9 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 14 Господарського кодексу України спеціальні норми Господарського кодексу, які встановлюють особливості регулювання майнових відносин суб`єктів господарювання, підлягають переважному застосуванню перед тими нормами Цивільного кодексу, які містять відповідне загальне регулювання.

Отже, спеціальними нормами, які підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин у цій справі, є саме положення статті 200 Господарського кодексу України, відповідно до частин 1 та 4 гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Частинами 1-3 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії; вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі, до якої додаються документи, зазначені у гарантії, та вказується, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Загальний порядок, умови надання та отримання банками гарантій/контргарантій та їх виконання урегульований Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України № 639 від 15.12.2004, відповідно до підпункту 9 пункту 3 якого гарантія - спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно із підпунктом 8 пункту 3 зазначеного Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах гарантійний випадок - одержання банком-гарантом/банком-контргарантом вимоги бенефіціара, що становить належне представлення, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії/контргарантії, що свідчить про порушення принципалом базових відносин.

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що в гарантії (письмовому підтвердженні) банк як гарант визначає вид та обсяг забезпечуваного ним зобов`язання боржника.

За загальними умовами виконання зобов`язання, що містяться у статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як зазначалось вище в банківській гарантії визначено, що ця гарантія забезпечує виконання принципалом (Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БУДСЕРВІС») договору.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; а рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.

Аналогічні вимоги щодо повернення забезпечення виконання договору про закупівлю визначено самим покупцем у пункті 6 розділу VІ "Результати тендеру та укладання договору про закупівлю" відповідно до якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю:

1) після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю;

2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним;

3) у випадках, передбачених статтею 43 Закону;

4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п`яти банківських днів із дня настання зазначених обставин.

Разом з тим, у вказаному пункті також зазначено, що замовник має право стягнути забезпечення виконання договору про закупівлю наданого контрагентом шляхом направлення відповідної вимоги до банку для отримання коштів або шляхом неповернення забезпечення у вигляді грошових коштів у наступних випадках:

1.) у разі прострочення контрагентом на строк 30 і більше календарних днів своїх зобов`язань за договором, предметом якого є товари, роботи та послуги, які мають значний вплив для досягнення стратегічних цілей замовника;

2.) у разі прострочення контрагентом на строк 60 і більше календарних днів своїх зобов`язань за договором;

3.) У разі якщо прострочення контрагентом своїх зобов`язань за договором становить менше 60 календарних днів, але контрагент не сплатив протягом 5 робочих днів з дня отримання претензії замовника щодо сплати штрафів та пені за невиконання та/або неналежне виконання контрагентом зобов`язань за договором.

Як установлено судом вище та визнається сторонами, позивач (продавець) прострочив поставку товару за договором на 103 дні, а саме з кінцевим строком поставки товару до 31.03.2022, однак увесь товар поставлено лише 13.07.2022.

Враховуючи зазначене вище, оскільки прострочення поставки тривало більше 60 календарних днів, відповідач (бенефіціар) використав своє право на стягнення забезпечення виконання договору шляхом направлення до банку- гаранту вимоги про сплату коштів у розмірі 74 280, 00 грн.

Що стосується посилань позивача на настання форс-мажорних обставин, а саме ведення воєнного стану, суд зазначає таке.

Так, у пункті 8.1. договору сторонами погоджено, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

Між обставинами непереборної сили та неможливістю належного виконання зобов`язання має бути причинно-наслідковий зв`язок. Тобто неможливість виконання зобов`язання має бути викликана саме обставиною непереборної сили, а не обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

З аналізу наведеного слідує, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань).

Суд звертає увагу, що загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 (адресований всім, кого це стосується) щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, не відповідає вимогам конкретизації впливу відповідної форс-мажорної обставини на конкретне зобов`язання позивача (поставки товару), тоді як доведення причинно-наслідкового зв`язку в такому випадку є обов`язковим.

Позивач не надав доказів на підтвердження наявності такого причинно-наслідкового зв`язку, зокрема, не підтверджено неможливості виконувати свої зобов`язання за договором в передбачені ним строки саме внаслідок дії воєнного стану.

Крім цього, в пункті 8.2. договору передбачено, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі.

Наслідком не повідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставин непереборної сили, як причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань.

У матеріалах справи відсутні докази повідомлення (опис вкладення цінного листа та повідомленням про вручення) позивачем протягом 7 днів відповідача про настання форс-мажорних обставин, з дати їх настання та звернення до торгово-промислової палати для посвідчення таких обставин.

Як убачається з матеріалів справи позивач звернувся до відповідача лише 25.05.2023 з листом за вих.№43 щодо продовження терміну поставки до 01.09.2022, в зв`язку з веденням воєнного стану в Україні.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивач втратив своє право посилатись на форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Отже, беручи до уваги викладене суд приходить до висновку про відсутність підстав для повернення позивачу сплаченої ним суми банківської гарантії в розмірі 74 280, 00 грн, в зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, а оскільки вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних є похідними, а тому також залишаються судом без задоволення.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

Підсумовуючи наведене, суд у повному обсязі відмовляє в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «БУДСЕРВІС».

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 29.05.2023.

Суддя Я.А.Карабань