Рішення

від 26.05.2023 по справі 910/309/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

26.05.2023Справа № 910/309/23

За позовомПриватного підприємства "Скат"доДержавного підприємства "Завод 410 ЦА"простягнення 96736,42 грнСуддя Смирнова Ю.М.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Скат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просить суд стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" 96736,42 грн, з яких 63489,56 грн основного боргу, 5176,57 грн 3% річних, інфляційні втрати на суму 28070,29 грн. Також, позивач просив суд покласти на відповідача 16500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №УМТЗ-20-18/7 від 06.02.2020 в частині оплати переданого позивачем товару у встановлений цим правочином строк.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 судом відкрито провадження у справі №910/309/23; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено відповідачу строки для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; позивачу - строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2023 відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами.

27.02.2023 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження розміру понесених позивачем судових витрат.

31.03.2023 від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача про розподіл судових витрат.

Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.02.2020 між Державним підприємством "Завод 410 ЦА" (покупець) та Приватним підприємством "Скат" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №УМТЗ-20-18/7 (договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язується протягом строку дії договору поставити покупцю товари, зазначені в специфікаціях які є невід`ємною частиною цього договору (далі - специфікації). Найменування товару: літакові агрегати для двигуна РУ. Код ДК 021:2015 -34731500-5. Поставка товарів здійснюється окремими партіями, згідно з заявкою покупця переданої факсимільним зв`язком або електронною поштою. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість та ціна товарів, що поставляються за цим договором, передбачені у специфікаціях (п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору).

Відповідно до п.3.1 договору загальна сума цього договору на момент його укладання складає: 63489,56 грн, в тому числі ПДВ 20%.

У п.п.4.1, 4.2, 4.3 договору зазначено, що розрахунки проводяться наступним шляхом: покупець направляє продавцю (факсимільним зв`язком або електронною поштою) заявку на поставку товару в рамках специфікацій, які є невід`ємними додатками до даного договору, продавець передає покупцю рахунок для оплати замовленої продукції, покупець згідно рахунку в рамках специфікації (додатку), проводить платіж, умови зазначаються в кожній специфікації окремо. Форма розрахунків: безготівкова, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця, вказаний в договорі. Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на поточний рахунок продавця.

Відповідно до п.п.6.1, 6.1.1 договору покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання їх сторонами (п.10.1 договору).

У специфікації №1 до договору сторони погодили найменування товару, його кількість, загальну вартість - 63489,56 грн, умови оплати - 100% проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП "Завод 410 ЦА", з відстрочкою платежу 40 банківських днів.

На виконання умов договору продавцем було поставлено, а покупцем прийнято товар на загальну суму 63489,56 грн, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 11.02.2020 на вказану суму, довіреністю відповідача №16-3017 від 14.08.2019.

Позивачем виставлено для оплати відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0121/02 від 11.02.2020 та зареєстровано податкову накладну №9032639589 від 24.02.2020.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений позивачем товар, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 63489,56 грн.

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.ч.1. 2 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На підтвердження факту поставки товару позивач долучив до матеріалів справи видаткову накладну №РН-0000004 від 11.02.2020 на суму 63489,56 грн.

Видаткова накладна датована 11.02.2020, підписана та скріплена печаткою позивача, з боку відповідача зазначена накладна підписана уповноваженим представником на отримання товарно-матеріальних цінностей. Повноваження представника відповідача підтверджена наявною в матеріалах справи довіреністю №16-3017 від 14.08.2019.

Обставини щодо отримання товару від позивача та його належного прийняття відповідачем не заперечуються.

Згідно специфікації №1 до договору сторони погодили умови оплати товару - 100% проводиться після поставки та проходження вхідного контролю на ДП "Завод 410 ЦА", з відстрочкою платежу 40 банківських днів.

Докази того, що товар не пройшов вхідний контроль відповідача чи пройшов його іншою датою, ніж зазначена у видатковій накладній, суду не надані.

Обставини щодо належного виконання позивачем зобов`язань з поставки товару на суму 63489,56 грн не були спростовані чи заперечені, докази не прийняття товару відповідачем чи висування останнім претензій щодо комплектності чи якості поставленого товару суду також не надані.

Таким чином, позивачем був виконаний обов`язок з поставки товару за договором купівлі-продажу №УМТЗ-20-18/7 від 06.02.2020 на загальну суму 63489,56 грн.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд відзначає, що оскільки сторонами обумовлено 100% оплату з відстрочкою платежу 40 банківських днів, то товар, поставлений 11.02.2020, мав бути оплачений 08.04.2020.

Позивач виставив відповідачу рахунок на оплату поставленого товару (долучений до матеріалів справи), однак відповідач станом на день розгляду справи своїх грошових зобов`язань за суму 63489,56 грн не виконав.

21.01.2022 позивач направив відповідачу претензію №20/01/22-1 від 20.01.2022 про сплату заборгованості, однак претензію позивача відповідач залишив без реагування.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наявність та розмір заборгованості Державного підприємства "Завод 410 ЦА" за договором купівлі-продажу №УМТЗ-20-18/7 від 06.02.2020 у сумі 63489,56 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства "Скат" щодо стягнення з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" суми основного боргу у розмірі 63489,56 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 28070,29 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 5176,57 грн, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання з 09.04.2020 по 27.12.2022.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст.610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст.612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно із ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок перевірений судом та є вірним, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних у розмірі 5176,57 грн та інфляційні втрати у розмірі 28070,29 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за загальний період з 09.04.2020 по 27.12.2022.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір у зв`язку із задоволенням позову покладається на відповідача відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16500,00 грн.

Відповідач заперечує проти стягнення зазначених витрат, вважає ці витрати неспівмірними із розміром заявлених позовних вимог, а також такими, що не мають характеру необхідних.

На підтвердження понесення цих витрат позивачем долучено до позову договір про надання правової (правничої) допомоги №01/22 від 07.10.2022, укладений між Адвокатським об`єднанням "Юридичний центр захисту" та позивачем, рахунок на оплату №1 від 17.02.2023 на суму 16500,00 грн, звіт виконаних послуг №9 від 17.02.2023 на суму 16500,00 грн, акт надання послуг №1 від 17.02.2023 на суму 16500,00 грн, ордер серії АА №1275625 від 12.01.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю КВ №4994 від 12.10.2017.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За приписами ч.ч.3 - 5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вже вказувалось судом, відповідач просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16500,00 грн.

Сума понесених відповідачем витрат є документально підтвердженою, адвокатом були фактично надані відповідачу послуги, які перелічені у акті наданих послуг №1 від 17.02.2023.

Суд зауважує, що розмір винагороди визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п.269).

Суд зазначає, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Однак, із наданих позивачем документів не вбачається, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі, що розглядається, є розумним та виправданим (як обов`язкової умови для відшкодування таких витрат іншою стороною). З цих підстав суд, враховуючи обставини даної справи, її складність, предмет та підстави позовних вимог, погоджується із висловленими відповідачем доводами про необхідність зменшення розміру заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача 10000,00 грн зазначених витрат.

Керуючись ст.ст.74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Завод 410 ЦА" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 94, ідентифікаційний код 01128297) на користь Приватного підприємства "Скат" (03146, місто Київ, вулиця Героїв Космосу, будинок 19, ідентифікаційний код 24935592) 63489 (шістдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев`ять) грн 56 коп. основного боргу, 3% річних у розмірі 5176 (п`ять тисяч сто сімдесят шість) грн 57 коп., інфляційні втрати у розмірі 28070 (двадцять вісім тисяч сімдесят) грн 29 коп., судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп, 10000 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.М.Смирнова