Ухвала

від 29.05.2023 по справі 924/931/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

29 травня 2023 р. Справа № 924/931/13

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Танасюк О.Є., розглянувши заяву Редакції газети "Вісник малозахищених" від 18.05.2023р. про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" м. Нетішин Хмельницької області

до Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" м. Нетішин Хмельницької області

про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку №7 по вул. Набережній в м. Нетішин

Представники сторін: не викликалися

Рішенням господарського суду області від 24.09.2013р. позов комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" м. Нетішин Хмельницької області до Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" м. Нетішин Хмельницької області про виселення Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" із приміщення, розташованого у будинку №7 по вул. Набережній в м. Нетішин задоволено.

Вирішено виселити Редакцію загальнодержавної газети "Вісник малозахищених", (м. Нетішин Хмельницької області) із нежитлового приміщення площею 12,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Нетішин, вул. Набережна, 7 та стягнути з Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених", (Хмельницька область м. Нетішин, вул. Курчатова, 7/21, код ЄДРПОУ 35261118) на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання", (м. Хмельницька область м. Нетішин, проспект Незалежності, 31, р/р № НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк" ЗКПО 31345419 МФО 315609) витрати по оплаті судового збору в сумі 1147,00 грн. (одна тисяча сто сорок сім гривень 00 коп.)

04.10.2013 року на виконання рішення суду видано накази.

19.05.2023 до суду надійшла заява Редакції газети "Вісник малозахищених" від 18.05.2023, в якій просить визнати таким, що не підлягає виконанню судовий наказ, виданий Господарським судом Хмельницької області 04.10.2013 у справі №924/931/13 про стягнення з Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" витрати по оплаті судового збору в сумі 1147,00 грн., посилаючись на те, що 04.10.2013 рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 у справі №924/931/13 ще не набрало законної сили.

Ухвалою суду від 22.05.2023 зазначену заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 10:00 год. 29.05.2023.

Під час розгляду заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню суд враховує таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно положень ч. 1 ст. 115 ГПК України (в редакції станом на дату видачі наказу суду від 04.10.2013 у справі №924/931/13) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 326 ГПК України (станом на даний час) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (тут і надалі в редакції станом на дату видачі наказу суду від 04.10.2013).

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 у справі №924/931/13 не оскаржувалося до суду апеляційної інстанції та набрало законної сили.

04.10.2013 року на виконання зазначеного рішення судом видано наказ про стягнення з Редакції загальнодержавної газети "Вісник малозахищених" на користь Комунального підприємства Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" витрати по оплаті судового збору в сумі 1147,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду.

Загалом, підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред`явлення до виконання. (Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц, від 30.03.2021 у справі №910/8794/17).

Редакція газети "Вісник малозахищених" вважає, що наказ суду від 04.10.2013 у справі №924/931/13 є таким, що не підлягає виконанню, оскільки виданий помилково, посилаючись на те, що рішення суду у справі №924/931/13 ще не набрало законної сили.

Однак, наказ у справі №924/931/13 не є помилково виданим, оскільки такий наказ видавався на виконання рішення суду, яке, як встановлено вище, на зараз набрало законної сили та є обов`язковим до виконання. Інший наказ на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 у справі №924/931/13 не видавався.

Чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов`язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. При цьому суд виходить із того, що правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, не обмежено переліком таких обставин, а пов`язується із наявністю самого обов`язку. Подібні за змістом висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №914/3131/15, від 14.06.20218 у справі №914/4134/15, від 06.07.2018 у справі №918/882/15, від 18.07.2022 у справі №917/313/18.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу).

В матеріалах справи відсутні докази добровільного виконання відповідачем зобов`язання щодо сплати на користь позивача витрат по оплаті судового збору в розмірі 1147,00 грн., які були присуджені до стягнення на підставі рішення господарського суду Хмельницької області від 24.09.2013 у справі №924/931/13.

Під час розгляду заяви судом враховується, що в даному випадку відсутнє порушення будь-яких прав заявника.

Також суд зважає на те, що заява про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню подана до суду через 9 років та 6 місяців після видачі наказу від 04.10.2013 у справі №924/931/13.

У контексті зазначеного суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (п.6 ч.1 ст.3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, що зумовлює вимогу щодо сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків та здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина „судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 зі справи „Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи „Шмалько проти України).

У той же час Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.1998).

Суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до принципу res judicata.

Відповідно до п.4.2 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Таким чином, основною ідеєю права на судовий захист (права на суд) є не лише прийняття судом рішення про захист прав та інтересів особи, а й виконання зазначеного судового рішення, яке в країні, що поважає верховенство права, не може залишатися невиконаним та є складовою частиною судового розгляду. При цьому на державу в особі її органів влади, в тому числі й суду, покладається забезпечення реалізації зазначеного права.

Враховуючи, що судове рішення у справі №924/931/13 набрало законної сили, є обов`язковим для виконання та залишається невиконаним на даний час, відсутнє порушення будь-яких прав заявника, з метою уникнення надмірного формалізму, а також з огляду на те, що інший наказ у даній справі не видавався, виходячи із засад розумності і справедливості, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Редакції газети "Вісник малозахищених" про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Редакції газети "Вісник малозахищених" від 18.05.2023 про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 29.05.2023 та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду у строки та в порядку, встановлені ст.ст. 254-259 ГПК України.

СуддяО.Є. Танасюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу, Комунальне підприємство Нетішинської міської ради "Житлово-комунальне об`єднання" (Хмельницька обл., м. Нетішин, просп. Незалежності, 31)

3 - відповідачу, Редакція газети "Вісник малозахищених" (Хмельницька обл., м. Нетішин, просп. Курчатова, 7, кв.21).

4 - Нетішинський відділ державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (30100, Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, Проспект Незалежності, буд. 31).