Рішення

від 25.05.2023 по справі 925/365/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2023 року м. Черкаси Справа № 925/365/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради, м.Умань, пл.Соборності,1

до Приватного підприємства "Лотос-Умань", Черкаська область, Уманський район, с.Піківець, вул.Уманська,148

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,

за участю повноважних представників сторін:

від прокуратури: Олійник І.А. прокурор відділу за посадою;

від позивача та відповідача: участі не брали.

Заступник керівника Уманської окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом в інтересах держави в особі Уманської міської ради до Приватного підприємства "Лотос-Умань" з вимогами:

витребувати від Приватного підприємства "Лотос-Умань" (вул.Уманська,148, с.Піківець Уманського району Черкаської області, 20392, код ЄДРПОУ 42534172) на користь Уманської міської ради (пл.Соборності,1, м.Умань Черкаської області, код ЄДРПОУ 36535796) земельну ділянку площею 0,2028 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0421, що розташована за адресою: вул.Комарова, м.Умань Черкаської області;

стягнути судові витрати з відповідача на користь Черкаської окружної прокуратури (бульв.Шевченка,286, м.Черкаси, код ЄДРПОУ 02911119; р/р UA138201702343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ).

Участь представників сторін у судовому засіданні обов`язковою не визнавалась.

Ухвали суду, направлені на юридичну адресу відповідача, повернулись в суд з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судом направлені ухвали на юридичну адресу відповідача, на адресу засновника підприємства та розміщено оголошення на сайті суду для інформування відповідача про час і місце проведення судового засідання.

Позивачем подано суду заяву про підтримання позовних вимог прокурора та розгляд справи за відсутності представника позивача.

Оголошення про повідомлення відповідача та засновника юридичної особи про дату судового засідання було розміщене на офіційному веб-сайті судової влади України 03.05.2023.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача примірник ухвали направлено на адресу його засновника (кінцевого бенефіціарного власника /контролера/ юридичної особи) ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Відповідно до п.10 ч.2 ст.9 та ч.3 ст.10 Закону України "Про Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань": в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про (…) місцезнаходження юридичної особи; якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.10 ст.6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні": реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою; у разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором; за адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Відповідно до ст.27 ГПК України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцем проживання фізичної особи, яка не є підприємцем, визнається зареєстроване у встановленому законом порядку місце її проживання або перебування.

Відповідно до ч.4 ст.122 ГПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу (…), за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.5 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки (…) про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відмітки пошти "адресат відсутній за вказаною адресою" та "за закінченням терміну зберігання" суд оцінює як "відсутність особи за адресою", оскільки така особа була відсутня у момент доставки їй поштового повідомлення особисто листоношею та оскільки надалі (протягом установленого законом 5-ти денного строку його зберігання у поштовому відділенні) така особа не отримала поштове відправлення суду з власної волі.

Отже відповідач та засновник відповідача були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, однак участі повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про причини їх неявки до суду не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, у зв`язку з чим суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами без участі учасників справи, які не з`явились.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивач у направленому до суду клопотанні від 24.03.2023 (вх.суду №4994/23 від 24.03.2023, а.с.73) позицію заступника керівника Уманської окружної прокуратури підтримав, проти задоволення позову не заперечував, просив здійснити розгляд справи без участі представника Уманської міської ради.

В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.

Інших доказів сторонами не надано.

Відповідно до вимог ст.233, 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносин сторін та обставини.

Згідно з Державним актом на право приватної власності на землю від 26.09.2002 серія ЧР (без номеру), що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за ЧР№2578, громадянину ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на підставі рішення Уманської міської ради народних депутатів від 11.04.2002 №1-32/23 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,2028 гектарів (в межах згідно з планом), кадастровий номер 7110800000:02:002:0421, розташовану на території Уманської міської ради по вул.Комарова, для ведення особистого селянського господарства (а.с.24-25).

25.09.2018 приватним нотаріусом Уманського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В.П. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №28080593 (а.с.22 зворот) про державну реєстрацію права власності за гр. ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0421 (реєстраційний номер об`єкта 1652173571108) площею 0,2028 га.

14.03.2019 між ОСОБА_2 та Приватним підприємством "Лотос-Умань" складено та підписано акт приймання-передачі нерухомого майна №1 (а.с.33) про те, що ОСОБА_2 в якості внеску до статутного капіталу підприємства передав, а Приватне підприємство "Лотос-Умань" прийняло земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0421, площею 0,2028 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить йому на праві приватної власності, та зареєстрована в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за номером 1652173571108, номер запису про право власності 30792162, вартість якої оцінюється в 9000,00 грн.

19.03.2019 державним реєстратором Виконавчого комітету Іванівської сільської ради Уманського району Черкаської області Косолапом В.І. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №30792162 (а.с.22) про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0421 (реєстраційний номер об`єкта 1652173571108), площею 0,2028 га за Приватним підприємством "Лотос-Умань" (код ЄДРПОУ 42534172).

19.04.2019 державним реєстратором Уманського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Бундєлєвою О.В. на підставі постанови про арешт майна боржника (серія та номер 58952393) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис №46558106 про реєстрацію обтяжень на зазначену земельну ділянку у вигляді арешту нерухомого майна (а.с.22 зворот).

Прокурор стверджує, що за даними досудового слідства у кримінальному провадженні встановлено, що земельна ділянка у власність ОСОБА_2 у передбаченому законом порядку не передавалась, оскільки Уманською міською радою відповідне рішення не приймалось, державний акт на право приватної власності на земельну ділянку не видавався.

27.02.2021 голова Уманської міської ради звернувся до Офісу Генерального прокурора, Головного управління Національної поліції у місті Києві, Центрального апарату Державного бюро розслідувань, Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Черкаської місцевої прокуратури та Уманської місцевої прокуратури із заявою вих.№1980/01/01-35 (а.с.20-21) про вчинення кримінальних правопорушень посадовими особами Уманської міської ради Черкаської області, передбачених ч.4 ст.190, ч.5 ст.191, ст.364, ч.3 та 4 ст.358 КК України, а саме: заволодіння комунальним майном територіальної громади - 40 земельними ділянками (в тому числі земельною ділянкою з кадастровим номером 7110800000:02:002:0421 шляхом підроблення державних актів на право приватної власності та рішень Уманської міської ради щодо передачі у приватну власність земельних ділянок, які вчинені за попередньою змовою групою невстановлених осіб.

09.09.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне провадження №12022250320001135, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.364 КК України, відкритого по факту зловживання владою та своїм службовим становищем посадовими особами Уманської міської ради, які, діючи всупереч інтересів громади, шляхом виготовлення підроблених державних акті про право власності та рішень Уманської міської ради, відчужили з комунальної власності ряд земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах м.Умань Черкаської області, тим самим спричинили матеріальні збитки інтересам громади м.Умань (а.с. 19).

25.07.2022 Головним управлінням Держгеокадастру у Черкаській області на запит Уманської окружної прокуратури від 14.07.2022 №53-1320вих.-22 надано відповідь №10-23-0.1-2218/2-22 (а.с.38) про те, що згідно з інформацією наданою відділом №3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління державний акт серії ЧР (без номера) від 26.09.2002 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства", площею 0,2028 га, яка розташована по вул.Комарова, в м.Умань Черкаської області - не видавався та не реєструвався; що запис про державну реєстрацію вказаного акту від 26.09.2002 №2578 в Книзі реєстрації державних актів на право приватної власності на землю відсутній.

21.06.2022 Виконавчим комітетом Уманської міської ради на запит прокурора Уманської окружної прокуратури від 16.06.2022 №53-1060вих.22 повідомлено про те, що рішення Уманської міської ради від 11.04.2002 №1-32/23 за вказаним номером прийняте на тридцять другій позачерговій сесії ХХІІІ скликання Уманської міської ради 20.02.2022; що архівна справа з рішенням Уманської міської ради від 20.02.2002 №1-32/23 була вилучена 22.03.2019 з архівного відділу Уманської міської ради під час обшуку, здійсненого СУ ГУНП в Черкаській області відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 28.02.2019 у справі №711/1820/19, провадження №1-кс/711/857/19 (а.с. 36).

25.08.2022 слідчим відділення СВ Уманського РУП Головного управління Національної поліції в Черкаській області старшим лейтенантом поліції Алексєєвим В.В. у межах кримінального провадження №12021250320000256 було проведено огляд документів, вилучених у ході тимчасового доступу на підставі ухвали слідчого судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 11.08.2002 у справі №705/2063/22 провадження №1-кс/705/625/22, а саме архівних справ з протоколами рішень сесії Уманської міської ради за 2002 рік, які вилучено на підставі санкціонованого обшуку в архівному відділі Уманської міської ради та перебувають з матеріалами кримінального провадження №120212500000000761 від 23.06.2021. Оглядом архівної справи з протоколами тридцять четвертої сесії міської ради III скликання та документів до них, розпочатої 14.01.2002 та закінченої 27.03.2002 встановлено, що у даній справі відсутні рішення сесії Уманської міської ради, а містяться лише протоколи засідань XXXII сесії від 20.02.2002 та XXXIV сесії 27.03.2002, на яких питання щодо передачі у приватну власність земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_2 не розглядалося (а.с.46).

29.12.2022 Уманським відділом РАЦС вчинено Актовий запис про смерть №1670 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 . Причина смерті: ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів і осколків. Місце смерті с. Водяне Покровського району Донецької області (а.с. 34-35).

Згідно з протоколами у кримінальному провадженні №12021250320000256:

допиту свідка від 05.09.2022 (а.с.57) - колишній міський голова м.Умань ОСОБА_3 щодо підпису, який міститься на копії державного акту серія ЧР без номера вказав, що не може сказати чи це його підпис; надав пояснення щодо процедури отримання фізичними особами земельних ділянок в межах міста Умань за його каденції;

допиту свідка від 29.07.2022 (а.с.58) фізична особі-підприємець Сіянко Т.А., яким здійснювалась розробка технічної документації на спірну земельну ділянку, від надання свідчень - відмовився;

огляду місця події від 23.09.2022 (а.с.47-56) встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером 7110800000:02:002:0421 за адресою АДРЕСА_2 , є вільною від забудови та будь-яких об`єктів нерухомого майна, її площа вкрита багаторічними зеленими насадженнями та чагарниками. До протоколу додані викопіювання з топографічного плану м.Умань та фототаблиці, на яких зображена спірна земельна ділянка, що перебуває у самому місті Умань і знаходиться в житловому масиві.

Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 16.09.2022 у справі №705/3550/22 (провадження 1-кс/705/761/22) задоволено клопотання прокурора Уманської окружної прокуратури; накладено арешт на нерухоме майно, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 7110800000:02:002:0422, площею 0,2028 га, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, за адресою: вул.Комарова, м.Умань, Черкаська область, яка на праві приватної власності відповідно до акту приймання-передачі належить Приватному підприємству "Лотос-Умань" (код ЄДРПОУ 42534172, юридична адреса: Черкаська область, Уманський район, с.Піківець, вул.Уманська, будинок 148); заборонити державному реєстратору вносити зміни, пов`язані зі зміною власника земельної ділянки, інші дії, пов`язані з відчуженням земельної ділянки, а також здійснення будівництва на останній (а.с.54-55а).

23.09.2022 Виконавчим комітетом Уманської міської ради на запит Слідчого відділення СВ Уманського РУП Національної поліції у Черкаській області від 17.09.2022 №10443/14 про надання детального плану території, яка охоплює мікрорайон ДОС, зокрема вул.Комарова в м.Умані та інформації про те, чи знаходились раніше у вказаному мікрорайоні міста земельні ділянки з цільовим призначенням "для ведення особистого селянського господарства" надано відповідь №01/01-20/7585 (а.с.61) із копією затвердженого детального плану території житлової та громадської забудови, обмежено вулицею Комарова та площею Перемоги, а також повідомлено, що згідно з містобудівною документацією (Генеральним планом міста, затвердженим рішенням Уманської міської ради від 04.06.2002 №1-4/24) землі для ведення особистого селянського господарства відсутні, а зазначена у запиті територія є зоною багатоповерхової забудови.

Неправомірні дії ОСОБА_2 щодо реєстрації за ним земельної ділянки площею 0,2028 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0421 та її подальшого передання за актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2019 №1 в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань" призвели до незаконного вибуття вказаної земельної ділянки із володіння територіальної громади м.Умань поза волею останньої, що є підставою для звернення прокурора в Господарський суд Черкаської області із позовом, що розглядається.

Позивач (Уманська міська рада) у клопотанні від 24.03.2023 (вх.суду №4994/23, а.с.73) позицію прокурора підтримав, проти задоволення позову не заперечував.

Відповідач відзиву не подав, вимоги не заперечив.

Оцінюючи письмові та усні пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Щодо статусу прокурора та учасників в господарському процесі.

Згідно із вимогами ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч.4, ч.5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Позивач є органом місцевого самоврядування за законом та самостійною юридичною особою, із внесенням даних до ЄДРПОУ. Органи влади та місцевого самоврядування можуть діяти лише в спосіб, визначений Законом, і не інакше приписи ст.19 Конституції України.

Відповідач є самостійною юридичною особою та суб`єктом господарювання на ринку послуг в Україні, з присвоєнням коду ЄДРПОУ, з визначенням та внесенням видів господарської діяльності в ЄДРПОУ.

У позовній заяві прокурор вказує, що підставою для звернення до Господарського суду Черкаської області є незаконне вибуття із володіння територіальної громади м.Умань (поза волею останньої) земельної ділянки площею 0,2028 га за кадастровим номером 7110800000:02:002:0421, розташованої за адресою: вул.Комарова в м.Умані, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 щодо реєстрації за ним вказаної земельної ділянки та її подальшого передання за актом приймання-передачі нерухомого майна від 14.03.2019 №1 в якості внеску до статутного капіталу Приватного підприємства "Лотос-Умань".

Позов пред`явлено прокурором в інтересах держави в особі Уманської міської ради. До позовної заяви прокурором додано лист Виконавчого комітету Уманської міської ради від 11.02.2022 №01/01-20/91 (а.с.64) з відомостями про те, що заходи судового характеру, направлені на витребування незаконно вибулої земельної ділянки, радою не вживались, разом з тим здійснювались заходи щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності за незаконне відчуження такої земельної ділянки; що рада не заперечує проти вжиття Уманською окружною прокуратурою заходів щодо повернення земельної ділянки та не має наміру самостійного звернення до суду з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про порушення відповідачем інтересів держави, яке полягає у порушенні порядку набуття у власність та порядку реєстрації земель комунальної власності.

Згідно із відповіддю Уманської міської ради, остання, як орган, уповноважений на розпорядження землями територіальної громади в межах, визначених Земельним кодексом України, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства, звертатись до суду щодо витребування земельної ділянки з незаконного володіння не планував.

Пасивна позиція зазначеного вище уповноваженого органу не відповідає вимогам законодавства та свідчить про невиконання ним своїх повноважень із захисту інтересів держави. Враховуючи наведені вище обставини, наявний винятковий випадок, за якого порушення відповідачем інтересів держави супроводжується неналежним виконанням уповноваженими органами функцій із їх захисту, та є підставою для застосування представницьких повноважень прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах Уманської міської ради.

Правовідносини, пов`язані із відновленням законності щодо земель комунальної власності територіальної громади Уманської міської ради, належним регулюванням земельних правовідносин та забезпеченням їх точного правового регулювання становлять суспільний інтерес. З огляду на викладене, прокурор належно та підставно звернувся до суду для захисту порушеного права та охоронюваного законом інтересу у правовідносинах, пов`язаних з використанням земель державної чи комунальної власності.

Така позиція підтверджена Верховним Судом. ВП ВС у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 виклала правову позицію щодо обґрунтування прокурором підстав для представництва інтересів держави в суді, зокрема, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

На підставі викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав у конкретному випадку для представництва прокурором інтересів держави в особі Уманської міської ради.

Під час розгляду спору суд застосовує положення законодавства, чинні станом на дату складення Державного акту на право приватної власності на землю серії ЧР без номеру, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2578 26.09.2002.

Відповідно до вимог Конституції України:

ст.13. Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом;

ст.14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону;

ст.19. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Земельного кодексу України:

ч.1 ст.3. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами;

ст.12. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону;

ч.1-3 ст.20. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України;

ч.1-2 ст.22. Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо);

ст.38. До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування;

ч.1 ст.116. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом;

ст.118. Громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки;

ч.1 ст.122. Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

З матеріалів справи вбачається, що Уманською міською радою рішення від 11.04.2002 №1-32/23 щодо передачі у приватну власність громадянина ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,2028 га, розташованої за адресою: вул.Комарова, м.Умань, Черкаська область (кадастровий номер 7110800000:02:002:0421), що відповідно до ст.118 Земельного кодексу України є необхідною передумовою для набуття земельної ділянки у приватну власність, - не приймалось. Відтак зазначений законом порядок набуття громадянином права власності на земельну ділянку дотримано не було.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, яке є непорушним.

Згідно з вимогами Цивільного кодексу України:

ч.1 ст.15. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

ч.1 ст.16. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

ч.1 ст.317. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном;

ч.1 ст.319. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд;

ч.2 ст.328. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 звернула увагу на те, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (п.57 постанови). Правову позицію в зазначеній постанові Великої Палати Верховного Суду підтверджено, відповідно до пунктів 6.35, 6.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі № 227/3760/19-ц.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 17.12.2014 у справі №6-140цс14 захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Отже, за положеннями зазначених норм права, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 ст.388 Цивільного кодексу України. Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

При цьому норма ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було в наступному набувачем відчужене третій особі, оскільки надає право повернення майна лише стороні правочину, який визнано недійсним. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених ст.387, 388 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 по справі №522/2201/15-ц.

Відповідно до ст.321 Цивільного кодексу України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 153 Земельного кодексу України визначено, що власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами України.

Право власника на витребування свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, закріплене у ст.387 Цивільного кодексу України.

Натомість, можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача відповідно до ст.388 Цивільного кодексу України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння.

Якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (п.1-3 ч.1 ст.388 ЦК України).

Відсутність волевиявлення колективного органу у формі рішення органу місцевого самоврядування (Уманської міської ради), спрямованого на відчуження спірної земельної ділянки, означає, що територіальна громада, як власник, волю (згоду) на її відчуження не виявляла, а тому вона вибула з володіння власника поза його волею без прийняття та оформлення ним відповідного рішення. За вказаних обставин Уманська міська рада має право на витребування від Приватного підприємства "Лотос-Умань" земельної ділянки площею 0,2028 га, розташованої за адресою: вул.Комарова, м.Умань, Черкаська область (кадастровий номер 7110800000:02:002:0421), яка вибула з володіння ради поза її волею та протиправно була набута у власність громадянином ОСОБА_2 та пізніше була передана останнім за актом приймання-передачі Приватному підприємству "Лотос-Умань", - відповідно до п.3 ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України.

Однією з істотних підстав для задоволення віндикаційного позову є підтвердження права власності позивача на предмет спору. Суд погоджується із позицією прокурора, що у даному випадку це право підтверджується з посиланням на приписи ст.ст.13, 14 Конституції України.

Відповідно до Земельного кодексу України (в редакції станом на 01.01.2002):

ч.1, 2 ст.83. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об`єкти комунальної власності;

ч.1 ст.122. Сільські, селищні, міські ради надають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який, зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді. Тобто всі землі у межах населеного пункту вважаються такими, що із 01.01.2002 перебувають у комунальній власності, крім земель, належність яких державі або приватним власникам зафіксована у Земельному кодексі України. А повноваженнями щодо передачі у власність чи користування земель із комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб відповідно до ст.122 Земельного кодексу України наділені міські ради.

Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до висновку, що земельна ділянка площею 0,2028 га, розташована за адресою: вул.Комарова, м.Умань, Черкаська область (кадастровий номер 7110800000:02:002:0421): до її незаконного набуття громадянином Савченком В.Г. (первісний набувач) перебувала у комунальній власності Уманської міської ради; незаконно (без згоди Уманської міської ради) вибула з власності територіальної громади міста Умані, - а тому підлягає витребуванню від Приватного підприємства "Лотос-Умань" на користь Уманської міської ради.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що позовна заява заступника керівника Уманської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Уманської міської ради підлягає до повного задоволення.

Прокурор та позивач використали належний спосіб захисту порушеного права, передбачений вимогами ст.ст. 15-16 ЦК України.

Відповідач відзив до суду не направив.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд враховує відсутність заперечень відповідача та відсутність заяв про об`єктивні перешкоди у наданні суду та прокурору з позивачем відповідних заперечень.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати Уманської окружної прокуратури по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю. Належить стягнути з відповідача 2684,00 грн судового збору на користь Черкаської обласної прокуратури.

Керуючись ст.ст.129, 238-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Витребувати від Приватного підприємства "Лотос-Умань" (вул.Уманська,148, с.Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392; код ЄДРПОУ 42534172) на користь Уманської міської ради (пл.Соборності,1, м.Умань, Черкаська область, 20300, код ЄДРПОУ 26535796) земельну ділянку площею 0,2028 га, кадастровий номер 7110800000:02:002:0421, розташовану за адресою: вул.Комарова в м.Умань Черкаської області.

Стягнути з Приватного підприємства "Лотос-Умань" (вул.Уманська,148, с.Піківець, Уманський район, Черкаська область, 20392; код ЄДРПОУ 42534172)

на користь Черкаської обласної прокуратури (бул.Шевченка,286, м.Черкаси, 18015; код ЄДРПОУ 02911119, рахунок №UA138201702343160001000003751 в Державній казначейській службі України у м.Київ)

2684,00 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 26.05.2023.

Суддя Г.М.Скиба