Рішення

від 29.05.2023 по справі 927/501/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

29 травня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/501/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА"

вул. Госпітальна, буд. 12-Е, 3 поверх, кімната 16, м. Київ, 01601

адреса для листування: пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013

e-mail: enera@enera.ua; ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика"

вул. Любомира Боднарука, буд. 26, м. Чернігів, 14013

е-mail: admin520@ukr.net

про стягнення 141 684,35 грн

без повідомлення (виклику) сторін

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" про стягнення заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію за період жовтень 2022 року - січень 2023 року в сумі 141 038,66 грн, 3% річних у сумі 453,92 грн та інфляційних втрат у сумі 191,77 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №1000403 від 19.07.2021.

Ухвалою суду від 07.04.2023 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,167 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

На адресу суду від учасників справи не надходило належно оформленого клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, з повідомленням сторін, відповідно до ст. 252 ГПК України.

Матеріали справи свідчать про те, що суд належним чином повідомив учасників справи про відкриття провадження у справі та встановлення процесуальних строків, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно зі ст.248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, встановивши обставини справи, зміст спірних правовідносин, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив.

19.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №10004-03 (надалі - Договір).

Також 19.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" підписано заяву-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу.

У заяві-приєднання, зокрема, зазначено види, адреси об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку за об`єктами споживання, вказано, що початок постачання електричної енергії за Договором - з 01.08.2021.

Відповідно до п.2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п.2.2. Договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.

Як випливає із заяви-приєднання до умов про постачання електричної енергії споживачу, оператор системи, з яким споживач уклав договір розподілу електричної енергії, АТ "Чернігівобленерго".

Відповідно до п.5.1., п.5.2., п.5.4., п.5.5. Договору споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

У розділі "Ціна" комерційної пропозиції (Додаток №2 до договору) визначено формулу, за якою розраховується (визначається) фактична ціна купованої Споживачем електроенергії у розрахунковому періоді, яка зазначається в акті купівлі-продажу електроенергії.

Згідно з п.5.6., п.5.7. Договору розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання (далі - спецрахунок). Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Згідно з п.6.1.5. та п.6.1.8. Договору Споживач має право безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші параметри власного споживання електричної енергії; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку.

Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору (п.6.2.1. Договору).

Відповідно до розділу "Термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та термін його оплати" комерційної пропозиції, що є додатком №2 до Договору, оплата рахунку Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.

Позивач на підставі отриманих даних відповідно до умов договору за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року склав акти прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії:

- №1000403/145467/1 від 31.10.2022 про спожиту електроенергію обсягом 6327кВт/год, вартістю 40 614,42грн;

- №1000403/156399/1 від 30.11.2022 про спожиту електроенергію обсягом 8234кВт/год, вартістю 52 166,39грн;

- №1000403/167472/1 від 31.12.2022 про спожиту електроенергію обсягом 8381кВт/год, вартістю 52 644,86грн;

- №1000403/178220/1 від 31.01.2023 про спожиту електроенергію обсягом 10297кВт/год, вартістю 66 627,65грн.

На оплату спожитої активної електроенергії у заявленому періоді позивачем виставлено відповідачу до сплати рахунки: №1000403/145467/1 від 31.10.2022, №1000403/156399/1 від 30.11.2022, №1000403/167472/1 від 31.12.2022, №1000403/178220/1 від 31.01.2023 - всього на суму 212 053,32грн.

Зазначені акти прийняття-передавання товарної продукції та рахунки на оплату направлені позивачем відповідачу супровідними листами №03.1/2012 від 21.11.2022, №03.1/3 від 03.01.2023, №03.1/311 від 14.02.2023 з вимогою їх підписати та оплатити.

Вказана кореспонденція отримана відповідачем 02.12.2022, 12.01.2023 та 16.02.2023 відповідно, що підтверджує трекінг поштового відправлення сайту Укрпошта.

Як зазначає позивач, відповідачем частково оплачено вартість поставленої електричної енергії за вказаний період у сумі 71 014,66грн.

Відповідачем не оплачено вартість спожитої електроенергії за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року у сумі 141 038,66грн, що стало підставою для нарахування 3% річних у сумі 453,92грн, інфляційних витрат у сумі 191,77грн та звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, які склалися між сторонами та в яких виник спір, суд виходить з такого:

Відповідно до Законів України "Про ринок електричної енергії", "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг" ТОВ "ЕНЕРА" є постачальником електричної енергії споживачам на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (надалі - НКРЕКП) згідно з постановою №839 від 14.08.2018.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ "ЕНЕРА" зареєстровано 20.04.1998 як юридична особа, основним видом економічної діяльності якого є торгівля електроенергією.

Частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

За приписами статті 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін. Строки постачання енергії встановлюються сторонами в договорі виходячи, як правило, з необхідності забезпечення її ритмічного та безперебійного надходження абоненту. Особливості визначення кількості (обсягів), якості, строків, ціни та порядку розрахунків за договором постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до частин 1, 2, 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

У п.2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Згідно з п. 1.2.7. Правил постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.

Відповідно до п.1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

За п.3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

Наведене узгоджується з умовами п.3.2.6. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п.3.2.14. Правил).

Відповідно до частини 1 статті 202 та частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Положення частини 1 статті 634 ЦК України передбачають, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За частинами 1, 3 статті 641 та частинами 1, 2 статті 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною в разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису. Пропозиція укласти договір може бути відкликана до моменту або в момент її одержання адресатом. Пропозиція укласти договір, одержана адресатом, не може бути відкликана протягом строку для відповіді, якщо інше не вказане в пропозиції або не випливає з її суті чи обставин, за яких вона була зроблена. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Судом встановлено, що ТОВ "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" шляхом підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу, на виконання вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, укладено з ТОВ "ЕНЕРА" договір про постачання електричної енергії споживачу №1000403 від 19.07.2021.

На виконання умов договору позивачем за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року поставлено, а відповідачем спожито активну електроенергію обсягом 33 039 кВт/год, вартістю 212 053,32грн.

Обсяг спожитої відповідачем у спірному періоді активної електроенергії визначений постачальником - ТОВ "ЕНЕРА" на підставі даних оператора системи - АТ "Чернігівобленерго".

Наведені обставини відповідачем не спростовуються.

Відповідно до статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що в певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), установлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до умов, погоджених сторонами в комерційній пропозиції (додаток №2 до Договору), розрахунок за активну електроенергію спожиту у жовтні 2022 року мав бути проведений відповідачем у строк до 16.11.2022 (як вказано у рахунку), але не більше 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем, тобто, у строк до 09.12.2022 (рахунок отримано 02.12.2022);

у листопаді 2022 року - до 16.12.2022 (як вказано у рахунку), але не більше 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем, тобто, у строк до 19.01.2023 (рахунок отримано 12.01.2023);

у грудні 2022 року - до 17.01.2023 (як вказано у рахунку), але не більше 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем, тобто, у строк до 23.02.2023 (рахунок отримано 16.02.2023);

у січні 2022 року - до 16.02.2023 (як вказано у рахунку), але не більше 5 робочих днів від дати отримання рахунку споживачем, тобто, у строк до 23.02.2023 (рахунок отримано 16.02.2023).

Відповідач порушив умови Договору, за активну електроенергію спожиту ним за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року повністю не розрахувався, що ним не заперечується.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача простроченої заборгованості за спожиту активну електроенергію за період з жовтня 2022 року по січень 2023 року в сумі 141 038,66грн, у тому числі за жовтень 2022 року - у сумі 2 599,76грн, за листопад 2022 року - у сумі 19 166,39грн, за грудень 2022 року - у сумі 52 644,86грн, за січень 2023 року - у сумі 66 627,65грн.

Також позивачем нараховано та заявлено до стягнення у позовній заяві 3% річних у сумі 453,92 грн за період з 10.12.2022 по 28.03.2023 та інфляційні втрати в сумі 191,77 грн за період з грудня 2022 року по березень 2023 року.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що вони є арифметично вірними та такими, що відповідають встановленим обставинам справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач доводи позивача не спростував, доказів належного виконання договірних зобов`язань перед позивачем та оплати боргу до суду не надав.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю в сумі 141 684,35грн, з якої заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію за період жовтень 2022 року - січень 2023 року в сумі 141 038,66грн, 3% річних у сумі 453,92 грн та інфляційні втрати у сумі 191,77 грн.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 2684,00грн.

Керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-78, 86, 129, 165, 232, 233, 236-242, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (код ЄДРПОУ 02469511, вул. Любомира Боднарука, буд. 26, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (код ЄДРПОУ 25498917, юридична адреса: вул. Госпітальна, б.12Е, 3 поверх, к.16, м. Київ, 01601; поштова адреса: пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_1 в АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 141038,66грн заборгованості.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська картонажно-поліграфічна фабрика" (код ЄДРПОУ 02469511, вул. Любомира Боднарука, буд. 26, м. Чернігів, 14013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА" (код ЄДРПОУ 25498917, юридична адреса: вул. Госпітальна, б.12Е, 3 поверх, к.16, м. Київ, 01601; поштова адреса: пр. Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, на поточний рахунок № НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк") 453,92грн 3% річних, 191,77грн інфляційних втрат та 2684,00грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор