Рішення
від 22.05.2023 по справі 160/89/23
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2023 року Справа № 160/89/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» до Одеської митниці, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000016/2 від 01.09.2022;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000146.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що для митного оформлення ввезеного на територію України товару ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» було подано до відповідача електронну митну декларацію № UA500420/2022/004107 від 31.08.2022, в якій визначено митну вартість товару за основним методом - за ціною договору (контракту) в сумі 67002,93 дол. США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було надано митному органу всі наявні документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України (далі також МК України). Однак 01.09.2022 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000016/2, відповідно до якого митну вартість товару скориговано за другорядним методом, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації № UA500420/2022/000146. Скориставшись правом, передбаченим п. 2 ч. 3 ст. 52 МК України, позивач подав митну декларацію № UA500420/2022/004115 від 01.09.2022, у якій митну вартість товару визначено з урахуванням оскаржуваного рішення. Товар було випущено у вільний обіг. Різниця митних платежів (мито і ПДВ) до та після коригування митної вартості становила 1104171,99 грн. Позивач вважає оскаржувані рішення та картку протиправними і такими, що підлягають скасуванню, оскільки під час митного оформлення товарів позивачем було надано Одеській митниці всі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору. У зв`язку з тим, що відповідно до умов контракту № 1-2022 від 14.01.2022 було передбачено відстрочення платежу, банківські платіжні документи до митниці не надавались. Поставка товару здійснювалась на умовах СРТ, Жовті Води, Україна. Отже, до ціни товару було включено вартість товару, транспортні витрати, маркування, пакування та інші. Додаткових витрат на транспортування товару позивач не поніс. Страхування товару не здійснювалось, тому документи щодо витрат на страхування не надавались. Щодо ненадання до митного оформлення митної декларації, визначеної п. 5 договору (контракту) № 1-2022 від 14.01.2022, ч. 2 ст. 53 МК України не передбачено подання декларантом на підтвердження митної вартості документів, які зазначаються сторонами у зовнішньоекономічному договорі. Крім того, позивач надав митному органу копію коносаменту країни відправлення № HLCUSEL220696221. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів міститься посилання лише на дату і реєстраційний номер раніше оформленої митної декларації та рівень, до якого скориговано митну вартість. При цьому не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціну якого було взято за основу для коригування митної вартості. Рішення не містить інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Митницею застосовано резервний метод, при цьому не доведено неможливість застосування інших (попередніх) методів визначення митної вартості товару. Відповідач не довів наявність у митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом. Тому позивач вважає, що підстави для відмови в прийнятті митної декларації та коригування митної вартості імпортованого товариством товару були відсутні.

Ухвалою від 09.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

У відзиві Одеської митниці, який надійшов через систему «Електронний суд», відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що під час здійснення митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № UA500420/2022/004107 від 31.08.2022, встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанта та обґрунтовано у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000016/2 від 01.09.2022, а саме: 1) відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України. У наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо таких складових митної вартості товару та інших витрат, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 2) відповідно до ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до інформації у графі 20 митної декларації поставка товару здійснюється на умовах CPT, Жовті Води. Дана вартість не включає вартість страхування товару. Інформація щодо здійснення/не здійснення страхування та його вартість у разі здійснення відсутня, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; 3) відповідно п. 5.1.2 договору (контракту) № 1-2022 від 14.01.2022 продавець зобов`язаний передати оригінали документів, в тому числі митну декларацію, але до митного оформлення даний документ не надавався. Декларантом не було подано витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товару. Вищенаведені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення № UA500420/2022/000016/2 від 01.09.2022 про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Застосування таких методів визначення митної вартості товару, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та на основі віднімання і додавання вартості було неможливим у зв`язку з відсутністю у митниці відповідної інформації. Тому митну вартість імпортованого позивачем товару визначено за резервним методом за інформацією, яка міститься у Єдиній автоматизованій інформаційній системі (ЄАІС), АСМО «Інспектор», відповідно до якої рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим та становить по товару № 1 - 31,27 дол. США/кг (митна декларація № UA209140/2022/48721 від 03.06.2022), тоді як позивачем заявлено 11,1 дол. США/кг. Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією № UA500420/2022/004115 від 01.09.2022 зі сплатою різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом при митному оформленні товару, - 1104171,99 грн, шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.

Також відповідачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду від 25.01.2023.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві. Зазначив, що оскільки надані позивачем митниці на підтвердження заявленої митної вартості товарів документи не містять розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, не мають ознак підробки, містять усі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, вимога митниці про надання додаткових документів є протиправною. Неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що такі документи необхідні для перевірки спірних відомостей та усунення сумнівів у їх достовірності, не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару. Ні в оскаржуваному рішенні, ні у відзиві відповідач не зазначив характеристик товару, митне оформлення якого здійснено за митною декларацією № UA209140/2022/48721 від 03.06.2022, до рівня митної вартості якого скориговано товар, імпортований позивачем. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

У запереченнях на відповідь на відзив, які надійшли через систему «Електронний суд», відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, якими обґрунтовано відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 14.01.2022 між компанією «VK TRADING F.Z.E.» (продавцем) і Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» (покупцем) укладено контракт № 1-2022 (далі - контракт), згідно з п.п. 1.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцеві сировину та матеріали для виробництва тютюнових виробів, на замовлення покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продавцю за поставлену на умовах даного контракту продукцію.

Відповідно до пункту 1.2 контракту конкретний асортимент продукції, її якість і вартість, вказані в специфікаціях, які після підписання їх сторонами є невід`ємною частиною контракту.

Згідно з п.3.1 контракту вартість продукції вказана в специфікаціях до цього контракту. Ціна продукції, за взаємною згодою сторін, встановлюється в доларах США чи євро та зазначається продавцем в рахунку чи проформі-інвойсі.

Відповідно до п. 3.4 контракту оплата продукції, що поставляється за цим контрактом, здійснюється в порядку відстрочення платежів на термін до 30 робочих днів з моменту належного оформлення митної декларації (дата митної декларації), на підставі виставленого продавцем інвойсу. За домовленістю сторін можлива попередня оплата продукції на підставі наданої продавцем проформи-інвойсу.

Згідно з п. 4.5 контракту поставка товару здійснюється на умовах поставки, зазначених у специфікаціях до контракту ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язаний поставити продукцію, якісні характеристики якої відповідають вимогам країни виробника і засвідчується сертифікатом якості.

Відповідно до підпункту 5.1.2 пункту 5.1 контракту продавець зобов`язаний передати разом із продукцією оригінали документів, необхідних для здійснення перевезення і отримання продукції, заповнених відповідно до вказівок покупця: транспортний документ (коносамент або CMR); інвойс; сертифікат якості; пакувальний лист; митна декларація; вагова відомість; фітосанітарний сертифікат; е-АТ (акцизний документ); EUR1 сертифікат (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші); сертифікат походження Форма А (за умови, що надана декларація для продуктів преференційного походження суміші).

У специфікації № 12/3 від 16.06.2022 до контракту № 1-2022 від 14.01.2022 було визначено найменування товару (фільтропаличка з капсулою (аромат соковитого персика, м`яти, лайма) 108 мм*16,75 мм*460 мм PD), його кількість 6036,30 кг, ціну за 1 кг 11,10 дол.США, загальну вартість 67002,93 дол.США, умови поставки СРТ, Жовті Води, Україна.

Зазначена в інвойсі № VK16062022 від 16.06.2022 та пакувальному листі № VK16062022 від 16.06.2022 до контракту № 1-2022 від 14.01.2022 інформація щодо найменування товару, його кількості, ціни та вартості відповідає зазначеній у специфікації № 12/3 від 16.06.2022 до контракту № 1-2022 від 14.01.2022.

З метою здійснення митного оформлення ввезеного в режимі імпорту товару, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» було подано до Одеської митниці електронну митну декларацію (ЕМД) № UA500420/2022/004107 від 31.08.2022 на товар № 1 фільтропалички сформовані із волокон моноацетату для виготовлення сигаретного фільтра у виді стрижнів довжиною 108 мм, діаметром 16,75 мм, опір тиску 460 мм PD. Фільтропаличка з капсулою (аромат соковитого персика, м`яти, лайма 108 мм *16,75 мм * 460 мм PD 6036,3 кг), загальною вартістю 67002,93 доларів США.

На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару за ціною договору позивачем було подано до Одеської митниці такі документи: пакувальний лист № VK16062022 від 16.06.2022; рахунок-фактуру (інвойс) № VK16062022 від 16.06.2022; автотранспортну накладну (CMR) № 828672 від 26.08.2022; декларацію про походження товару № VK16062022 від 16.06.2022; зовнішньоекономічний контракт № 1-2022 від 14.01.2022; додаток (специфікацію) до контракту № 12/3 від 16.06.2022; договір про надання послуг митного брокера № ЗК/В-1 від 26.05.2022; ліцензію на виробництво тютюнових виробів серії АЖ № 077047 від 07.06.2016; листи позивача щодо ліцензії на виробництво тютюнових виробів № 01-08/311 від 30.05.2022, № 01-08/323 від 03.06.2022; сертифікат аналізу від 16.06.2022.

31.08.2022 Одеська митниця направила повідомлення декларанту, у якому, зокрема, зазначено про необхідність надання (за наявності) таких додаткових документів: договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки на здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення з перекладом на українську мову.

Листом від 01.09.2022 № 01-08/569 ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» повідомило митницю про те, що інші документи протягом встановленого ст. 53 МК України строку не буде подано.

01.09.2022 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000016/2, відповідно до якого загальну суму митної вартості товарів, визначену декларантом, скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості:

- товар 1:

--графа 25: кількість 6036,3;

--графа 27: ціна товару 67002,93; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол.США, курс 36,5686, сума у валюті 67002,9300, сума у грн 2450203,3500; графа 29: код МВВ декларанта 1;

--графа 30: коригування: валюта дол.США; вартість за одиницю: 31,2700; загальна сума 188755,10, кількість 6036,3; графа 31: код МВВ митного органу 6.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів наведено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, які відповідають наведеним у відзиві. Зокрема, зазначено, що митну вартість товару № 1 скориговано до рівня до рівня митної товарів у максимально наближений до митного оформленя час за митною декларацією від 03.06.2022 № UA209140/2022/48721 - 31,27 дол. США/кг, що є більшим за заявлений декларантом 11,1 дол. США/кг.

У зв`язку із прийнятим рішенням про коригування митної вартості, Одеською митницею сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000146 та зазначено, що позивачу необхідно подати нову митну декларацію з митною вартістю товару відповідно до рішення про коригування митної вартості товару № UA500420/2022/000016/2 від 01.09.2022.

Товар було випущено у вільний обіг за МД від 01.09.2022 № UA500420/2022/004115: графа 42: ціна товару 67002,9300; графа 43: код МВВ 1/6; графа 45: коригування 2450203,35.

Згідно з Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості, з точки зору її повноти і правильності (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди).

Перевірка документів та відомостей, які подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій шляхом проведення: формато-логічного контролю; контролю співставлення; контролю із застосуванням системи управління ризиками та в інші способи, передбачені МК України (стаття 337 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 320 МК України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 МК України).

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (стаття 51 МК України).

Відповідно до статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами (стаття 57 МК України): основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 МК України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 МК України, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 МК України.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України.

Відповідно до статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 МК України.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів.

Відповідно до статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Згідно із статтею 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів.

Відповідно до Митного кодексу України до митної вартості товарів включаються витрати на транспортування товару лише у випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

У специфікації № 12/3 від 16.06.2022 до контракту № 1-2022 від 14.01.2022 було визначено умови поставки СРТ, Жовті Води, Україна, в редакції Інкотермс-2010.

Згідно з інвойсом, що міститься в матеріалах справи, за вказаним контрактом та специфікацією № 12/3 від 16.06.2022 на адресу позивача надійшли товари, на умовах поставки СРТ, Жовті Води, Україна.

Відповідно до Інкотермс-2010 СРТ («Фрахт/перевезення оплачене до») означає, що Продавець передає товар перевізнику або іншій особі, номінованому продавцем, в узгодженому місці (якщо таке місце погоджено сторонами) і що продавець зобов`язаний укласти договір перевезення і нести витрати з перевезення, необхідні для доставки товару в узгоджене місце призначення.

Таким чином, поставка товару на умовах СРТ зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Отже, наведене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки СРТ, Сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару і транспортні витрати.

З урахуванням вказаного, поставка товару на умовах СРТ передбачає, що у фактурну вартість товару вже включено вартість товару та фрахт або транспортні витрати.

Тому додаткові витрати на транспортування товару ТОВ «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» не понесено.

Відповідно до умов СРТ у покупця немає обов`язку перед продавцем щодо укладення договору страхування. При цьому страхування може бути здійснено продавцем, покупцем, ними двома, або не здійснюватися. Отже, термін СРТ передбачає можливість, а не обов`язок страхування товару. З огляду на вищевикладене, у разі, якщо товар фактично не страхувався, відсутність доказів страхування не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Відповідачем до суду не надано доказів на підтвердження здійснення страхування товару сторонами договору.

Подані декларантом до Одеської митниці документи містять всю необхідну інформацію для підтвердження числових значень складових митної вартості та ціни, що підлягала сплаті за товар і методу її визначення згідно з положеннями ст. 58 Митного кодексу України.

Крім того, як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач вказав про те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на митній вартості товару за митною декларацією від 03.06.2022 № UA209140/2022/48721.

При цьому, відповідач не зазначив, яким саме за якісними характеристиками (подібним чи аналогічним) є товар, митне оформлення якого вже здійснене.

Суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення невизначеного товару не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, а також не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не зазначена у статті 58 Митного кодексу України як підстава, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Щодо ненадання митної декларації країни відправлення, суд зазначає, що такий документ, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару.

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Згідно з частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає органу доходів і зборів право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Наведені положення зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Надаючи оцінку доводам сторін, суд виходить із того, що для митного оформлення декларантом подані документи для випуску у вільний обіг товару, митна вартість визначена за ціною контракту за першим методом. Митницею скориговано митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Зауваження, що викладені митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, що можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту).

З матеріалів справи судом встановлено, що декларант подав усі документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товару, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Декларантом включено до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначено їх числові значення, підтверджено та обґрунтовано документально складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар, а також спростовано обставини, які унеможливлюють, на думку контролюючого органу, застосування основного методу визначення митної вартості товарів.

Митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Отже, підстави для незастосування першого методу визначення митної вартості судом не встановлено, наявність підстав для коригування митної вартості товару відповідачем не доведено.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності свого рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації. Натомість, позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, наявних у справі, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд дійшов такого висновку.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжної інструкції № 1930 від 26.12.2022 за подання позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у сумі 19043,58 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500420/2022/000016/2 від 01.09.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500420/2022/000146.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 19043,58 грн (дев`ятнадцять тисяч сорок три гривні 58 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ТАБАКО», місцезнаходження: 52200, Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Гагаріна, буд. 40/35, код ЄДРПОУ 40930346.

Відповідач: Одеська митниця, місцезнаходження: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21-А, код ЄДРПОУ 44005631.

Повний текст рішення суду складено 22.05.2023.

Суддя В.В. Рянська

Дата ухвалення рішення22.05.2023
Оприлюднено31.05.2023
Номер документу111160955
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо

Судовий реєстр по справі —160/89/23

Ухвала від 17.04.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 13.03.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 21.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 06.12.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Олефіренко Н.А.

Ухвала від 18.07.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Ухвала від 26.06.2023

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Іванов С.М.

Рішення від 22.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рянська Вікторія В'ячеславівна

Ухвала від 25.01.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рянська Вікторія В'ячеславівна

Ухвала від 09.01.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Рянська Вікторія В'ячеславівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні