Рішення

від 26.05.2023 по справі 380/3880/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/3880/23

провадження № П/380/3917/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Братичак У.В., розглянувши в письмовому провадженні, у м. Львові, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» (місцезнаходження: вул. П. Орлика, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; код ЄДРПОУ 13825481) звернулося з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (місцезнаходження: вул. Львівська, 659А/2, м. Городок, Львівська область; код ЄДРПОУ 39816845), в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №350099 від 04.01.2023.

В обґрунтування позову зазначено те, що у відповідача відсутні докази на підтвердження нібито вчиненого позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт. Вказує, що 14.11.2022 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт. За результатами перевірки транспортного засобу позивача було складено акт №344781 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. При цьому, зазначає, що під час перевірки інспектори невірно потрактували покази тахографа та ствердили допущення порушення режиму праці та відпочинку водієм транспортного засобу. Позивач не згідний з результатами акту перевірки та вважає, що підстави для притягнення до відповідальності підприємства відсутні, підтвердженням чого є роздруківка з тахографа та звіт з перевірки дорожньої інспекції (зроблений в програмі Tachospeed 3.180) за 14.11.2022 з карти водія ОСОБА_1 . Відтак, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 06.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду 23.03.2023 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказано, що згідно з пунктом 4.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку. Посадовими особами Укртрансбезпеки під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) 14.11.2022 актом №344781 зафіксовано порушення водієм позивача вимог законодавства щодо тривалості безперервного керування транспортним засобом під час здійснення вантажних перевезень. Водій транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1844, номерний знак НОМЕР_1 14.11.2022 керував транспортним засобом 4 години 44 хвилини, що підтверджується роздруківкою тахографа, долученою самим позивачем до матеріалів справи. 3 огляду на вищенаведене, вважає, що твердження позивача про відсутність порушення спростовуються долученими ним же доказами. Відтак, просить у задоволенні позову відмовити.

30.03.2023 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що твердження відповідача про керування водієм транспортним засобом протягом 4 год. 44 хв. без відпочинку не відповідає дійсності. Жодного доказу, який би підтвердив це твердження в матеріалах справи немає. Більше того, якщо проаналізувати наявну в матеріалах справи роздруківку тахографа за 14.11.2022, на яку відповідач посилається як доказ вчинення порушення, то можна побачити, що найбільший час водіння без перерви протягом дня не перевищував 3 год. 29 хв.

Від представника відповідача 03.04.2023 на адресу суду надійшли заперечення, в яких повторно викладено обґрунтування, зазначені у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Приватне акціонерне товариство транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (код ЄДРПОУ 13825481)

Посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті 14.11.2022 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

У ході проведення вказаної перевірки зупинено транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ ACTROS 1844, номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ПРАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС»», що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , водій: ОСОБА_2 .

За результатами перевірки, зокрема, складено: акт №344781 від 14.11.2022 проведення перевірки додержання вимог і законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, яким встановлено, що водій здійснював внутрішні вантажні перевезення згідно ТТН 1111-1 від 10.11.2022 Дрогобич-Хмельницький, при цьому керував транспортним засобом 4 год. 44 хв. без перерви на відпочинок, при допустимих 4 год. 30 хв., чим порушив вимогу режиму праці та відпочинку ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 8 частина 1 порушення режиму праці та відпочинку водіями ТЗ.

Пояснення водія про причини порушень: «не зауважив».

04.01.2023 відбувся розгляд справи про порушення, за участю представника позивача. Під час якого, останній заперечив проти вчиненого порушення, з підстав, викладених в письмових поясненнях від 03.01.2023. На підтвердження власних заперечень, представник відповідача долучив роздруківку з тахографа та звіт з перевірки дорожньої інспекції (зроблений в програмі Tachospeed 3.180) за 14.11.2022 з карти водія ОСОБА_1 .

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті 04.01.2023 винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу №350099 за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 340,00 грн.

Позивач не погоджуючись із вказаною постановою відповідача, звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2344-ІІІ реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Так, на виконання вимог абзацу 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті та підпорядкувавши Службі, що утворюється, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Відповідно до п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті, як структурні підрозділи апарату служби за переліком згідно з додатком 3.

Статтею 6 Закону №2344 передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Абзацом 8 частини 1 статті 49 Закону №2344 передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

Згідно з абзац 8 частина 1 статті 60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів - штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону № 2344-III та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 № 340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).

Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 4.1 Положення №340, на який, зокрема посилається відповідач, після керування протягом 4 годин 30 хвилин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування тривалістю не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.

Згідно з п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

За визначенням, що міститься в п. 1.5 цього Положення, тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв.

Відповідно до п.6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.

24.06.2010 Міністерство транспорту та зв`язку України наказом № 385 затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (далі - Інструкція № 385), відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І якої, цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух».

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів, а її норми поширюються на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:

- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;

- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Згідно з п. 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема:

- дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом;

- наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Отже, в силу зазначених правових приписів Інструкції №385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Тобто, наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа, якими, зокрема підтверджується періоди роботи та відпочинку водіїв.

Так, з матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів щодо керування водієм позивача транспортним засобом 4 год. 44 хв. без перерви на відпочинок, при допустимих 4 год. 30 хв., чим, на думку відповідача, порушив вимогу режиму праці та відпочинку ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт». У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» абзац 8 частина 1 порушення режиму праці та відпочинку водіями ТЗ.

При цьому, судом встановлено, що належний позивачу транспортний засіб, який був об`єктом перевірки, обладнаний працюючим та повіреним цифровим тахографом, а відповідачу було надано роздруківку даних роботи тахографа, яка наявна в матеріалах справи, що власне не заперечується відповідачем.

Водночас, як видно з наявної в матеріалах справи роздруківки даних роботи тахографа за 14.11.2022 на водія Чень Руслана, державний номерний знак НОМЕР_1 , найбільший час водіння водія позивача протягом дня був о 03:49 год. та становив 3 год. 29 хв., після цього о 07:18 год. водієм була здійснена перерва, яка тривала 00 год. 59 хв. та о 08:17 год. водій продовжив рух.

Особливу увагу суд звертає на те, що відповідач, посилаючись на дані вказаної вище роздруківки тахографа, стверджує, що водій позивача керував транспортним засобом 14.11.2022 4 год. 44 хв. без перерви на відпочинок, при цьому не враховує перерву, розпочату о 07:18 год., тривалістю 00 год. 59 хв.

Таким чином, найбільший час водіння без перерви водія позивача протягом 14.11.2022 становив 3 год. 29 хв., при допустимих 4 год. 30 хв., тоді як доводи відповідача про те, що такий становив 4 год. 44 хв. спростовуються долученою ним же до відзиву на позовну заяву роздруківкою даних роботи тахографа.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про протиправність застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваної постанови, оскільки зазначені в ній відомості не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

А тому, позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №350099 від 04.01.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарських штрафів №350099 від 04.01.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області (місцезнаходження: вул. Львівська, 659А/2, м. Городок, Львівська область; код ЄДРПОУ 39816845) на користь Приватного акціонерного товариства транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» (місцезнаходження: вул. П. Орлика, 22, м. Дрогобич, Львівська область, 82100; код ЄДРПОУ 13825481) судовий збір у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Братичак Уляна Володимирівна