Ухвала

від 29.05.2023 по справі 380/9240/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/9240/23

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 травня 2023 року Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., перевіривши позовну заяву Приватного підприємства Білдінг Альянс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій,-

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство Білдінг Альянс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №46060 від 29.07.2022 про відповідність Приватного підприємства Білдінг Альянс критеріям ризикованості платника на підставі пункту 8 Критеріїв ризикованості платника податку;

зобов`язати Головне управління ДПС у Львівській області виключити Приватне підприємство Білдінг Альянс з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризикованості.

Ухвалою суду від 05 травня 2023 року позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії вказаної ухвали шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із зазначенням підстав для поновлення строку (з доказами поважності пропуску строку звернення до суду.

22.05.2023 представник позивача подала до суду заяву про поновлення строку звернення до суду. Зазначила, що відповідно до п. 42.5 ст., 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи, через електронний кабінет листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). Оскільки, позивачем така заява не подавалася, то відповідач був зобов`язаний надіслати рішення контролюючого органу на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) або надати йому під розписку. Однак, відповідачем цього зроблено не було. Крім цього, наслідки пропущений строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Просить звернути увагу, що згідно наказу директора ПП Білдінг Альянс від 19 серпня 2022 року №004/23 діяльність підприємства була призупинена, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, що є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Відтак, причини пропуску строку звернення до суду позивача є поважними.

Суддя розглянув подану заяву та зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Такими чином, процесуальний закон встановлює порядок звернення до адміністративних судів та правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений відповідним процесуальним законодавством.

Дотримання строків розгляду адміністративних справ є однією з обов`язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах. Встановлене законом обмеження строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України процесуальних дій.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду у публічно-правових спорах. Водночас, вона передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) дійшла висновку, що рішення контролюючого органу, не пов`язане з нарахуванням грошових зобов`язань, за умови попереднього адміністративного оскарження, оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податкового кодексу України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Вказана правова позиція підтверджена Верховним Судом у постанові від 03.11.2021 за результатом розгляду справи № 200/12336/19-а.

Що стосується випадків, коли платники податків не використовували процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючого органу, то Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 за результатом розгляду справи № 1.380.2019.006119 вказав, що строк звернення до суду з позовом про скасування таких рішень визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яке позивач просить визнати протиправним, прийняте 29.07.2022. Про дане рішення позивач був обізнаний, що підтверджено листом від 02.08.2022 щодо виключення з переліку ризиковості.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду сплив 28.01.2023 року, в той же час, до суду із позовом представник позивача звернувся 01 травня 2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого ст.122 КАС України.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд у рішенні від 08.08.2019 р. у справі № 127/13736/16-а зазначив, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Поважними ж причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, хоч і в Україні введено воєнний стан, однак, враховуючи загальну ситуацію, у т.ч. в м. Львів, суд не вбачає об`єктивних перешкод щодо звернення до суду до 28.01.2023 року. Крім того позивачем не наведено обставин, які дійсно та об`єктивно перешкоджали зверненню до суду.

До того ж, суд звертає увагу на можливість звернення до суду через систему Електронний суд, що в свою чергу надає можливість звернення до суду і в умовах карантинних обмежень та в умовах воєнного стану.

Також 25.04.2022 року наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10.12.2022, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789 в якому відсутнє місто Львів.

При цьому, суд зауважує, що суди працюють у штатному режимі на виконання ст.122 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 06.09.2022 року у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збоку у всіх абсолютно випадках. Поновлення строків це виняток, а війна загальна умова для всіх. Також в ухвалі від 18 травня 2022 року у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск цього строку відбувся ще до запровадження воєнного стану.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду.

Щодо посилання представника позивача на наказ директора ПП Білдінг Альянс від 19 серпня 2022 року №004/23 про призупинення діяльності підприємства суд вважає не обґрутованим, так як такий не пов`язаний із поданням позову до суду. У наказі призупинено роботу з 20 серпня 2022, на весь час дії правового режиму воєнного стану або до прийняття рішення про відновлення роботи підприємства, однак це не перешкоджало позивачу подати позов 01.05.2023.

За таких обставин, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними.

Суд зазначає, що представник позивача, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, не надав до суду жодних доказів, які б підтверджували те, що Товариство з обмеженою відповідальністю Білдінг Альянс дійсно не мало можливості звернутись до суду з позовною заявою у цей період (персонал позивача, обов`язки якого передбачали подання документів до податкових органів, чи обов`язки щодо правового супроводу діяльності товариства, був призваний до лав ЗСУ або був вимушений виїхати за кордон, відсутність доступу до електронних сервісів як податкових органів, так і суду, настання форс-мажорних обставин у зв`язку з уведенням в Україні воєнного стану тощо).

Отже жодних доказів яким чином введення воєнного стану вплинуло на обов`язок своєчасного подання позовної заяви позивач суду не надав. Заява обґрунтована лише введенням самого воєнного стану та загальними твердженнями. Доказів причин поважності пропуску строку звернення до суду скаржником не надано.

Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. (ч. 2 ст. 123 КАС України).

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина 8 статті 169 КАС України).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя -

постановив:

Позовну заяву Приватного підприємства Білдінг Альянс до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення дій - повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Білдінг Альянс (79018, м. Львів, вул. Городоцька, буд.128А, оф.67; ЄДРПОУ 40897409) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня підписання ухвали суддею.

Суддя Гулкевич І.З.