Рішення

від 26.05.2023 по справі 420/1695/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1695/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

І. Зміст позовних вимог

До суду звернувся адвокат Хомич Іван Олександрович, діючий в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в Одеській області) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Київській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.07.2022 №103950003143, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу періоди роботи з 13.04.1992 по 03.08.1992, з 25.08.1992 по 31.08.1999 та до страхового стажу періоди навчання з 01.09.1982 по 03.05.1986 та з 01.09.1988 по 25.06.1989 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , та призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1911 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 06.07.2022.

ІІ. Позиція позивача, заперечення відповідача.

На обґрунтування вказаних вимог представник позивача зазначає, що 06.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення йому пенсії за Списком № 1 відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ з необхідними документами про підтвердження загального та пільгового стажу. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Одеській області від 14.07.2022 №103950003143 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах внаслідок незаконного не врахування до пільгового стажу період роботи Позивача з 13.04.1992 по 03.08.1992 машиністом підземних установок 1 розряду та 3 розрядку відповідно з повним робочим днем під землею в Шахтоуправлінні «Алмазне» Виробного об`єднання «Донбасантрацит» та з 25.08.1992 по 31.08.1999 машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем, гірником но ремонту гірничих виробок 4 розряду під землею з повним робочим днем під землею на шахті «Міусінська» Виробного об`єднання «Донбасантрадит», яка в подальшому була перейменована в Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Міусінська», а також не зараховані до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 03.05.1986 та з 01.09.1988 по 25.05.1989 згідно з записами трудової книжки серії НОМЕР_2 . Представник позивача вказує, що згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Трудова книжка Позивача містить належним чином здійснені записи щодо роботи та посадах, які дають право на пільгову пенсію, а також записи про навчання в училищі, що підтверджується додатково дипломом серії НОМЕР_3 , копія якого Записи про спірні періоди роботи засвідчені відповідними печатками підприємств і вчинення не мають. Тобто трудова книжка Позивача заповнена відповідно до внесення записів до трудової книжки. А відтак, відмова Відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через ненадання Позивачем пільгових та уточнених довідок про пільговий стаж та навчання є протиправною та суперечить законодавства.

02.03.2023 року відповідачем-1 ГУ ПФУ в Одеській області надано до суду відзив на позов, яким просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи на те, що 06.07.2022 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІУ. Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області. Після перевірки наданих документів, рішенням Головного управління від 14.07.2022 № 103950003143 Позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу роботи та правових підстав, зокрема, до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1982 по 23.06.1989, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби (1986-1988); пільговий стаж було визначити не можливо, оскільки відсутні пільгові довідки, які підтверджують зайнятість повний робочий день на шкідливих роботах та характер виконуваної роботи, та документи про проведення атестації робочих місць. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Проте, жодних допустимих доказів, передбачених п. 20 Порядку № 637 Позивачем надано не було, як наслідок, відмовляючи у зарахуванні спірних періодів до пільгового стажу Позивача, Головне управління діяло в межах чинного законодавства.

17.02.2023 року на виконання ухвали суду від 14.02.2023 року відповідачем-1 надано до суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 ( а.с. 63-117)

Відповідач-2 - ГУ ПФУ в Київській області правом на подання відзиву на позов не скористався, про яке йому було роз`яснено ухвалою суду від 14.02.2023 р. про відкриття провадження у справі, примірник якої надіслано в його електронний кабінет.( а.с. 61).

III. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03.02.2023 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 14.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Цією ухвалою зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області та ГУ ПФУ в Київській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії документів, а саме, заяву ОСОБА_1 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 з доданими до неї документами.

Враховуючи, що від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , на час до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах досяг 54-річного віку. ( а.с. 117)

06.07.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 ( а.с. 104).

До заяви було додано наступні документи: довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; паспорт громадянина України; дипломи про навчання; трудова книжка, що підтверджується розпискою-повідомленням від 06.07.2022 № 2929 та копією заяви за призначенням/перерахунком пенсії. ( а.с. 107).

Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (надалі по тексту Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Одеській області, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

14.07.2022 рішенням ГУ ПФУ в Одеській області за № 103950003143 за результатами розгляду документів, доданих до заяви, позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування внаслідок, зокрема, -

- не зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 23.06.1989, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби (1986-1988 рр.). Для зарахування до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1982 по 23.06.1989 необхідно надати уточнюючу довідку про навчання на денній формі.

- пільговий стаж визначити не можливо, оскільки відсутні пільгові довідки, які підтверджують зайнятість повний робочий день на шкідливих роботах та характер виконуваної роботи, та документи про проведення атестації робочих місць. Для обчислення пільгового стажу необхідно надати уточнюючі довідки про пільговий стаж згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки та відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637. ( а.с. 22)

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду із даним позовом.

V. Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Таким законом з 01.01.2004 є Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі -Закон України № 1058 ), яким передбачено, зокрема,

- страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. ( абзац перший частини 1 статі 24 Закону України № 1058);

- страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.( абзац перший частини другої статті 24 Закону України № 1058);

- за кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року. ( абзац 10 частини третьої статті 24 Закону № 1058-ІV)

- періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV).

- пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років (абзац третій частини четвертої статті 24 Закону № 1058-ІV).

- право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. (частина перша статті 114 Закону України № 1058);

- працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. (частина третя статті 114 Закону України № 1058);

- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. ( абзаци 1-2 пункту 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV)

Відповідно до Конституції України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій гарантує всім непрацездатним громадянам України Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII), яким передбачено, зокрема,

- основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.( стаття 62 Закону № 1788-XII);

Згідно з Рішенням Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020 застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991№ 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-УІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам».

Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабміну України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, зокрема,

- основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( пункт перший Порядку № 637);

- за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. ( абзац перший пункту 3 Порядку № 637);

- у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). ( абзац перший пункту 20 Порядку № 637)

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема,

- заява про призначення … (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) … подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). ( абзац перший пункту 1.1 розділу I Порядку № 22-1)

- до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема, документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах: довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана підприємством, установою, організацією відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії; документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року) ( абзаци другий, третій підпункту 5 розділу ІІ Порядку № 22-1).

- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. ( абзац перший пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1).

- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. ( абзац чотирнадцятий пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1).

- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. ( абзаци другий, третій пункту 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1).

Постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 та Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10 затверджено списки виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах.

Робота машиністом підземних установок, гірничоробочим очисного забою включені до Списку № 1 розділу 1 підрозділу 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та пільгових розмірах.

За Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, за кодом 1010100а зазначені всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

VI. Оцінка суду.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є констатація факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у відповідному Списку, що підтверджується записами в трудовій книжці, а в разі відсутності в трудовій книжці відповідних відомостей, подається уточнююча довідка, а також після 21.08.1992 року документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах, а уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу надаються лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 20.02.2018р. у справі №234/13910/17, від 07.03.2018р. у справі №233/2084/17, від 04.03.2020р. у справі №367/945/17, від 27.04.2020р. у справі №367/4230/17 та від 23.09.2021р. у справі №227/4273/16-а.

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачем надано трудову книжку серії НОМЕР_1 ( а.с. 74-89), згідно з відомостями якої,

- 01.09.1982 по 03.05.1986 навчання у Ворошиловградському музичному училищі, підстава диплом НОМЕР_3 ( запис № 1);

- 05.05.1986 р. по 03.05.1988 р. служба в Радянській Армії, підстава військовий білет № НУ 9285800 ( запис під № 2);

- 01.09.1988 по 25.06.1989 навчання у Ворошиловградському музичному училищі, підстава диплом МТ № 726702 ( запис № 3);

- з 13.04.1992 прийнятий машиністом підземних установок 1 розряду з повним робочим днем під землею Шахтоуправління «Алмазне» Виробного об`єднання «Донбасантрацит», підстава наказ № 68 від 13.04.1992, ( запис під № 12);

- 20.04.1992 - 26.06.1992 - навчання на машиніста підземних установок 8 курсового комбінату Виробного об`єднання «Донбасантрадит» з відривом від роботи підстава свідоцтво № 36500 від 26.06.1992 ( запис під номером 13),

- 27.06.1992 переведений машиністом підземних установок 3 розрядку з повним робочим днем під землею, підстава наказ № 135 від 27.06.1992 ( запис під № 14)

- 03.08.1992 року звільнений за переведенням на шахту « Міусінська» Виробного об`єднання «Донбасантрадит» підстава наказ № 160 від 03.08.1992 р. ( запис під № 15)

- 25.08.1992 р. прийнятий машиністом підземних установок 3 розряду з повним робочим днем, підстава наказ № 226 від 25.08.1992 р. ( запис під № 16)

- 20.12.1994 по результатам атестації робочих місць на умовах праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1 підстава наказ № 989 від 20.12.1994 ( запис під № 17)

- 28.06.1996 шахта перейменована в Державне відкрите акціонерне товариство шахта «Міусінська» підстава - наказ МУП України № 285 від 28.06.1996 року ( запис під № 18)

- 08.09.1997 по 05.11.1997 навчання в учбово-курсовому комбінаті Виробного об`єднання «Донбасантрадит» по професії гірник по ремонту гірничих виробок 4 розряду, підстава свідоцтво № 44929 від 05.11.1997 ( запис під № 19)

- 06.11.1997 переведений гірником по ремонту гірничих виробок 4 розряду під землею з повним робочим днем під землею, підстава наказ № 302 від 06.11.1997 р. ( запис під № 20)

- 31.08.1999 звільнений по ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, підстава наказ № 298 від 06.10.1999 р. ( запис під № 21).

При цьому, відповідач-1 в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що пільговий стаж позивачу визначити не можливо, оскільки відсутні пільгові довідки, які підтверджують зайнятість повний робочий день на шкідливих роботах та характер виконуваної роботи згідно з Порядком № 637, не вказавши причини такої неможливості з огляду на надану позивачем трудову книжку.

Разом з тим, дослідивши зміст трудової книжки позивача серія НОМЕР_1 судом встановлено, що трудова книжка ОСОБА_1 оформлена належним чином, записи у ній мають усі необхідні реквізити, скріплені печатками підприємств та беззаперечно підтверджують зайнятість останнього на відповідних посадах.

При цьому, надана трудова книжка позивача має усі кваліфікуючі ознаки, які відносять вказані роботи до пільгових, що, в свою чергу, виключає необхідність у надані уточнюючих довідок підприємств за відповідні періоду стажу для призначення пенсії.

Крім того, в матеріалах справи наявна довідка з Держреєстру ПФУ "Індивідуальні відомості про застраховану особу" форми ОК-5, відповідно до якої за позивача, як за найманого робітника, страхувальником відокремленим підрозділом « Шахта « Міусинська» Державного підприємства « Донбас антрацит» ( код ЄДРПОУ 00177419 вносилися страхові внески, а саме, за період з 1998-1999 роки, який зараховано як спец. стаж за кодом ЗП3013А1. ( а.с. 111-116).

Відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, постанови правління Пенсійного фонду України від 05.11.2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», постанови правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року № 22-2 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та від 03.12.2013 року № 25-2 «;Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 року № 22-2», наказу Міністерства доходів і зборів № 454 від 09.09.2013 року «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства фінансів України № 435 від 14.04.2015 року «Про затвердження Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу Міністерства фінансів України № 670 від 05.11.2020 року «Про затвердження Змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (у відповідні періоди роботи позивача), встановлено код підстав для обліку спецстажу за ЗПЗ013А1 для застрахованих осіб, які є працівниками, зайнятими повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Тобто, при формуванні та направленні звітів страхувальником до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаною професією за відповідним кодом.

Оскільки страхувальник звітував щодо спецстажу позивача, вся інформація щодо його стажу в частині оскаржуваного періоду 1998-1999 роки є в системі персоніфікованого обліку, тому з урахуванням відомостей, що наявні у трудовій книжці (по спірним періодам) та в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма ОК-5), дані періоди роботи мають бути зараховані до пільгового стажу позивача.

Таким чином, посилання відповідача-1 на неможливість визначення пільгового стажу позивача чеез відсутність уточнюючої довідки є безпідставними, оскільки спірний трудовий стаж позивача повний робочий день під землею, на посадах, які відносяться до списку № 1, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Що стосується атестації робочих місць, то суд звертає увагу, що 19 лютого 2020 року Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19), в якій зазначено, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі №21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі №21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах №21-51а15, та №21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі №21-383а14, від 2 грудня 2015 року у справі №21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі №21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі №21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Крім того, у трудовій книжці Позивача міститься запис від 20.12.1994 під № 17 щодо результатів атестації робочих місць на умовах праці підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 1.

За таких обставин, доводи відповідача-1 в оскаржуваному рішенні про відсутність підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці є помилковими.

Щодо не зарахування до страхового стажу період навчання позивача з 01.09.1982 по 23.06.1989, оскільки він перетинається з періодом проходження військової служби (1986-1988 рр.) та не наданням уточнюючої довідки про навчання на денній формі, то суд враховує наступне.

Статтею 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» визначено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як зазначалось вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. ( п. 1 Порядку № 637).

Пунктом 8 Порядку № 637 встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання, форми навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.

Як встановлено судом, навчання позивача у Ворошиловградському державному музичному училищі за денною формою здобуття освіти підтверджено записами у трудовій книжці із зазначенням дат навчання з 01.09.1982 по 03.05.1986, та з 01.09.1988 по 25.06.1989. ( записи під № 1 та № 3), а також копією диплому про навчання.

Так, згідно диплому серії НОМЕР_3 , виданого 24.06.1989 р., ОСОБА_1 у 1982 році вступив до Ворошиловградського державного музичного училища і в 1989 році закінчив повний курс названого училища по спеціальності духові і ударні інструменти. ( а.с. 90).

Крім того, про денну форму навчання позивача у Ворошиловградському державному музичному училищі свідчать записи у його трудовій книжці під № 1-3, згідно яким прослідковується, що під час навчання позивач був призваний на військову службу (05.05.1986) та після звільнення з військової служби з 01.09.1988 продовжив навчання у Ворошиловградському державному музичному училищі.

З огляду на вказане, вимоги відповідача-1 щодо надання уточнюючої довідки про навчання позивача на денній формі у Ворошиловградському державному музичному училищі, за умови, що у трудовій книжці позивача містять необхідні відомості про таке навчання є необґрунтованими, а висновок про відсутність підстав для зарахування періоду навчання до страхового стажу позивача є не обґрунтованим, прийнятим без врахування всіх обставин.

Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.07.2022 №103950003143 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України).

У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У постанові від 05.09.2018 р. у справі №826/9727/16 Верховний Суд аналізував застосування п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України і дійшов висновку, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, за сукупності наступних умов: 1) судом встановлено порушення прав, свобод чи інтересів позивача; 2) на час вирішення спору прийняття рішення належить до повноважень відповідача; 3) виконано усі умови, визначені законом для прийняття такого рішення, зокрема подано усі належні документи, сплачено необхідні платежі і між сторонами немає спору щодо форми, змісту, повноти та достовірності наданих документів; 4) прийняття рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок висвітлено й у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2340/2921/18.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача- 1 зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1982 по 03.05.1986 та з 01.09.1988 по 25.06.1989, а також визначити пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Разом з тим, умовами призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 є досягнення пенсійного віку, наявність необхідного страхового та пільгового стажу.

Як вище зазначалось судом, право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах за списком №1 виникає після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Водночас оскаржуваним рішенням пільговий стаж позивача Головним управлінням ПФУ в Одеській області не визначався.

Відповідно до п. 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014р. № 28-2, відповідач-1 є територіальними органами Пенсійного фонду України, а згідно із п. 4.3 цього Положення організовує роботу управлінь Фонду, зокрема щодо призначення (перерахунку) і виплати пенсій. Таким чином питання призначення (перерахунку) і виплати пенсій належить до виключної компетенції відповідача-1.

Враховуючи, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

Таким чином, з урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Щодо підстав визначення належного органу Пенсійного фонду, яким має вчиняти дії та здійснювати розгляд заяви позивача з урахуванням висновків суду у даній справі, суд зазначає наступне.

Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за №1566/11846 (далі Порядок №22-1).

Відповідно до абз.13 п.4.2 вказаного Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Відповідно до п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до п.4.10 Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.

В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності є Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача від 06.07.2022 року здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п.4.2 Порядку №22-1. Проте, з огляду на неналежне виконання визначеним пенсійним органом його повноважень щодо розгляду заяви позивача, що потягло за собою порушення прав позивача, суд вважає наявними підстави покласти обов`язок щодо повторного розгляду заяви позивача саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, як визначений суб`єкт призначення за принципом екстериторіальності.

Підсумовуючи викладене та враховуючи вищевказані висновки суду, позовні вимоги в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 13.04.1992 по 03.08.1992, з 25.08.1992 по 31.08.1999 відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 , та призначити і виплачувати йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1911 №1788-ХІІ та статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-ІV, починаючи з 06.07.2022. не підлягають задоволенню.

VII. Висновок суду.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

VIII. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, при звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 073,60 грн., що підтверджується платіжними документами від 12.01.2023 та від 08.02.2023 р.

Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в сумі 536,80 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) та до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (зареєстроване місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; код ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 14.07.2022 №103950003143, яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди навчання у Ворошиловградському державному музичному училищі з 01.09.1982 по 03.05.1986 та з 01.09.1988 по 25.06.1989, а також визначити пільговий стаж ОСОБА_1 за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на підставі записів трудової книжки серії НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.07.2022 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 ( п`ятсот тридцять шість грн 80 коп.) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.А. Дубровна