Рішення

від 29.05.2023 по справі 540/8046/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/8046/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левчук О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Ювілейної сільської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить суд визнати протиправною бездіяльність Ювілейної сільської ради, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко; зобов`язати Ювілейну сільську раду надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після отримання свідоцтва на спадщину через представника звернувся до Ювілейної сільської ради з заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у розмірах згідно успадкованих сертифікатів. За результатами розгляду заяви було підготовлено проект рішення про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою. Однак, самого рішення прийнято не було, що свідчить про порушення вимог чинного законодавства.

Представником відповідача Ювілейної сільської ради до суду відзив на позовну заяву до суду не надано.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 січня 2022 року відкрито провадження по справі № 540/8046/21 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів, змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справ - Одеський окружний адміністративний суд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 24 березня 2023 року адміністративну справу № 540/8046/21 в електронному вигляді передано головуючому судді Левчук О.А.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року адміністративну справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином російської федерації та згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2019 року № 888, № 887 набув право на земельну ділянку (пай) розміром 6,51 в умовних кадастрових гектарах, що находиться у землях колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, Цюрупинського району Херсонської області, яке належить спадкодавцю на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0111383, виданого Цюрупинською районною державною адміністрацією Херсонської області 13.05.1997 року на підставі рішення № 113 від 20.03.1997 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 14.05.1997 року за № 381/2, та права на земельну частку (пай) розміром 6,51 в умовних кадастрових гектарах, що находиться у землях колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, Цюрупинського району Херсонської області, що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадкоємцем якого була його дружина ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 22-27).

12 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Ювілейної сільської ради із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у розмірі земельної частики (паю) 6,51 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0111383, серії ХС № 0111382, із земель колишньої колективної власності КСП ім. «Шевченка» в адміністративних межах Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області (а.с. 12-13).

12 березня 2020 року Ювілейна сільська рада повідомила представника ОСОБА_1 , що за результатами опрацювання поданих документів постійною депутатською комісією, до компетенції якої належить розгляд питань, пов`язаних із землеустроєм, подані документи залишені без розгляду (а.с. 16).

17 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Ювілейної сільської ради із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у розмірі земельної частики (паю) 6,51 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0111383, серії ХС № 0111382, із земель колишньої колективної власності КСП ім. «Шевченка» в адміністративних межах Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області та повторно на черговій сесії розглянути заяву (а.с. 17).

22 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Ювілейної сільської ради із заявами про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у розмірі земельної частики (паю) 6,51 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ХС № 0111383, серії ХС № 0111382, із земель колишньої колективної власності КСП ім. «Шевченка» в адміністративних межах Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області (а.с. 19).

Згідно витягу з протоколу засідання сесії Ювілейної сільської ради від 26.05.2021 року рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовленні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) із земель колишньої колективної власності КСП «Шевченко» депутатами не прийнято (а.с.31-36).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно п. «а», «б» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст. 118 ЗК України (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.16, 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають, зокрема, громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради. Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою. За бажанням власника земельної частки (паю) йому можуть бути виділені в натурі (на місцевості) дві земельні ділянки з різним складом сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сінокоси або пасовища).

Згідно ст. 5 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» сільські, селищні, міські ради в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).

Відповідно до ст. 11 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) здійснюється на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв), технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ст. 30 ЗУ «Про землеустрій» погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Статтею 130 ЗК України визначено, що набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава.

Іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім як у статутному (складеному) капіталі банків), які є власниками земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до ст. 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі, зокрема, прийняття спадщини.

Частиною 4 ст. 81 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Згідно ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

З аналізу вищевикладеного слідує, що чинне законодавства України не дозволяє набуття іноземними громадянами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, крім отримання їх у спадщину (ч.4 ст.81 ЗК України). Тобто, іноземний громадянин, який став власником земельної частки (паю) на законних підставах (зокрема, прийняття спадщини), не має права виділити пай у натурі і ставати власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, ОСОБА_1 , є громадянином російської федерації, а тому в Ювілейної сільської ради були відсутні підстави для рішення за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко.

За таких підстав, з урахуванням вищевикладеного, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності відповідача, а тому позовні вимоги про зобов`язання Ювілейної сільської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко є необґрунтованими.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі РуїсТоріха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до Ювілейної сільської ради (код ЄДРПОУ 26555899, адреса місцезнаходження: 75126, Херсонська область, Херсонський район, с. Ювілейне, вул. Соборна, 17) про визнання протиправною бездіяльність Ювілейної сільської ради, що полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко; зобов`язання Ювілейної сільської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічних документацій щодо встановлення (відновлення) меж земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно сертифікатів ХС № 0111383 від 13.05.1997 року, ХС № 0111382 від 13.05.1997 року в умовних кадастрових гектарах площею 6,51 га кожна із земель колишньої колективної власності КСП Шевченко, - в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в порядку та в строки встановлені ст. 295, 297 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 255 КАС України.

Суддя О.А. Левчук

.