Ухвала

від 29.05.2023 по справі 554/5392/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 29.05.2023Справа № 554/5392/22 Провадження № 1-кп/554/368/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29»травня 2023року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відеоконференції об`єднане кримінальне провадження №1202222119000245 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.4 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

В провадженніОктябрського районногосуду м.Полтави перебуває об`єднане кримінальне провадження №1202222119000245 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 185 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовомузасіданні заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюстроком на60днів.Клопотання обґрунтованетим,що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних корисливих тяжких кримінальних правопорушень, ніде не працює, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання, переховуватися від суду. Також, ОСОБА_3 може незаконно впливати на свідків та потерпілих по даному кримінальному провадженню, які на теперішній час не допитані, з метою зміни їх показів на свою користь. Таким чином, прокурор вважає, що існують наступні ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а тому просить продовжити ОСОБА_3 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечує з приводу заявленого клопотання.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні просила змінити запобіжний захід обвинуваченому на більш м?який, оскільки для цього є всі підстави.

Суд, вислухавши клопотання прокурора, думку учасників кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 331 КПК України під чассудового розглядусуд заклопотанням сторониобвинувачення абозахисту маєправо своєюухвалою змінити,скасувати,обрати абопродовжити запобіжнийзахід щодообвинуваченого. Вирішенняпитання судомщодо запобіжногозаходу відбуваєтьсяв порядку,передбаченому главою18КПК України. Занаявності клопотаньсуд підчас судовогорозгляду зобов`язанийрозглянути питаннядоцільності продовженнязапобіжного заходудо закінченнядвомісячного строкуз дняйого застосування.За результатамирозгляду питаннясуд своєювмотивованою ухвалоюскасовує,змінює запобіжнийзахід абопродовжує йогодію настрок,що неможе перевищуватидвох місяців.

Згідно вимог ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний можездійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З вимог ст.178 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі інші обставини.

Судом встановлено, що відносно обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, який неодноразово продовжувався судом, останній раз його було продовжено до 03.06.2023 року.

Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 раніше обраногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою, суд враховує, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних, тяжких кримінальних правопорушень, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 (восьми) років. Також обвинувачений не має постійного місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, ніде не працює, а отже не має постійного джерела доходів та законних засобів існування, в нього відсутні міцні соціальні зв?язки. Крім того, обвинувачений тривалий час в судові засідання не з?являвся, оголошувався судом у розшук, а тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчинити інше кримінальне правопорушення та, з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушеньможе вдатися до відповідних дій.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись судом у контексті чинників, пов?язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв?язками та усіма видами зв?язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а відсутність постійного та законного джерела доходів може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити нове кримінальне правопорушення.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане,якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу,який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Враховуючи фактичні обставини кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_3 , в тому числі вчинення кримінальних правопорушень проти власності в умовах воєнного стану, що свідчить про їх небезпечність для суспільства, а отже і про наявний у цьому кримінальному провадженні суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства та потерпілих.

Суд погоджуєтьсяз доводамипрокурора щодонаявності ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

За таких обставин посилання захисника на наявність підстав для зміни запобіжного заходу на більш м?який, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні, які не були спростовані доводами захисту.

Доказів зменшення ризиків, передбаченихст. 177 КПК Українидля застосування відносно обвинуваченого більш м?якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу обвинуваченому на стадії досудового розслідування, продовжують існувати.

Щодо ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, то суд зазначає про відсутність певного ступеню ймовірності того, що вказаний ризик справдиться, у зв?язку із тим, що в судовому засіданні обвинувачений повністю визнав свою провину, надав правдиві та послідовні покази, що свідчить про відсутність в останнього підстав для незаконного впливу на потерпілих та свідків.

З урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст.177,183,194, 199 КПК України, суд вважає необхідним клопотання прокурора про продовження ОСОБА_3 раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, оскільки вважає, що саме такий запобіжний захід є обґрунтованим, відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінують, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, зокрема, ухиленню обвинуваченого від суду, вчиненню нового кримінального правопорушення, ризики чого є реальними та дійсними, з часом не зменшились та не змінились. Обрання більш м?якого запобіжного заходу, не пов?язаного із триманням під вартою, не забезпечить належної поведінки обвинуваченого в процесі розгляду кримінального провадження в суді. До того ж обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою відпала, судом не встановлено.

Крім того, сам обвинувачений в судовому засіданні не заперечував проти продовження йому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Отже, для досягнення мети застосування запобіжного заходу, яка вказана у ст. 177 КПК України, тобто забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених у ч.1 вказаної статті, відносно обвинуваченого ОСОБА_3 слід продовжити обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 199, 205, 369-372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання процесуальногопрокурора ОСОБА_4 про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 27 липня 2023 року, включно.

Визначити строк дії ухвали до 27 липня 2023 року, включно.

Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження, до відома.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

У разі, якщо особа перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Октябрського районного суду

м. Полтави: ОСОБА_1