Ухвала

від 17.05.2023 по справі 758/2954/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17.03.2023 задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 , та накладено арешт на автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні №42022102070000141 від 26.04.2022 кінцевого рішення, та із забороною Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити

строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання

---

Справа № 758/2954/23 Слідчий суддя - ОСОБА_8

Апеляційне провадження № 11-сс/824/3079/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

прокурора.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі ОСОБА_6 , копія ухвали не направлялась та не була отримана.

Апелянт звертав увагу на те, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.03.2023 було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2022, на автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6

16.03.2023 та 24.03.2023 на адресу слідчого відділу Подільського районного управління Головного управління Національної поліції у місті Києві направлялися клопотання про виконання вищевказаної ухвали, однак жодної відповіді не надійшло. Слідчий ОСОБА_9 в телефонному режимі повідомив, що 14.03.2023 повторно накладено арешт на раніше зазначений транспортний засіб.

11.04.2023 та 19.04.2023 на електронну адресу Подільського районного суду міста Києва направлено заяви про надання інформації щодо розгляду клопотання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , а у разі повторного накладення арешту на спірний автомобіль, надання матеріалів на ознайомлення та копії відповідної ухвали. Проте, відповідь на зазначені заяви не отримано, чим порушено Закон України «Про доступ до судових рішень».

Слідчим суддею належним чином не перевірено підстави для прийняття рішення про накладення арешту на майно.

Органом досудового розслідування не надано доказів, які б вказували на можливість та необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Оскаржувана ухвала не містить жодних даних про вчинення протиправних дій, які спрямовані безпосередньо на кримінально протиправне посягання саме на раніше зазначений автомобіль або майно, власником якого є ОСОБА_6 , а тому безпідставними є твердження про те, що спірне майно може бути об`єктом кримінально протиправних дій.

Також, на переконання захисника, помилковим є посилання на те, що даний автомобіль може бути майном, набутим кримінально протиправним шляхом.

Таким чином, автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України, а тому на нього не може бути накладений арешт з підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

Апелянт звертав увагу на те, що спірний транспортний засіб також не може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти сліди кримінального правопорушення або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки автомобіль виготовлено та придбано в 2019 році, а період начебто подій кримінальних правопорушень є 2014-2017.

Крім того, враховуючи дату виготовлення автомобіля та зміст оскаржуваної ухвали, вищевказаний автомобіль не є об`єктом кримінально протиправних дій, описаних органом досудового розслідування.

ОСОБА_6 зазначений автомобіль придбав та використовував до моменту його вилучення, що спростовує посилання органу досудового розслідування на його використання ОСОБА_10 .

Станом на день подання апеляційної скарги спірний автомобіль більше 8 місяців ніким не використовується, у зв`язку із вилученням його працівниками поліції.

У даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 не застосовано жодного заходу забезпечення кримінального провадження, а арешт накладений на належний йому автомобіль скасовано. Ухвалами Київського апеляційного суду від 16.11.2022 та слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.01.2023 встановлено непричетність останнього до жодних кримінальних правопорушень та відсутність підстав щодо накладення арешту на належне йому майно.

ОСОБА_6 не має жодного відношення до підприємств, зазначених в ухвалі слідчого судді, він працював на ТОВ «Укрспецпроект», ТОВ «А.Групп», ТОВ «Донтехнобуд», які не згадуються у процесуальних документах у даному кримінальному провадженні.

Слідчий суддя безпідставно розглянув клопотання прокурора без повідомлення власника майна, оскільки майно вилучено та більше 8 місяців перебуває у розпорядженні органу досудового розслідування.

Також слідчий суддя не врахував розумність та співрозмірність права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, а тому, на думку захисника, безпідставно обмежив конституційні права ОСОБА_6 .

Крім того, апелянт вказував на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та участі власника майна ОСОБА_6 .

16.05.2023 від захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він зазначав, що у матеріалах судового провадження відсутній журнал судового засідання, який би відповідав вимогам ст. 108 КПК України.

Крім того, захисник зазначав, що матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження посилань слідчого судді на те, що арештований транспортний засіб перебуває у користуванні ОСОБА_10 та придбано за рахунок грошових коштів, отриманих в результаті протиправної діяльності.

Також апелянт посилався на здійснення досудового розслідування з порушенням правил підслідності, з тих підстав, що слідчі органів Національної поліції не є повноважним органом щодо розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 258-5 та ч. 4 ст. 191 КК України, а постанова керівника Київської міської прокуратури від 24.0.52022 про доручення здійснення досудового розслідування для СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві, є незаконною та містить завідомо неправдиві дані.

У судове засідання прокурор не прибув, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

17.05.2023 від заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_12 надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у зв`язку із зайнятістю процесуального керівника у даному кримінальному провадженні в проведенні слідчих та процесуальних дій в межах іншого кримінального провадження.

Разом з тим, доказів на підтвердження поважності причин неприбуття у судове засідання, до клопотання прокурора не долучено.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_11 в інтересах ОСОБА_6 не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності власника майна ОСОБА_6 або його захисника.

Дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Як зазначено апелянтом, станом на день звернення із апеляційною скаргою копію оскаржуваного рішення йому не було вручено, що підтверджується матеріалами судового провадження, у зв`язку з чим колегія суддів вважає, що апеляційна скарга подана 02.05.2023 в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів не убачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділом Подільського управління поліції ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 258-5, ч. 4 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи суб`єктів господарської діяльності, вступивши у змову з службовими особами Міністерства енергетики України, протягом 2014 - 2017 років організували протиправний механізм поставки вугілля на підконтрольні Україні ТЕС/ТЕЦ з території т.зв. «ДНР».

За наявними даними, службові особи ТОВ «Мегапром» (ЄДРПОУ 31023892), ТОВ «ВП «Ремавтоматика» (ЄДРПОУ 41479362), ТОВ «Ремавтоматика» (ЄДРПОУ 32066020), ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» (ЄДРПОУ 36982901), ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка» (ЄДРПОУ 36694340), ТОВ «Компані «Менеджмент» (ЄДРПОУ 38844536), ТОВ «Шахта «Донбас» (ЄДРПОУ 35711637), ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська» (ЄДРПОУ 37133604), ТОВ «Електроенержі» (ЄДРПОУ 43737529) та ТОВ «Евро - Тест» (32524702) за сприяння службових осіб Міністерства енергетики України, залучили до протиправної схеми службових осіб ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» (ЄДРПОУ 00174668), за допомогою яких здійснювали незаконні поставки вугілля з непідконтрольної території Донецької області (шахти Комунарська та Поченкова) на адреси ПАТ «Центренерго», Авдіївського КХЗ, Пролетарського ЦЗФ, Трипільської ТЕС, Зміївської ТЕС, Слав`янської ТЕС, Чумаківської ЦЗФ, Старобишевської ТЕС, Колосниківської ЦЗФ, Дзержинської ЦЗФ, Ясиновського КХЗ тощо.

Встановлено, що за лобіювання посадових осіб Міністерства енергетики України, службові особи комерційних структур ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» взяли під особистий контроль фінансово - господарську та промислову діяльність ПАТ «Шахтоуправління «Донбас».

У ході досудового розслідування, встановлено, що службові особи ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» здійснювали поставку вугілля, яке було отримано від ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» на адреси Авдіївського КХЗ, Пролетарського ЦЗФ, Трипільської ТЕС, Зміївської ТЕС, Слав`янської ТЕС, Чумаківської ЦЗФ, Старобишевської ТЕС, Колосниківської ЦЗФ, Дзержинської ЦЗФ, Ясиновського КХЗ.

При цьому, службові особи ПАТ «Центренерго», Авдіївського КХЗ, Пролетарського ЦЗФ, Трипільської ТЕС, Зміївської ТЕС, Слав`янської ТЕС, Чумаківської ЦЗФ, Старобишевської ТЕС, Колосниківської ЦЗФ, Дзержинської ЦЗФ, Ясиновського КХЗ здійснювали розрахунок за отримане вугілля, а службовими особами ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» здійснювався фіктивний розрахунок по документам з ПАТ «Шахтоуправління «Донбас».

Отримані кошти за поставлене вугілля службовими особами ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» обготівковувались через підконтрольні комерційні структури, банківські установи, та у подальшому розподілялись між учасниками протиправної схеми.

Загальний обсяг виведених грошових коштів у готівку службовими особами ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» у період з 2014 по 2018 рік склав приблизно понад 1 млрд грн.

Крім цього, отримано інформацію, що грошові кошти отримані від реалізації вугілля на вищевказані ТЕС/ТЕЦ, під контролем службових осіб вищевказаних комерційних структур обготівковувались через ПАТ «Діамант - банк», АБ «Укргазбанк» та в подальшому завозились на територію т.зв. «ДНР» в якості фінансової допомоги.

Також, встановлено, що службові особи ТОВ «Мегапром», ТОВ «ВП «Ремавтоматика», ТОВ «Ремавтоматика», ТОВ «Шахтоуправління «Донбас», ТОВ «Енергетично - збагачувальний комплекс «Донбасвуглепереробка», ТОВ «Компані «Менеджмент», ТОВ «Шахта «Донбас», ТОВ «ЦЗВ «Чумаківська», ТОВ «Електроенержі» та ТОВ «Евро - Тест» надавали ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» та іншим підконтрольним комерційним структурам фінансову безвідсоткову поворотну допомогу. Дана фінансова безвідсоткова поворотна допомога повинна була використовуватися службовими особами ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» для виплати заробітної плати працівникам Товариства. При цьому, отримана фінансова безвідсоткова поворотна допомога службовими особами ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» обготівковувалась та розподілялась між учасниками протиправної схеми.

У ході досудового розслідування встановлено, що підприємством ПАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ДОНБАС" зареєстровані податкові накладні на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт в адресу підприємства ТОВ "Шахтоуправління "Донбас" на загальну суму 370 651 298,40 грн., у тому числі ПДВ 61775 216,41 грн.

Також, підприємством ПАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ "ДОНБАС" за період січень 2014 року - жовтень 2015 року зареєстровані податкові накладні на реалізацію товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт в адресу підприємства ТОВ "МегапроМ" на загальну суму 186 065 253,38 грн., у тому числі ПДВ 31 010 875,57 грн.

Ураховуючи факт того, що виробничі потужності ПАТ "ШАХТОУПРАВЛІННЯ`ДОНБАС", а саме «Поле шахти № 22 «Комунарська», пласти к5, к4-1, к3, к2-1, к2, з врахуванням прирізки запасів вугілля пластів к5, к4-1, к3 у західній частині ділянки Кіровська Капітальна» та «Поле шахти «Щегловська-Глибока», пласти: m3, I1-B, I1, k8, з врахуванням прирізки запасів вугілля пласта I8-1 поля закритої шахти ім. К.І. Поченкова» знаходяться на непідконтрольній території України, а саме на території так званої «ДНР», дії службових осіб ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» та ТОВ "МегапроМ" були свідомо направлені на надання прямих активів з метою їх повного використання для будь - яких цілей окремими представниками так званої «ДНР» та можуть свідчити про фінансування тероризму.

Крім цього, в рамках досудового розслідування встановлено, що засновник ТОВ «Мегапром» (ЄДРПОУ 31023892) ОСОБА_10 користується автомобілем AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який було придбано за рахунок грошових коштів, отриманих в результаті реалізації протиправної схеми та який на праві приватної власності зареєстровано за його водієм ОСОБА_6 .

Постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. києві ОСОБА_13 від 18.07.2022 автомобіль AUDI E-Tron (2019 року випуску), номер кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022.

17.03.2023 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022 року кінцевого рішення, та із забороною Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17.03.2023 задоволено клопотання прокурора, та накладено арешт на автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , із забороною розпоряджатися та використовувати майно до постановлення у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022 кінцевого рішення, та із забороною Головному сервісному центру МВС України та регіональним сервісним центрам здійснювати перереєстрацію вказаного транспортного засобу, а також із забороною органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державним реєстраторам, нотаріусам усіх нотаріальних округів, як спеціальним суб`єктам, наділеним функціями державного реєстратора, та іншим особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні та нотаріальні дії щодо вищезазначеного майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на транспортний засіб марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , з тих підстав, що вказаний автомобіль у встановленому законом порядку визнаний речовим доказом у межах кримінального провадження № 42022102070000141 від 26.04.2022, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищезазначений автомобіль, оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його пошкодження, передачі, приховання чи відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_6 доводи про те, що арештований транспортний засіб належить ОСОБА_6 , який не є підозрюваним у кримінальному провадженні та не має відношення до обставин кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Доводи апелянта про те, що транспортний засіб не відповідає критеріям речових доказів, є безпідставними, оскільки встановлені органом досудового розслідування фактичні обставини кримінальних правопорушень у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого висновку, що транспортний засіб марки AUDI E-Tron може бути набутим кримінально протиправним шляхом, а отже відповідає ознакам речових доказів, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речового доказу з метою збереження.

Крім того, постановою слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_13 від 18.07.2022 автомобіль AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022.

Посилання захисника на те, що ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14.03.2023 було скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 12.08.2022, на автомобіль марки AUDI E-Tron (2019 року випуску), № кузова НОМЕР_1 , ДНЗ НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_6 , не впливають на правильність висновків слідчого судді у даному судовому провадженні, оскільки вищевказані ухвали не є предметом даного апеляційного перегляду.

Крім того, чинний КПК України не містить положень щодо заборони у даному випадку повторного звернення слідчого чи прокурора під час досудового розслідування із клопотанням про арешт майна.

Доводи захисника про те, що у даному кримінальному провадженні щодо ОСОБА_10 не застосовано жодного заходу забезпечення кримінального провадження, та скасовано арешт, накладений на належний йому автомобіль, також не може бути підставою для скасування ухвали слідчого судді. Висновки, викладені в ухвалах Київського апеляційного суду від 16.11.2022 та слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 18.01.2023 щодо ОСОБА_10 , які постановлені в межах інших судових проваджень, та на які міститься посилання в апеляційній скарзі, не мають преюдиціального значення у даному судовому провадженні.

Під час апеляційного розгляду не знайшло свого підтвердження посилання апелянта на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється з порушенням правил підслідності.

Як убачається із матеріалів судового провадження, постановою керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_15 від 24.05.2022 у порядку ч. 5 ст. 36 КПК України доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022102070000141 від 26.04.2022 слідчому відділу Подільського УП ГУНП у м. Києві.

При цьому, доводи захисника у цій частині фактично зведені до посилань на незаконність вищевказаної постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування, що не може бути предметом оцінки на даній стадії досудового розслідування.

Доводи захисника про допущення слідчим суддею істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, обумовлене, на думку захисника, відсутністю журналу судового засідання та розглядом клопотання без повідомлення власника майна, ретельно перевірялися, проте не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Так, матеріали судового провадження містять журнал судового засідання від 17.03.2023, та колегією суддів не встановлено невідповідність вказаного журналу вимогам ст. 108 КПК України.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не повідомлено власника майна про розгляд клопотання прокурора, не є безумовною підставою для скасування правильної по суті ухвали слідчого судді, оскільки, з урахуванням вимог ст. 172 КПК України, слідчий суддя за наявності підстав, викладених у наведеній нормі закону, може розглянути клопотання без повідомлення власника майна.

Посилання на те, що на електронну адресу суду 11.04.2023 та 19.04.2023 направлялись заяви про надання інформації щодо розгляду клопотання прокурора та ознайомлення з матеріалами клопотання, на які захиснику не було надано відповідь, також не є підставою для скасування ухвали слідчого судді. Крім того, право на ознаймолення захисника із матеріалами судового провадження було реалізовано в суді апеляційної інстанції, де захисник ОСОБА_5 15.05.2023 у повній мірі ознайомився із матеріалами судового провадження.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційній скарзі доводи висновків слідчого судді не спростовують.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 17 березня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3