Постанова

від 17.05.2023 по справі 300/1422/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 300/1422/20 пров. № А/857/4418/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання: Скрутень Х.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,

на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (суддя Біньковська Н.В., час ухвалення 15:13, місце ухвалення м.Івано-Франківськ, дата складання повного тексту 24.02.2023),

в адміністративній справі №300/1422/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альва-Ойл" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області,

про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

У червні 2020 року позивач ТОВ "Альва-Ойл" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ГУ ДПС в Івано-Франківській області, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій від 21 травня 2020р. №0000543201; 2) судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про застосування фінансових санкцій від 21.05.2020 №0000543201. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3750,00 грн..

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з`ясуванні обставин справи, які необхідно було встановити, а також їх невідповідністю фактичним обставинам справи та первинним документам, як наслідок, підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що контролюючим органом дотримано вимоги ПК України щодо умов допуску до проведення фактичної перевірки. За результатом перевірки паливного складу за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Левинського,буд.3-А, корп.6, встановлено порушення пп.230.1.2, ст.230 ПКУ - роздрібна торгівля без наявності ліцензії, а саме 09.12.2019 року, реалізовано 46 л. дизельного палива на суму 10000,00 грн. громадянину ОСОБА_1 через паливороздавальну колонку. Наявна у позивача ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (переоформлення), Р.Н. 990614201900101, терміном дії з 01.07.2019 року по 01.07.2024 року, надає право ТОВ «Альва-Ойл» на оптову торгівлю пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, тобто по АДРЕСА_1 . Зазначає апелянт, що суб`єкт господарювання з метою реалізації пального як оптом так і в роздріб, повинен отримати ліцензію на кожне місце, де планує здійснювати реалізацію. Оскільки зафіксовано один випадок реалізації пального об`ємом 46 літрів за адресою, на яку відсутня ліцензія, прийнято рішення про застосування штрафної санкції у розмірі 250000 гривень. Надані позивачем документи, з урахуванням пояснення ОСОБА_1 , не можуть розглядатись як належні та допустимі докази. Вважає апелянт, що суд не досліджував обставини, на які посилався відповідач, а доводи позивача та спірне рішення суду не підтверджено жодними належними і допустимими доказами. На думку апелянта спірним рішенням від 21.05.2020р. №0000543201 позивача правомірно притягнено до фінансової відповідальності за порушення вимог статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду від 09.02.2023 року, прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та таким, що ухвалено в результаті повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи, а відтак не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - не підлягає до задоволення. Просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід задоволити.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Позивач ТОВ Альва-Ойл 18.09.2007 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів. Основним видом господарської діяльності ТОВ Альва-Ойл за КВЕД є 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (а.с. 27 т.1).

Згідно ліцензії, виданої Державною податковою службою України, ТОВ Альва-Ойл має право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, адреса місцезнаходження: м. Івано-Франківськ, вул. Симоненка, буд. 23, кв. (офіс) 312 (а.с. 17 т.1).

Позивачем 26.06.2019 зареєстровано три акцизні склади: уніфікований номер 1007076 за адресою м.Тисмениця, вул.Височана, 19; уніфікований номер 1007077 за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Вовчинецька, 225; уніфікований номер 1007078 за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3А (а.с. 28-30 т.1).

На підставі наказу про проведення фактичної перевірки №524 від 09.12.2019, направлень на перевірку №600 та №601 від 09.12.2019 посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка ТОВ Альва-Ойл, з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктом господарювання вимог чинного законодавства у сфері наявності ліцензій, інших документів, за результатами якої перевірки складено акт від 16.12.2019 за №68/09-19-32-01/33277201 (а.с. 64-66 т.1).

Перевіркою встановлено, що позивач здійснював роздрібну торгівлю пальним без наявності ліцензії, а саме, реалізував 46 літрів дизельного палива на суму 1000 грн. громадянину ОСОБА_1 через паливнороздавальну колонку.

Відповідачем 16.12.2019 складено акт №114/09-19-32-01 про відмову від підпису та отримання акту фактичної перевірки, в якому зафіксовано, що після ознайомлення зі змістом акту від 16.12.2019 за №68/09-19-32-01/ НОМЕР_1 керівник підприємства АЗС за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3 А, директор ТОВ Альва-Ойл Яровик О.М. відмовилася від підпису та одержання матеріалів перевірки (а.с. 184 т.1).

За результатами розгляду заперечення ТОВ Альва-Ойл від 26.12.2019 за №96 на акт перевірки від 16.12.2019 висновки, викладені в акті фактичної перевірки від 16.12.2019 за №68/09-19-32-01/33277201, залишено без змін, а подане заперечення без задоволення (а.с. 16, 25 т.1).

У висновку контролюючого органу №27/09-19-01/35277201 від 09.01.2020 зазначено, що в порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального в ході проведення фактичної перевірки 09.12.2019 встановлено, що ТОВ Альва-Ойл здійснювало роздрібну торгівлі паливом без наявності ліцензії (а.с. 59-61 т.1).

На підставі акта перевірки від 16.12.2019 за №68/09-19-32-01/33277201 відповідач прийняв оскаржуване рішення №0000543201 від 21.05.2020 про застосування до ТОВ Альва-Ойл фінансових санкцій в розмірі 250000 грн. (а.с. 9 т.1).

Крім того, судом встановлено, що 09.12.2019 посадовою особою ГУ ДФС в Івано-Франківській області складено протокол про адміністративне правопорушення, зі змісту якого слідує, що директором ТОВ Альва-Ойл ОСОБА_2 вчинено правопорушення, а саме, порушення порядку провадження господарської діяльності, тобто реалізація дизельного пального без наявної ліцензії на роздрібну торгівлю пального на АЗС за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушено статтю 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (а.с. 40 т.1).

Постановою Івано-Франківського міського суду від 29.01.2020 року у справі №344/22773/19 ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. без конфіскації виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення (https://reestr.court.gov.ua/Review/87242880).

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.03.2020 у справі №344/22773/19 постанову Івано-Франківського міського суду від 29.01.2020 року скасовано, а провадження у справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (а.с. 41-44 т.1).

Вважаючи рішення відповідача про застосування фінансових санкцій №0000543201 від 21.05.2020 протиправним, позивач звернувся з цим позовом до адміністративного суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Альва-Ойл реалізувало ОСОБА_1 оптом паливо за адресою м.Івано-Франківськ, вул. В.Симоненка, 23 оф.312, а викуплене паливо ОСОБА_1 отримав з паливного складу за адресою АДРЕСА_2 самостійно, по витратоміру-лічильнику за допомогою електронного ключа. Тому суд вважав, що реалізація 46 літрів дизельного пального не підпадає під ознаки роздрібної торгівлі в розумінні Закону №481/95-ВР. Реалізація дизельного пального ОСОБА_1 саме через паливороздавальну колонку належними і допустимими доказами відповідачем не підтверджено, що вказує на неправомірність застосованої до позивача штрафної санкції.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не погоджується з наведеним вище висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з врахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі ПК України), контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 19-1.1.4 п.19-1.1 ст.19-1 ПК України визначено, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують ряд функцій, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема, здійснюють контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Згідно із підпунктом 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають серед іншого право здійснювати контроль за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до пп.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР).

За визначенням статті 1 Закону №481/95-ВР, наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку; місце оптової торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для здійснення оптової торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування; оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам; роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

За змістом частини 1 статті 15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним здійснюються суб`єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб`єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР).

Згідно із ч.20 ст.15 Закону №481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Отже, основними ознаками роздрібної торгівлі пальним є продаж або відпуск пального з місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Обов`язковою умовою для здійснення роздрібної торгівлі пальним є отримання суб`єктом господарювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним.

Таким чином, положення наведених норм виділяють два окремі види ліцензії на право оптової торгівлі пальним: ліцензія на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (за відсутності місць оптової торгівлі пальним); ліцензія на право оптової торгівлі пальним на кожне місце оптової торгівлі пальним (за наявності місць оптової торгівлі пальним).

Відповідно до статті 16 Закону №481/95-ВР, контроль за дотриманням норм Закону №481/95-ВР здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Згідно зі статтею 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії - 250000 гривень.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач ТОВ Альва-Ойл має ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі (переоформлення) РН 990614201900101, терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024, місцезнаходження: Івано-Франківська область, вул. Симоненка, 23, кв. (офіс) 312.

Таким чином, наявна у позивача зазначена вище ліцензія на право оптової торгівлі пальним надає право ТОВ «Альва-Ойл» на оптову торгівлю пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання, тобто по вул. Василя Симоненка, буд. 23, кв.(офіс) 312, м. Івано-Франківськ.

Відповідно до даних системи електронного адміністрування реалізації пального 26.06.2019 року ТОВ Альва Ойл зареєструвало паливний склад (уніфікований номер 1007078) за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Левинського, буд.3-А, корп.6.

09 грудня 2019 року працівниками відділу протидії незаконного обігу підакцизних товарів оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області виявлено факт реалізації (заправки) пальним на АЗС за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3А громадянину ОСОБА_1 ..

Так, працівниками управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДПС в Івано-Франківській області проведена фактична перевірка АЗС по вул. Левинського 3А, м. Івано-Франківськ, яка належить ТОВ «Альва-Ойл», про що вчинено запис №3 в журналі реєстрації перевірок контролюючих органів.

В ході перевірки встановлено, що у позивача наявна ліцензія на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614201900101, термін дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 року.

За результатом перевірки паливного складу за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Левинського, буд.3-А, корп.6, встановлено порушення пп.230.1.2, ст.230 ПК України, про що складено акт перевірки №2434/09/15/РРО/ НОМЕР_2 , яким зафіксовано роздрібну торгівлю без наявності ліцензії, а саме, 09.12.2019 року реалізовано 46 літрів дизельного палива на суму 10000,00 гривень громадянину ОСОБА_1 через паливо роздавальну колонку, що є порушенням статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Вирішуючи спірні правовідносини, колегія суддів зазначає, що наявність ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі не передбачає здійснення діяльності, яка передбачає продаж такого пального з будь-якого місця оптової торгівлі або місця зберігання пального, у тому числі тих, що належать цьому або іншому суб`єкту господарювання, а також можливості зберігання або передачі отриманого пального на зберігання будь яким іншим особам.

Зважаючи на зазначене, на підставі ліцензії на право оптової торгівлі пальним без місць оптової торгівлі пальним може здійснюватися лише діяльність з купівлі та продажу пального іншим суб`єктам господарювання безпосередньо з акцизного складу пересувного, розпорядником якого є такий ліцензіат (оптова торгівля без місця), або на акцизному складі пересувному при зміні власника пального на такому акцизному складі пересувному.

Згідно з пункту 14.1 статті 14 ПК України, акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортні засоби реєструються в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового як акцизні склади пересувні автоматично в разі, коли такі транспортні засоби зазначені в акцизних накладних складених на операції, під час здійснення яких перемішується та/або зберігається пальне або спирт етиловий у таких транспортних засобах, зокрема згідно з даними акцизної накладної, складеної в одному примірнику на підставі даних відповідної митної декларації платником акцизного податку, який ввозить пальне або спирт етиловий на митну територію України.

Транспортний засіб, в якому переміщується та/або зберігається пальне, право на власності на яке належить декільком розпорядникам акцизного складу пересувного, є декількома акцизними складами пересувними, кількість яких дорівнює кількості власників пального, що переміщується та/або зберігається в такому транспортному засобі. Кожний такий акцизний склад пересувний реєструється як окремий акцизний склад пересувний.

Відповідно до ч.8 ст.15 Закону №481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Відповідно до ч.16 ст.15 Закону №481/95-ВР, суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Як виняток, частиною 21 статті 15 Закону №481/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють роздрібну, оптову торгівлю пальним або зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на роздрібну або оптову торгівлю пальним або ліцензію на зберігання пального не отримують.

Відповідно до ч.24 ст.15 Закону №481, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

Отже, суб`єкт господарювання з метою реалізації пального як оптом так і в роздріб, повинен отримати ліцензію на кожне місце, де планує здійснювати реалізацію (крім реалізації у споживчій тарі до 5 літрів). Зберігання пального без отримання ліцензії дозволяється виключно у місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Судовим розглядом підтверджується, що посадовими особами відповідача 09.12.2019 року за результатом перевірки паливного складу за адресою АДРЕСА_3 зафіксовано роздрібну торгівлю без наявності ліцензії, а саме, реалізовано 46 літрів дизельного палива на суму 10000,00 гривень громадянину ОСОБА_1 через паливороздавальну колонку, чим допущено порушення вимог пп.230.1.2, ст.230 ПК України, відповідальність згідно абз.9 ч.2 ст.17 Закону №481/95-ВР у вигляді застосування штрафної санкції у розмірі 250000 гривень.

Встановлені у справі обставини справи з урахуванням наведеного правового регулювання дають підстави вважати, що відповідач правомірно 21 травня 2020 року прийняв рішення №0000543201 про застосування до позивача фінансових санкцій.

Водночас, колегія суддів надаючи правову оцінку наданим позивачем копії договору №19/12/2019 від 06 грудня 2019 року та видатковій накладній від 10.12.2019 №12, виданій ОСОБА_1 , зауважує про відсутність підпису ОСОБА_1 на вказаних документах, який є обов`язковим для надання цим первинним документам статусу належних і допустимих (а.с. 18-21 Т.1).

При цьому, слід зазначити, що у наданому поясненні ОСОБА_1 вказав, що жодних договорів не підписував, а декілька разів здійснював заправку автомобіля на АЗС по вул. Левинського, буд.3-А, яка належить ТзОВ "Альва-Ойл" (а.с. 57 Т.1).

Апеляційний суд враховує, що частиною 2 статті 9 Закону України від 16.07.1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено - «Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.».

Згідно із ч.1, 4 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно із ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника(-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин. Внаслідок такого, підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Отож, надані документи, з урахуванням пояснення ОСОБА_1 , не можуть розглядатись як належні та допустимі докази, що підтверджує обґрунтованість доводів апеляційної скарги.

Щодо покликання суду першої інстанції на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 10.03.2020 у справі №344/22773/19, якою закрито провадження у справі відносно директора ТзОВ "Альва-Ойл" Яровик О.М. за ч.1 ст.164 КУпАП, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, то колегія суддів зазначає наступне.

Як визначено положеннями ч.6 ст.78 КАС України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов`язковою для адміністративного суду лише в частині правових наслідків дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду.

Згідно ч.7 ст.78 КАС України, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

У розглядуваній адміністративній справі предметом спору являється питання щодо правомірності рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області №0000543201 від 21.05.2020 про застосування до ТОВ Альва-Ойл фінансових санкцій в розмірі 250000 грн. за порушення статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.

Отже, правова оцінка, надана судом правовідносинам у справі про адміністративне правопорушення №344/22773/19 не є преюдиційною обставиною для адміністративного суду при розгляді цієї справи №300/1422/20, з урахуванням положень частин 6, 7 ст.78 КАС України.

З огляду на викладене вище, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову, ухваливши рішення суду з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, а також з порушенням нор матеріального права, що є підставою у відповідності до вимого статті 317 КАС України для його скасування та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області задоволити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року в адміністративній справі №300/1422/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альва-Ойл" до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування рішення скасувати та прийняти нову постанову.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Альва-Ойл" відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 29.05.2023 року