Ухвала

від 29.05.2023 по справі 340/4041/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 травня 2023 року

Київ

справа № 340/4041/22

адміністративне провадження № К/990/18017/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 340/4041/22 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ФАВОРИТ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15.05.2023 засобами поштового зв`язку до суду направлено касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606). Однак, касаційна скарга підписана ОСОБА_1 як представником Головного управління ДПС у Кіровоградській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43995486).

На підтвердження повноважень особи, яка підписала касаційну скаргу, надано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на юридичну особу ДПС України. Відповідно до цієї виписки ОСОБА_1 є в переліку осіб, які мають повноваження (в порядку самопредставництва суб`єкта владних повноважень) вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Кіровоградській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Водночас доказів наявності повноважень вчиняти дії від імені Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) до скарги не додано.

Така неузгодженість щодо особи, від імені якої подається касаційна скарга, свідчить про неналежне оформлення представником ОСОБА_2 касаційної скарги, зокрема, в частині визначення учасника судового процесу, від імені якого він діє і подає касаційну скаргу, у зв`язку з чим такий недолік касаційної скарги об`єктивно впливає на можливість її прийняття і вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Скаржник формально посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, зазначаючи при цьому, що судами попередні інстанції не було надано відповідної правової оцінки усім доказам, що мають і значення для вирішення справи. Ця підстава для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд передбачена пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України.

Водночас, виходячи зі змісту цього пункту, прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів можливе виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.

Крім того, є підстави вважати, що касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності, проте жодних доводів (з належним їх обґрунтуванням) про наявність винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не наведено.

Зазначене у сукупності свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Кіровоградській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.11.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі № 340/4041/22 за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ФАВОРИТ» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон