Рішення

від 23.05.2023 по справі 127/8686/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/8686/23

Провадження № 2/127/1030/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2023 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Короля О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Освітній Центр «На крилах успіху» про визнання припиненими трудових відносин,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Освітній Центр «На крилах успіху» про визнання припиненими трудових відносин.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 31.07.2019 року вона була прийнята на роботу до відповідача на посаду бухгалтера. 01.04.2020 року позивач пішла у декретну відпустку згідно з чинним законодавством України, про що було написано відповідні заяви, включаючи заяву по догляду за дитиною до трьох років, які були складені у присутності представників компанії та передані їм особисто позивачем як вимагає чинне законодавство України. Зазначає, що на час її перебування у відпустці у 2020 році змінилося місцезнаходження відповідача та на сьогодні підприємство зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач намагалася зв`язатися у телефонному режимі з Відповідачем, однак номера телефонів та контактні дані, які зазначені в інтернет ресурсах та реєстрах не працюють, що унеможливлює процедуру звільнення. Окрім цього, позивач докладала усіх зусиль, щоб урегулювати це питання в позасудовому порядку. Позивач відправляла на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням та проханням нарахування компенсації за невикористану відпустку від 24.09.2021 року, а також звернення про надання копії наказу про звільнення позивача з посади бухгалтера від 24.09.2021 року, що підтверджується накладною № 0200251931916 від 24.09.2021 року, а також описом вкладення ф. 107 від 24.09.2021 року. Однак даний лист був проігнорований відповідачем та був повернутий позивачу, що підтверджується конвертом та довідкою ф. 20 із відміткою про причини повернення «через закінчення терміну зберігання».

Позивач зазначає по те, що позбавлена можливості у інший спосіб припинити трудові відносини з ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» і відповідно працевлаштуватися на іншу роботу, що потягло за собою необхідність визнання припиненими трудових відносин у судовому порядку. Тому просить суд визнати припиненими трудові відносини між нею та ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» з 24.09.2021 року відповідно до положень ст. 38 КЗпП України за власним бажанням.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29.03.2023 року відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження в справі за останнім відомим місцем проживання, відзиву на позов не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких ця справа не відноситься.

Суд, згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

Частинами 1, 2 ст. 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням вказаної норми, Конституційний Суд України у своїх Рішеннях від 07 липня 2004 року у справі N 1-14/2004, від 16 жовтня 2007 року у справі N 1-16/2007 та від 29 січня 2008 року у справі N 1-5/2008 вказав на те, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний Суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

Відповідно до вимог ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

Трудові відносини всіх працівників регулюються Кодексом законів про працю України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно із записом в трудовій книжці серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 відповідно до наказу №21-к від 31.07.2019 року була прийнята на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Освітній Центр «На крилах успіху» на посаду бухгалтера.

24.09.2021 року позивачем відправлено на адресу відповідача заяву про звільнення за власним бажанням та проханням нарахування компенсації за невикористану відпустку від 24.09.2021 року, а також звернення про надання копії наказу про звільнення позивача з посади бухгалтера від 24.09.2021 року.

Цей лист відповідачу не вручено і повернуто позивачу з відміткою про причини повернення «через закінчення терміну зберігання».

Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо урегулювання ситуації з Відповідачем.

Листом Головногоуправління Пенсійногофонду Україниу Вінницькійобласті №11213-11536/Г-02/8-0200/21від 01.10.2021року позивачаповідомлено проте,що узвіті заквітень 2020року назастраховану особу ОСОБА_1 страхувальниквідобразив утаблиці №5початок допологовоголікарняного з01.04.2020р.та втаблиці №6 відомості про суми нарахованого лікарняного та сплачених внесків за період з 01.04.2020 по 04.08.2020 року. Останні звітні відомості, які подавались відповідачем були за травень 2020 року.

Крім цього, позивач звернулася до Департаменту з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Пенсійного фонду України щодо урегулювання ситуації з відповідачем. У відповідь отримала лист вих. №31579-31271/Г-05/8-2800/21 від 30.10.2021 року, в якому зазначено, що звітні відомості відносно позивача від відповідача за період з червня 2020 року по теперішній час до Реєстру застрахованих осіб не надходили.

Згідно із ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до ст.38 Кодексу законів про працю України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Статтею 22 КЗпП України передбачено заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

У пункті 4 частини першої ст.36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з ч.1 ст.38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю І групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, який просить працівник.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Враховуючи порушення права Позивача на припинення трудового договору, обраний нею спосіб захисту направлений на відновлення її трудових прав, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, зараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі три звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

Звертаючись досуду,позивач проситьзвільнити їїз посадибухгалтера ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» на підставі заяви від 24.09.2021 року.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Згідно із ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Частиною 2 ст. 5 ЦПК України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , користуючись своїм правом на розірвання трудового договору з ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» у встановленому законом порядку 24.09.2021 року на зареєстровану адресу відповідача направила рекомендованим листом заяву про звільнення з роботи з посади бухгалтера за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто висловила своє бажання щодо припинення роботи у ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху».

Позивач намагалася зв`язатися по телефону із відповідачем, однак, номера телефонів та контактні дані, які зазначені в інтернет ресурсах та реєстрах не працюють, що унеможливлює процедуру звільнення. Тобто позивач докладала усіх зусиль, щоб урегулювати це питання в позасудовому порядку.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно із ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені представником позивача в позовній заяві, та оцінивши відповідно до ст. 89 ЦПК України належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку що позивачем ОСОБА_1 були здійснені всі можливі від неї дії, спрямованні на її звільнення з посади бухгалтера, а саме направлена заява від 24.09.2021 року про звільнення за власним бажанням на адресу ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Датою припинення ОСОБА_1 трудових відносин із ТОВ «Освітній Центр «На крилах успіху» та звільненням її з роботи з посади бухгалтера, суд вважає 08.10.2021 року, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 38 КЗпП України наказ про звільнення позивача з роботи відповідач повинен був видати через два тижні після подачі позивачем 24.09.2021 року заяви про звільнення з роботи за власним бажанням. Відтак позов підлягає частковому задоволенню, тому що позивач просила визначити дату звільнення з 24.09.2021 р.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст.141 ЦПК України.

Судові витрати в справі складаються із сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 9000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 38, 241-1 КЗпП України, ст.ст. 4, 76-81, 89, 141, 263-265, 279 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Освітній Центр» «На крилах успіху» (м. Вінниця, вул. А.Первозванного,62, ЄДРПОУ 41290361) у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 08.10.2021 року.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Освітній Центр» «На крилах успіху» (м. Вінниця, вул. А.Первозванного,62, ЄДРПОУ 41290361) провести розрахунок з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), відповідно до ст.116 КЗпП України з дня звільнення (08.10.2021 року).

Стягнути зТовариства зобмеженою відповідальністю«Освітній Центр»«На крилахуспіху» (м.Вінниця,вул.А.Первозванного,62,ЄДРПОУ:41290361)на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 ) понесені витратиіз сплатисудового зборуу розмірі1073,60грн.та на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя