Рішення

від 22.05.2023 по справі 523/15369/22

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/15369/22

Провадження №2/523/997/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2023 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, 106) про визнання місця проживання дитини з матір`ю; зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, 106) про визначення місця проживання з батьком,

за участю: позивачки ОСОБА_1 та її представника адвоката Родіонова А.В., відповідача ОСОБА_2 і його представника адвоката Дробінової І.В., представників 3-ої особи за довіреністю ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ,

Установив

05 грудня 2022 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовними вимогами до ОСОБА_2 щодо визначення місця проживання їх малолітнього сина з нею з матір,ю.(л.с.2-4).

Свій позов обгрунтовує тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбу з 27.04.2018 р. по грудень 2022 року, згідно рішення Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року. В шлюбі народилась спільна дитина сторін ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З початку літа 2022 року сторони припинили шлюбні стосунки, стали проживати окремо один від одного.Позивачка разом з сином ОСОБА_6 почали проживати у квартирі під АДРЕСА_1 .

Позивачка вказує , що 15 серпня 2022 року відповідач ОСОБА_2 приїхав за місцем проживання колишньої дружини та забрав їх сина з собою без дозволу позивачки . Про цей випадок позивачка звернулась до поліції 15.08.2022р., в подальшому 23.08.2022 р. позивачка подала заяву в поліцію про викрадення дитини. Позивач зазначає, що 01.10.2022р. відносно ОСОБА_2 складено адміністративний протокол щодо порушення ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Позивачка вказує на те, що вона забезпечена житлом, в якому може проживати разом з сином, вона є власницею кв. АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі - продажу нерухомого майна від 01 листопада 2017 року зареєстрований в реєстрі №1-1775 нотаріусом Другої державної нотаріальної контори ОСОБА_7 .

Позивачка вважає, що вона відповідально ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків. Однак, за весь час перебування сина з відповідачем вона позбавлена можливості належним чином піклуватися про навчання та всебічний розвиток спільної дитини.

Позивачка зазначає, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.Тому при розгляді даної справи необхідно виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан, тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Позивачка просить суд визначити місце проживання сина ОСОБА_8 з матір,ю , посилаючись на правила , передбачених ст.ст.7,160,161 Сімейного кодексу України ; ст.ст.8,12 Закону України "Про охорону дитинства"; пунктами 1, 2 статті 3, статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789- XII ; постанову Великої Палати Верховного Суду 17 жовтня 2018 року у справі N 402/428/16-ц, провадження N 61-327цс18.

Ухвалою суду від 11 січня 2023р. позов прийнято до свого провадження, провадження відкрито л.с. 35.

Стороною відповідача 28 лютого 2023 року подано відзив на позов л.с.86-98

23 березня 2023р. до суду подано зустрічний позов адвокатом Дробіновою І.В. в інтересах ОСОБА_2 л.с.51-60

Ухвалою суду від 27 березня 2023 року прийнято до розгляду зустрічний позов л.с.82-83.

06 квітня 2023року ухвалою суду залучено у якості 3-ої особи орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР л.с.152-153.

04 травня 2023року судом отримано оригінал Висновку від 12.04.2023р. за № 01-05-3/138вх щодо доцільності місця проживання малолітнього сина сторін з батьком ОСОБА_2

23 березня 2023 року в поданому відповідачем ОСОБА_2 зустрічному позові він просить визначити місце проживання малолітнього сина сторін з ним батьком.

В своєму зустрічному позові ОСОБА_2 батько дитини посилається на те, що дійсно після припинення шлюбних відносин з дружиною на початку літа, вони стали жити окремо, син залишився проживати з матір,ю. Батько бачився з сином, забезпечував сина, але син жалівся на матір, казав що його вона ображає.

15 серпня 2023 року при побаченні батька з сином, останній жалівся на матір і просив забрати його до себе. Після чого, 15.08.2023р. батько з сином поїхали до місця проживання батька, тому що, як зазначає відповідач, син не захотів повертатися до матері. З 15 серпня 2022 року по теперішній час малолітній син сторін проживає з батьком. У зв,язку з чим мати сина почала звертатися до правоохоронних органів із поширенням неправдивої інформації про батька.

Відповідач зазначає, що він не перешкоджав зустрічам сина з матір,ю та запитувава сина щодо бажання проживати з матір,ю, але син не бажав їхати до матері.

Відповідач- батько дитини в своєму зустрічному позові посилається на те, що має постійний дохід, може матеріально забезпечити сина всім необхідним для всебічного розвитку дитини, та забезпечити відвідування сином приватних закладів освіти і соціалізації дитини.На даний час син відвідує Одеський приватний заклад дошкільної освіти "Почемучки" , раніше відвідував Приватний заклад позашкільного навчального центру дитячої творчості "Умнічка".Відповідач вказує , що він працевлаштований у ПП "Анта-Д" на посаді менеджера з 15.01.2022 року і дотепер, є директором ТОВ "ЛАГРАНТА" (код ЄДРПОУ: 44123469).

Після 24.02.2022 року відповідач переїхав до 4х-кімнатної квартири батьків, згідно Договору дарування № 1314 від 04.03.2002 року і копією Договору купівлі-продажу № 98/С-007 від 28.08.1998 року ,за адресою: АДРЕСА_2 , де наразі проживає з сином та своїми батьками, з міркувань безпеки. Квартира є просторою, у малолітнього сина ОСОБА_8 є своя окрема облаштована дитяча кімната . Раніше сторони проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , на підставі Договору позички № 01 від 10.01.2021 року, дана квартира належить на праві приватної власності матері відповідача, згідно договору дарування №1316 від 04.03.2002 року і договору купівлі-продажу № Н/97-0051 від 05.02.1997 року

Як зазначає відповідач , син з задоволенням проводить багато часу з батьком, вважає що син більш прихильний до нього, що на думку відповідача підтверджується характеристикою вихованця ПЗ ОПЗДО "Почемучка" № 199/3 від 03.03.2023 року .

Відповідачпросить врахувати Постанову Верховногосуду від21липня 2021року посправі №404/3499/17,в якійвказано,що до іншихобставин,що маютьістотне значення,можна віднести,зокрема:особисті якостібатьків;відносини,які існуютьміж кожнимз батьківі дитиною(яквиконують батькисвої батьківськіобов`язкипо відношеннюдо дитини,як враховуютьїї інтереси,чи євзаєморозуміння міжкожним збатьків ідитиною);можливість створеннядитині умовдля вихованняі розвитку.Орган опікита піклуванняабо судне можутьпередати дитинудля проживанняз тиміз батьків,хто немає самостійногодоходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідач батько дитини вважає , що постійне проживання сина з ним гарантує забезпечення найкращих інтересів дитини, тому що батько має постійний самостійних дохід для забезпечення сина та його всебічного розвитку, вони проживають у 4-кімнатній квартирі, де є окрема облаштована дитяча кімната для дитини, батько належно і відповідально виконує свої батьківські обов`язки щодо виховання, забезпечення сина, дбає про розвиток дитини, відводить і забирає із садочку, оплачує приватні заклади освіти для забезпечення найліпшого розвитку сина, син ОСОБА_8 має прихильне ставлення до батька, не боїться батька, проводить з ним багато часу і довіряє йому, відчуває себе у безпеці і спокої поруч з батьком.

Відповідач посилається на вимоги Конвенції про права дитини 1989 року, яка була ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; статті 160 і 161 СК України; на рішення ЄСПЛ рішення від 11 липня 2017 року, заява N 2091/13 у справі "М. С. проти України" , в якому вказано на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є благонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява N 10383/09).

Тому відповідач ОСОБА_2 батько дитини просить задовольнити його зустрічний позов, вважаючи, що саме він влаштовує сину безпечне, спокійне середовище, що є кращим для постійного проживання сина з батьком.

З,ясував обставини справи, заслухав доводи сторін, третьої особи, дослідив докази представлені сторонами, з урахуванням Висновку Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради щодо доцільності визначення місця проживання малолітнього сина сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , суд робить наступний висновок.

Позивачка та її представник адвокат Родіонов А.В. просили задовольнити свій позов, відповідач і його представник адвокат Дробінова І.В. просили задовольнити свій зустрічний позов, відмовивши в позові позивачці ОСОБА_1 . Представники Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації ОМР Дмитрієва Т.П. і ОСОБА_4 підтримали Висновок органу опіки та піклування щодо доцільності проживання малолітнього сина сторін з батьком, просили задовольнити зустрічний позов батька дитини.

Обставини , які встановлені судом під час судового розгляду по суті заявлених позовів.

27 квітня 2018 року сторони зареєстрували шлюб, в якому народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 листопада 2022 року шлюб розірвано л.с.40.

Як встановлено судом , на початку літа 2022 року сторони припинили шлюбні стосунки і стали проживати окремо. За домовленістю сторін, ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_8 повернулась до своєї квартири АДРЕСА_1 , власницею якої є на підставі договору купівлі-продажу від 01.11.2017 року за № в реєстрі1-1775 , посвідчений державним нотаріусом Масловою М.В. Другої одеської державної нотаріальної контори л.с.17-19. За даною адресою зареєстрованими є позивачка та син ОСОБА_5 а.с.8,13.

З початку червня 2022р. по 15 серпня 2022 р. батько дитини відвідував сина декілька разів за місцем його нового проживання. 15 серпня 2022 року батько дитини приїхав к місцю проживання дружини з сином ( на той час сторони перебували в зареєстрованому шлюбі) , в момент коли мати з сином були на вулиці, повертаючись з прогулянки, батько дитини запросив сина до себе жити, взяв його та відвів у машину, після чого поїхав з сином за місцем свого мешкання. Ця подія була несподіваною для матері дитини та відбулася без дозволу матері ОСОБА_1 .

Мати дитини звернулась з заявою від 15.08.2022р.до відділу поліції №5 Одеського районного УП №1 ГУНП в Одеській області, на що було рекомендовано звернутись до суду л.с.20,23.

23 серпня 2022р. позивачка повторно звернулась у поліцію з заявою з приводу викрадання її чоловіком спільного сина а.с.21,22.

З 15 серпня 2022 року малолітній син сторін став проживати разом з батьком в квартирі АДРЕСА_4 .

Протягом серпня, вересня, жовтня та листопада 2022 року син сторін відвідував приватний заклад позашкільного навчального центру дитячої творчості «УМНІЧКА» , згідно довідки від 24.02.2023р. л.с.104. Але, припинив відвідування дитячого центру « ІНФОРМАЦІЯ_3 » через випадок коли мати дитини намагалася забрати сина без дозволу вихователів центру і відома батька, що не заперечувала позивачка.

З ІНФОРМАЦІЯ_4 син сторін ОСОБА_5 , 2018 року народження, відвідує Одеський приватний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) , сплачує за відвідування садка лише батько відповідач по справі, згідно довідки від 23.02.2023р.№198/2 л.с.103, чого не заперечувала позивачка, пояснивши суду , що адресу садка від неї приховує відповідач.

Суд вважає , що між батьками малолітнього ОСОБА_9 склались непорозуміння в стосунках через ситуацію з місцем проживання їх малолітнього сина, що і призвело до неодноразових звернень позивачки з різним заявами до поліції, а потім і звернень відповідача до поліції з заявами від 09.01.2023р. і 23.02.2023р. (а.с.108,109) щодо прийняття заходів до колишньої дружини з приводу безпідставних звинувачень в домашньому насильстві, за подання неправдивих свідчень до органі опіки .

01 жовтня 2022 року інспектором поліції складено протокол про притягнення до адміністративної відповідальності відповідача за вчинення домашнього насильства відносно дружини 04.09.2022р. л.с.14, з протоколом ОСОБА_2 не згоден.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 01 березня 2023р. закрито провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_2 ,1987р.н. до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 тс.172-2 КУпАП у зв,язку з закінченням строків за ст.38 КУпАП. В мотивувальній частині постанови міститься висновок суду про те, що вина ОСОБА_10 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтвердилась, тому вважається що він вчинив дане адміністративне правопорушення, передбаченого ст.173-2ч1 КУпАП а.с. 190-зворот.

14 квітня 2023р. позивачка знов звернулась до поліції щодо побиття її колишнім чоловіком , згідно талону повідомлення єдиного обліку №9296 на л.с.197, довідку чергового лікаря від 13.04.2023р. а.с.197- зворот, результати розгляду даної заяви за цією подією відсутні.

При цьому, як вбачається з листа-відповіді від 12.05.2023р. (л.с.227) за №60.3/4820 відділу поліції №3 Одеського районного УП №1, щодо заяв та повідомлень гр. ОСОБА_1 , жодного факту вчинення домашнього насильства батьком відносно свого сина ОСОБА_8 ,2018р. не підтверджено.

При цьому, сторони підтвердили, що мати дитини ОСОБА_1 періодично бачиться з сином в присутності батька , розмовляє з ним по відео зв,язку, по телефону.

Наданий стороною позивачки ОСОБА_1 лист від 23.02.2023р. зі списком військовозобов`язаних, звернення щодо доставлення ОСОБА_2 (л.с.207-209), суд не приймає ці документи як належні та допустимі докази щодо обґрунтування вимог позивачки, оскільки позивачка не змогла пояснити походження цих листів .

В обґрунтування своїх вимог позивачка надала суду довідку та позитивну характеристику з місця роботи л.с.39, 210, але позивачка підтвердила факт свого звільнення з ТОВ «МАМАН-2018» з 01 березня 2023р., працювавши з 05.12.2022р. по 01 .03.2023р., але суд не бере до уваги дані докази, оскільки позивачка працювала короткий термін

На даний час позивачка зареєстрована з 13 квітня 2023р. як фізична особа-підприємець с.191. , закінчила курси майстрів- перукарів і майстра-шугарінга а.с.190

Відповідач батько дитини, має постійне місце роботи і постійний дохід, що відображено в трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 16.06.2006р.( л.с.111-114 ), довідки і характеристики (а.с.115,116), є засновником і керівником ТОВ «ЛАГРАНТА» код 44123469 л.с.117-119. Батько дитини , самостійно сплачує послуги приватного садка ОПЗ ДО (ясла-садок)«Почемучки» в розмірі 11000,00 грн. (л.с.103) , що відвідує син. Дитина проживає з батьком, дідусем і бабусею в 4х-кімнатній батьків відповідача, за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації батько є зареєстрованим в м.Одесу в квартирі АДРЕСА_5 , малолітній син сторні зареєстрован по в квартирі матері АДРЕСА_1 . Квартира є просторою, у малолітнього сина ОСОБА_8 є своя окрема облаштована дитяча кімната

Оглянутий в судовому засіданні, наданий відповідачем до відзиву флеш-носій з відео-записом (л.с. 85), суд не може врахувати на користь будь-якої із сторін, тому що на представлених записах увага зайнята на одностороннє висвітлення ситуації щодо відсутності бажання у малолітнього сина їхати жити до матері. При цьому малолітній син з 15 серпня 2022року спостерігає непрості стосунки батьків, тому зробити висновок щодо об`єктивності обставин записаних на представленому відеозапису може тільки експерт психолог чи відповідна експертиза. Судова - психологічна експертиза не проводилась, клопотання щодо проведення такої експертизи не подавалось сторонами.

Згідно ч.1 ,2 статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. З досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди. Що також закріплено у статті 12 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) .

Суд вважає, що в силу віку малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і знаходженням під впливом оточуючих осіб, та неможливістю сформувати свою власну думку, вирішення спору у даній справі проводилось судом без урахування його думки.

В матеріалах справи знаходиться Висновок (оригінал) Органу опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 12.04.2023р. за №01-05-3/138вх про доцільність визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 л.с.179-182.

На підтвердження даного Висновку, третя особа надала суду Витяг з протоколу №6 засідання комісії з питань захисту прав дітей Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради від 06.04.2023 року а.с.204-205.

Представники третьої особи в судовому засіданні повністю підтримали вказаний вище Висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з батьком, пояснивши , що умови життя , місце проживання і мати і батька однаково досліджувалось спеціалістами Служби у справах дітей Одеської міської ради, що підтвердили в судовому засіданні мати і батько дитини.

Цей висновок на думку суду є обґрунтованим, не суперечить вимогам закону та правам дитини, враховує її інтереси на даний період часу.

Судом з,ясовано, що і мати ОСОБА_1 і батько ОСОБА_2 здатні виконувати обов`язки щодо виховання та догляду за своїм малолітнім сином, що знайшло своє підтвердження у Висновку органу опіки та піклування л.с.182.

Також судом встановлено, що малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спроможний виявляти прихильність до кожного з батьків , має рівно добре ставлення до обох батьків, дитина потребує і батька, і матір.

Тому , для забезпечення найліпших інтересів малолітнього сина сторін ОСОБА_5 , 2018 р. народження, з урахуванням проживання дитини з батьком з 15.08.2022р. по теперішній час, відвідування дитиною дитячого дошкільного закладу , за для уникнення додаткових напружень і хвилювань у малолітнього ОСОБА_5 , 2018 р. народження , суд вважає доцільним на теперішній час залишити проживати сина з батьком.

При цьому, суд враховує, що малолітній син сторін , якому тільки виконається 5 рочків з 15.08.2022 року знаходиться під наглядом батька, який контролює стосунки сина з матір,ю (побачення і розмови по відео зв,язку, телефону т.д. тільки в присутності батька) та дідуся і бабусі, з якими проживає в одній квартирі, фактично є спостерігачем в сварці між батьками, що також має вплив на малолітню дитину.

За змістом статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 18,27 Конвенції про права дитини від 20 листопада, 1989 року (ратифікована Україною 27 лютого 1991 року, дата набуття чинності для України 27 вересня 1991 року) держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

В силу частини першої статті 3 даної Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо.

Згідно з частиною першою статті 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно із частиною 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У статті 19 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні з 27 вересня 1991 року і відповідно до ст.9 Конституції Україниє складовою національного законодавства, держави-учасниці, які її підписали, взяли на себе зобов`язання вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від неналежного піклування з боку батьків чи будь-якої іншої особи.

Згідно із частинами восьмою, дев`ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789ХІІ (78912) та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із статтею 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

З урахуванням викладеного, суд вважає позов ОСОБА_11 недоведеним, відповідно відмовляє у задоволені, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольняє.

Керуючись ст.ст. 3, 4-7,1-13,17- 18,109,131,137, 141, 211, 223, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, 106) про визнання місця проживання дитини з матір`ю залишити без задоволення.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа орган опіки та піклування Суворовської районної адміністрації Одеської міської ради (м. Одеса, пр. Добровольського, 106) про визначення місця проживання з батьком задовольнити.

Визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 10.03.2004року Суворовським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, ІПН № НОМЕР_3 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Суворовський районний суд м. Одеси.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 30 травня 2023 року.

Суддя